Сійярто: в Україні дії проти угорської громади піднялися до рівня управління

Петер Сійярто опублікував свій виступ, який пройшов у четвер перед Комітетом національної згуртованості Національної Асамблеї (Угорщини – ред.) у форматі відеозапису. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини згадав також і ситуацію закарпатських угорців, сказавши: зараз Угорщина працює над поглибленням своїх союзних відносин із більшістю країн, з якими до того в неї були досить ворожі стосунки. Однак в Україні дії, направлені проти угорської громади, вийшли на центральний, державний рівень.

Під час щорічного слухання Петер Сійярто сказав, що країни, які отримали території, відірвані від колишньої Угорщини в результаті Тріанонського мирного договору століття тому, все ще зацікавлені в тому, щоб угорський народ жив у повній можливій ізоляції. Через сто років після Тріанону стає очевидним: не ізоляція, а тісна співпраця стала тим, що зацікавило всіх у Карпатському басейні, і в цій тісній співпраці важливу роль відіграють угорські транскордонні національні громади, що проживають за кордонами (Угорщини – ред.), – додав він.

Основою зовнішньої політики Угорщини є взаємна повага, а метою – щоб усі країни, які співпрацюють з Угорщиною, підтримували з нами партнерські стосунки, були зацікавлені в нашому успіху, так само, як і ми зацікавлені в успіху тих, хто співпрацює з нами, – заявив міністр, наголосивши: повага та взаємний інтерес до успіху один одного роблять Карпатський басейн успішним.

За останні роки уряд Угорщини навів чіткі докази того, що країни, які співпрацюють з Угорщиною, стають успішними: торік дохід Угорщини від торгівлі із сімома сусідніми країнами становив понад 42 мільярди євро, що у вісім разів більше, ніж із США та в п’ять разів більше, ніж із Китаєм, – пояснив політик. Петер Сійярто також зазначив, що і цього року принцип національної політики не змінився: в інтересах Угорщини, щоб угорські нацменшини, які живуть за кордонами (Угорщини – ред), зміцнювалися на місцевому рівні, а для цього їх слід забезпечити ресурсами та засобами. Крім того, розпочато програму інвестиційної підтримки угорських компаній із бюджетом 60 млрд форинтів. На тендер відреагували 465 бажаючих, а угорські компанії, які планують зробити інвестиції за кордонами Угорщини, таким чином можуть зберегти 7 400 робочих місць та мають намір створити 3 000 нових робочих місць – все це вказує на потребу ресурсу в 110 млрд форинтів – додав він. Він зазначив, що 63,5 мільярда форинтів було виділено для компаній, які здійснюють інвестиції та створюють робочі місця в населених пунктах, де живуть угорці. Сербія першою визнала потенціал програми і вбачала в зміцненні угорської національної спільноти у Воєводині можливість для зміцнення угорсько-сербських відносин, – підкреслив Сійярто. На думку міністра, політика Сербії щодо нацменшин може бути прикладом для інших країн та Європейського Союзу.

Шість із семи сусідніх країн мають угорську нацменшину, підтримання тісного контакту з якими є компетенцію комітету, і цього року в п’яти із шести країн ми досягли успіху, – заявив міністр. Як приклад, він згадав, що в Комаромі (угорська назва міста Комарно на теририторії сьогоднішньої Словаччини) був побудований новий міст, який спільно належить Словаччині та Угорщині. Крім того, в Сербії угорці були залучені до державних органів. Також Угорщина будує високовольтну лінію електропередачі зі Словенією, а з Хорватією вона підписала домовленість на постачання одного мільйона кубічних метрів із терміналу скрапленого природного газу, побудованому на острові Крк. Ще один позитивний момент – у Румунії угорці Трансільванії та Секейського краю матимуть своїх представників у парламенті.

Щодо України, міністр сказав, що там розпалювання ненависті до угорців та залякування угорців залишаються в центрі уваги державної політики, а методи, що нагадують найтемніші радянські часи, використовуються для постійного залякування українських громадян угорської національності.

Ситуація між Угорщиною та Україною серйозна, заклики українського уряду перетворити Закарпаття на спільну українсько-угорську історію успіху поки що залишаються на рівні пропагандистських текстів, – зазначив він.

На його думку, прикро, коли, незважаючи на те, що угорський уряд підтримує закарпатські установи десятками мільйонами форинтів, українська держава переслідує та залякує угорців. Більш ганебним є лише цинічне мовчання міжнародних організацій, – зазначив міністр. За словами Петера Сійярто, говорити про сепаратизм та ревізіонізм стосовно закарпатських угорців та угорської урядової політики на Закарпатті – дурниця.

Кілька депутатів запитали у міністра, що в цій ситуації може зробити Угорщина. Відповідаючи на запитання, Петер Сійярто пояснив: уряд може використовувати лише такі засоби, які є результатом того, що Угорщина є членом певних міжнародних інтеграцій, а Україна – ні, але прагне долучитися до них. Ми продовжимо використовувати цей інструмент та зумовимо подальшу українську інтеграцію – зокрема в НАТО – забезпеченням дотримання прав меншин, – підкреслив міністр.

Щодо питання, пов’язаного з представництвом закордонних угорців, міністр пояснив: там, де було досягнуто єдиного національного представництва, вплив представників угорських громад був сильнішим, – заявив Сійярто, зазначивши, що було б добре, якби єдине представництво було створено і у Верхній Угорщині (назва території, яка історично була північною частиною Угорського королівства, зараз її більша частина — територія Словаччини). Відповідаючи на питання про Хорватію, він сказав, що існують корпораційні та економічні проблеми, які затьмарюють відносини двох країн. У відносинах між двома країнами є багато невикористаних можливостей, але у майбутньому Угорщина також буде готова до більш тісної співпраці, ніж зараз.

Джерело: MTI/Pesti Srácok, Szijjártó Péter/Facebook