«Недопереворот» у Йорданії або Чому вся політична еліта країни перебуває у стані абсолютного хаосу?

Фактично остання доба всіх світових ЗМІ та дипломатів провідних країн світу прикута до подій, які мали місце у маленькій Йорданії. Тож, і ми спробуємо розібратися, що ж насправді сталося там останніми днями.

І розпочнемо ми з того, що як відомо, два роки тому, в травні 2019 року, кувейтська газета «Аль-Кабас» вже опублікувала лякаючий звіт про те, що хтось із осіб, близьких до короля Йорданії Абдалли ІІ, планував державний переворот. Незабаром після цього король звільнив свого начальника розвідки Аднана аль-Джунді, а ще раніше – кількох помічників і близьких йому посадових осіб в ході того, що він назвав «реорганізацією».

У той час здавалося, що король Абдалла ІІ в останню хвилину запобіг спробі держперевороту. Але арабські аналітики заявили, що насправді ці демонстративні кроки були покликані заспокоїти громадську думку Йорданії після періоду великих протестів, під час яких демонстранти не тільки вимагали створення робочих місць, зниження податків і боротьби з корупцією, але також виступали з нападками на самого короля і вимагали його зміщення.

І сьогодні йорданські ЗМІ, контрольовані режимом, надають перевагу офіційній версії, за якою метою арештів 25 високопоставлених членів королівської сім’ї, військової і політичної еліти було перешкодити спробі державного перевороту принцом Хамзою, єдинокравним братом короля, разом з його колишнім радником Бассемом Авадаллою, двоюрідним братом короля Шаріфом Хасаном бін Заїдом і декількома племінними лідерами.

Що цікаво, єгипетський інформаційний веб-сайт Arabi21, підтримуваний Катаром, пішов ще далі, повідомивши на підставі своїх джерел, що Саудівська Аравія і Об’єднані Арабські Емірати були партнерами в спробі державного перевороту і, можливо, навіть його ініціаторами.

Ці припущення слід сприймати з великою часткою скептицизму. Але відносини Хамзи з королем значно погіршилися ще в 2004 році, коли король Абдалла позбавив його титулу кронпринца, щоб залишити цей пост відкритим для свого сина, принца Хусейна, який став спадкоємцем престолу чотири роки по тому.

До відома, Хамза, який зараз перебуває під домашнім арештом, є сином королеви Нур, четвертої дружини покійного короля Хусейна. Для Нур «вигнання» її сина зі «шляху, що веде до королівської влади», було важким ударом, і його відлуння ще досі не затихло.

Проте, після того, як Хамза втратив звання принца-наступника, він сказав, що був вірний Абдаллі і вважав себе солдатом на службі у короля. Тим часом Алі стер свій твіт проти мирної угоди. Але між членами цієї сім’ї любові немає.

А відносини Бассема Авадалли з королем Йорданії теж були відзначені злетами і падіннями. Так, до 2010 року він обіймав посаду старшого радника Абдалли ІІ і був зміщений разом з тодішнім начальником розвідки Мохаммедом ад-Дахабі, якого підозрювали в корупції і в кінцевому підсумку в ній і звинуватили.

Крім цього, Авадалла має громадянство Саудівської Аравії і Йорданії, і він останнім часом дуже зблизився з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом. Дійшло навіть до того, що він став економічним радником принца і брав участь в плануванні Неома – «міста майбутнього» бін Сальмана.

Також відомо, що він встановив міцні зв’язки з наслідним принцом ОАЕ Мохаммедом бен Заїдом і навіть був призначений до ради директорів університету Дубаї. Ці зв’язки тепер викликають підозри в причетності Саудівської Аравії і ОАЕ до змови. Цікаво, що обидві країни негайно виступили з пристрасними заявами на підтримку Абдалли і його королівства.

Дійсно, відносини Йорданії з Саудівською Аравією і ОАЕ зараз аж ніяк не на «піку форми». Тож, король Абдалла ІІ підозрює, що Саудівська Аравія хоче відібрати у нього контроль над святими місцями Єрусалиму, особливо над Храмової горою, навіть незважаючи на те, що йордано-ізраїльський мирний договір 1994 року надає Йорданії особливий статус.

У Ер-Ріяда, зі свого боку, є незакритий рахунок з королем Абдаллою зважаючи на його відмови дозволити нанесення повітряних ударів по Сирії з його території. Це призвело до тривалого заморожування допомоги, яку Саудівська Аравія надавала Йорданії.

До всього, ОАЕ вважаються близьким союзником Йорданії, а Абдалла ІІ підтримує тісні стосунки з Мохаммедом бін Заїдом. Але мирну угоду ОАЕ з Ізраїлем, з приводу якого з Абдаллою навіть не проконсультувалися, підірвало стратегію Йорданії, по якій будь-яке розширення ізраїльсько-арабських зв’язків залежало від розв’язання ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Загалом слід зазначити, що страх перед державними переворотами поширений в більшості королівств та еміратів Близького Сходу, а чистка рядів, вигнання високопоставлених чиновників і зміна уряду – популярні інструменти, якими зазвичай користуються авторитарні правителі цих країн, навіть якщо в них немає королівських сімей. Але коли справа доходить до чисток і запобігання сімейних інтриг, Саудівська Аравія вважається чемпіоном. Так, Мохаммед бін Салман, не вагаючись, помістив власну матір під домашній арешт, заарештував принців і представників еліти і вигнав людей, підозрюваних в підривній діяльності проти нього.

Проте, у Йорданії трохи інша система. Як відомо, незабаром після того, як Абдалла в 1999 році був коронований, він заявив, що не планує проводити політику свого батька, який міняв уряди як рукавички. Але ця обіцянка була швидко порушена, і він став міняти прем’єр-міністрів і міністрів навіть частіше, ніж король Саудівської Аравії Хусейн.

З тих пір пройшло більше 20 років, і король Абдалла ІІ, який колись символізував нове покоління арабських правителів – разом з королем Марокко, еміром Катару і сирійським президентом, які прийшли до влади приблизно в один час, – став зрілим, досвідченим політиком. Йому вдалося не тільки вижити, але і сформувати дуже лояльну до нього арабську і міжнародну коаліції.

Однак його особистий успіх не привів до великих успіхів королівства. Так, в кінці березня цього року Йорданія отримала стриману похвалу від Міжнародного валютного фонду, який передбачив, що валовий внутрішній продукт королівства в цьому році виросте на 3,6%. Але це зростання залежить від іноземної допомоги і пожертвувань. А вони останнім часом не дуже вражають. Та й громадяни Йорданії вже багато років нарікають на офіційну владу в країні і, особливо, на короля Абдаллу, який фактично одноосібно і уособлює собою цю владу.

До всього цього, пандемія коронавірусу спустошила економіку Йорданії і її державний бюджет. Тисячі підприємств вже давно закриті, а офіційний рівень безробіття у країні виріс до 25%. Крім цього, 1,3 мільйона біженців, які постійно перебувають у країні, значно погіршують тягар, що лежить на економіці королівства, а демонстрації на вулицях продовжують тривати, хоча за своїм масштабом вони істотно менше, ніж масові протести позамиулого 2019 року. І, саме в них, а не в змовах і реальних або уявних спробах державного перевороту, криється справжня загроза політичної та економічної стабільності королівства Йорданія.

Тож, можна із впевненістю констатувати, що остання спроба «державного перевороту» є далеко не останньою політичною кризою, яка може реально нищити політичну систему близькосхідного королівства і спровокувати хаос у цілому регіоні.

НЬЮЗМЕЙКЕР