Голова Закарпатської ОДА відзвітував про 100 днів роботи

На подвір’ї Ужгородського замку голова Закарпатської ОДА Олексій Петров провів брифінг з нагоди 100 днів від свого призначення на посаду.

Губернатор спілкувався зі ЗМІ протягом півтора години, отож журналісти мали змогу задати більшість актуальних питань, котрі нині найбільше хвилюють жителів регіону.

Коли відкриють школи та садочки

Зокрема, у ході розмови він повідомив, що ситуація з коронавірусом у краї стабілізується. За його словами наша область знаходиться між червоним і помаранчевим рівнями небезпеки (згідно з класифікацією МОЗ) через те, що Закарпаття – транзитна зона. Однак за результатами інспектування головним санітарним лікарем Віктором Ляшком, є надія, що школи в області з 1 вересня таки запрацюють.

У цьому контексті губернатора також запитали, коли на Закарпатті нарешті відкриють і дитячі садочки. На що Олексій Петров пообіцяв, що наступним рішенням на засіданні комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій він ще раз винесе це питання. «Якщо ви не знаєте, я його вже вносив. Але епідеміологи наші були проти. Однак поспілкувавшись із мамами, вивчивши ситуацію…» вирішив до нього повернутись. За словами губернатора епідеміологи поставили умову щодо систематизації контролю за цим процесом. «Ми доповіли, що всі садочки, ті які задекларували, що вони хочуть відкритися, забезпечені температурними скринінгами, масками, засобами індивідуального захисту… І попередньо я почув від наших спеціалістів про те, що вони у цьому нас будуть підтримувати» – наголосив Олексій Петров.

«Угорське питання»

У ході розмови журналісти також захотіли дізнатись думку Олексія Петрова щодо так званого «угорського питання». На що губернатор впевнено заявив, що на Закарпатті немає ніякого «угорського питання», наголосивши, що він уже про це неодноразово говорив на всіх минулих інтерв’ю «Є українське питання» – сказав він. «Недостатньо уваги…, ну напевно. Нерівномірний розподіл фінансових ресурсів для локацій, де проживають національні меншини – напевно є, або був. Але угорського питання немає. І я точно так доповідав про це у Київ. Перший мій робочий візит був у Берегово. Я спілкувався із представниками національних меншин, із громадою. Я вам хочу сказати, що бачив тільки патріотів України, громадян України, котрі хочуть жити, працювати і виховувати дітей саме тут на нашій території» – підкреслив Олексій Петров. Окрім того, він заявив: «у нас немає якихось особливих відношень до певних національних меншин», і на доказ цього розповів, що, наприклад, одна з трьох лікарень, будівництво якої сьогодні фінансується з державного бюджету, знаходиться у Берегово. «Також ми будуємо школу та угорськомовний садочок у Батьові. Робимо там дороги, Дасть Бог відкриємо виробництво… Не бачу ніяких складнощів з точки зору взаємовідносин між угорською національною меншиною та владою Закарпаття» – наголосив Олексій Петров.

InterCity не буде

Цікавило журналістів і питання залізничного та авіасполучення. Щодо InterCity губернатор повідомив, що його, на жаль, не буде суто з технічних причин. «Потяг не зможе курсувати з області через особливості гірського ландшафту. В горах маємо ділянки залізної дороги, де кут нахилу становить 31% – це унеможливлює рух потягу на швидкості, якою послуговуються електрички InterCity», – сказав він. За його словами, під час випробувальних заїздів згоріло 2 двигуна у локомотивів саме на цих ділянках дороги. «Якщо знизити швидкість потягу – такий маршрут буде нерентабельним». Про це за словами губернатора повідомила «Укрзалізниця».

«Тому один з пріоритетів, котрі я поставив – це запуск авіасполучення. Це буде гідна заміна швидкісним потягам – навіть Інтерсіті. Тут іде мова про повноцінний запуск Ужгородського аеропорту. Нагадаємо, наразі аеропорт в Ужгороді не працює вже протягом кількох років.

Аеропорт у Мукачеві – не моя ідея

Відтак губернатора запитали і про ідею побудови нового аеропорту у Мукачеві. «Аеропорт у Мукачеві – це не мій концепт» – відповів Олексій Петров посміхаючись. Я про нього дізнався тільки після того як, прийшов на посаду. Але…, якщо є бажання і чиясь ідея фікс, хай пробують. Наскільки мені відомо місцева влада вже виділила кошти на проектну документацію. Зараз вони цим займаються. Але чесно кажучи я не вірю, що два аеропорта можуть працювати в одному повітряному коридорі. Я навіть піднімав документи 1983 року – військові, з яких знято гриф секретності. Питання функціонування мукачівського аеропорту тоді стояло на контролі у керівника військово-повітряних сил Радянського Союзу. Оскільки були численні скарги місцевих депутатів про великий шум у місті, у зв’язку з чим неможливо було проводити процес навчання. Окрім того, збільшувалась кількість дитячих хвороб пов’язаних із нервовими розладами. І все це було пов’язано з функціонуванням аеропорту».

Вибори та кадрові призначення

Спитали губернатори і про місцеві вибори. На що він відповів, що наразі не має часу займатися цим, тому не заглиблювався і не має що відповісти. Однак наскільки йому відомо засідання партії «Слуга народу» з цього приводу також ще не проводилось, відповідно невідомі ні кандидати, ні дорожня карта…

На питання щодо кадрів, голова Закарпатської ОДА повідомив, що тільки він, його перший заступник Олег Коцюба і заступник Віталій Цвігун є не місцевими. Всі інші – закарпатці. Радники губернатора також за словами Олексія Петрова усі місцеві, попри те, що за його словами, деякі ЗМІ інформували нібито радники губернатора також не місцеві.

Куди дівати сміття

Питали голову Закарпатської ОДА і про проблему сміття та побудову сміттєпереробного заводу. Отож за словами Олексія Петрова – проблема це не тільки наша, вона існує чи не всюди у світі, однак по-різному вирішується. Наприклад, за його словами у тій же Угорщині, є тільки один сміттєпереробний завод у Будапешті, котрий переробляє 60% сміття всієї країни. «І у них проблема така сама, і вони також не знають як з неї вийти. У нас 300 тисяч тон сміття, а у них – 650» – констатував губернатор.

За словами Олексія Петрова сміттєперобні заводи насправді не є рентабельними і це є основною проблемою. Відтак її треба вирішувати на законодавчому рівні. А саме за кращими європейськими практиками – приймати відповідний закон, яким відкрити спеціальний фонд і зобов’язати виробників пакувальної продукції сплачувати туди певні внески. А потім за рахунок цих коштів фінансувати інвесторів, котрі мають намір будувати сміттєпереробні заводи.

Торкались у ході розмови і питання децентралізації та утворення нових районів. Так за словами голови ОДА депутатів на рівні районів не буде. Будуть депутати тільки територіальних громад. Для цього вся виконавча влада переходить на рівень ОТГ. Вони приймають рішення, і у нас буде формат взаємовідносин – територіальні громади – обласні депутати. Районних рад не буде. Все це тимчасово, потім буде перехідний період.

«Професія допомагає…»

Також журналісти хотіли дізнатися, чому Олексій Петров із високої посади у СБУ пішов працювати головою Закарпатської ОДА, і чи допомагає йому стара робота у нинішній діяльності. «Професія допомагає… Напевно той досвід життєвий, котрий я набув перебуваючи на різних посадах, починаючи з курсанта, закінчуючи начальником департаменту у званні генерала, допомагає систематизуватись. Я вважаю, що я стресостійкий, в тому числі і через мою роботу. Ну і саме головне – я вмію, у мене виходить підбирати ефективну команду…» – сказав він, і додав, що вже реалізував себе у роботі, котра пов’язана із ламанням певних схем, і тому зараз хоче проявити себе як людина котра щось створює.

Руслан ФАТУЛА, «Карпатський об’єктив»