Андрея Бочкор: «Не можна й далі вести націоналістичну політику»
В Україні не можна допустити жодної дискримінації національних меншин. Українське законодавство, яке стосуються нацменшин, робить між ними різницю, що є неприйнятним, – заявив голова Комітету із закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет у вівторок у Страсбурзі.
Під час засідання круглого столу на тему «Ситуація та перспективи мовних прав в Україні», який відбувся в Раді Європи, пан Неймет наголосив, що ухвалені в Україні закони й проєкти законів, котрі стосуються використання мови та мови освіти національних меншин, розділяють громадян держави на чотири категорії й надають їм різні права.
І хоча Україна виконала декілька важливих рекомендацій, як-от відтермінувала до 2023 року набуття чинності Законом про освіту та надала право вільного вибору мови освітнього процесу приватним закладам освіти, усе ж не виправдала всіх очікувань дорадчого органу Ради Європи – Венеціанської комісії.
Посадовець висловив сподівання, що Україна проситиме Венеціанську комісію надати висновок стосовно нового закону про захист національних меншин ще до схвалення документа.
«Настав час діалогу на найвищому рівні між Україною та Угорщиною. Угорщина й легітимні представники закарпатських угорців готові до цього», – додав він.
Крім того, Жолт Неймет заявив, що Венеціанська комісія своїми «вкрай критичними рекомендаціями» в грудні надала серйозну допомогу всім, хто переймається питаннями меншин. За її підтримки, а також допомоги угорського уряду можна навести лад в українсько-угорських відносинах задля усунення відповідних законодавчих обмежень з метою подальшого забезпечення використання угорської мови, додав він.
Депутат Європарламенту Андрея Бочкор у своєму виступі наголосила: необхідно звернути увагу політиків та громадськості на серйозні правопорушення в Україні. На те, що нацменшини позбавляються навіть тих прав, котрими місцеві громади користувалися «під час найтемнішої комуністичної системи».
Вона застерегла, що ухвалення зазначених законів призведе до асиміляції національних меншин.
«Якщо Україна прагне демократії й хоче стати частиною європейської спільноти, то повинна дотримуватися правил гри та відповідати очікуванням. Не можна й далі вести націоналістичну політику, котра перешкоджає європейській інтеграції», – підкреслила депутат.
Іштван Черничко, лінгвіст, керівник структурного підрозділу Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ – Науково-дослідного центру з мовознавства, під час виступу зазначив, що Україна й раніше не повністю виконала свої міжнародні зобов’язання, зокрема щодо імплементації положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
«Прийняття нових законів, які стосуються національних меншин, свідчить про те, що Київ і в майбутньому не прагне виконувати свої міжнародні зобов’язання, відмовляється виконувати зобов’язання, взяті при ратифікації міжнародних документів», – сказав він.
Застосовуючи згадані закони, Україна не лише не виконуватиме свої міжнародні зобов’язання, але й відбиратиме наявні права, додав Іштван Черничко.
Тітус Корлецян (Titus Corlatean), румунський сенатор соціал-демократ, керівник румунської парламентської делегації, виступаючи у Страсбурзі, наголосив, що Румунія прагне, аби Україна виконувала свої міжнародні зобов’язання, зокрема стосовно нацменшин, та уважно ставилася до їхніх прав.
Він підкреслив: хоча діалог щодо законів, які шкодять правам нацменшин, розпочався, Румунія не бачить жодного прогресу. Якщо ця ситуація не зміниться й надалі, Бухарест у разі потреби звернеться до Ради Європи з проханням використати свій вплив у питанні нацменшин в Україні.
Верховна Рада України прийняла Закон про повну загальну середню освіту, котрий стосується і національних меншин, у середині січня. Документ розділяє національні меншини, які проживають в Україні, на три групи й передбачає надання освіти відповідно до них. У свою чергу, Закон про використання мов нацменшин говорить, що єдиною державною та офіційною мовою в Україні є українська й вона обов’язкова для використання в державних органах та під час громадських суспільних заходів. Дія документа не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Публічне приниження чи зневажання української мови є підставою для притягнення до юридичної відповідальності.
MTI
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися