Британія запропонувала європейським країнам створити «наднаціональний» фонд для централізованої закупівлі військової техніки, накопичення запасів зброї та фінансування переозброєння на континенті.
Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на неофіційний документ, підготовлений британськими урядовцями.
Документ передбачає, що новий фонд міг би залучати фінансування на вигідних умовах на фінансових ринках, що дозволить підтримувати оборонні витрати. Крім того, фонд буде надавати кредити для військових проєктів та безпосередньо закуповувати техніку для створення спільних стратегічних запасів. Хоча конкретна сума фінансування не вказана, зазначається, що в Європі існує «дефіцит оборонного фінансування», який оцінюється в сотні мільярдів євро, і цей дефіцит може бути покритий за допомогою нового інституту.
Пропонований фонд дозволить країнам-учасникам купувати озброєння без додаткового навантаження на національні бюджети, фінансуючи закупівлі через позики та гарантії. Серед потенційних закупівель — боєприпаси, запчастини для танків і літаків, системи ППО, вибухові речовини та транспортні засоби.
Однак, як зазначає Financial Times, деякі європейські уряди ставляться до цієї ініціативи з обережністю. Один з чиновників назвав ідею «непрактичною», пояснивши, що її реалізація може зайняти багато часу. Інший чиновник підкреслив, що ЄС вже працює над створенням власного оборонного фонду обсягом 150 млрд євро.
Європейські країни почали обговорювати альтернативи можливому відправленню військ в Україну, оскільки вони стикаються з політичними та логістичними обмеженнями, а також перспективою того, що росія та США виступлять проти їхніх планів.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на неназваних чиновників.
За інформацією журналістів, у Європі зростає розуміння того, що відправлення миротворчих сил не є найвірогіднішим результатом. Лідери країн-союзників України намагаються переосмислити, як краще вчинити для забезпечення безпеки України.
Деякі європейські союзники відмахнулися від перспективи розміщення миротворців без твердих гарантій США та міжнародного мандату. Вони турбуються про фінансові витрати, нестачу військових та обладнання і, зрештою, про перспективу війни з росією.
«Коли Україна була у кращому становищі, ідея відправлення військ була привабливою. Але тепер, виходячи з ситуації на місцях та позиції адміністрації США, це не дуже привабливо», – заявив один із чиновників.
Інший політик заявив, що хоч фокус і зміщується від ідеї відправлення сухопутних військ, «це не означає, що окремі країни не зможуть розміщувати солдатів в Україні для навчання та іншої підтримки».
Крім того, не виключено, що якщо Європа все ж таки не відправить об’єднаний контингент, підрозділи окремих держав зможуть взяти участь у складі місії ООН.
Так, заступник Генерального секретаря ООН з миротворчих операцій Жан-П’єр Лакруа заявив, що припущення про можливу майбутню місію ООН зі спостереження в Україні «дуже гіпотетичні» і що будь-яке планування вимагатиме мандата, хоча «це питання ставлять дедалі частіше».
Президент Чехії Петр Павел заявив, що бачить гарантії безпеки для України, які складаються з двох компонентів: угоди зі США про мінерали та гарантії від європейських країн.
Про це Павел заявив в інтерв’ю „Європейській правді”.
Говорячи про потенційну угоду між Україною і США, чеський президент зазначив, що через присутність американського бізнесу в Україні „то можна очікувати, що вони (США – Ред.) захищатимуть ці інтереси”.
Інша складова гарантій, за словами Павела, буде з боку європейських країн, які „задекларували готовність підтримувати Україну.
„І зараз ми говоримо переважно про новостворену так звану „коаліцію рішучих” держав, які можуть і хочуть спрямувати стабілізаційні військові сили в Україну, коли буде досягнута мирна угода”, – сказав він.
У відповідь на запитання, чому серед гарантій безпеки він не бачить членство України в НАТО, Павел вказав на позицію президента США Дональда Трампа з цього питання.
„Ми вже побачили, що американський президент відкинув варіант швидкого вступу України до НАТО. Якщо це стає перешкодою у досягненні мирної угоди, то нехай так і буде. Зрештою, членство в НАТО – це не питання кількох місяців. Для цього знадобиться більше часу”, – зазначив президент Чехії.
Водночас він додав, що не варто взагалі знімати з розгляду це питання.
„Давайте залишимо це питання відкритим на майбутнє, Адже політики приходять і уходять. У США буде інша влада за три роки. І ми можемо побачити іншу точку зору за нової адміністрації”, – резюмував Павел.
[type] => post
[excerpt] => Президент Чехії Петр Павел заявив, що бачить гарантії безпеки для України, які складаються з двох компонентів: угоди зі США про мінерали та гарантії від європейських країн.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1742729040
[modified] => 1742716989
)
[title] => Президент Чехії розповів, як США та Європа поділять гарантії безпеки для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145510&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145541
[uk] => 145510
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 145511
[image] => Array
(
[id] => 145511
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[original_lng] => 109661
[original_w] => 1042
[original_h] => 695
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-768x512.jpeg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-1024x683.jpeg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1742709845:3
[_oembed_9533226e91f6f6befa1e83339a430042] => {{unknown}}
[_thumbnail_id] => 145511
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 491
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 9
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Спецтема
)
[tags] => Array
(
[0] => 58219
[1] => 10889
[2] => 226
[3] => 401
[4] => 1124
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гарантії безпеки
[1] => Європа
[2] => Президент
[3] => США
[4] => Чехія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 145425
[content] =>
НАТО планує звернутися до європейських союзників і Канади із закликом наростити запаси зброї та техніки приблизно на 30% у найближчі роки.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на високопосадовця Альянсу.
Нові цілі щодо військових можливостей країн-членів НАТО зараз обговорюються і можуть бути ухвалені до червня, коли в Брюсселі відбудеться зустріч міністрів оборони. Це оновлення стосується стандартів, встановлених ще до вторгнення hосії в Україну.
Очікується, що досягнення цих показників потребуватиме значних фінансових зусиль від більшості європейських союзників і Канади, тоді як США вже мають необхідний рівень озброєння.
Такі заходи пов’язані як із загрозою з боку росії, так і з прагненням президента США Дональда Трампа перекласти більшу частину оборонного тягаря на союзників. Водночас він неодноразово звинувачував партнерів по НАТО у недостатньому фінансуванні оборони та вимагав збільшити витрати до 5% ВВП, що сприймається як малоймовірна ціль.
За словами джерела в НАТО, реалізація нових стандартів займе від 5 до 15 років і допоможе створити сильніші європейські та канадські сили, які будуть менш залежними від США.
Пріоритетними сферами стануть протиповітряна оборона, далекобійне ураження, логістика, комунікації та мобільність наземних військ. Також планується збільшення запасів зброї та запчастин.
Хоча Європа нарощує свої військові можливості, США залишатимуться ключовим елементом у високотехнологічних галузях, таких як розвідка, ядерні підводні човни та стратегічна логістика.
Після чергової масштабної атаки росії Україна чекає з боку США та Європи реального тиску на Кремль.
Про це заявив президент Володимир Зеленський, коментуючи нічний обстріл російськими дронами.
Президент нагадав, що ввечері та вночі росія атакувала регіони України понад 200 ударних дронів.
«Саме спільний тиск на росію, посилення санкцій та оборонної підтримки нашої держави – це шлях до припинення такого терору й затягування росією війни. Ми чекаємо від США, Європи та всіх наших партнерів реального тиску на росію. І це те, що дозволить спрацювати дипломатії», – написав Зеленський.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна виграла безцінний час для Польщі та всієї Європи на тлі російської загрози.
Про це він заявив під час пресконференції у Брюсселі після засідання Європейської ради, цитує польський мовник RMF24, пише „Європейська правда”.
На запитання, чи з огляду на те, що „Біла книга” ЄС про оборону розрахована до 2030 року, ЄС переконаний, що до того часу Росія може напасти на іншу європейську країну, Туск сказав, що ніхто не робить таких розрахунків.
Проте він наголосив, що вдячний, що його данська колега Метте Фредеріксен запропонувала 2030 рік як дату, до якої обороноздатність ЄС має „радикально зрости”.
Польський прем’єр заявив, що завдяки військовим зусиллям України Росія виявилася не готовою до агресивних дій проти країн НАТО і ЄС.
„Україна, незалежно від результату війни, виграла безцінний час для Польщі і всієї Європи”, – підкреслив він.
Він наголосив, що про це варто пам’ятати, коли з’являються розмови про втому, зокрема від біженців чи військової допомоги Україні.
„Ми повинні пам’ятати, що Росія безпорадна в цих планах проти решти Європи, тому що Україна взяла на себе тягар прямої конфронтації з агресором”, – зазначив він.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Росія становить загрозу для всіх європейських країн, незалежно від того, наскільки далеко вони від неї розташовані.
Про це Кошта сказав в інтерв’ю AFP, повідомляє „Європейська правда”.
За його словами, важливо, щоб „усі розуміли, що це колективна загроза”.
„Звісно, найбільше Росія турбує сусідів – це само собою зрозуміло. Але важливо, щоб усі розуміли, що Росія є загрозою для всіх”, – сказав президент Євроради.
На запитання, що можна зробити, щоб мобілізувати усі 27 країн-членів ЄС витрачати на оборону більше, Кошта відповів: „Ця загроза, з якою ми стикаємося, стосується всіх нас. І саме тому ми всі об’єднані в нашій підтримці України. Тому що захист України – це передова лінія нашої власної оборони”.
Серед європейців у зв’язку загресією росіїформується «дуже широкий консенсус» щодо підтримки української армії, яка є «першою гарантією безпеки» Києва, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорну.
«Ви чуєте слово «демілітаризація», але нічого подібного немає. Навпаки, реальною гарантією довгострокової безпеки будуть можливості, які ми зможемо надати українській армії», – додав французький урядовець після зустрічі в Парижі зі своїми німецькими, британськими, польськими та італійськими колегами. У цих перемовинах узяли участь представники України й НАТО, а також комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс.
У середу італійський міністр Гвідо Кросетто на спільній пресконференції з п’ятьма міністрами заявив: «Україна не має майбутнього без можливості захисту. Не існує такого поняття, як демілітаризована Україна».
Їхній польський колега Владислав Косіняк-Камиш також привітав «справжню єдність континенту перед загрозою зі Сходу». За його словами, ідеться про те, щоб «тримати росію якомога далі від усіх наших держав. І для цього ми повинні допомогти Україні».
Що стосується можливого розміщення європейських військ в Україні для забезпечення режиму припинення вогню, то французький міністр зазначив, що переговори «ще не на цій стадії» й усе залежить від запланованої місії.
У той час як Сполучені Штати закликають Москву прийняти пропозицію про 30-денне припинення вогню, узгоджену Києвом у вівторок, міністри у своїй спільній заяві нагадали, що «м’яч зараз явно на боці росії». Підписанти також заявили, що «для гарантій європейської безпеки й оборони» від рф необхідно створити «більш потужний європейський потенціал». Це завдання передбачає збільшення оборонних бюджетів і посилення можливостей виробництва озброєнь.
Німецький міністр Борис Пісторіус заявив, що треба також працювати над спрощенням адміністративних процедур на національному і європейському рівнях та над стандартизацією систем озброєнь.
[type] => post
[excerpt] => Серед європейців у зв’язку з агресією росії формується «дуже широкий консенсус» щодо підтримки української армії, яка є «першою гарантією безпеки» Києва, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорну.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741961340
[modified] => 1741956817
)
[title] => У Європі формується консенсус щодо підтримки української армії – міністр оборони Франції
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=144564&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 144440
[uk] => 144564
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 144441
[image] => Array
(
[id] => 144441
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum.png
[original_lng] => 726927
[original_w] => 984
[original_h] => 496
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum-300x151.png
[width] => 300
[height] => 151
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum-768x387.png
[width] => 768
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum.png
[width] => 984
[height] => 496
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum.png
[width] => 984
[height] => 496
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum.png
[width] => 984
[height] => 496
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/wladyslaw-kosiniak-kamysz-lengyel-boris-pistorius-nemet-sebastien-lecornu-francia-defense-guido-crosetto-olasz-es-john-healey-brit-vedelmi-miniszter-b-j-a-parizsi-vedelmi-es-strategiai-forum.png
[width] => 984
[height] => 496
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 527
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 144441
[_edit_lock] => 1741949684:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11894
[1] => 10889
[2] => 575
)
[tags_name] => Array
(
[0] => армія
[1] => Європа
[2] => Франція
)
)
[8] => Array
(
[id] => 143700
[content] =>
Європа повинна бути здатна захистити себе, так само як і подбати, щоб Україна могла захищатися, зазначила Урсула фон дер Ляєн.
Безпековий саміт ЄС у Брюсселі проходить у „переломний момент” для Європи. Потрібно ухвалити рішення для збільшення обороноздатності блоку та посилення України. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у спілкуванні з пресою перед засіданням у четвер, 6 березня.
„У надзвичайні часи потрібні особливі заходи. Це переломний момент для Європи і для України, яка є частиною нашої європейської сім’ї. Перед Європою постала явна і очевидна загроза. Тому Європа повинна бути здатна захистити себе, так само як і подбати, щоб Україна могла захищатися, і просувати справедливий і сталий мир”, – заявила вона.
Фон дер Ляєн підтвердила, що сьогодні презентує план Переозброїти Європу, який дозволить мобілізувати 800 млрд євро на інвестиції в оборону.
У свою чергу головний дипломат ЄС Кая Каллас натякнула, що сьогоднішнє засідання може обмежитися політичними рішеннями, а „цифри додадуть” на саміті наприкінці березня.
План передбачає мобілізацію 800 млрд євро і включає кредитування на 150 млрд для оборонних потреб. Кошти будуть використані для виробництва засобів ППО та модернізації оборонної інфраструктури серед країн-членів Євросоюзу.
Про це повідомляє Sky News.
Європейська Комісія оголосила про значну ініціативу зі зміцнення оборонного потенціалу Європи на тлі загроз, що стоять перед континентом.
Голова ЄС Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Європа готова інвестувати в оборону понад 150 мільярдів євро, які мають бути використані для виробництва сучасних засобів протиповітряної оборони.
Цей крок є частиною стратегічного плану, який фон дер Ляєн описала як „переозброєння Європи”.
Одним з основних аспектів цього плану є розширення використання державного фінансування в оборонній сфері, що дасть змогу країнам ЄС здійснювати масштабні інвестиції в розробку та виробництво нових оборонних технологій.
До того ж, ЄС планує створити новий механізм кредитування на суму 150 мільярдів євро, щоб допомогти країнам-членам Євросоюзу інвестувати в модернізацію своїх армій.
Фон дер Ляєн також наголосила на важливості використання можливостей бюджету Європейського Союзу для фінансування оборонних ініціатив.
Одним із головних завдань є забезпечення мобілізації приватного капіталу через Ощадно-інвестиційний союз, а також через Європейський інвестиційний банк, що дасть змогу залучити додаткові кошти для розвитку оборонної промисловості.
„Це момент для Європи, і ми маємо його виправдати”, – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Загалом, ці кроки мають на меті мобілізувати близько 800 мільярдів євро для створення потужного оборонного потенціалу.
