Європейські дипломати обговорюють 40-кілометрову буферну зону на сході України
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках потенційної мирної угоди.

Повідомляє Politico.
За словами п’яти європейських дипломатів, ця пропозиція є однією з кількох, що обговорюються військовими та цивільними посадовцями щодо післявоєнного врегулювання або припинення вогню в Україні. Немає згоди щодо можливої глибини буферної зони, і незрозуміло, чи прийме Київ такий план, оскільки він, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки.
Сполучені Штати не беруть активної участі в цих переговорах.
Автори зазначили, що сам факт того, що чиновники розглядають можливість відгородити смугу землі всередині України, щоб нав’язати крихкий мир, свідчить про відчай союзників по НАТО.
«Вони хапаються за соломинку», – сказав Джим Таунсенд, колишній чиновник Пентагону, який курирував політику Європи та НАТО за адміністрації Обами. «Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських та французьких спостерігачів завадять їм вторгнутися в Україну, то вони помиляються».
Видання зазначило, що ідея розділення має сильний історичний підтекст. Європейські дипломати уникають порівнянь із посилено охоронюваним кордоном між Північною та Південною Кореєю, які формально перебувають у стані війни. Натомість вони проводять паралелі з розділенням Німеччини під час Холодної війни.
Кількість військ, необхідних для патрулювання кордону, також залишається спірним питанням. Офіційні особи обговорюють цифри від 4000 до приблизно 60 000 військовослужбовців. Водночас жодна країна ще не взяла на себе зобов’язань, а президент Дональд Трамп відкинув ідею можливої військової присутності США.
«НАТО вже намагається підготувати сили реагування чисельністю 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу альянсу від майбутньої російської атаки. І будь-які миротворчі сили відіграватимуть подвійну роль: патрулювати поблизу демілітаризованої зони та навчати українські війська, за словами двох дипломатів. Їм, як і іншим, було надано анонімність, щоб вони могли говорити про невирішене питання», – йдеться у звіті.
Також тривають дискусії щодо правил застосування військової сили, можливих сценаріїв ескалації та ролі третіх країн, якщо Кремль виступить проти присутності сил НАТО.
За словами двох європейських чиновників, французькі та британські війська, ймовірно, становитимуть основу іноземного військового контингенту, і ці країни закликають інших союзників надати військову підтримку.
Польща та Німеччина заявили, що не зацікавлені у відправленні своїх військ до України, тоді як Естонія погодилася надіслати невеликий контингент.
Країни НАТО ведуть переговори з офіційними особами США щодо надання супутникової розвідки та повітряної підтримки, хоча вони не очікують значної допомоги, пише видання. США, які мають найсучасніші технічні можливості в цій галузі, можуть відіграти ключову роль у контролі за дотриманням Росією угод.
За даними Politico, високопосадовці Пентагону вже заявили своїм європейським колегам, що США відіграватимуть лише мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки для України.
«Усі намагаються якомога швидше просунутися щодо гарантій безпеки, щоб Трамп не змінив своєї думки», – сказав один з європейських чиновників, підштовхуючи Путіна до укладення переговорів.
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися