Анетта Андрейчак-Товт: «Якщо тримаємося разом, ставимо спільні цілі»

Анетта Андрейчак-Товт понад два десятиліття очолювала місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Паладь Комарівці й протягом двох циклів була депутатом Ужгородської районної ради. На цьогорічних місцевих виборах висувається кандидатом від КМКС.

– Протягом 22 років ви були головою місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття села Паладь Комарівці. Вас обрали у 18 років. Якими були ці два десятиліття?

– Очільник місцевого осередку Товариства с. Малі Селменці Пейтер Вереш і тодішній голова Ужгородського районного осередку Калман Шош вважали, що, незважаючи на свій молодий вік, я здатна очолити місцевий осередок у селі. За їхньою пропозицією на зборах мене обрали головою. Тоді я одразу мала провести передвиборчу кампанію тут, у Паладь Комарівцях. Я дуже пишалася, що у 18 років мені довірили таку посаду.

– Мабуть, було нелегко, адже тоді ТУКЗ-КМКС та голови місцевих осередків отримували нападки звідусіль…

– Заради інтересів нашої угорської громади, для єдності угорців, особливо в роки виборів, мені доводилося й досі доводиться мати чимало особистих конфліктів. Водночас завдяки КМКС я познайомилася з багатьма однодумцями, хорошими людьми, з якими ми спільно намагалися покращити складну ситуацію угорської громади на Закарпатті відповідно до своїх можливостей.

Протягом двох останніх десятиліть я практично зрослася з ТУКЗ-КМКС у Паладь Комарівцях, організацію ототожнюють зі мною. У рамках численних акцій я могла допомагати людям, які тут мешкають. У 2009 році ми заснували в селі клуб пенсіонерів, котрий очолила моя сестра. Вони намагаються робити будні людей похилого віку змістовнішими та різноманітнішими за допомогою суспільних заходів.

Через два роки ми побудували дитячий майданчик, який також став громадською площадкою для сімей з маленькими дітьми. За прикладом Дня захисту дітей у м. Чопі ми першими серед місцевих осередків Ужгородського району організували заходи для малечі. Після заснування клубу пенсіонерів нам вдалося орендувати приміщення в центрі села. Там знаходиться офіс організації, краєзнавча виставка старожитностей, яку ми створили, а також проводяться заходи клубу пенсіонерів.

– Цього року під час загальних зборів ви відмовились очолювати організацію й запропонували на цю посаду Бернадетту Надь. Чому прийняли таке рішення?

– Вважаю, що сьогодні Товариство угорської культури Закарпаття потребує енергії молодих. Вони більш завзяті, більш мотивовані. Звичайно, я допоможу, якщо буде потрібно, із задоволенням поділюся своїм досвідом.

– Ви двічі обиралися депутатом Ужгородської районної ради, протягом минулих п’яти років ваша фракція була найбільшою в райраді. Чого вдалося досягти?

– Зокрема вдалося добитися виділення мільйона гривень на ремонт дороги між селами Паладь Комарівці та Галоч, 250 тисяч гривень – на оновлення місцевого будинку культури. Я змогла допомогти і з установленням вуличного освітлення. Що стосується нашої фракції КМКС із 8 членів, то можу сказати, що в районі немає жодного угорського села, де б завдяки нашому лобіюванню не відбулося розвитку, чи то ремонт доріг, чи реконструкція будинків культури, амбулаторій чи чогось іншого, що просили місцеві. Це значні результати порівняно із можливостями. Я бачила, що представники інших фракцій рівнялися на нас. Ми гарантували, що інтереси населених пунктів, де мешкають угорці, не будуть утискатися.

Паралельно з цим Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) втілювало проєкти розвитку за підтримки угорського уряду.

– На цих виборах КМКС висуває вас кандидатом у депутати обласної ради. Що б ви хотіли сказати виборцям?

– Виходячи зі свого досвіду роботи в районній раді, можу сказати, що, навіть маючи добрі наміри, не доцільно голосувати за угорського кандидата, який балотується від української партії, оскільки один у полі не воїн. Потрібні сильні угорські фракції в обласній та районних радах, які зможуть боротися за те, щоб угорські села отримували кошти на розвиток, а також відстоювати права нашої громади. Якщо КМКС не матиме потужного представництва, нас будуть пригнічувати. Крім того, це важливий меседж для Угорщини: якщо тримаємося разом, ставимо спільні цілі. А КМКС – єдина партія в Україні, яка, відповідно до своїх принципів, не на словах, а на ділі допомагала угорцям Закарпаття. Чи зможемо й надалі розраховувати на відстоювання КМКС наших інтересів, вирішиться тепер, у жовтні.

Бути кандидатом у депутати обласної ради від КМКС – для мене честь і визнання моєї роботи. Сподіваюся, що завдяки виборцям КМКС знову матиме представників в обласній раді та в усіх інших важливих для нас органах місцевого самоврядування. Тому я прошу своїх співвітчизників, закарпатців, прийти на виборчі дільниці 25 жовтня та проголосувати за КМКС!

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap