Сім країн ЄС підтримали план щодо заморожених активів рф для України
Лідери семи країн Європейського Союзу в понеділок закликали блок якнайшвидше просунутися у реалізації «обґрунтованого» та «реалістичного» плану використання мільярдів євро російських заморожених активів для фінансування допомоги Україні.

Естонія, Фінляндія, Ірландія, Литва, Польща та Швеція підписали лист на підтримку цього плану. Документ, адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, з’явився у соціальних мережах 8 грудня.
У листі зазначено: «Від початку масштабного вторгнення росії у 2022 році Європа незмінно підтримує Україну. Ми робимо це не лише тому, що це морально правильно, але й тому, що імперські амбіції Росії становлять загрозу європейській безпеці далеко за межами України».
«З огляду на нинішній масштаб і нагальність бюджетних та військових потреб України, ми повністю підтримуємо пропозицію Єврокомісії щодо надання компенсаційної позики, профінансованої з грошових залишків заморожений російських активів у ЄС».
«Фінансово обґрунтований і політично реалістичний план»
Єврокомісія схвалила фінансовий пакет на €210 мільярдів ($244 мільярди) для закупівлі озброєння для Києва, однак його реалізація залежить від того, чи відмовиться Бельгія від своєї сталої позиції проти використання заморожених російських активів як застави. Хоча план фон дер Ляєн передбачає участь усіх держав ЄС, на території яких зберігаються такі активи, Financial Times повідомила 8 грудня, що Франція не розкриває назви банків, які їх утримують.
У листі, оприлюдненому в понеділок, йдеться, що цей план є «найбільш фінансово обґрунтованим і політично реалістичним рішенням» і що він відповідає «основоположному принципу права України на компенсацію за завдану агресією шкоду».
«Час має вирішальне значення. Якщо Європейська рада ухвалить рішення щодо компенсаційної позики вже у грудні, ми зможемо забезпечити Україні сильнішу позицію для оборони й кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир», — йдеться в листі.
Документ підписали: Крістен Міхал, прем’єр-міністр Естонії; Петтері Орпо, прем’єр-міністр Фінляндії; Міхол Мартін, тішок Ірландії; Евіка Сіліня, прем’єр-міністерка Латвії; Гітанас Науседа, президент Литви; Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі; та Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Швеції.
Опір із боку Бельгії
Пропозиція наштовхнулася на опір Бельгії, яка побоюється, що Euroclear — брюссельська клірингова система, де зберігається більшість заморожених російських резервів — може зіткнутися з дорогими судовими позовами з боку Москви або зазнати репутаційних втрат.
Близько двох третин із $300 мільярдів резервів Центробанку рф, заморожених після вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року, зберігаються саме в Euroclear.
Теоретично, росія може звернутися до бельгійського суду, щоб оскаржити замороження активів системою Euroclear.
ЗМІ також повідомляють, що Бельгія побоюється можливих заходів у відповідь з боку росії в разі схвалення плану — на тлі серії загадкових появ дронів у різних країнах Європи останніми місяцями.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрівся в п’ятницю в Брюсселі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером та Урсулою фон дер Ляєн, щоб обговорити план.
Мерц назвав перемовини «дуже конструктивними» й визнав, що «особливе занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських активів є зрозумілим і має бути врахованим у будь-якому можливому рішенні так, щоб усі європейські держави несли однакові ризики».
Речник Мерца зазначив, що лідери планують повернутися до обговорення 18–19 грудня, коли партнери по ЄС спробують знайти вихід із ситуації.
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися