В Україні немає організованої російської нацменшини, - Стефанішина

В Україні повністю забезпечені права всіх національних меншин. При цьому у країні немає організованої російської нацменшини.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на віце-прем’єрку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину в інтерв’ю РБК-Україна.

Зазначимо, що нещодавно Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо закону “Про національні меншини”. Зокрема, Україні рекомендували поновити “привілейований статус” для російської мови після того, як завершиться війна з РФ. До того ж, там заявили, що російська мова нібито потребує більшого захисту, аніж умовна румунська, угорська або польська.

Стефанішина зазначила, що у висновках надаються рекомендації. Тобто Україна не зобов’язана реагувати або будь-яким чином діяти у зв’язку з ними.

За її словами, Україна вважає такий висновок великою репутаційною втратою для самого органу. Вона зазначила, що українська сторона провела велику кількість дзвінків щодо цього питання з експертами з команди Венеційської комісії.

Україна висловлювала велику кількість застережень та пояснювала контекст. Проте врешті-решт така рекомендація з’явилася у висновку Венеційської комісії.

Так, Стефанішина зауважила, що Україна не вважає можливим зараз вести таку дискусію в площині якихось юридичних нюансів. За її словами, у країні повністю забезпечені права всіх національних меншин.

Окрім того, вона звернула увагу на те, що в Україні немає організованої російської нацменшини, на відміну від, наприклад, румунської.

“І Російська Федерація, я не кажу тільки в контексті України, ніколи не відстоювала права російської меншини. Вони завжди говорили про “русскоязичноє насєлєніє”, яке треба “захищати”. І фактично Венеційська комісія виходила з цього саме російського нарративу”, – сказала вона.

Стефанішина зазначила, що такі рекомендації – це неприємна історія. Тут є певний нюанс, що Конституція передбачає, що забезпечується вільний розвиток російської та інших мов.

“Конституція в нас була ухвалена 96-го року, з цим формулюванням, коли були меморандуми, договори і СНД, 6 років після розпаду Радянського союзу, де російська мова була державною. Це реальність, очевидно, в умовах війни ми не можемо міняти Конституцію і так далі. Все це пояснювалось. Очевидно, що цей контекст мав бути врахований”, – додала вона.