Представництво Президента в АР Крим напрацьовує стратегію з деокупації та реінтеграції півострова – Антон Кориневич

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у взаємодії з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО та Міністерством закордонних справ працює над стратегією з деокупації та реінтеграції АР Крим та м. Севастополя. Про це повідомив постійний представник Президента в АР Крим Антон Кориневич.

«Наразі стратегія напрацьовується. По суті, представництво реанімувало роботу в цьому напрямі. Наша позиція є однозначною – така стратегія у держави має бути», – сказав Антон Кориневич під час брифінгу в Києві.

Він також наголосив на важливості ухвалення закону про корінні народи України, щоб закріпити це поняття на рівні держави та продемонструвати, що в Україні є три корінні народи, які мають стосунок до Кримського півострова: кримські татари, караїми та кримчаки.

«Робота ведеться. 8 липня будуть слухання в Комітеті Верховної Ради України з прав людини та деокупації якраз із питання забезпечення прав корінних народів. Я думаю, що може бути якийсь позитивний прогрес у цьому питанні. Ми впевнені в тому, що законодавче регулювання прав корінних народів є обов’язковим, і нам треба це питання довести до логічного завершення», – зазначив він.

Постійний представник Президента в АР Крим також зауважив, що відновлення постачання води на півострів можливе тільки після деокупації Криму, і це значний важіль тиску на державу-окупанта.

Щодо незаконно затриманих громадян України, які проживали в Криму, Антон Кориневич повідомив, що, за їхніми даними, наразі 94 українських політв’язні перебувають на території тимчасово окупованого Криму та Російської Федерації, з них близько 70 – це кримські татари.

За його словами, питання звільнення незаконно утримуваних громадян України постійно порушується представниками української влади, насамперед Президентом України та нашими дипломатами, на міжнародному рівні.

«І, на нашу думку, справді важливо прийняти законодавче регулювання й ухвалити закон, який би стосувався гарантій соціального і правового захисту з боку держави політичних в’язнів, полонених та їхніх сімей», – підсумував Антон Кориневич.