4 березня відбудеться позачергове засідання Верховної Ради, яка розглядатиме «питання про Кабінет міністрів України та про діяльність МВС України, СБУ, ДБР, НАБУ, Офісу Генпрокурора». Днем раніше, у вівторок, 3 березня, Конституційний суд продовжує розгляд численних скарг на закон «Про очищення влади» (Люстрація).
Згідно із законом низка чиновників часів президента Віктора Януковича, а також ті, хто співпрацював із Радянським КДБ, а пізніше ФСБ Росії, повинні подати у відставку, і надалі не можуть обіймати посади у владі.
На позачерговому засіданні ВР розглядатиме «питання про Кабінет міністрів України та про діяльність МВС України, СБУ, ДБР, НАБУ, Офісу Генпрокурора у сфері подолання корупції в Україні і зміцнення правопорядку».
Як писав наш портал, президент України Володимир Зеленський розглядав кандидатуру бізнесмена і колишнього політика Сергія Тігіпка на пост прем’єр-міністра. Пізніше голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запевнив, що Тігіпка не призначатимуть очільником Кабміну, адже бізнесмен підпадає під закон про люстрацію як віцепрем’єр в уряді Миколи Азарова.
With @DRazumkov, Speaker of @ua_parliament, discussing progress with ambitious reform agenda. I stressed the importance of continuing reform work, esp in rule of law & fight against corruption, which are also key for economic development of #Ukraine. pic.twitter.com/eyyxjKYPI9
Уряди України та Угорщини відновлять економічну співпрацю після семирічної перерви ?Уже в березні у Будапешті Спільна міжурядова українсько-угорська комісія з питань економічного співробітництва розгляне конкретні проєкти співпраці. Це – результат зустрічі співголів комісії Віцепрем’єра Dmytro Kuleba та Міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.“Разом з угорськими колегами ми поділяємо спільну мету, щоб стосунки між Україною та Угорщиною були зразковими і щоб український регіон Закарпаття став історією успіху завдяки спільним зусиллям урядів України та Угорщини”, – сказав Дмитро Кулеба.Більше деталей і прямої мови – у відео? і в релізі https://bit.ly/2S4tteyUkrajna Magyarországi Nagykövetsége / Embassy of Ukraine to Hungary Посольство Угорщини, Київ / Magyarország Nagykövetsége, Kijev Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine
Сьогодні Рада ЄС продовжила до червня 2021 санкції проти РФ за незаконну окупацію Криму. Вдячний за це рішення. Треба підвищувати тиск за порушення прав людини, «паспортизацію», запуск залізничного сполучення через Керченську протоку, незаконні голосування у Криму. #КримЦеУкраїна
? BREAKING NEWS | British C-17 transport aircraft are currently ferrying anti-armour weaponry to Ukraine in the face of increasing Russian rhetoric. pic.twitter.com/ZsMyDQoZPw
Щиро вітаю рішення лідерів ЄС надати Україні статус кандидата. Це унікальний та історичний момент у відносинах ?? та ??. Вдячний @CharlesMichel, @vonderleyen і лідерам держав Євросоюзу за підтримку. Майбутнє України – в ЄС. https://t.co/o6dJVmTQrn
Acabo de llegar a Kyiv para trasladar el compromiso y apoyo de España al pueblo y al gobierno de Ucrania en la defensa de su soberanía, su paz y libertad; y respaldar y agradecer por su labor a los miembros de la Embajada de España en Ucrania @EmbEspKyiv. pic.twitter.com/0KT0ryAdKW
I welcome the OSCE's report on Russia's forcible transfer of Ukrainian children under the Moscow Mechanism. Its findings are strong: Russia’s actions are called war crimes and crimes against humanity. I insist that Russia must return our stolen children and be held accountable.
Постанова Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка стверджує, що звільнення за «люстраційним» Законом України «Про очищення влади» порушило права українських чиновників, позавчора вступила в силу, інформує Главком.
Повідомляється, що ЄСПЛ визнав вимоги заявників прийнятними і відхилив заперечення уряду України. Протягом трьох місяців уряд повинен виплатити п’яти заявникам по 5 тис. євро і будь-які виплати, які можуть бути стягнуті в якості компенсації моральної шкоди. Крім того, Україна повинна компенсувати заявникам витрати на суд (всього близько 3 тис. євро). Інші вимоги про компенсацію відхилені.
Велика палата ЄСПЛ не стала задовольняти запит української сторони на розгляд справи, тому рішення вступило в силу. Як відзначили в суді, рішення є остаточним.
Нагадуємо, 17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення по закону про люстрацію. У ньому йшлося про те, що український закон «Про очищення влади» порушив права українських чиновників.
Суд вирішив, що закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича, або на підставі того, що складалися в партії до 1991 року.
На думку суду, зазначений закон не враховував особисту роль, яку грали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента.
Як відомо, в середині січня цього року Україна оскаржила рішення Європейського суду з прав людини, який визнав норми закону «Про очищення влади» порушенням Конвенції про захист прав людини.
Про це тоді повідомив міністр юстиції України Денис Малюська. За словами пана міністра, українська сторона подала скаргу на рішення Європейського суду увечері 16 січня. «Подано заяву (у Велику палату ЄСПЛ – авт.) 16 січня ввечері», – повідомив він. Скарга була подана українським урядом у Велику палату ЄСПЛ. Термін оскарження рішення ЄСПЛ закінчувався 17 січня.
Нагадаємо, раніше пан Малюська заявляв, що Україна має намір оскаржити рішення ЄСПЛ щодо люстрації. Він додав, що в рішенні ЄСПЛ до кінця не зрозуміло, яким чином треба змінити закон, щоб він відповідав Конвенції про захист прав людини.
