Парламентські вибори в Ірані, за неофіційною інформацією, відбулися з рекордно низькою явкою. Не допомогло і продовження роботи дільниць на дві години. Того ж дня виборці голосували й за членів Ради експертів, яка складається з 88 релігієзнавців.
За неофіційними даними, явка становила близько 40%, що є найнижчим показником з часів Ісламської революції 1979 року. У 2020-му на виборах явка була 42,5%, у 2016-му – 62%. Особливо низькою вона виявилась у великих містах, зокрема в столиці, Тегерані, де становила 20–30%.
Опозиція закликала населення бойкотувати вибори, тож, по суті, вони стали перегонами прихильників жорсткої лінії та поміркованими консерваторами, які представляють ідеї Ісламської революції. Не йти на дільниці, назвавши вибори фарсом, закликала й активістка Наргеш Мохаммаді, яка з 2021 року перебуває у в’язниці.
Згідно з даними державного інформагентства IRNA, право голосу в Ірані мають 61,17 мільйона громадян, з них 50,5% – чоловіки. Рада вартових конституції, яка стоїть на сторожі ісламського характеру держави, затвердила п’ять тисяч кандидатів на парламентські вибори (290 з них будуть депутатами). За 88 місць у Раді експертів, яка призначає найвищого релігійного та політичного лідера країни, змагалися 144 кандидати. Вищому політичному і релігійному лідеру країни, аятолі Алі Хаменеї, виповнилося 84 роки.
Електронне голосування відбулося в чотирьох із 1218 виборчих округів. У країні працювало 59 тисяч виборчих дільниць.