Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини планують зустрітися цими вихідними з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити шляхи залучення росії до переговорів з метою припинення російсько-української війни.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що зустріч запланована на вечір неділі у Великій Британії. Водночас плани можуть змінитися, і дата проведення може бути перенесена.
Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив у п’ятницю, 5 червня, що лідери трьох країн найближчими днями зустрінуться із Зеленським.
„Ми завжди виступали за прямі переговори між Україною та Кремлем. Саме європейці можуть допомогти”, – сказав він під час виступу на саміті ЄС та Західних Балкан у Тіваті, Чорногорія.
Ініціатива виникла після того, як Зеленський запропонував нові переговори з диктатором Володимиром Путіним, надіславши 4 червня відкритий лист російському диктатору.
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вважають, що Україна дедалі ефективніше діє на полі бою, зокрема завдяки ударам безпілотників углиб території росії, що створює можливості для переговорів із Москвою.
Попередні мирні переговори за участю США зайшли в глухий кут, оскільки президент Дональд Трамп зосередився на конфлікті з Іраном.
Європарламент закликає українську владу уникати політично вмотивованих переслідувань опозиції, зокрема у контексті справи Юлії Тимошенко.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на затверджений проєкт щорічного звіту Комітету у закордонних справах Європарламенту щодо України, де містяться відповідні положення.
У документі європейські депутати зазначили, що дотримання правових процедур та відмова від тиску на опонентів є важливими для збереження демократичних стандартів і довіри суспільства.
Це рішення продовжило серію заяв європейських інституцій щодо процесу навколо лідерки “Батьківщини”.
Зокрема, доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер раніше вказував на ознаки упередженості у провадженні та зазначав, що обмеження міжнародної діяльності політика перешкоджають реалізації парламентської дипломатії та співпраці з партнерами.
Зі схожою позицією виступили і в Парламентській асамблеї Ради Європи. Делегати країн-членів ПАРЄ у спільній декларації закликали забезпечити прозорість судового процесу та дотримання правових норм.
У ПАРЄ також висловили занепокоєння інформацією про можливий монтаж аудіозаписів, які використовуються у справі Тимошенко як докази.
Окрім цього, європейські делегати наголосили на необхідності суворого дотримання принципу змагальності сторін та врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) під час судового розгляду.
Усі держави-члени ЄС підтримують продовження директиви про тимчасовий захист (ДТЗ) для українців до березня 2028 року. Проте „багато країн” виступає за зміни в умовах надання цього захисту.
Про це 4 червня заявив заступник міністра з питань міграції Кіпру – головуючої країни – Ніколас Іоаннідес після засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ.Play Video
„Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це – рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців”, – заявив він.
Серед обговорюваних змін – виключення чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років з-під дії ДТЗ. Про це повідомив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер.
„Це також те, що просять нас зробити українці”, – заявив він.
За словами Бруннера, під час обговорення особливу увагу приділяли позиціям країн, які прийняли найбільше українців: Чехії, країн Балтії, Польщі, Німеччини та Австрії.
Втім, нагадаємо, раніше обговорювалось виключення чоловіків мобілізаційного віку не усіх, хто перебуває в Європі, а лише тих, хто буде звертатись за тимчасовим захистом.
Єврокомісія „найближчими тижнями” представить пропозицію щодо подальшої долі тимчасового захисту для українців, пообіцяв Бруннер. Після цього її мають схвалити країни-члени ЄС кваліфікованою більшістю.
Остаточного рішення поки немає – засідання в Люксембурзі стало майданчиком для обміну позиціями, а не ухвалення рішень.
Тим часом єдності в ЄС немає: ідею обмежень для чоловіків призовного віку підтримали Німеччина, Швеція та Польща, тоді як Естонія і Люксембург виступають за продовження директиви без змін. ЄС розділився через обмеження для українських чоловіків.
Боснія і Герцеговина знаходиться всього за кілька кроків від переходу до наступного етапу процесу вступу до Європейського Союзу, однак ризикує втратити сотні мільйонів євро фінансової допомоги від ЄС, якщо не прискорить впровадження необхідних заходів, заявив у понеділок у Сараєво голова Європейської Ради Антоніу Кошта.
«Країна досягла значного прогресу з часу укладення Дейтонської мирної угоди 1995 року, і сьогодні вона перебуває не в тому ж становищі, що й на момент закінчення війни», — підкреслив він після переговорів із членами тричленного боснійського президентського колегіуму.
Говорячи про майбутнє Боснії і Герцеговини та роль офісу міжнародного верховного представника, голова Європейської Ради наголосив, що за останні три десятиліття Боснія і Герцеговина досягла значного політичного, економічного та інституційного прогресу.
«Якщо майбутнє цієї країни лежить у Європейському Союзі, то ми реалізуємо цю мету. Важливо, щоб новий верховний представник уособлював вибір Боснії і Герцеговини, тобто прагнув до приєднання до Європейського Союзу. Ми й надалі будемо працювати разом заради європейського майбутнього», – наголосив він.
Голова Європейської Ради наголосив: прихильність Європейського Союзу до Західних Балкан залишається сильною і розширення залишається реальною можливістю. Як доказ цього він зазначив, що розпочалася розробка договору про приєднання Чорногорії.
«Боснія і Герцеговина також має виконати необхідні завдання. Шлях не є легким, однак є такі результати, яких можна швидко досягти, якщо виконати умови приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС», – сказав він.
Він закликав боснійське керівництво прийняти ще відсутні елементи судової реформи.
Кошта також попередив, що Боснія і Герцеговина вже втратила 108 мільйонів євро фінансової підтримки від ЄС, а ще 373 мільйони євро опинилися під загрозою. «Не пропустіть можливість забезпечити ці переваги», – закликав голова Європейської Ради.
Денис Бечирович, черговий боснійський член тричленного боснійського президентства, на спільній пресконференції заявив, що керівництво Республіки Сербської, частини країни, де проживає більшість сербів, дотримується вказівок Москви та перешкоджає процесу європейської інтеграції.
На його думку, ослаблення ролі офісу міжнародного верховного представника може повернути Боснію і Герцеговину до воєнних 90-х років.
Він наголосив, що підтримка європейської інтеграції країни має ключове значення, водночас міжнародна спільнота повинна зберегти ті механізми, які гарантують функціонування Дейтонської мирної угоди.
Він нагадав, що керівництво Республіки Сербської в Боснії протягом останніх років неодноразово ставило під сумнів конституційний лад та територіальну цілісність Боснії і Герцеговини.
На думку боснійського політика, майбутнє країни лежить у Європейському Союзі, тому вкрай важливо зміцнювати державні інститути та продовжувати реформи.
Він додав, що міжнародна спільнота має однозначно підтримувати суверенітет Боснії і Герцеговини та протидіяти будь-яким спробам, спрямованим на розділення країни або ослаблення державних інститутів.
Політичний та конституційний устрій Боснії і Герцеговини визначається Дейтонською мирною угодою 1995 року, яка завершила боснійську війну. Згідно з нею, країна складається з двох частин, що мають значну автономію: Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини.
Згідно з угодою, для прийняття будь-якого рішення, в тому числі й законів, необхідна згода трьох конституційних народів – боснійців, сербів та хорватів.
Країни занепокоєні зростанням кількості російських туристів на європейських курортах у той час, як Україна зазнає ракетних і дронових ударів з боку РФ, а українських дітей примусово депортують.
Дев’ять країн Європейського Союзу, а також Ісландія та Норвегія звернулися до Єврокомісії із закликом посилити візові обмеження для громадян Росії. Про це у середу, 3 червня, повідомило Polskieradio.pl.
Зазначається, що група ініціаторів вказує на зростання кількості виданих росіянам шенгенських віз, вважаючи це загрозою безпеці Євросоюзу під час війни РФ проти України.
За інформацією польського агентства PAP, у 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам, зросла на 10% у порівнянні з 2024-м.
Лист, адресований голові дипломатії ЄС Каї Каллас та єврокомісару з питань міграції Магнусу Бруннеру, підписали Польща, Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Нідерланди, а також Ісландія та Норвегія, які не належать до ЄС.
„Значна частина виданих віз є багаторазовими. Це різко суперечить рекомендаціям Єврокомісії щодо суворого підходу до російських заявників, які подорожують з неважливими цілями, та створює серйозну прогалину в нашій спільній політиці щодо держави-агресорки”, – йдеться у листі підписаному відповідними міністрами згаданих країн.
Вони глибоко занепокоєні зростанням кількості російських туристів на європейських курортах у той час, як Україна зазнає ракетних і дронових ударів з боку РФ, а українських дітей примусово депортують.
За даними PAP, у 2025 році росіянам видали загалом 623 тисячі шенгенських віз, з яких майже 480 тисяч були туристичними. Найбільше таких документів видали Франція, Італія та Іспанія, найменше – Польща, Данія, Румунія та Швеція.
„Легкий доступ до Шенгенської зони, зокрема для сотень тисяч російських бойовиків, які брали участь у війні агресії проти України, підвищує потенційні ризики для нашої безпеки”, – наголосили міністри у листі.
Напередодні літнього сезону політики закликали Єврокомісію зберегти сувору візову політику щодо громадян РФ і запровадити нові обмеження у Візовому кодексі. Крім того, ініціатори пропонують перевірити як держави-члени виконують чинні правила, особливо щодо багаторазових віз, та регулярно публікувати статистику їх видачі росіянам, а також запровадити заборону на в’їзд до Шенгенської зони для російських бойовиків.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС. Він наголосив, що двосторонні питання з Угорщиною мають вирішуватися окремо.
Про це йшлося на спільній пресконференції Мерца з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.
За словами канцлера, Німеччина розуміє прагнення Будапешта врегулювати питання, пов’язані з угорською меншиною в Україні.
„Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні”, – додав Мерц.
Водночас він наголосив, що такі дискусії не повинні ставати перешкодою для подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
„Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці і не повинно відволікати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною”, – підкреслив німецький лідер.
Таким чином Мерц фактично закликав країни ЄС перейти до практичного етапу переговорів про вступ України, попри наявні розбіжності між Києвом і Будапештом.
Питання відкриття першого переговорного кластера залишається одним із ключових елементів подальшого просування України до членства в Європейському Союзі. Для ухвалення відповідного рішення необхідна підтримка всіх держав-членів блоку.
У Польщі закликають заблокувати вступ України до ЄС через рішення українського президента Володимира Зеленського щодо УПА.
Про це заявив лідер ультраправої партії „Конфедерація” Кшиштоф Босак, повідомляє РБК-Україна з посиланням на RMF24.
За його словами, Польща має офіційно оголосити, що блокуватиме вступ України до ЄС, доки Київ не відійде від культу історичних постатей, яких у Варшаві вважають злочинцями. Головною умовою для відновлення процесу євроінтеграції називається повне розблокування ексгумації всіх жертв Волинської трагедії.
Така реакція посадовця послідувала після рішення Зеленського присвоїти найменування „імені Героїв УПА” Окремому центру спецоперацій „Північ” Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Босак наголосив, що Варшаві необхідно перейти до конкретних і жорстких жестів для реального тиску на Київ, оскільки нинішню позицію польських політиків в Україні нібито вважають слабкою.
Серед додаткових кроків лідер ультраправої партії запропонував польському уряду припинити оплату за термінали Starlink, якими користуються ЗСУ. Крім того, він закликав відмовитися від схем спільного запозичення коштів для України з іншими державами Євросоюзу.
На думку Босака, ситуація, коли держави залазять у борги задля надання безповоротної допомоги іншій країні та беруть на себе тягар погашення кредитів, є безпрецедентною для історії міжнародних фінансів.
У Сполучених Штатах ведуть дискусії стосовно розгортання ядерної зброї в нових країнах НАТО, що у Східній Європі. Серед кандидатів є Польща, а також держави Балтії.
Про це пише Financial Times із посиланням на джерела.
Таким наміром про розгортання додаткової зброї Вашингтон намагається запевнити союзників, що не послаблює свої гарантії безпеки, пише видання.
Так, за словами американських чиновників, США сигналізували про готовність розмістити ядерну зброю в інших країнах Європи, окрім 6, які вже її мають.
Найбільше в цьому зацікавлені держави східного флангу Альянсу, які межують з РФ, – Польща та балтійські країни.
Водночас раніше польські чиновники публічно говорили про бажання прийняти американську ядерну зброю. Зокрема, Варшава приєдналася до французької ініціативи з вивчення можливості тимчасового розміщення елементів сил ядерного стримування в союзних країнах Європи.
[type] => post
[excerpt] => У Сполучених Штатах ведуть дискусії стосовно розгортання ядерної зброї в нових країнах НАТО, що у Східній Європі. Серед кандидатів є Польща, а також держави Балтії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1780409640
[modified] => 1780407513
)
[title] => США розглядають розгортання ядерної зброї у Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії, – FT
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=188023&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 188124
[uk] => 188023
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 188024
[image] => Array
(
[id] => 188024
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10.png
[original_lng] => 655808
[original_w] => 960
[original_h] => 640
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10.png
[width] => 960
[height] => 640
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10.png
[width] => 960
[height] => 640
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10.png
[width] => 960
[height] => 640
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-10.png
[width] => 960
[height] => 640
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1780396714:8
[_thumbnail_id] => 188024
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 217
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 925812453002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 401
[2] => 250553
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => США
[2] => ядерна безпека
)
)
[8] => Array
(
[id] => 187658
[content] =>
Рада Європейського Союзу призначила нову керівницю Консультативної місії ЄС в Україні. Із 1 липня цю посаду обійматиме Корнелія Тейлор із Німеччини.
Корнелія Тейлор стане наступницею Рольфа Холмбо, який нині очолює Консультативну місію Євросоюзу в Україні.
Тейлор є юристкою та має понад 20 років досвіду роботи у міжнародних місіях. У різні роки вона обіймала керівні посади в місіях ЄС та ООН у Косові, Демократичній Республіці Конго та Афганістані. З лютого 2024 року до травня 2025 року працювала заступницею голови місії ОБСЄ у Косові.
Консультативна місія Європейського Союзу працює в Україні з липня 2014 року. Вона надає підтримку українській владі у впровадженні реформ у сфері цивільної безпеки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році мандат місії розширили. До її завдань увійшли допомога у розслідуванні воєнних злочинів, підтримка комплексного управління кордонами та робота на деокупованих територіях.
У травні 2026 року мандат місії знову розширили. Відтепер вона також займатиметься питаннями протидії гібридним загрозам та підтримкою реінтеграції українських ветеранів.
Наразі Консультативна місія ЄС має офіси у Києві, Львові та Одесі, а також мобільний підрозділ. У її складі працюють понад 400 співробітників з України та інших держав. До початку повномасштабної війни представництва місії діяли також у Харкові та Маріуполі.
За Euractiv, Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Литви, відповідаючи на запитання журналістів, не відкинула можливість того, що Європейський Союз призначить спеціального представника для російсько-українських мирних переговорів. Водночас голова Європейської комісії наголосила, що поки що не бажає говорити про конкретні імена.
«Я точно не буду зараз спекулювати щодо будь-яких імен», — заявила вона у Вільнюсі, де разом із лідерами країн Балтії взяла участь у візиті солідарності. Подія відбулася після того, як у регіоні сталося кілька інцидентів із дронами. За даними видання, ця ідея вже кілька місяців обговорюється в Брюсселі, але останнім часом вона отримала новий імпульс після того, як Володимир Зеленський заявив, що Європа також повинна відігравати безпосередню роль у майбутніх переговорах із Москвою.
Український Президент зазначив, що Європа також має брати участь у майбутніх переговорах із Москвою, маючи власне представництво.
Водночас Euractiv написав, що це питання частіше з’являється в політичних та медійних кулуарних розмовах, ніж у офіційному процесі прийняття рішень ЄС. За словами дипломатів, ця тема ще не потрапила на стіл глав держав та урядів і не отримала значного значення на переговорах на рівні послів.
У зв’язку з мирними переговорами згадувалися імена кількох відомих політиків
У брюссельських припущеннях як можливих спеціальних уповноважених згадувалися імена кількох колишніх та нинішніх європейських лідерів. За даними Euractiv, згадувалося ім’я Ангели Меркель, хоча колишня канцлерка Німеччини швидко відмежувалася від цієї ідеї. Крім неї, згадувалися також імена Маріо Драгі, Саулі Нійністе, Александра Стабба та Жан-Клода Юнкера. Кая Каллас, верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, також натякнула, що могла б підійти на цю роль. На засіданні Ради міністрів закордонних справ вона заявила: «Я вважаю, що зможу розпізнати ті пастки, які розставляє Росія».
Політик говорила про це, посилаючись на свій юридичний досвід, однак, за даними Euractiv, серед дипломатів ЄС немає єдиної думки з цього питання. Деякі побоюються опору з боку окремих держав-членів у випадку з Каллас, тоді як інші вважають, що через інституційну позицію голови Європейської ради Антоніу Кости вона могла би бути більш прийнятним компромісним кандидатом.
За даними видання, дискусія наразі має скоріше теоретичний характер, оскільки надзвичайно складно було б знайти особу, яку одночасно прийняли б у Брюсселі, Вашингтоні, Києві та Москві.
За словами високопоставленого чиновника Європейської комісії, потрібна людина, яку б серйозно сприймали у всіх чотирьох столицях.
