У Франції немає згоди між партіями щодо бюджету, прем'єр-міністр пропонує тимчасове рішення

У змішаному комітеті французької Національної асамблеї та сенату депутати та сенатори не змогли домовитися в п’ятницю про проєкт державного бюджету, тим самим унеможлививши його ухвалення парламентом до кінця року. Кабінет прем’єр-міністра повідомив, що подасть до Державної ради надзвичайний проєкт закону для забезпечення безперервності функціонування держави.

Технічний текст дозволяє державі продовжувати стягувати діючі податки і в наступному році, одночасно заморожуючи власні витрати до тих пір, поки на початку року депутати не відновлять бюджетні переговори і не проголосують за фактичний бюджет.

Ця виняткова процедура була введена в дію минулого року тодішнім урядом після того, як Національна асамблея відхилила кабінет Мішеля Барньє через заплановані заходи економії.

Прем’єр-міністр Себастьян Лекорну оголосив, що з понеділка прийматиме лідерів політичних партій, щоб «обговорити з ними подальші кроки для захисту французів і знайти можливі шляхи вирішення».

У листопаді депутати Національних зборів майже одноголосно відхилили проєкт бюджету на наступний рік. Після чотирьох тижнів 125 годин бурхливих дебатів, під час яких депутати обговорили 2246 поправок, зокрема щодо податку на майно та спеціального податку для великих підприємств, 404 депутати з 577 членів нижньої палати парламенту відхилили дохідну частину проєкту, не отримавши жодного голосу «за». Таким чином, вони відхилили весь законопроєкт, не розглянувши його видаткову частину.

Після цього, відповідно до процедури французького парламенту, верхня палата розглянула оригінальний текст уряду без компромісних поправок. Сенатори прийняли перероблену версію, але семичленна змішана комісія обох палат не змогла дійти згоди щодо остаточної версії.

З початку дебатів компроміс між сенатом, де більшість мають праві сили, які наполягають на економії та зниженні податків, та Національною асамблеєю, яка під тиском лівих вимагає збільшення доходів і зменшення бюджетних обмежень, здавався майже неможливим.

Однак прем’єр-міністр, який очолює четвертий уряд за півтора року, зобов’язався не застосовувати статтю конституції, яка дозволяє уряду приймати закони без голосування депутатів. Лекорну, ймовірно, розраховує на те, що в передвиборчій кампанії до місцевих виборів весною 2026 року партіям невигідно знову скидати уряд.

Склалася ситуація, яка є провалом для прем’єр-міністра, навіть незважаючи на те, що 9 грудня йому вдалося з невеликою перевагою просунути через парламент бюджет соціального забезпечення, що стосується соціальних видатків.

Уряд і Національна асамблея поклали відповідальність за провал на сенаторів від правоцентристської Республіканської партії, заявивши, що вони не співпрацювали у пошуку нових джерел доходів. Голова Соціалістичної партії Олів’є Форе звинуватив правих сенаторів у тому, що вони «вибирають блокування країни».

Сенатори відкрито попросили прем’єр-міністра обійти парламент, прийнявши варіант із меншими податками. Бюджетний доповідач верхньої палати, правоцентрист Жан-Франсуа Юссон, засудив те, що уряд «не надав жодної допомоги у досягненні консенсусу», і висловив думку, що уряд насправді не хотів йти на компроміс.

Парламентські джерела повідомили агентству AFP, що уряд не хотів, щоб змішана комісія прийняла текст, який потім не буде проголосований на пленарному засіданні. З опозиції Зелені, радикальна ліва партія «Непокірна Франція», комуністи та фракція Національного об’єднання на чолі з Марін Ле Пен раніше оголосили, що не голосуватимуть за проєкт.

Уряд меншості Лекорну з деяким запізненням подав проєкт бюджету до Національних зборів, які після дострокових виборів 2024 року стали тричастинними внаслідок протистояння між президентським табором і двома великими опозиційними блоками, після того як попередній уряд був змушений піти у відставку через заплановані жорсткі заходи економії. У вересні депутати висловили недовіру уряду Франсуа Байру, який планував заощадити 44 млрд євро, а в грудні минулого року — уряду Мішеля Барньє, в той час як борг країни сягає 3300 млрд євро, що перевищує 115% ВВП.

У нижній палаті парламенту діє 11 фракцій. Президентська партія, центристи та правоцентристські республіканці продовжують підтримувати уряд меншості, а два інші табори, лівоцентристський альянс із чотирьох партій, який лідирував на минулих виборах, і сувереністська правоцентристська Національна коаліція виступають в опозиції, але Соціалістична партія була готова проголосувати за проєкт бюджету в обмін на поступки.

Джерело: mti.hu