Який план з припинення війни на Донбасі запропонували на Мюнхенській конференції

На Мюнхенській конференції з безпеки запропонували новий план деескалації на Донбасі. Проти «12 кроків» висловилося МЗС України: «Тези, що містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції Української держави», – сказано в повідомленні.

Через кілька годин 12 пунктів були видалені з сайту Мюнхенської конференції, проте згодом знову з’явилися там. Видання «Страна» розібрало ключові пункти нового плану та ймовірність їхнього впровадження на сході України.

Авторами документа стала «група лідерів з питань євроатлантичної безпеки». Серед експертів, зокрема, Вольфганг Ішингер, голова Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки, а також група міжнародних експертів, до якої входять представники Європи, США, ОБСЄ, України та Росії.

У заяві є чотири блоки: безпека, економіка, політика та гуманітарний – загалом 12 пунктів.

Кроки з безпеки

Крок 1. Відновлення Спільного центру з контролю та координації на Донбасі. Це дасть додаткову можливість для реалізації Мінських угод, що, на думку експертів, допоможе забезпечити швидке реагування на порушення угод, включаючи реагування на перешкоди для моніторингу ОБСЄ, підтримку відновлення інфраструктури та розмінування.

Крок 2. Налагодження діалогу з військового кризового врегулювання в нормандському форматі, щоб прискорити імплементацію Мінських угод. І безпосередньо в рамках «Нормандії» підтримка Спільного центру з контролю та координації на Донбасі.

Крок 3. Покращення необмеженого доступу та свободи пересування. Цей захід включає в себе створення більшої кількості контрольних пунктів в’їзду-виїзду.

Гуманітарний блок плану містить два пункти

Крок 4. Пошук зниклих безвісти.

Крок 5. Розмінування.

Економічних кроків плану є чотири

Крок 6. Прискорити відновлення Донбасу, до чого могли б підключитися Європейський Союз і Росія.

Крок 7. Вивчити можливість створення зони вільної торгівлі. Існує досвід створення таких зон для відновлення постраждалих від війни регіонів.

Крок 8. Розробити дорожню карту щодо санкцій. Необхідно продумати, як конкретні дії з реалізації Мінських угод можуть привести до відповідних змін у системі санкцій.

Крок 9. Усунути загрозу радіації, адже в Донецькій області та на території навколо неї знаходиться близько 1,2 тисячі джерел радіоактивного випромінювання, які використовуються в медичних, промислових або наукових цілях.

Політичний блок плану містить три кроки

«Соціальні перетворення всередині України, а також між Україною та її сусідами впливають на політику історичної пам’яті та національної ідентичності й порушують складні питання перед урядом щодо громадянства та мовних прав, з реальним впливом на політику, економіку й безпеку», – ідеться в документі.

Крок 10. Запустити новий діалог між євроатлантичними країнами про побудову системи взаємної безпеки. Діалог повинен бути санкціонований національними лідерами. Його метою має стати вирішення базових проблем безпеки й подолання ключових розбіжностей. Діалог міг би допомогти поглибленню співпраці, поліпшити взаєморозуміння та запобігти можливим конфліктам.

Крок 11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС і Росією з розвитком людських та економічних зв’язків. Відзначається, що у 2020 році ЄС і Росії слід зробити співпрацю своїм пріоритетом, у тому числі підтримуючи виконання Мінських угод. Треба вжити заходів з розвитку відносин у сферах спільних інтересів (наука і дослідження, транскордонна та регіональна співпраця, а також співробітництво в галузі зміни клімату та захисту навколишнього середовища). Слід також зміцнювати існуючі економічні та гуманітарні зв’язки.

Крок 12. Необхідно якомога швидше запустити новий всеосяжний національний діалог в Україні. У ньому повинні взяти участь  лідери громадської думки, провідні вчені та відомі експерти міжнародного рівня. Треба дати можливість сусідам України (у першу чергу Польщі, Угорщині та Росії) також висловити свою думку. Діалог повинен торкатися теми історії й національної пам’яті, мови, ідентичності та проблем нацменшин. Невід’ємною частиною діалогу мають бути терпимість і повага до етнічних та релігійних меншин.

Зазначені 12 пунктів в основному не стосуються питань, які регулюються Мінськими угодами. Там немає нічого ні про вибори, ні про особливий статус. Вони покликані полегшити співіснування Києва з «республіками» Донбасу за типом Молдови та Придністров’я, які так і не об’єдналися, але навчилися жити у світі, – пише в коментарі видання strana.ua.

(vb/strana.ua)