НАТО не відіграє активної ролі в ізраїльсько-палестинському конфлікті, але присутня в більш широкому регіоні Близького Сходу, заявив у вівторок в Брюсселі генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг.
Столтенберг заявив на пресконференції, що відбулась наприкінці першого дня зустрічі міністрів закордонних справ НАТО: Альянс розпочав тренувальну місію в Іраку для підтримки боротьби з терористичною організацією „Ісламська держава” і має тісні партнерські відносини з низкою арабських країн Північної Африки, Близького Сходу і Перської затоки.
Він зазначив, що НАТО робить усе можливе для того, щоб не допустити ескалації конфлікту. „Наше послання Ірану полягає в тому, що вони не повинні скористатися конфліктом і мають стримувати своїх союзників – ХАМАС і Хезболлу”, – наголосив він.
Столтенберг відкинув заяви арабських лідерів про те, що західні країни не вимірюють реакцію Ізраїлю в Газі тією ж міркою, що і війну Росії в Україні. На його думку, ситуація в Газі дуже відрізняється від ситуації в Україні, оскільки „Україна ніколи не становила загрози для Росії і ніколи не нападала на неї”.
„Вторгнення Росії в Україну було неспровокованим, повномасштабною окупацією іншої країни, тому, звичайно, Україна має право захищати себе і зберігати свою територіальну цілісність”, – підкреслив він.
У НАТО припускають, що Україна, ймовірно, не зможе витіснити всі російські війська зі своєї території до кінця 2024 року. Однак західні союзники запевняють, що фінансова та військова підтримка Києва не зменшиться.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За словами одного з чиновників НАТО на умовах анонімності, Україна, ймовірно, не зможе витіснити всі російські війська зі своєї території до кінця 2024 року.
Водночас, як зазначає видання, західні союзники України запевняють, що фінансова та військова підтримка не зменшиться, попри війну на Близькому Сході.
Проте, як повідомили троє дипломатів НАТО, забезпечення замовлень зброї, особливо ракет і боєприпасів, з оборонною промисловістю та сприяння швидшому виробництву „йде не зовсім так, як планувалося”.
[type] => post
[excerpt] => У НАТО припускають, що Україна, ймовірно, не зможе витіснити всі російські війська зі своєї території до кінця 2024 року. Однак західні союзники запевняють, що фінансова та військова підтримка Києва не зменшиться.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1701358200
[modified] => 1701354500
)
[title] => У НАТО вважають, що Україна, ймовірно, не зможе витіснити всі війська рф до кінця 2024 року
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=96714&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 96709
[uk] => 96714
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 96710
[image] => Array
(
[id] => 96710
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[original_lng] => 29953
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1282
[_thumbnail_id] => 96710
[_edit_lock] => 1701347301:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_270dc2fc0a1769534f75d9484da86cc6] =>
Thank you President @ZelenskyyUa for inviting me back to #Ukraine to speak at the first meeting of the “International Coalition of Countries for the Return of Ukrainian Children.” Honored to partner with you on this important initiative to bring back the Ukrainian children — as… pic.twitter.com/oSO8XFLQ2Q
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
Очільник уряду Нідерландів Марк Рютте є впевненим фаворитом на посаду наступного генерального секретаря Північноатлантичного альянсу попри перемогу ультраправої Партії свободи на парламентських виборах.
Про це йдеться у публікації AFP, яку наводить „Європейська правда”.
Очікується, що ім’я наступника Єнса Столтенберга оголосять до саміту НАТО у Вашингтоні наступного року.
За словами дипломатів, Рютте має підтримку ключових країн НАТО – Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції та Німеччини.
Водночас припускають, що затвердження кандидатури нового очільника НАТО буде складним, зокрема, через можливий спротив Угорщини та Туреччини.
Ще однією перешкодою для Рютте може стати ситуація, яку він залишить після себе в Нідерландах, оскільки перемога на виборах ультраправого Герта Вілдерса викликала шок по всій Європі.
„Якщо ви прийшли з місця катастрофи, вам може бути складніше наводити аргументи”, – сказав дипломат однієї з країн НАТО.
Крім того, в Альянсі побоюються можливого повернення Дональда Трампа на посаду президента США.
У матеріалі йдеться, що Рютте не боявся говорити прямо з Трампом і навіть публічно заперечував йому під час візиту до Білого дому щодо можливої торговельної угоди між США та ЄС.
Прихильники Рютте кажуть, що у ситуації з Трампом йому може стати у пригоді його тривалий досвід пошуку компромісів на посаді очільника уряду.
Сам Столтенберг в понеділок сказав агентству AFP, що Рютте був „другом і хорошим колегою”.
„Він здібний політик з великим досвідом роботи на посаді прем’єр-міністра Але не мені вирішувати, хто буде моїм наступником”, – сказав Столтенберг.
Північноатлантичний альянс розглядає можливість зробити постійним збільшення військового контингенту в Косові після сутичок на півночі регіону у вересні, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Про це він сказав на спільній пресконференції з президенткою Косова Вйосою Османі в Приштині 20 листопада, передає балканська служба Радіо Свобода.
НАТО ухвалило рішення збільшити чисельність свого контингенту в Косові KFOR за кілька днів після стрілянини в селі Банська. За словами Столтенберґа, це рішення показало, наскільки серйозно Альянс поставився до спалаху насильства, який призвів до загибелі чотирьох людей.
«Зараз ми міркуємо, чи варто нам мати більш постійне збільшення, щоб гарантувати, що ситуація не вийде з-під контролю і не створить нового жорстокого конфлікту в Косові або за його межами», – сказав Столтенберґ.
Він також заявив, що відповідальні за атаки 24 вересня мають понести відповідальність, і пообіцяв озвучити це ж повідомлення під час зустрічей, які мають відбутися 21 листопада в столиці Сербії Белграді.
«Такі насильницькі напади є неприйнятними. Винні мають постати перед правосуддям», – сказав він.
НАТО збільшила обсяг KFOR, чисельність якого зазвичай становить 4 500 осіб, на кілька сотень військовослужбовців, надіславши додаткові сили з Великої Британії та Румунії.
Столтенберг прибув до Приштини із боснійського Сараєво, де він застеріг від «сепаратистської та розкольницької риторики», яка охопила Боснію, та ознак «зловмисного іноземного втручання», зокрема, з боку Росії.
Очільник НАТО сказав, що союзники «рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність» Боснії на тлі дедалі більшого занепокоєння, що Москва намагається внести нестабільність у регіон, намагаючись відвернути увагу від свого повномасштабного вторгнення в Україну.
За його словами, втручання Росії «загрожує підірвати стабільність і послабити реформи».
Стабільність Боснії і Герцеговини була ще більше підважена в останні місяці президентом Республіки Сербської, яка входить до її складу, Мілорадом Додіком. Він посилив свою націоналістичну та сепаратистську політику, прагнучи тісніших зв’язків із Сербією та Росією.
«Усі політичні лідери повинні працювати над збереженням єдності, розбудовою національних інституцій і досягненням примирення. Це має вирішальне значення для стабільності та безпеки країни», – сказав Столтенберг.
Він вказав на тривалу прихильність НАТО до Боснії та Герцеговини і висловив думку, що безпека цієї держави має значення для регіону Західних Балкан і всієї Європи.
«Ми повинні досягти політичного консенсусу та шляхом діалогу дійти до позицій, які мають велике значення для Боснії, коли йдеться про її співпрацю з НАТО», – заявила голова Ради міністрів Боснії Боряна Крісто після зустрічі з головою Альянсу.
Після запланованих зупинок у Сербії та Північній Македонії 21 листопада Столтенберг візьме участь у зустрічі з лідерами країн-членів НАТО Албанії, Хорватії, Чорногорії, Північної Македонії та Словенії 22 листопада.
Андерс Фог Расмуссен переконаний, що „часткове членство” в НАТО дало б чіткий сигнал Росії про те, що вона не може перешкодити Україні стати країною-учасницею військового Альянсу.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висунув пропозицію про вступ України до Північноатлантичного альянсу, але без тимчасово окупованих Росією територій. На думку колишнього керівника Альянсу, питання про членство України в ньому не може бути знову відкладено на наступний рік. Про це 11 листопада пише видання The Guardian.
Расмуссен переконаний, що „план часткового членства” України не символізуватиме заморожування конфлікту, а, навпаки, означатиме рішучість попередити Росію про те, що вона не може перешкоджати вступу її до оборонного Альянсу.
„Настав час зробити наступний крок і направити Україні запрошення про вступ до НАТО. Нам потрібна нова архітектура європейської безпеки, в якій Україна перебуватиме в самому серці оборонного Альянсу”, — заявив Расмуссен.
Колишній генсек зазначив, що виключення зі складу НАТО території, яка тимчасово належить РФ, знизить загрозу російсько-натовського конфлікту.
„Абсолютна довіра до гарантій за статтею 5 утримає Росію від нападів на українську територію в межах НАТО і, таким чином, звільнить українські сили для відправлення на лінію фронту. Щоб зробити статтю 5 надійною, необхідно дати Росії чіткий сигнал, що будь-яке порушення території НАТО буде зустріте відповіддю”, — підкреслив Расмуссен.
Він додав, що, крім усього іншого, українська сторона отримала б перевагу у вигляді безпольотної зони для російської авіації та ракет, які пролітають над українськими містами.
Аргументуючи свою позицію Расмуссен нагадав про наявний прецедент. Йдеться про західну Німеччину, яка частково вступила в НАТО 1955 року без НДР, і п’ята стаття поширювалася на її територію, але не на територію східної Німеччини.
Загалом Расмуссен визначив три основні причини, через які Україні має бути запропоновано членство в НАТО:
вступ України до Північноатлантичного Альянсу послужить оплотом проти все ще агресивної Росії;
усунення так званих „сірих зон”, які слугують спокусою для Володимира Путіна для нападу;
українська армія зараз є найбільш загартованою в боях армією в Європі та може слугувати прикладом для інших європейських держав.
В Офісі президента України Володимира Зеленського відповіли на заяву ексглави НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо приєднання України до Альянсу без окупованих територій.
„Люблю (сарказм) періодичні дивні пропозиції щодо „врегулювання конфлікту в Україні”. Вони досі доводять, що причини й наслідки не для всіх очевидні. Так, іноді можна почути дивовижні пропозиції щодо того, що Україна нібито може запросто увійти до НАТО… частинами – територіями, які не під окупацією. От уже ж ці „прості рішення”, які завжди зрештою коштують дуже дорого…”, – написав Подоляк в своєму Telegram-каналі.
Зазначимо, що колишній генсек НАТО виступив із пропозицією щодо приєднання України до Північноатлантичного Альянсу без тимчасово окупованих Росією територій.
„Настав час зробити наступний крок і запросити Україну до НАТО. Нам потрібна нова європейська архітектура безпеки, в якій Україна знаходиться в центрі НАТО”, – заявив Расмуссен.
При цьому колишній генсек НАТО запропонував провести процес приєднання України до Альянсу без тимчасово окупованих Росією територій.
На його думку, такий план членства України в НАТО нібито „не символізував би заморожування конфлікту з РФ, а натомість означав би рішучість попередити Росію, що вона не може перешкодити Україні приєднатися до Альянсу”.
Однак Подоляк заявив, що сама розмова про це явно провокує Росію на подальшу ескалацію.
„По-перше, сама розмова про таку можливість явно провокує Росію на подальшу ескалацію, заохочує її до агресивної війни: „Ще трохи – і Україна зламається. Треба дорізати громадян, доатакувати ракетами”. Це ж очевидно? Безперечно”, – підкреслив радник.
Подоляк також зазначив, що немає гарантій, що Росія захоче погодитися на „Україна в НАТО”.
„Хто гарантує, що РФ не продовжить експансію після паузи, скориставшись фіктивною перервою для посилення своїх позицій? Нарешті, хто саме виступить гарантом недоторканності… умовної лінії розмежування? Чи теорія не передбачає практики?”, – написав він.
З огляду на все це, Подоляк наголосив на недоречності таких „дивовижних пропозицій.
„Тоді навіщо озвучувати ці дивовижні пропозиції… Замість того, щоб усвідомити нарешті три прописні істини: РФ абсолютно недоговороспроможна та спробує обдурити в будь-якому разі; РФ у такому вигляді лише масштабуватиме ризики й намагатиметься реалізувати свої агресії; лише значна „військово/технологічна допомога” Україні розв’язує проблему європейської безпеки та гарантує повернення до стабільних глобальних правил…”, – підкреслив радник керівника ОП.
Країни-члени НАТО засудили рішення Росії вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) і оголосили про намір безстроково зупинити свою участь в ньому.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу НАТО.
„Визнаючи роль ДЗЗСЄ як основи євроатлантичної архітектури безпеки, ситуація, за якої держави-учасниці Альянсу дотримуються договору, а Росія ні, була б нестабільною. Тому, як наслідок, держави-учасниці ДЗЗСЄ мають намір призупинити дію ДЗЗСЄ на стільки часу, на скільки це буде необхідно, відповідно до їхніх прав за міжнародними нормами”, – йдеться у повідомленні.
Це рішення підтримали усі країни-члени НАТО.
Водночас, як наголошується в повідомленні, члени Альянсу залишаються єдиними у своїй відданості ефективному контролю над звичайними озброєннями як ключовому елементу євроатлантичної безпеки.
У НАТО продовжуватимуть консультуватись і оцінювати наслідки нинішніх безпекових умов і їхній вплив на безпеку Альянсу.
Після того як Росія оголосила про свій намір вийти з договору цього року, в НАТО засудили це рішення, заявивши, що воно підриває євроатлантичну безпеку.
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі 16 державами НАТО (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Туреччина та Франція) та шістьма державами організації Варшавського договору (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР та Чехословаччина) і набув чинності 9 листопада 1992 року.
Угода встановлювала квоти на кількість військової техніки, яку могли мати країни-підписантки, включаючи танки, артилерію, вертольоти та літаки.
Участь Росії в договорі було призупинено в липні 2007 року указом президента Владіміра Путіна, а 29 листопада 2007 року було ухвалено відповідний закон.
[type] => post
[excerpt] => Країни-члени НАТО засудили рішення Росії вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) і оголосили про намір безстроково зупинити свою участь в ньому.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1699375920
[modified] => 1699366420
)
[title] => Країни НАТО зупиняють участь у договорі про скорочення озброєнь у Європі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=94566&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 94566
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 94568
[image] => Array
(
[id] => 94568
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[original_lng] => 89782
[original_w] => 630
[original_h] => 400
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main-300x190.jpg
[width] => 300
[height] => 190
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[width] => 630
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[width] => 630
[height] => 400
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[width] => 630
[height] => 400
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[width] => 630
[height] => 400
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/67-main.jpg
[width] => 630
[height] => 400
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1699359220:3
[_thumbnail_id] => 94568
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 868
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 133176
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАто
)
)
[7] => Array
(
[id] => 94066
[content] =>
Голова парламентського комітету Туреччини у закордонних справах Фуат Октай заявив, що Анкара не поспішатиме схвалювати членство Швеції в НАТО.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Reuters.
За його словами, турецькі парламентарі обговорять питання членства Швеції в Альянсі, „коли прийде час… в межах їхніх власних пріоритетів”.
„Членство Швеції в НАТО – це лише одна з міжнародних угод в нашому порядку денному, яка чекає на ратифікацію. Те, що є нагальним для інших, не обов’язково є нагальним для (нас)”, – зазначив Фуат Октай.
Законопроєкт про членство Швеції в НАТО має бути схвалений комітетом перед голосуванням у повному складі парламенту, після чого президент Реджеп Таїп Ердоган підпише його як закон.
Раніше турецька провладна газета Cumhuriyet написала, що „Партія справедливості й розвитку” (ПСР) президента Ердогана не очікує голосування за вступ Швеції до НАТО до кінця року.
За даними Cumhuriyet, у турецькому парламенті визнають, що Швеція виконала всі висунуті Анкарою вимоги стосовно боротьби з тероризмом та постачання зброї, але обурені акціями зі спалення Корану в країні. Через це партія влади не схильна „квапити” процес ратифікації протоколу про вступ Швеції до НАТО, йдеться в матеріалі.
Cumhuriyet також стверджує, не уточнюючи джерела інформації, що Ердоган може використати питання ратифікації членства Швеції в НАТО як важіль впливу на Ізраїль, аби той зупинив обстріли сектору Гази.
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
НАТО проведе масштабні ядерні навчання наступного тижня, заявив голова альянсу 12 жовтня після того, як Росія попередила, що вийде з глобальної угоди про заборону ядерних випробувань.
Навчання НАТО Steadfast Noon проводяться щорічно і тривають близько тижня. Їх проведення передбачає залучення винищувачів, здатних нести ядерні боєголовки, але бойові бомби під час навчань не використовують.
«Це звичайний навчальний захід, який відбувається щороку в жовтні, – сказав генеральний секретар Єнс Столтенберґ. – Цього року тренування проходитимуть над Італією, Хорватією та Середземним морем».
Німеччина планує тримати 35 тисяч військових у стані підвищеної готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони Північноатлантичного Альянсу.
Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на полях зустрічі НАТО в Брюсселі, повідомляє Stern.
„Йдеться про підтримку регіональних оборонних планів конкретними силами”, – зазначив міністр.
За його словами, йдеться не лише про 35 тисяч солдатів у стані підвищеної готовності, а також про близько 200 літаків, фрегатів, корветів та іншої військової техніки.
Пісторіус заявив, що головнокомандувач збройними силами НАТО в Європі зможе вимагати застосування цих військ з 2025 року.
„Ми де-факто йдемо ва-банк”, – наголосив міністр.
Однією з причин перегрупування військових є, зокрема, загрози з боку РФ. Після початку повномасштабного вторгнення, НАТО не виключає вживання країною-агресоркою дій проти країн Альянсу. Особлива загроза – для країн Балтії.
Зазначається, що зобов’язання Німеччини є частиною планів НАТО щодо нової моделі Збройних сил. Це передбачає тримання 300 тисяч солдатів у стані підвищеної готовності до можливих місій НАТО в майбутньому.
In Sachen PzH2000 & RCH155 #Ukraine. Ein KNDS-Sprecher mir gegenüber: ?bis heute kein Vertrag zu den 100 PzH2000, welche die Ukraine im Sommer 2022 anvisierte u. deren Produktion von der Bundesregierung genehmigt ist ?Produktionsstraße RCH155 wird zurzeit errichtet
Kurz vor dem Jahreswechsel bringt Russland erneut Terror über die ganze #Ukraine. Mehr als 100 Raketen & Drohnen haben u.a. eine Geburtsklinik zerstört, Menschen aus dem Alltag in den Tod gerissen. Auch 2024 rücken wir keinen Zentimeter von der Seite der 🇺🇦. #StandWithUkraine
