У неділю в Казахстані, найбільшій країні Центральної Азії, відбулися дострокові парламентські вибори. У них узяли участь 7 зареєстрованих партій.
Виборчі дільниці відкрилися о 7-й ранку в столиці, Астані, та Алмати, двох найбільших містах країни. 70% депутатів обираються за партійними списками, 30% – в одномандатних округах. Однією з новинок цих виборів є те, що вперше з 2004 року могли балотуватися безпартійні кандидати.
Поріг для проходження до меджлісу (нижньої палати парламенту, яка складається з 98 депутатів) було знижено до 5%, а для жінок, молоді та людей з інвалідністю запроваджено 30-відсоткову квоту.
Ці зміни дещо пожвавили політичне життя колишньої радянської республіки, що межує з росією та Китаєм. У попередньому парламенті були представлені лише три партії, і всі вони підтримували президента Казима-Жомарта Токаєва, який був переобраний у листопаді більш ніж 80% виборців.
Токаєв порвав зі своїм наставником і попередником Нурсултаном Назарбаєвим, що перебував при владі протягом трьох десятиліть, після заворушень у січні 2022 року. Тоді країну охопили протести проти високої вартості життя, епіцентром яких стало місто Алмати. Під час демонстрацій та подальшого встановлення правопорядку загинуло 238 людей.
На останніх парламентських виборах, які відбулися 10 січня 2021 року, правляча партія «Нур Отан» отримала 76 із 98 місць у нижній палаті парламенту. Волевиявлення проводилося шляхом прямого голосування, явка становила 63,3%.
Ліберально-демократична партія («Ак Жол») отримала 12 місць, Казахська народна партія, наступниця комуністів, – 10, тоді як інші політичні сили не змогли подолати 7-відсотковий бар’єр.
Парламентські вибори мали відбутися у 2026 році, але 19 січня 2023-го президент Токаєв розпустив законодавчий орган, обраний у 2021-му.
12 мільйонів виборців могли голосувати до 20:00 за місцевим часом.
Джерело: hirado.hu