У Латвії з 6 червня починається період передвиборчої кампанії перед осінніми виборами до Сейму.
Про це повідомляє LSM.
З суботи 6 червня у Латвії офіційно розпочинається період передвиборчої кампанії перед виборами до Сейму, що відбудуться 3 жовтня.
Упродовж цього часу політичні партії та ЗМІ повинні будуть дотримуватися встановлених правил та заборон, визначених законодавством, а відповідні органи починають моніторинг щодо можливих порушень правил ведення кампанії.
Зокрема, йдеться про маркування політичної реклами. Цьогорічним нововведенням є обов’язок маркувати відео та графічні матеріали, якщо у процесі створення використовувався штучний інтелект; у разі підозри на такі порушення для аналізу залучатимуть спеціальний експертний центр з ШІ.
Учасникам передвиборчого процесу заборонено використовувати у своїй кампанії фейкові/анонімні облікові записи у соцмережах та на інших платформах, їх будуть цілеспрямовано виявляти.
За порушення правил ведення кампанії у Латвії загрожує штраф до 500 євро для фізосіб та до 7100 євро для юридичних осіб і політичних партій.
Необхідне обладнання надійде вже найближчим часом, що сприятиме підготовці енергосистеми до наступного опалювального сезону.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час візиту до Латвії провела переговори з керівництвом країни щодо розвитку оборонної співпраці, зміцнення енергетичної стійкості України та реалізації гуманітарних ініціатив. Про це глава уряду повідомила у Telegram у вівторок, 2 червня.
Зокрема Свириденко провела зустрічі з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом та президентом Едгарсом Рінкевичсом.
„Обговорили підготовку до підписання двосторонньої угоди Drone Deal, підтримку українських оборонних інновацій та обмін досвідом у сферах РЕБ і ППО”, – зазначила прем’єрка.
Свириденко подякувала латвійській стороні за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на зміцнення європейської безпеки через безпосередню підтримку України.
Також було досягнуто домовленостей щодо постачання енергетичного обладнання для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей України. Очікується, що необхідне обладнання надійде вже найближчим часом, що сприятиме підготовці енергосистеми до наступного опалювального сезону.
„Латвія бере активну участь у міжнародній коаліції Bring Kids Back Ukraine. Повернення кожної української дитини, яку незаконно депортувала Росія, залишається нашим спільним пріоритетом”, – заявила Свириденко.
Національні збройні сили Латвії заявили, що іноземні безпілотники не порушували повітряний простір країни цієї ночі, хоча жителям прикордонних районів і надіслали сповіщення про загрозу.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
„Попередження через систему мобільного мовлення були розіслані тому, що сенсори Національних збройних сил зафіксували потенційну загрозу повітряному простору біля кордону Латвії. Повідомлення розсилаються для того, щоб своєчасно попередити мешканців, оскільки об’єкти можуть дуже швидко змінити курс, і ситуація може змінитися”, – заявили збройні сили.
У таких випадках пріоритетом є безпека суспільства та раннє інформування, навіть якщо порушення кордону не підтверджено, підкреслили в армії.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала заяву про відставку до Сейму, разом з нею у відставку пішов весь уряд.
Про це в спеціальному випуску новин LSM повідомив Едмундс Юревіц, член партії Сіліні та лідер фракції „Нова єдність”, передає „Європейська правда”.
У середу ввечері міністр внутрішніх справ Ріхардс Козловскіс з партії „Нова єдність” заявив, що Сіліня не має наміру йти у відставку. Тим часом лідер фракції „Прогресивні” у Сеймі Андріс Шуваєвс у четвер вранці заявив, що якщо в цей день відбудеться голосування щодо висловлення недовіри Сіліні, уряд впаде.
Опозиція планувала домогтися відставки Сіліні незвичайним способом, оскільки Регламент Сейму передбачає, що рішення про висловлення недовіри може бути прийняте на черговому засіданні Сейму не раніше ніж через 5 днів після подання проєкту рішення. План полягав у тому, щоб домогтися відставки, підтримавши одну з пропозицій щодо Сіліні, включених до незавершеного засідання 7 травня. Таким чином депутати можуть негайно, не чекаючи 5 днів, подати клопотання про відставку.
Однак вранці на прохання прем’єр-міністра було оголошено годинну перерву до 10:00, коли засідання відновилося, а спікер Сейму не надав жодних пояснень щодо причин перерви. Очікувався виступ прем’єрки.
Однак Сіліня не виступила перед парламентом, а провела пресконференцію в Кабінеті міністрів, де оголосила про відставку.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про відставку після інцидентів із безпілотниками, які порушили повітряний простір країни.
Як зазначає Reuters, своє рішення він пояснив необхідністю зберегти довіру до армії та не допустити політизації оборонної сфери.
За словами Спрудса, відповідальність за події він бере на себе і вважає такий крок правильним у нинішній ситуації. Паралельно він розкритикував політичних опонентів, заявивши, що вони використовують інциденти з дронами у власній боротьбі.
Андріс Спрудс наголосив, що обороноздатність Латвії важливіша за будь-яку посаду в уряді. Він підкреслив, що армія має залишатися поза політичними суперечками.
„Я йду у відставку, бо наші Збройні сили та обороноздатність держави важливіші за будь-яку міністерську посаду або політичну партію”, — заявив міністр.
Він також додав, що ситуація навколо дронів стала предметом політичних маніпуляцій
Латвія вирішила передати Україні додаткові бойові бронемашини типу CVR(T).
Як повідомляє „Європейська правда”, про це оголосили у пресслужбі Міноборони Латвії.
28 квітня латвійський уряд підтримав проєкт постанови від Міноборони щодо передачі Україні додаткових бойових гусеничних бронемашин розвідки CVR(T), конкретну кількість не уточнюють.
„З огляду на поточні потреби ЗСУ, ми передамо додаткові Україні додаткові бойові гусеничні бронемашини розвідки CVR(T) для боротьби з російською агресією – і будемо продовжувати таку допомогу стільки, скільки буде необхідно”, – зазначив міністр оборони Андріс Спрудс.
Про рішення повідомила також очільниця МЗС Байба Браже. „Ми продовжимо дбати про те, щоб Україна мала сильну позицію на полі бою, оскільки це наближає можливість досягнення миру за столом переговорів”, – зазначила вона.
У Міноборони зазначили, що ця допомога Україні не погіршить ситуацію з операційними спроможностями латвійської армії.
Як нагадують, у 2025 році передана Латвією військова допомога Україні сягнула 0,3% її ВВП, а у 2026 році за планом становитиме 0,25% ВВП.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже ухвалила рішення включити трьох громадян Росії до списку осіб, яким заборонено в’їзд до Республіки. Про це повідомила пресслужба МЗС.
Відповідне рішення ухвалили на підставі пункту 2 статті 61 Закону про імміграцію.
Крім екс-міністра культури РФ Михайла Швидкого, до списку небажаних осіб внесли Анастасію Карнєєву – дочку заступника генерального директора Ростеху Ніколая Волобуєва та доньку глави МЗС РФ Сергія Лаврова Катерину Вінокурову.
Заборону на в’їзд до Латвії для цих осіб встановлено на невизначений термін.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Литва та Латвія не дозволили його літаку проліт через свій повітряний простір на шляху до Москви, куди він планує вирушити на парад 9 травня.
Про це політик повідомив у відеозверненні, опублікованому у Facebook.
За словами Фіцо, обидві балтійські країни вже офіційно поінформували Братиславу про відмову у транзитному прольоті.
«Литва і Латвія вже повідомили нам, що не дозволять проліт через свою територію дорогою до Москви», – сказав він.
Очільник уряду Словаччини додав, що має намір знайти альтернативний маршрут. Він також нагадав, що схожа ситуація вже траплялася раніше, коли, за його словами, переліт ускладнила Естонія.
[type] => post [excerpt] => Словацький прем'єр Роберт Фіцо заявив, що Литва та Латвія не дозволили його літаку проліт через свій повітряний простір на шляху до Москви, куди він планує вирушити на парад 9 травня. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1776593460 [modified] => 1776585895 ) [title] => Фіцо заявив, що Литва і Латвія заборонили проліт його літака в Москву [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183931&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184046 [uk] => 183931 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 183932 [image] => Array ( [id] => 183932 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [original_lng] => 97274 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1776575186:3 [_thumbnail_id] => 183932 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 421 [translation_required_done] => 1 [_oembed_e20321c3c38422d9e49b9d37c8ee49eb] =>
I have just promulgated the Law on Defense Financing, mandating 5% of GDP for defense from 2027 onwards.
This will strengthen Latvia’s defense capabilities and resilience while honoring NATO commitments from the Hague Summit.
У Латвії висловили протест росії через поширення дезінформації про нібито дозвіл для України використовувати свою територію для ударів по російських портах.
„Латвія рішуче відкидає як повністю безпідставні неправдиві твердження, що поширюються Росією, про те, що Латвія нібито надала дозвіл на використання своєї території для здійснення атак безпілотників на Росію, та вимагає негайно спростувати цю відверто неправдиву інформацію”, – йдеться в повідомленні.
Також там наголосили, що Росія порушила міднародне право та Статут ООН, розпочавши агресію проти України.
„Україна має законне право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН. Латвія наполягає на тому, щоб Росія негайно припинила війну в Україні та повністю вивела свої збройні сили з усієї міжнародно визнаної території України”, – підсумували в МЗС.
26 березня Рінкевичс повідомив, що щойно підписав закон про фінансування на оборону, що закріплює витрати на рівні 5% ВВП з 2027 року.
„Це посилить оборонні спроможності Латвії та нашу стійкість, а також буде дотриманням зобов’язань, які взяли на себе члени НАТО на саміті у Гаазі. Сподіваюся, невдовзі більше союзників приєднаються до „клубу 5%”, – зазначив президент Латвії.
