Товариство угорської культури Закарпаття отримало відповідь на лист, надісланий Володимиру Зеленському. Лист, текст якого сформулювали під час конференції голів місцевих осередків Товариства угорської культури у листопаді минулого року у селі Яноші на Берегівщині, містив прохання втрутитися у ситуацію з порушення прав угорської громади Закарпаття. Отримана відповідь оформлена у притаманному Україні радянському комуністичному стилі.
Учасники конференції Товариства угорської культури Закарпаття, котра відбулася 23 листопада 2019 року, схвалили рішення звернутися у відкритому листі до президента, в котрому, зокрема, звернути його увагу на заходи, вжиті в останні роки проти угорців Закарпаття. Також закликали главу держави скористатися наданими Конституцією й законами України повноваженнями й вплинути на відповідні законотворчі процеси в Україні та вжити необхідних заходів для забезпечення конституційних прав меншин, посприяти припиненню антиугорських проявів у ЗМІ, припинити необґрунтовані провадження проти угорських організацій і громадських активістів Закарпаття та посилити конструктивну співпрацю з Угорщиною. А також подбати, щоб до розробки законопроєктів, спрямованих на врегулювання становища національних меншин, були залучені представники національностей.
Днями відповідь на цей лист, адресований голові ТУКЗ-КМКС Василю Брензовичу, надійшла з Міністерств культури та освіти. Відомства, використовуючи старі комуністичні шаблони, в позитивному світлі, дослівно цитують відповідні положення Закону «Про освіту», на котрий скаржилися угорці. Міністерства цинічно запевнили ТУКЗ-КМКС, що Україна виконує конституційні, юридичні та міжнародні зобов’язання щодо забезпечення прав меншин у галузі освіти та використання рідної мови.
На завершення, у листі міністерство освіти посилається на рішення Конституційного суду від 16 липня 2019 року, в якому йдеться про те, що закон відповідає Конституції України, адже «закон створює законодавчі передумови для ефективного функціонування і розвитку державної мови, можливості використання української мови в усіх сферах суспільного життя, в т. ч. в освіті».
Відповідь міністерства культури також не менш цинічна, адже відомство «вважає неможливим те, що «до розробки законопроєктів, спрямованих на врегулювання становища національних меншин, не залучаються представники національностей, зокрема угорської нацменшини».
(vb)