Василь Брензович та Андрея Бочкор розповіли про ситуацію закарпатських угорців на європейських форумах
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович 15–17 лютого побував на кількох форумах у Брюсселі та Страсбурзі, містах, де проводяться пленарні засідання Європейського парламенту, і розповів про становище закарпатських угорців.
У рамках першого етапу візиту до Страсбурга голова ТУКЗ-КМКС став гостем засідання делегації фракції «Фідес-ХДНП» Європарламенту. На зустрічі обговорювався вплив російсько-українського конфлікту на закарпатських угорців та процес обмеження прав угорської меншини в нашій країні. Присутні зійшлися на думці, що Україна та закарпатські угорці переживають найважчий період в історії незалежності держави, і наголосили, що всі зацікавлені в мирі й тому, щоб угорська громада Закарпаття могла жити на своїй батьківщині, зберігаючи власну національну ідентичність.
Наступного дня Василь Брензович та депутат фракції «Фідес-ХДНП» Європейського парламенту Андрея Бочкор відвідали Брюссель, де зустрілися з Єврокомісаром з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї. Голова ТУКЗ-КМКС розповів про нинішнє становище угорців на Закарпатті. У контексті російсько-української кризи учасники зустрічі підтвердили зацікавленість у мирному врегулюванні конфлікту. Олівер Варгеї поінформував гостей про допомогу Європейського Союзу Україні, зокрема про плани щодо розвитку прикордонної інфраструктури.
Після цього Василь Брензович став гостем четвергового засідання робочої групи Європарламенту з питань меншин (Intergroup for Traditional Minorities, National Communities and Languages [Minority Intergroup]) у Страсбурзі. Закарпатський угорський політик поінформував про правове становище угорців в Україні, наголосивши, що протягом останніх років у них виникають надзвичайні труднощі, оскільки були прийняті закони про національні меншини, які обмежують їхні мовні, освітні та культурні права.
Під час засідання представники Федерального союзу європейських національностей (FUEN), Європейської мережі сприяння мовному розмаїттю (NPLD) та Європейської мережі рівності мов (ELEN) озвучили свої пропозиції щодо підтримки й захисту національних і мовних меншин, репрезентовані на конференції «Майбутнє Європи».
На початку січня Україна внесла п’ятий звіт з дотримання рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Як зазвичай, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) спільно з іншими громадськими організаціями, що представляють інтереси закарпатської угорської меншини, із залученням фахівців підготувало альтернативну доповідь. Під час другої частини засідання відбулася її презентація, а також оцінка становища закарпатських угорців.
У документі, підготовленому ТУКЗ-КМКС за участю експертів, зазначається, що в останні роки Україна припинила виконувати свої попередні зобов’язання стосовно нацменшин. Про це свідчить, зокрема, ухвалення у 2017 році закону про освіту, а згодом мовного закону, які унеможливлюють використання інших мов, крім української.
Ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко та керівниця Науково-дослідного центру ім. Антала Годинки Корнелія Гіреш-Ласло у своїй презентації проаналізували наслідки безперервних правових обмежень для закарпатських угорців. Доповідачі повідомили про конкретні випадки та підкріпили надані факти лінгвістичними картами, результатами досліджень і статистичними даними. Фахівці наголосили, що закарпатські угорці не просять в України особливих прав, лише дотримання набутих раніше, а також збереження досягнутих результатів.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович повідомив, що делегація організації прибула до Страсбурга в дуже важкий час, адже воєнна напруженість між Україною та Росією днями досягла піку. Він додав, що відновлення миру в нашій країні важко уявити без зміни нинішньої мовної політики. Крім того, безвідповідальне законодавство в останні роки унеможливило виконання Україною зобов’язань за міжнародними договорами.
«Метою нашого візиту була презентація тіньового звіту про виконання Україною Рамкової конвенції, підготовленого за участю угорських експертів із Закарпаття. Наш висновок полягає в тому, що в нинішньому правовому середовищі ці міжнародні угоди більше не можуть дотримуватися в Україні. Це мають узяти до уваги Європарламент, Рада Європи та комісії, які стежать за виконанням згаданих договорів», – сказав голова ТУКЗ-КМКС.
«Ми й надалі переконані, що проблеми з відновленням миру й стабільності в Україні та добросусідських відносин навряд чи можна вирішити без зміни мовної політики та політики щодо нацменшин», – сказав Василь Брензович в інтерв’ю закарпатським журналістам після засідання.
«Закарпатські угорці – лояльні громадяни України, але їхні мовні права продовжують обмежуватися», – наголосила депутат Європарламенту Андрея Бочкор під час презентації тіньової доповіді. Вона зазначила, що закарпатські угорці не просять в України особливих прав, а лише збереження досягнутих результатів.
«Україна ратифікувала Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, регулярно звітує про її дотримання і в січні внесла п’ятий звіт. Організації, які представляють інтереси закарпатської угорської меншини, також вирішили розповісти про власний досвід, про те, як Україна дотримується угоди, як гарантує права нацменшин, рівність прав та недопущення дискримінації. На жаль, ми дійшли висновку, що в Україні були ухвалені закони, які унеможливлюють дотримання державою міжнародних зобов’язань, узятих раніше», – пояснила Андрея Бочкор.
«На жаль, Україна не гарантує прав нацменшин, зокрема мовних. З представниками національних меншин поводяться ледь не як з громадянами другого сорту, – наголосила депутатка Європарламенту закарпатського походження. – Тому ми вирішили повідомити про це на міжнародних форумах і звернути увагу на те, що закарпатські угорці – лояльні громадяни України, котрі прагнуть жити в стабільній, демократичній державі, яка поважає національні меншини».
Депутат Європарламенту від партії «Демократичний союз угорців Румунії», голова Федерального союзу європейських національностей (FUEN) Лорант Вінце зазначив, що влада України обмежила мовні права й тепер вони суперечать основним українсько-угорським та українсько-румунським договорам.
«Конституція України та українське законодавство не дружні до нацменшин. Більше того, прагнуть позбавити їх прав, роблячи громадянами другого сорту. Після краху комунізму нацменшини намагалися повернути свої права й досягли певного результату, але зараз ми бачимо деградацію. Цього не можна допустити!» – зазначив Лорант Вінце, додавши, що проведене засідання надало угорській громаді Закарпаття можливість учергове представити нинішню ситуацію та звернути увагу на важливість європейської солідарності в етнічних питаннях.
Протягом останніх років в Україні схвалили низку законів, які позбавляють нацменшини прав, посилаючись на російсько-український конфлікт. Представники угорців Закарпаття вже неодноразово висловлювалися проти того, щоб питання угорської нацменшини розглядалося на одному рівні з військовим протистоянням. Зрозуміло, що через ухвалення законів стосовно національних меншин Україна більше не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, але закарпатські угорці продовжуватимуть відстоювати власні права для збереження рідної мови, національної ідентичності та культури.
TV21 Ungvár/CsA, Kárpátalja hetilap
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися