«Україна та Закарпаття під час пандемії Covid-19 та напередодні місцевих виборів» – онлайн-конференцію на таку тему провели у четвер удень за участі закарпатських угорських лідерів, угорських депутатів Європарламенту, провідних політиків ЄС та Угорщини. Організатором та модератором спілкування стала депутат Європарламенту від Угорщини за списком партії «Фідес» закарпатського походження Андрея Бочкор.
Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин щодо розширення Олівер Варгеї, відкриваючи конференцію, наголосив, що у своїй роботі вважає важливими справи не лише України, а й Закарпаття. Інформуючи про питання порядку денного саміту Україна-ЄС, який відбудеться 6 жовтня, він нагадав, що з 2014 року, тобто після «революції гідності», ЄС надає Україні 200 млн євро на рік на підтримку проведення реформ. Він назвав важливими місцеві вибори 25 жовтня, які, крім формування ОТГ, завершать перший етап адміністративної реформи. Водночас наголосив, що Києву потрібно ще подолати довгий шлях до успішного завершення процесу. Єврокомісар зазначив, що Україна, як член Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи, повинна дотримуватися міжнародних конвенцій про національні меншини та принципів і положень, викладених у відповідних протоколах. «Для українського уряду настав час розглядати меншини як партнерів та залучати їх до розробки нового закону про меншини», – зазначив він та підкреслив, що цю позицію він озвучує під час кожної зустрічі з українськими лідерами. «Я продовжую наполягати на тому, щоб Україна повністю виконала рекомендації Венеціанської комісії», – підсумував Олівер Варгеї.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович щодо епідемічної ситуації на Закарпатті нагадав, що Товариство першим поспішило на допомогу медичним працівникам, які були без належних засобів захисту, спочатку організувавши масштабний благодійний збір, а потім придбавши необхідні засоби, що залишилося осторонь уваги українських мас-медіа. Він також зазначив, що Угорщина була і залишається бути країною, яка з усіх сусідніх держав надає найбільшу підтримку Закарпаттю під час пандемії, яскравим свідченням чого є передача закарпатським закладам охорони здоров’я 50 апаратів ШВЛ на загальну суму 3 мільйони під час візиту міністра закордонних справ Угорщини Петра Сійярто минулого тижня. Голова ТУКЗ-КМКС подякував Угорщині та уряду країни і за те, що у прикордонних населених пунктах вдалося здійснити ремонт усіх амбулаторій, а це особливо важливо під час розпалу епідемії.
Щодо адміністративної реформи, В. Брензович зазначив, що вона – на шкоду угорцям Закарпаття, зокрема, з огляду на те, що зі створенням ОТГ буде ліквідовано багато інтелектуальних робочих місць, не менш важливий мінус – і зменшення частки угорців у нових адміністративних одиницях, зокрема, в Берегівському районі. «Досвід показує, що реформи децентралізації в Україні завжди закінчуються централізацією, це має зауважити і ЄС, – звернув увагу на цю проблему Варгеї Брензович. – Усупереч очікуванням, ситуація меншин, включаючи угорців на Закарпатті, не покращилася після президентських та парламентських виборів в Україні, триває тиск на угорців та їхні інституції, і йдеться не лише про права меншин, але й права людини».
Розповідаючи про майбутні місцеві вибори, Василь Брензович підкреслив, що новий закон про виборче право не є «незрілим», тому наразі багато невизначеності. Залишилися і старі серйозні проблеми, наприклад, довільне формування округів та підкуп виборців. Наголосив, що зараз надзвичайно важливо, аби всі пішли на виборчі дільниці, тих, хто працює за кордоном, закликав приїхати додому голосувати, якщо це можливо, оскільки на кону – збереження ефективного представництва інтересів угорців. Тож В. Брензович звернувся до Державного секретаря з питань національної політики Угорщини Арпада Яноша Потапі, який також брав участь в онлайн-конференції, посприяти перетину кордону для угорських виборців із Закарпаття, які працюють за кордоном.
У своєму виступі депутат Європарламенту Андрея Бочкор, перш ніж надати слово євродепутату Кінзі Гал, нагадала, що в 90-х роках національні меншини в Україні мали широкі права, які, однак, почали обмежувати. За її словами, цей процес слід якомога швидше зупинити, оскільки це не європейська практика.
Кінга Гал, у свою чергу, наголосила, що робить усе можливе, щоб питання порушення прав угорців Закарпаття залишалося на порядку денному в Європейському парламенті. «В той час, коли ЄС підтримує Україну, набуті права угорців там втрачаються, і настрої проти громади «підігріваються», – зазначила депутатка. Вона висловила думку – поблажливість Європейської комісії щодо таких дій Києва свідчить про те, що вони не досягли «больового порогу» організації, хоча це не українсько-угорська проблема, а загальноєвропейська.
Арпад Янош Потапі, Державний секретар, відповідальний за національну політику Угорщини, підкреслив: угорський уряд і надалі надаватиме підтримку угорцям Закарпаття, тим більше з огляду на постійні невдачі в політиці щодо меншин в Україні. «Незважаючи на те, що проводяться зустрічі на рівні міністрів, прогресу у забезпеченні прав меншин та прав людини закарпатських угорців немає», – сказав Потапі. За його словами, нестерпно, що в Україні переслідують організації, які курують програми підтримки Угорщини, і навіть реалізація програми Шандора Петефі, яка виконує культурну місію, стала неможливою. На думку Держсекретаря, Україна порвала зі своєю дружньою щодо національностей політикою, натомість позиціонує себе як національна держава, що не добре нікому, оскільки здійснено такий крок назад, який призвів до гіршої ситуації щодо національної політики, ніж у Радянському Союзі.
Державний секретар нагадав, що вся підтримка, яку надає Угорщина, покликана допомогти закарпатським угорцям залишатися на батьківщині. Для цього, наголосив він, необхідно зміцнити інституційну систему, а 25 жовтня, проголосувавши, зберегти сильне представництво захисту інтересів угорців. «Якщо угорська громада не об’єднається і втратить це, то втратить інші інституції, чого не можна допускати», – наголосив Потапі.
«Угорці Закарпаття повинні показати результат на місцевих виборах, тим більше, що п’ять років тому це вдалося. Вдалося залучити представників угорських інтересів до органів місцевого самоврядування», – додав він та підкреслив, що угорці Закарпаття повинні зберегти свої політичні позиції навіть в умовах, коли не до кінця зрозумілі всі пункти нового закону про вибори.
Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, Президент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос під час виступу також відзначила, що з моменту обрання Володимира Зеленського президентом відбулися кроки назад щодо забезпечення прав меншин, зокрема права на освіту рідною мовою. За її словами, листування Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства з державними органами з питань освіти займає вже тисячі сторінок, але позитивного ставлення з боку Києва немає. І. Орос пояснила, що в Міністерстві освіти досі працює стара гвардія. «Ситуація погіршилася настільки, що закарпатські угорські навчальні заклади не лише не отримують належної державної підтримки, але й почалися офіційні переслідування організацій, які займаються розподіленням підтримки, наданої Угорщиною, на місцях, більше того, підступним способом намагаються унеможливити роботу Закарпатського угорського інституту», – повідомила І. Орос. Вона звернула увагу на положення угорсько-українського договору 1993 року, згідно з яким Україна не забиратиме права меншин. За її словами, для врегулювання ситуації було б достатньо взяти за основу Закон про меншини Угорщини та забезпечити ті самі права для угорців на Закарпатті, які угорський закон надає українській меншині в Угорщині. Вона також назвала важливим питання визнання закарпатських угорців корінною меншиною в Україні, щоб отримати ті ж права, які надані кримським татарам.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, перший заступник голови обласної ради Йосип Борто поінформував про заходи, вжиті на Закарпатті для запобігання поширенню Covid-19. Він згадав благодійну акцію БФ КМКС, яка, за його словами, на початку пандемії була справжнім порятунком для персоналу закладів охорони здоров’я. Щодо адміністративної реформи, створення нових районів, об’єднаних територіальних громад, він наголосив на важливості високої явки угорців на місцевих виборах 25 жовтня. «Захист та забезпечення інтересів угорців Закарпаття можливий лише в тому випадку, якщо громада направить достатню кількість представників на всі рівні місцевого самоврядування», – підкреслив Й. Борто.
Журналіст Мігай Дебрецені, власкор агентства MTVA в Ужгороді, як «польовий» репортер, під час виступу повідомив, що жителі Закарпаття втомилися від карантину, який триває вже півроку. Крім того, за його словами, Україна вступила у другу хвилю епідемії коронавірусу, не «закривши» першої. Він назвав неможливість перетину кордону однією з найбільших проблем для місцевого населення, оскільки засоби існування багатьох закарпатців, а також можливість підтримки родинних зв’язків, залежать від відкритих кордонів. Він назвав абсурдним, що через 30 років у регіоні знову опустилася «залізна завіса».
У своєму заключному слові Андрея Бочкор підкреслила, що Україна повинна усвідомити: угорська меншина Закарпаття – це не проблема, а ресурс, і якщо Київ вважає інтеграцію в ЄС важливою, то повинен визнати, що шлях до цього веде через Закарпаття. Наголошуючи на важливості місцевих виборів, А. Бочкор закликала всіх, хто має право голосу, долучитися до голосування, назвавши утримання позиції закарпатських угорців в органах місцевого самоврядування завданням номер один.
