Дія американсько-російського ядерного договору закінчується через кілька тижнів

Незабаром, 5 лютого, закінчується останній американсько-російський ядерний договір, нова угода СНО-1. Останніми роками обидві країни були зайняті війною в Україні і не вели суттєвих переговорів щодо укладення нової угоди. Ще восени російський президент Володимир Путін запропонував продовжити дію чинної угоди, але американський президент Дональд Трамп не відреагував на цю пропозицію.

У вересні російський президент Володимир Путін запропонував сторонам домовитися про дотримання обмежень, передбачених новою угодою СНО, які обмежують кількість встановлених ядерних боєголовок для обох сторін до 1550, на наступні 12 місяців, нагадав у своїй статті Reuters, додавши, що американський президент Дональд Трамп ще не дав офіційної відповіді на цю пропозицію, а західні аналітики з питань безпеки розділилися в думках щодо того, чи було б розумним із його боку прийняти пропозицію Путіна.

Продовження було б вигідним із точки зору того, що сторони виграли б час, а також могли б продемонструвати своє бажання зберегти обмеження на озброєння і в майбутньому. Водночас, на думку західних експертів, продовження дозволило б Росії продовжувати розробку своїх озброєнь, що не підпадають під дію нового договору СНО, зокрема крилатої ракети «Буревісник» та ядерної торпеди «Посейдон», які, за словами російського президента, були випробувані восени.

Згідно з цим, Грег Вівер, колишній стратег США, у статті, написаній для дослідницького інституту Atlantic Council, зазначив: із 2023 року Росія відмовляється приймати взаємні перевірки, які давали б Вашингтону гарантію, що Москва продовжує дотримуватися договору. Крім того, на його думку, прийняття пропозиції Путіна також передало б Китаю сигнал, що США не будуть збільшувати свою стратегічну ядерну потужність, незважаючи на те, що Китай швидко розширює власний ядерний арсенал.

«Цей сигнал, ймовірно, підірвав би шанси залучити Китай до переговорів про обмеження озброєнь, оскільки це означало б для Китаю, що американські сили залишаться обмеженими, незалежно від того, що робить Китай», – пояснив експерт.

Ядерної зброї стає все більше, випробування відновлено – майже ніхто не хоче вести переговори

Як нагадує Reuters, за даними Американської асоціації вчених, загальні запаси Росії та США становлять відповідно 5459 та 5177 ядерних боєголовок, а це близько 87% від усіх боєголовок у світі. Однак в останні роки Китай прискорив свою ядерну програму і, за оцінками, наразі має 600 боєголовок, а за оцінками Пентагону, до 2030 року ця цифра перевищить 1000 (до речі, наприкінці минулого року американське міністерство оборони опублікувало звіт про те, що Китай побудував у пустелях сотні ракетних шахт, в яких розмістив понад сотню міжконтинентальних ракет, здатних досягти території США, а також здійснив серйозні розробки в декількох ядерних об’єктах).

Трамп раніше заявив, що хоче продовжувати «денуклеаризацію» як з Росією, так і з Китаєм, але Пекін вважає нерозумним і нереальним вимагати від них приєднатися до тристоронніх переговорів про ядерне роззброєння з країнами, арсенал яких набагато більший за їхній.

На це американський президент відповів, що одночасно із зустріччю з китайським президентом – як політичний сигнал – оголосив про негайне проведення випробування ядерної зброї.

Ситуацію ще більше ускладнює те, що, на думку Росії, ядерні сили членів НАТО, які володіють ядерною зброєю, зокрема Великої Британії та Франції, також повинні бути включені в обмеження, що ці країни відкидають.

Гаряча лінія з ядерних питань уже в минулому?

У телефонному інтерв’ю агентству Reuters колишній радянський і російський переговірник із питань озброєння Микола Соков заявив, що за таких обставин розробка нового багатостороннього ядерного договору є практично безнадійною і триватиме вічно. Соков, який зараз є керівником Віденського центру з роззброєння та нерозповсюдження, вважає, що рішенням могло б бути укладення Росією та США нового договору СНО, який передбачав би «гнучкі» обмеження на боєголовки, з урахуванням того, як озброюється Китай і скільки боєголовок він може мати.

Водночас, на його думку, швидшим і простішим рішенням було б, якби ядерні держави зосередилися на заходах, які дозволяють зменшити ризик випадкового початку ядерної війни. Наприклад, наразі лише Росія та США мають цілодобову гарячу лінію, яку можна використовувати в разі ядерної кризи, тоді як «жодна європейська столиця, навіть штаб-квартира НАТО, не може фактично спілкуватися з Москвою. Немає спеціально призначеної лінії для цього», – сказав Соков.

«Було б чудово, якби сторони одночасно розпочали переговори про обмеження озброєнь. Але потрібно розуміти, що наступний договір буде дуже-дуже складним… Це займе час. Тому першочерговим пріоритетом є зниження ризиків і зміцнення довіри», – висловив свою думку російський експерт.

Джерело: hirado.hu