Президент США Дональд Трамп звинуватив українського колегу Володимира Зеленського в тому, що він він «шкодить мирним переговорам із росією» через відмову визнати окупацію Криму.
Про це Трамп написав у своїй соцмережі.
«Президент України Володимир Зеленський хизується на першій шпальті The Wall Street Journal, заявляючи: «Україна ніколи не визнає юридично окупацію Криму. Тут нема про що говорити». Така заява дуже шкодить мирним переговорам із росією, адже Крим було втрачено ще багато років тому – за президенства Барака Обами – і це навіть не є предметом для обговорення», – написав Трамп.
Він додав, що «ніхто не просить Зеленського визнавати Крим російською територією» і вважає такі заяви провокаційними й такими, що «ускладнюють можливість врегулювання цієї війни».
«Йому нема чим пишатися! Ситуація для України критична — він може або обрати мир, або воювати ще три роки, перш ніж втратить усю країну. Я не маю нічого спільного з росією, але маю велике бажання зупинити загибель у середньому п’яти тисяч російських і українських солдатів щотижня, які вмирають абсолютно без сенсу… Ми дуже близькі до угоди, але людині, в якої «немає жодних козирів», пора нарешті зробити те, що треба», – заявив Трамп.
Він додав, що «з нетерпінням» чекає на можливість «допомогти і Україні, і росії вийти з цього повного й абсолютного хаосу».
Жодних звинувачень у бік росії, яка вторгнулася в Україну, а останніми днями посилила обстріли і вбила багато мирних українців, від Трампа не прозвучало.
Влада рфрозглядала можливість запропонувати Дональду Трампу відновлення проекту будівництва хмарочоса Trump Tower в елітному районі Москви. Цю ініціативу розглядали як спосіб залучити американського президента в масштабну угоду, спрямовану на поліпшення двосторонніх відносин.
Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на джерела, знайомі з ходом обговорень.
Зазначається, що, згідно з планом, вежа заввишки 150 поверхів могла бути побудована в діловому центрі „Москва-Сіті”. Очікувалося, що Трамп може особисто взяти участь у церемонії закладення фундаменту, що забезпечило б значну увагу з боку ЗМІ та громадськості.
Так, представник московської міської адміністрації повідомив виданню, що влада Москви виявила б зацікавленість у реалізації подібного проекту.
Повідомляється, що після перемоги Трампа на виборах перед російськими чиновниками та аналітиками було поставлено завдання – розробити перелік можливих пропозицій і „гачків”, здатних зацікавити нового президента США. Великим російським компаніям доручили підготувати ініціативи щодо потенційної взаємодії з американською стороною.
Зокрема, за відомостями джерел, до цієї роботи було залучено такі корпорації, як „Роснефть”, „Росатом”, „Русал” і „Полюс Золото”. Перевагою Trump Tower вважалася можливість оперативного запуску проекту.
„Тут важливі швидкість, ефект і видовищність – усе, що Трамп цінує інтуїтивно”, – зазначило джерело, близьке до Кремля.
Видання нагадує, що про будівництво 58-поверхового хмарочоса в російській столиці Трамп заявляв ще 2013 року, під час відвідування фіналу конкурсу „Міс Всесвіт”. Тоді передбачалося, що будівля з’явиться на місці колишньої промислової зони в районі нинішнього Москва-Сіті. У проєкті планувалася участь Crocus Group, що належить російському підприємцю Арасу Агаларову. Однак далі обговорень справа не просунулася.
Пізніше, 2015 року, девелопер Фелікс Сетер, який має російське коріння, знову запропонував Трампу реалізувати проект хмарочоса в Москві. Восени того ж року один з архітекторів із Нью-Йорка навіть підготував ескіз будівлі. Однак із початком передвиборчих перегонів у США ініціатива була припинена.
Американський президент Дональд Трамп розглядає можливість видання указу, який заборонить неприбутковим організаціям США надавати гранти за межами країни.
Про це пише газета The New York Post із посиланням на інформацію від проінформованого співрозмовника, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, указ буде спрямований на так звані „501(c)(3)” – організації, які підпадають під відповідний розділ Податкового кодексу США щодо звільнення від сплати податків.
Якщо рішення буде реалізовано, обмеження також торкнуться релігійних організацій, які надають гранти за кордон, а також невеликих благодійних фондів, які надають допомогу у випадках війни або стихійних лих.
Газета як приклад навела християнську благодійну організацію World Vision International, яка у 2023 році надала понад 70 млн доларів грантів Україні, 11 млн доларів – Мексиці та 25 млн доларів – Колумбії.
До числа таких організацій також входять Червоний Хрест США, Армія порятунку та Samaritan’s Purse.
Зазначається, що найбільші з них пов’язані з відкритими критиками Трампа – зокрема, Фонд Білла та Мелінди Гейтсів, Фонд Чан Цукерберг (створений головою та генеральним директором Meta) і Фонд „Відкрите суспільство”, заснований мільярдером Джорджем Соросом.
Як зазначив співрозмовник газети, указ ще не фіналізовано через триваючі внутрішні суперечки в адміністрації щодо доцільності його прийняття.
„Є чіткий намір обмежити та ретельно перевірити використання федеральних коштів за кордоном, посилити контроль над іноземними інвестиціями, захистити дослідження, інтелектуальну власність і критично важливі ланцюги постачання. І це помітно в роботі усіх урядових відомств”, – сказав він.
У Кремлі прокоментували можливість участі президента США Дональд Трампа у заходах 9 травня у Москві. Про це заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков.
Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 21 квітня.
У відповідь на запитання журналістів Пєсков сказав: „Про приїзд Трампа на парад перемоги 9 травня не йдеться”.
Нагадаємо, Європейський Союз дав вказівку державам, які є кандидатами на вступ до ЄС, не відвідувати парад у Москві 9 травня та не здійснювати візити у Росію. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що поїде до Москви разом з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
Світовий порядок „зміщується глибше, ніж будь-коли з часу завершення холодної війни”, наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Країни світу „шикуються в чергу”, щоб співпрацювати з надійними торговельними партнерами в Європі після того, як президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ввів загальні тарифи. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн в коментарі Politico.
Протягом останніх тижнів Урсула фон дер Ляєн спілкувалася з лідерами Ісландії, Нової Зеландії, Малайзії, Філіппін, Канади, Індії та Об’єднаних Арабських Еміратів, які шукають „сильних, надійних партнерів”.
За її словами, світовий порядок „зміщується глибше, ніж будь-коли з часу завершення холодної війни”.
Трамп оголосив про запровадження взаємних тарифів 2 квітня – наклавши на ЄС 20% мита, а на більшість інших країн – базове мито у 10%. Коли фінансові ринки обвалилися через тиждень, Трамп призупинив дію вищих тарифів на 90 днів.
Стосовно ЄС тариф у 10% досі діє, як і додаткові 25% на експорт сталі, алюмінію та автомобілів.
Фон дер Ляєн підкреслює стабільність Європи: в умовах потрясіння зростає довіра до ЄС, зокрема серед громадян самого блоку – вона послалася на опитування Eurobarometer, згідно з яким підтримка членства в ЄС досягла 74% – найвищого рівня за останні 40 років.
Спецпосланник США Стів Віткофф прийняв для себе стратегію російської сторони у питанні війни Росії проти України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського під час брифінгу.
На думку Зеленського, Віткоф прийняв для себе стратегію російської сторони. вважаю що вона дуже небезпечна, бо він „свідомо чи несвідомо розповсюджує російські наративи”.
При цьому Зеленський заявив, що Віткофф немає мандату щодо обговорень територій України.
„Бо вони наші, українського народу і належать не тільки нам, а й майбутнім українцям. Ми все це чули як брєд пана Путіна. Я не думав що у нього є відповідні люди, які продовжують розповсюджувати ці наративи в інших країнах. Тому я серйозно до цього не ставлюсь”, – заявив президент.
Президент США Дональд Трамп поки що не планує відвідувати Україну на запрошення українського президента Володимира Зеленського.
Про це на брифінгу 15 квітня заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
За її словами, оточення президента США не знає, чи погодиться він відвідати Україну на запрошення Зеленського.
“Насправді я не говорила з президентом про це та чи бачив він пропозицію Зеленського. Я впевнена, що він бачив. Але я не говорила з ним про це. Я можу запитати його, що він думає. Проте у мене, звичайно, немає жодних планів, якими я могла б поділитися щодо його потенційної поїздки в Україну”, – сказала Левітт.
Президент США Дональд Трамп підписав указ щодо перенесення урядових установ за межі Вашингтона, начебто щоб забезпечити їхню ефективну роботу „там, де проживають люди”.
Про це йдеться у тексті указу, опублікованого на сайті Білого дому.
„Для ефективного та економічного надання послуг найвищої якості виконавчі департаменти та установи (агентства) мають бути там, де є люди”, – зазначається в документі.
Так, указ Трампа скасовує одразу два розпорядження колишніх президентів Джиммі Картера та Білла Клінтона, які заохочували до розміщення державних установ у центральних та ділових районах, а також поблизу історичних об’єктів.
Як йдеться в указі Трампа, скасування цих розпоряджень відновить здоровий глузд у федеральному управлінні офісними приміщеннями, звільнивши агентства від вибору економічно ефективних приміщень, а також зосередить їхню увагу на успішному виконанні місій для американських платників податків.
Адміністрація президента США Дональда Трампа заморозила державного фінансування на суму 2,2 мільярда доларів для Гарвардського університету після того, як відомий навчальний заклад відхилив вимоги Білого дому.
«Об’єднана цільова група по боротьбі з антисемітизмом оголошує про замороження 2,2 млрд доларів довгострокових грантів і 60 млн доларів довгострокових контрактів для Гарвардського університету», – повідомляє освітнє відомство.
Заява адміністрації з’явилася всього через кілька годин після того, як керівництво Гарварду оголосило, що не виконуватиме вимоги федерального уряду. Минулого тижня Білий дім направив до Гарварду список вимог, спрямованих на жорсткий державний нагляд та радикальні зміни в управлінні університетом.
Зокрема, це стосується внесення змін у політику щодо протестів і зусиль у сфері різноманітності, рівності та інклюзії, що було необхідно для збереження фінансування.
«Жоден уряд – незалежно від того, яка партія перебуває при владі – не повинен диктувати приватним університетам, що викладати, кого приймати й наймати і які напрямки досліджень і пошуків обирати», – заявив журналістам президент Гарвардського університету Алан Гарбер.
У понеділок, 14 квітня, Гарвард відхилив ці вимоги, заявивши, що адміністрація Дональда Трампа порушує Першу поправку до Конституції США, перевищує повноваження уряду відповідно до Закону про громадянські права та загрожує автономії приватної установи.
При цьому, Міносвіти США повідомило про замороження фінансування, заявивши, що наявні порушення навчального процесу є неприпустимими.
«Порушення навчального процесу, від якого страждають кампуси останніми роками, неприйнятне. Утиски єврейських студентів неприпустимі. Елітним університетам час серйозно поставитися до цієї проблеми й узяти на себе зобов’язання щодо суттєвих змін, якщо вони хочуть і надалі отримувати підтримку платників податків», – йдеться у повідомленні.
Президент США Дональд Трамп стверджує, що нібито встановив дедлайн для кремлівського диктатора Володимира Путіна для припинення вогню у війні проти України.
Про це він сказав під час зустрічі з президентом Ель-Сальвадору Наїбом Букеле в Білому домі.
Під час брифінгу його запитали, чи встановив він дедлайн для російського диктатора. Трамп відповів ствердно, водночас термін цього дедлайну він не озвучив.
„І ви подивіться на Путіна. Я не кажу, що хтось з них ангел. Але я скажу вам, що я пройшов чотири роки [на першій каденції], і це [війна] навіть не було питанням. Він [Путін] ніколи б не почав цього. І я казав йому: „Не роби цього. Ти не будеш цього робити”. І це було для нього як зіниця ока, але не було жодного шансу, що він би це зробив”, – сказав президент США.
Натомість Трамп розповів, як, на його думку, мав би діяти Джо Байден, щоб зупинити війну в Україні.
За його словами, його попередник міг зупинити війну, „знизивши ціни на нафту”, але не зробив цього.
„Байден тримав ціни високими, бо унеможливив видобуток. І що тепер робити? У нас тепер країна, яка втратила 25% своєї території, найкращі місця, мільйони людей загинуло… Це була війна Байдена, і я намагаюся її зупинити…”, – додав він.
Нагадаємо, напередодні Дональд Трамп, коментуючи удар РФ по Сумах, заявив: „Я вважаю, що це було жахливо. І мені сказали, що вони зробили помилку. Але я вважаю, що це жахливо. Я вважаю, що вся війна – це жахливо”.