У неділю парламент Косова не проголосував за довіру до нового уряду прем’єр-міністра Альбіна Курті.
56 із 120 членів палати представників проголосували за уряд на чолі з головою партії «Самовизначення» (Vetevendosje), тобто це на п’ять голосів менше, ніж потрібно було Альбіну Курті для прийняття його пропозиції.
Парламентські вибори 9 лютого виграла правляча ліва партія «Самовизначення», набравши 42,3% голосів. Цього було достатньо для того, щоб отримати 48 місць у парламенті.
Друге місце на виборах посіла Косовська демократична партія (PDK) на чолі з колишнім главою держави Хашимом Тачі, яка набрала 20,95% голосів, а третє — Косовська демократична коаліція (LDK) з 18,27%, а партія колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная «Альянс за майбутнє Косова» (AAK) та її коаліційні партнери отримали 7,6%. Інші албанські партії не потрапили до законодавчого органу.
Національним меншинам гарантовано 20 місць у парламенті, 10 із них відведені сербам, а 10 – іншим. З усієї кількості місць, відведених сербам, дев’ять отримала підтримувана Белградом Сербська ліста, а одне – опозиційна партія «За свободу, справедливість і виживання».
Представники PDK, LDK, AAK і Сербської списку також проголосували в неділю проти нового уряду Альбіна Курті.
У своїй програмній промові кандидат на посаду прем’єр-міністра, серед іншого, зазначив, що жодна з партій не хотіла вступати в коаліцію з «Самовизначенням», тому він не міг заздалегідь забезпечити необхідну кількість голосів, але висловив надію, що депутати підтримають його новий уряд.
Згідно з Конституцією Косова, президент республіки повинен протягом десяти днів запросити іншого політика до формування уряду, але якщо йому не вдасться забезпечити необхідну більшість, то мають бути призначені нові вибори.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Тимчасовий прем’єр-міністр Косова Альбін Курті в неділю не зміг заручитися достатньою підтримкою парламенту для формування уряду, що поглибило політичну кризу, яка триває в країні вже кілька місяців.
Про це повідомляє AFP.
Під час голосування в неділю за кандидатуру Курті на посаду премʼєр-міністра проголосували 56 депутатів парламенту за мінімально необхідної більшості у 61 голос.
Тепер, за процедурою, президентка Косова Вйоса Османі має внести до парламенту іншу кандидатуру на посаду глави уряду – це може бути як Курті, так і представник опозиції.
Після другого невдалого голосування Косово загрожують дострокові парламентські вибори, які можуть ще більше поглибити політичну кризу та невизначеність.
Нагадаємо, що після парламентських виборів у лютому 2025 року законодавці Косова тривалий час не могли розблокувати роботу органу через нездатність обрати його керівництво.
Однією з причин стало те, що партія Курті „Самовизначення” не змогла здобути більшості в парламенті, а опозиція вимагала його відставки і відмовлялась підтримувати висуванців від політсили.
Влада частково визнаного Косова оголосила, що нещодавно в їхній повітряний простір вторглися безпілотні літальні апарати, підозрюють, що до цього причетна Сербія.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на балканську службу „Радіо Свобода”.
Генеральний директор поліції Косова Газменд Ходжа повідомив у пʼятницю, що миротворча місія НАТО KFOR була проінформована про інцидент.
„Нещодавно ми зафіксували польоти дронів, які, як ми підозрюємо, прибули з території Сербії в північній частині Косова. Поліція підтримує контакт з KFOR, ми стежимо за ситуацією і дивимося, що можна зробити”, – додав він.
Ходжа заявив, що вторгнення іноземних безпілотників у повітряний простір Косова є „небезпечним для прикордонної зони, але не для наших громадян, оскільки ми їх також захищаємо”.
Сербська сторона наразі не коментувала ці звинувачення.
Асамблея частково визнаного Косова не змогла закрити установчу сесію у вівторок, що стало сорок сьомою провальною спробою законодавців розблокувати роботу.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на балканську службу „Радіо Свобода”.
Події у косовському парламенті у вівторок розгортались за звичною схемою. Три найбільші опозиційні партії відмовились делегувати представників до комісії, яка мала б організувати таємне голосування для обрання спікера Асамблеї.
Цю ідею просуває найбільша партія – Рух „Самовизначення” глави уряду Альбіна Курті, яка вбачає у таємному голосуванні можливість розблокувати призначення спікера.
Без призначення спікера парламенту та його заступників Асамблея Косова не може завершити установче засідання й почати повноцінну роботу – включно з призначенням уряду.
Через це Косово перебуває в перманентній політичній кризі після парламентських виборів на початку лютого.
Установча сесія Асамблеї Косова вкотре не змогла призначити спікера та його заступників, аби завершити її і розблокувати роботу.
Про це пише Koha.net, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, сесія Асамблеї Косова, яка була перервана через повідомлення про мінування, відбулася ввечері того ж дня.
Проте, політичний результат знову залишився тим самим – депутати і цього разу не обрали спікера парламенту, хоча це вже була 42-га спроба.
Поліція Косова підозрює, що повідомлення про замінування в будівлі Асамблеї Косова в суботу, 5 липня, надійшло з телефонного номера, який належить Сербії.
Відтак правоохоронці Косова у співпраці та координації з органами безпеки продовжують інтенсивне розслідування з метою з’ясування обставин та виявлення загрози.
Прокурор Зейнула Гаші повідомив, що погроза про вибух надійшла по телефону від особи з чоловічим голосом, який, за його словами, мав англійський акцент.
Також він зазначив, що до розслідування також залучено підрозділи з боротьби з кіберзлочинністю.
Європейський Союз заявив, що Косово має якнайшвидше сформувати новий уряд на тлі політичної кризи, яка триває в частково визнаній країні два останні місяці після парламентських виборів.
Про це йдеться в коментарі представництва ЄС у Косово для балканської служби “Радіо Свобода”, передає “Європейська правда”.
У представництві зазначили, що ЄС уважно стежить за розвитком подій щодо формування уряду Косова і сподівається, що цей процес буде завершений найближчим часом.
“Швидке формування уряду має важливе значення для просування важливих реформ у всіх секторах, які покращать якість і умови життя населення Косова”, – додали там.
Представництво ЄС заявило, що Брюссель готовий тісно співпрацювати з косовським урядом, щойно він буде сформований, і продовжувати підтримувати Косово на шляху до європейської інтеграції.
Цього тижня Косово двічі не змогло затвердити формування нового парламенту через процедурні суперечки між політичними партіями, які отримали місця на парламентських виборах 9 лютого.
Ліва партія нинішнього глави уряду Альбіна Курті “Рух за самовизначення” (Vetevendosje!) отримала 48 зі 120 місць у парламенті, не набравши більшості, необхідної для самостійного формування кабінету міністрів.
На цьому тлі три опозиційні партії – Демократична партія Косова, Демократична ліга Косова і Альянс за майбутнє Косова – наполягають, щоб члени уряду, які були обрані депутатами, склали свої мандати.
Вони кажуть, що в іншому разі не проголосують за звіт про перевірку депутатських мандатів – цей крок необхідно зробити для продовження формування нового уряду.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті подав у відставку, як повідомляє видання Politika. Причини відставки не уточнюють, однак вона сталася на тлі триваючих напружених стосунків між Косово і Сербією.
Косово, раніше автономна область у складі Сербії, в односторонньому порядку проголосило незалежність 17 лютого 2008 року. Сербія не визнала цю незалежність і продовжує вважати Косово своєю територією.
Конфлікт між етнічними албанцями і сербами в Косово загострився 1998 року, що призвело до збройного протистояння. У 1999 році після втручання НАТО і виведення югославських військ,
Косово перейшло під управління ООН. Відтоді регіон залишається предметом міжнародних переговорів і суперечок.
Біографія Альбіна Курті
Альбін Курті народився 24 березня 1975 року в Приштині. Він закінчив Університет Пріштіни за спеціальністю «комп’ютерні науки та телекомунікації». У 1997 році став віцепрезидентом студентської спілки та організатором мирних протестів проти сербської влади.
Під час конфлікту в Косово Курті був заарештований і засуджений до 15 років тюремного ув’язнення, але був звільнений 2001 року. У 2005 році заснував рух «Самовизначення» (Vetëvendosje), що виступає за повну незалежність Косова.
Уперше обійняв посаду прем’єр-міністра в лютому 2020 року, але його уряд було повалено через кілька місяців. У березні 2021 року знову став прем’єр-міністром і обіймав цю посаду до своєї відставки у квітні 2025 року.
Відставка Альбіна Курті може вплинути на подальший розвиток відносин між Косово і Сербією, а також на внутрішню політичну ситуацію в усьому регіоні.
★Very interesting case😂 DIOR HAND BAGS threw Mongolia into political crisis and sparked a prime minister’s resignation. Mongolian PM 23 years old son post their extravagant lifestyle,♥️Girlfriend gift photos Then protest all over the country which concluded over pm resignation pic.twitter.com/hpAQot1fZY
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Російські пранкери обдурили прем’єра Косова Альбін Курті, видаючи себе за президента Латвії. В офісі Курті заявили, що цей інцидент підтверджує одержимість росії Косовом.
Глава уряду Косова Альбін Курті став жертвою російських пранкерів, які під час розмови з ним видавали себе за президента Латвії Едгарса Рінкевичса. Про це повідомляє Balkan Insight.
Через кілька хвилин після публікації відео на сайті Rumble.com офіс Курті опублікував заяву, в якій визнав „прикрий інцидент”. 11-хвилинний запис був зроблений відомими російськими пранкерами Вованом і Лексусом.
В офісі Курті заявили, що цей інцидент стався 11 лютого, незабаром після виборів 9 лютого, в період, коли прем’єр-міністр Курті отримував численні вітальні повідомлення і дзвінки щодо результатів виборів. Через брак часу не завжди було можливо провести ретельну перевірку кожного дзвінка.
Цей прикрий інцидент підтверджує те, що ми вже давно знаємо: росія одержима Косовом і продовжує націлюватися на нашу країну
– додали в офісі.
Розмова Курті з пранкерами починається з того, що один з двох росіян вітає Курті з „найбільшою перемогою” на виборах 9 лютого.
Курті скаржиться на „гібридну війну проти нашого уряду”, яка, за його словами, „в основному походить від Сербії і росії та деяких їхніх елементів у Косові”.
Курті також згадував у розмові про спеціального посланника президента США Річарда Гренелла, відзначивши, що той зіграв важливу роль у поваленні його уряду в 2020 році. Коли Курті згадав в розмові про сексуальну орієнтацію Гренелла, його співрозмовник перебив його, щоб сказати: „Ти знаєш, що я гей?”. На це Курті відповів: „Ні, не знаю”.
Офіс Курті заявив, що під час передвиборчої кампанії Sputnik Сербія і Russia Today опублікували понад 60 фейкових новин і дезінформаційних статей, втручаючись у демократичний процес Косова.
Хоча ми шкодуємо, що прем’єр-міністр Альбін Курті став мішенню жартівливого дзвінка, цей епізод підтверджує принципову і послідовну позицію прем’єр-міністра Курті з ключових питань, чи то в публічних, чи то в приватних розмовах
– йдеться у заяві офісу прем’єра.
Видання зазначає, що російські пранкери і раніше здійснювали жартівливі дзвінки різним міжнародним політикам, включаючи Реджепа Таїпа Ердогана, Джорджію Мелоні та Анджея Дуду, а також публічним особам, таким як принц Гаррі і Елтон Джон.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті оголосив у неділю ввечері, що його партія «Самовизначення» (Vetevendosje) перемогла на парламентських виборах і знову сформує уряд.
На додаток до партійних спостережень, екзит-поли також свідчать про те, що партія «Самовизначення» набрала найбільше голосів на недільних виборах у Косові, але навряд чи зможе самостійно сформувати уряд, тому будуть необхідні коаліційні переговори, повідомило косовське телебачення «Клан Косова».
У неділю близько двох мільйонів виборців у країні визначилися з новим складом парламенту, що нараховуватиме 120 депутатів.
До двадцяти семи виборчих списків увійшли представники найбільших албанських партій, а також більшості національних меншин, що проживають у Косові. Згідно з виборчим законодавством Косова, прохідний бар’єр для незалежних партій становить 5 відсотків, а для коаліцій – 7 відсотків. Завдяки позитивній тенденції меншини мають 20 так званих зарезервованих місць, 10 з яких зарезервовані саме для сербів.
Президент Сербії Александар Вучич у соціальних мережах привітав сербську меншину в Косові та підтримуваний Белградом Сербський список, який, за його словами, здобув усі 10 місць, зарезервованих для сербів.
Останні парламентські вибори в західнобалканській державі відбулися 14 лютого 2021 року. Перемогу на виборах здобула Партія самовизначення (Vetevendosje) на чолі з Альбіном Курті, яка отримала 58 місць у парламенті. Вперше з моменту здобуття країною незалежності в 2008 році уряд зміг завершити свій повний чотирирічний термін повноважень.
Виборча комісія Косова не оприлюднила попередні результати в неділю ввечері, пославшись на технічний збій, і, як очікується, інформує про результати у понеділок.
У зв’язку з підривом каналу на півночі Косова Сербія зазнала потужної гібридної атаки, заявив у неділю президент Сербії Александар Вучич у телевізійному зверненні до громадян.
Він заявив, що після вибуху Белград вислухав усю інформацію з Приштини, але вона не відповідає дійсності.
Пізно ввечері в п’ятницю невідомі підірвали на півночі Косова канал, який постачає воду на дві теплові електростанції, що забезпечують близько 90% електроенергії в країні. Цей канал є для регіону також джерелом питної води. Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що це був терористичний акт з боку Сербії, але Белград рішуче заперечив його слова, а сербський міністр закордонних справ Марко Джурич навіть припустив, що за підривом може стояти сама Приштина.
У неділю Александар Вучич зазначив, що після вибуху влада Косова негайно класифікувала інцидент як терористичний напад, а відповідальність за нього поклала на Сербію та росію. Водночас було вжито всіх заходів, щоб забезпечити захист інших стратегічно важливих об’єктів.
«Сербія не знала про те, що сталося. Ми не думали робити таке. Ніхто не повинен хвилюватися, тому що в них нічого немає, вони нічого не можуть довести, усі можуть заспокоїтися», – підкреслив сербський президент. Він додав, що Сербія як серйозна держава не мала справи з подібними звинуваченнями. «Я не скажу, що Альбін Курті безпосередньо віддав наказ про теракт, це з’ясує слідство, але в нас є певні підозри. Є певна інформація про те, хто міг бути виконавцем», – наголосив Александар Вучич, а також повідомив, що розслідуванням займаються компетентні органи Сербії.
Глава сербської держави зазначив, що Белград готовий співпрацювати з Приштиною. Однак додав, що косовська поліція провела рейди на півночі Косова в пошуках «передбачуваних підозрюваних», а це суперечить міжнародному праву. Александар Вучич охарактеризував дії косовської поліції як шоу для міжнародної спільноти.
За його словами, є кілька причин, чому Приштина хоче звинуватити Белград у підриві каналу. Зокрема це може привести косовську армію на північ Косова, ще більше розколоти сербів у Косові та перешкодити європейській інтеграції Сербії. Напередодні лютневих муніципальних виборів косовська влада прагне використати тероризм як привід, щоб унеможливити участь у них сербських кандидатів. За словами сербського президента, Альбін Курті звинувачує Сербію щоразу, коли його популярність падає.
Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але Белград відмовився це визнати і продовжує вважати переважно албанську територію своєю південною провінцією. Діалог між двома сторонами, спрямований на нормалізацію відносин, розпочався у 2013 році за посередництва Брюсселя. Однак значного прогресу відтоді досягнуто не було, незважаючи на те, що нормалізація є умовою європейської інтеграції обох країн.
Вибух лише загострив напруженість у відносинах між Сербією і Косовом. Зокрема через значну сербську меншину на півночі Косова, права якої, на думку Белграда, Приштина обмежує, відмовляючись надати їй самоврядування, попри брюссельські домовленості.
