У неділю, 27 жовтня, у Литві проходить другий тур парламентських виборів. Литовські виборці обирають 63 депутатів Сейму, повідомляє LRT.
Зазначається, що у виборчих списках є понад два мільйони осіб. Дільниці відкрилися о 07:00, а закриються о 20:00.
Всього у литовському Сеймі передбачено 141 місце. У восьми округах у першому турі обрали 78 депутатів, а сьогодні оберуть ще 63.
Нагадаємо, 13 жовтня у Литві проходив перший тур парламентських виборів, у якому перемогла Соціал-демократична партія з 19,36%. Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи набрали 17,96% голосів та посіли друге місце, а на третьому місці опинилася партія „Зоря Нямунаса” із 14,99% голосів.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що участь генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша в саміті БРІКС у Казані, а також його відмова від поїздки на мирний саміт щодо України – це „помилка”.
Заяву литовського міністра наводить LRT.
Гутерреш взяв участь у 16-му саміті БРІКС у Казані, де він також зустрівся з диктаторами Владіміром Путіним і Александром Лукашенком.
У своєму виступі в ході саміту генсек ООН наголосив на необхідності забезпечення справедливого миру в Україні відповідно до Статуту ООН.
„Гутерреш повинен визнати, що був неправий, і взяти на себе відповідальність, як тоді, коли він вирішив не їхати на мирний саміт щодо України у Швейцарії, так і зараз, коли він поїхав на зустріч із розшукуваним воєнним злочинцем Путіним і вклонився як йому, так і його спільнику Лукашенку”, – підкреслив Ландсбергіс.
За його словами, після цього Гутерреша „більше не сприймають як добросовісного посередника”.
Коментуючи приїзд Гутерреша на саміт БРІКС, у Єврокомісії висловили сподівання, що це допоможе посилити справу міжнародної спільноти щодо припинення російського вторгнення.
Своєю чергою очільниця литовського уряду Інгріда Шимоніте назвала плачевною і незрозумілою поведінку генсека ООН.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав країни Європи переглянути свою позицію щодо розміщення європейських військ в Україні після повідомлень про участь військових КНДР у російській війні.
В інтерв’ю Politico Ландсбергіс наголосив, що країнам Європи доведеться повернутися до ідеї президента Франції Еммануеля Макрона про розміщення військ в Україні, якщо підтвердиться інформація про північнокорейських солдатів у російських військах.
«На жаль, ми знову відстаємо, але я вірю в нашу спільну здатність вжити всіх необхідних проактивних кроків, щоб перетворити ідеї президента Макрона на дії», — додав Ландсбергіс.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав країни Європи переглянути свою позицію щодо розміщення європейських військ в Україні після повідомлень про участь військових КНДР у російській війні.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1729702500
[modified] => 1729693021
)
[title] => Литва закликала відправити західні війська в Україну через інформацію про участь КНДР у війні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=130326&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 130279
[uk] => 130326
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 130280
[image] => Array
(
[id] => 130280
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis.jpg
[original_lng] => 51844
[original_w] => 1000
[original_h] => 600
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis-300x180.jpg
[width] => 300
[height] => 180
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis-768x461.jpg
[width] => 768
[height] => 461
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gabrielius-landsbergis.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 282
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 130280
[_edit_lock] => 1729682222:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_93614c2381fd1feed879912e3ae649b7] =>
[_oembed_time_93614c2381fd1feed879912e3ae649b7] => 1729691704
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1134
[1] => 11174
[2] => 1980
[3] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військові
[1] => КНДР
[2] => Литва
[3] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 129589
[content] =>
Під час спільного брифінгу з міністрами закордонних справ країн Нордично-Балтійської вісімки в Одесі міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс анонсував новий пакет допомоги Україні на 3,5 млрд євро, пише Укрінформ.
„З початку нашої співпраці ми поставили обладнання на 15.4 млрд євро, а зараз ми узгодили допомогу на 3,5 млрд євро”, — заявив Ландсберґіс.
За словами Ландсберґіса, Литва стала одним із найбільших постачальників енергетичного обладнання в Україну.
Крім того, Ландсберґіс підтримав Мирний план Володимира Зеленського.
„Мирний план Зеленського – дуже реалістичний. У нас є можливості поставити зброю, у нас є можливості усунути усі обмеження на використання зброї. Це все залежить від політичних рішень. Також у нас є можливості надати гарантії безпеки Україні, для того, щоб Україна була впевнена, що вона не буде атакована наступного дня, як це було у минулі роки”, — зазначив очільник литовського МЗС і наголосив на невідкладності дозволу Україні використовувати далекобійну зброю по військовим об’єктам рф.
„Відкладання прийняття цього рішення у 2014 році привело нас до подій 2022 року. Якщо ми будемо відкладати рішення, буде світова криза”, — наголосив Ландсберґіс.
У Литві українська компанія планує побудувати завод з виробництва вибухових речовин RDX (гексогену). Будівництво розпочнеться наступного року.
Про це повідомляє LRT з посиланням на Мінекономіки Литви.
Зазначається, що Міністерство підписало протокол про наміри щодо співпраці з українською компанією.
Також відомо, що минулого тижня уряд зарезервував три ділянки державної землі для потреб оборонної промисловості в Упіте Паневежського району.
Разом з тим, у міністерстві відмовилися розкрити назву української компанії.
„Компанія працює в особливо чутливому секторі, і литовський підрозділ буде працювати під загальною оборонною парасолькою України, але з огляду на триваючу війну в Україні та стратегічну важливість цієї компанії, назва компанії поки що не буде розголошуватися”, – зазначили у міністерстві.
За словами заступниці міністра економіки Еріки Курочкіної, новий завод з виробництва вибухових речовин є одним з декількох спільних оборонних проєктів, запланованих між Литвою та Україною. Також обговорюється розробка безпілотників та інших оборонних технологій.
RDX, або гексоген – це органічна сполука, що використовується як вибухова речовина. Його використовують для виготовлення різноманітних бомб, мін та інших вибухових речовин, він може використовуватися окремо або в суміші з іншими вибуховими речовинами.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Литва продовжує активно підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією, а тому до кінця 2024 року Вільнюс планує надати додаткову допомогу на суму від 40 до 50 мільйонів євро. Кошти додаються до вже виділених 153 мільйонів євро, які були направлені Києву впродовж року.
Про це заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, повідомляє LRT.
Серед ключових напрямків цієї допомоги виділяється підтримка виробництва ракетного безпілотного комплексу „Паляниця”, на яке Литва інвестує 10 мільйонів євро. Цей комплекс розробляється на території України та стане вагомим внеском у зміцнення української обороноздатності.
Окрім того, Литва планує передати Україні:
радари,
системи протиповітряної оборони малої дальності,
обладнання для розмінування.
Зокрема, за словами міністра оборони, на цей час ведуться пошуки систем ППО на ринку, які можна буде передати Україні, не знижуючи при цьому власного оборонного потенціалу Литви.
Як зазначив Кащюнас, Литва дотримується трьох ключових принципів у наданні військової допомоги:
Мінімальне використання власних ресурсів із подальшою компенсацією.
Орієнтація на майбутні потреби України, щоб допомога була максимально ефективною та актуальною.
Розвиток власної оборонної промисловості, яка відіграє важливу роль у співпраці з Україною.
Варто додати, що литовські безпілотні літальні апарати вже демонструють свою ефективність у тестуванні на полігонах в Україні.
З шести литовських компаній, які взяли участь у випробуваннях, п’ять успішно пройшли всі етапи та уклали контракти на постачання дронів для потреб Збройних сил України.
Постійна підтримка України
Литва не лише надає значну матеріальну допомогу, але й продовжує зобов’язання підтримувати Україну на регулярній основі.
Литовський уряд зобов’язався щорічно виділяти не менше 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, що становить близько 190 мільйонів євро. Загалом, з початку повномасштабного вторгнення росії, Литва надала Україні допомогу, еквівалентну 2% свого ВВП.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Міністри оборони Литви та Німеччини підписали угоду про постійне базування німецьких військ у Литві. Документ регулює правовий статус військових, використання інфраструктури та надання послуг.
Вільнюс та Берлін підписали угоду, яка передбачає, що німецькі війська на постійній основі базуватимуться у Литві. Документ окреслює основні деталі угоди, але потребує ратифікації парламентами обох сторін. Про це пише Міноборони Литви.
Угода регулює правовий статус німецьких військових сил, цивільних службовців і членів їхніх сімей у Литві, а також надання цивільних послуг, таких як охорона здоров’я, транспортування та освіта дітей військовослужбовців.
Угоду підписали міністр національної оборони Лаурінас Кащюнас, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус і парламентський державний секретар МЗС Тобіас Лінднер.
Перш ніж набути чинності, угоду ще повинні ратифікувати парламенти обох країн.
Це історичний підпис, необхідний для переведення німецької бригади на постійне перебування в Литві. Це ще один важливий крок до практичної реалізації цього проекту та доказ непохитної прихильності Німеччини забезпеченню безпеки Литви. (…) Це підніме безпеку нашої країни на наступний рівень і посилить стримування та оборону НАТО
– сказав міністр національної оборони Лаурінас Кащюнас.
Угода встановлює порядок використання визначених військових територій, порядок прибуття та відходу німецьких збройних сил, пересування їх в Литовській Республіці, а також можливість німецьких солдатів і державних службовців отримувати медичні послуги та інші питання.
Документ передбачає можливість для німецьких солдатів створювати військові склади та їдальні, військову пошту, радіостанцію, автошколи та військово-медичні установи.
Оскільки кількість німецьких солдатів, які прибувають до Литви, поступово зростатиме, вони тимчасово використовуватимуть інфраструктуру литовської армії поблизу Вільнюса – у Неменчіне та Рокантішках.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Росія систематично порушує права людини в окупованому нею Криму, але такі порушення не можуть стати нормою, заявив президент Литви Гітанас Науседа у виступі на саміті «Кримської платформи» в Києві в середу, скорочену версію якого опублікував X.
Президент Литви нагадав, що війна Росії проти України розпочалася понад десять років тому в Криму. «Там же має закінчитися і панування терору. На 4-му саміті Кримської платформи я підкреслив, що ми не можемо допустити, щоб широкомасштабні порушення прав людини стали новою нормою», – написав він.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звернувся до учасників саміту з відеозверненням, в якому заявив, що Росія зобов’язана повернути Крим Україні відповідно до міжнародного права.
«Наша підтримка територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України залишається непохитною. Повернення Криму Україні є вимогою міжнародного права», – заявив президент Туреччини.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Ердоган підкреслив, що анексія Криму, проти якої Туреччина виступала з першого дня, поглибила страждання кримських татар, які були депортовані 80 років тому. Він підкреслив, що забезпечення безпеки і добробуту кримських татар є пріоритетом зовнішньої політики Туреччини. Він також заявив, що кримські татари мають право на вільне, безпечне і мирне життя на своїй батьківщині.
Ряд іноземних лідерів прибули в середу до української столиці, щоб особисто взяти участь у Саміті Кримської платформи. Крім Президента Литви, до Києва прибули прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліна, прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, міністр закордонних справ Великобританії Девід Ламмі, держсекретар США Ентоні Блінкен і голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл, повідомляє «Українська правда».
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Уряд Литви вивчає можливість закупівлі зенітно-ракетних комплексів малої дальності для посилення української ППО.
Про це заявив президент країни Гітанас Науседа під час пресконференції з українським колегою Володимиром Зеленським у Києві.
«Підтримка України з боку Литви на сьогодні становить майже півтора мільярда євро. 647 млн євро з цієї допомоги призначено на військові цілі. Ми також вивчаємо можливість придбання зенітно-ракетних комплексів малої дальності для українських систем ППО», – зазначив політик.
Науседа висловив сподівання, що протягом двох-трьох тижнів уряд Литви «матиме позитивний результат» і зможе якнайшвидше передати ці системи українцям.
При цьому президент Литви не став говорити, про які саме зенітно-ракетні комплекси йдеться.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
