Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам’яті жертв Волинської трагедії закликав законодавчо заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА.
Повідомив Навроцький у промові під час меморіальних заходів у селі Радруж, що неподалік кордону з Україною, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на RMF24
У своїй промові Навроцький окремо зупинився на тому, що вважає за необхідне законодавчо заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА.
“Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі.
Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон – тому що це те саме, що прапор Blut und Boden (“Кров і земля”, німецьких нацистів – ред.). Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей”.
Навроцький наголосив, що звинувачує “не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і хто знову апелює до червоно-чорного стяга у 21 сторіччі”.
“Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду”, – заявив президент Польщі.
У своїй промові Навроцький підкреслив, що загибель однієї з жертв у Радружі, польської 14-річної дівчини Ядвіги, “така ж сама смерть, як нинішніх 14-річних українців від рук бандитів Російської Федерації”.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що під час зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО сторонам не вдалося врегулювати історичні питання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію президента Польщі Кароля Навроцького.
Про що говорили Зеленський та Навроцький
Президент Польщі повідомив, що його зустріч із Володимиром Зеленським тривала близько години. За словами Навроцького, сторони обговорили широке коло питань, що стосуються двосторонніх відносин та подальшої взаємодії.
Він наголосив, що для Польщі та України дуже важливо зберігати постійний діалог, попри напруженість, яка останнім часом виникала у відносинах між двома країнами.
Навроцький також зазначив, що Варшава та Київ однаково оцінюють головну загрозу своїй незалежності, якою залишається росія.
Історичні розбіжності зберегти не вдалося
Президент Польщі визнав, що вирішити історичні питання під час переговорів не вдалося.
“На цій зустрічі нам не вдалося вирішити історичні питання”, – сказав він.
Навроцький наголосив, що питання, пов’язані з УПА та символікою Степан Бандера, для нього залишаються принциповими.
“Почуття польських жінок та чоловіків щодо злочинів, Волинської трагедії та геноциду не є предметом переговорів”, – заявив польський лідер.
За його словами, Варшава розраховує на розуміння з боку України, оскільки, як вважає Навроцький, бандерівська символіка обмежує європейське майбутнє України та має негативні асоціації.
Попри розбіжності, діалог продовжиться
Водночас президент Польщі позитивно оцінив підсумки зустрічі. Він зазначив, що розмова з Володимиром Зеленським була конструктивною, а сторони підтвердили свої позиції та обговорили перспективи подальшої співпраці.
Польща та Україна, попри історичні суперечки, підтримують діалог через спільну загрозу з боку росії. Президент Навроцький наголосив на важливості співпраці між сусідами.
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Польський лідер розповів, що вже мав «ввічливу розмову» з президентом України Володимиром Зеленським напередодні й не виключає нової зустрічі сьогодні, 8 липня.
«Мені здається цілком природним, що держави-сусіди, які мають спільного ворога — російську федерацію, — підтримують діалог, незалежно від певних двосторонніх суперечностей», — зазначив Навроцький.
Він додав, що Україна зараз перебуває у стані війни з росією. Польща протягом багатьох століть також конфліктувала з цією державою, і саме це є спільною точкою відліку для розуміння нинішньої ситуації.
Водночас президент Польщі підкреслив, що його погляди на історичні питання залишаються незмінними.
«Польща, і, як я вважаю, вся Європа, не може миритися з вшануванням воїнів УПА, яких у Польщі вважають відповідальними за загибель 120 тисяч поляків. Однак це не виключає нашого діалогу. Це природна річ у дипломатії», — сказав він.
Радник українського президента Дмитро Литвин розповів журналістам, що вчора ввечері лідери України і Польщі мали недовгу розмову. Вони домовились, що сьогодні спробують узгодити графіки для проведення ще однієї зустрічі.
Україна уважно стежить за перебігом розгляду у Сеймі Польщі законопроєкту про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу.
Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий.
«Закликаємо польську сторону до розсудливості та виваженості. Для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці, міжлюдських зв’язках та інших сферах. Ми вдячні Польщі та польському народу за надану з 2022 року підтримку», – сказав він.
Речник переконаний, що чутливі історичні теми потребують фахового діалогу на засадах взаємної поваги, а не використання у політичній риториці.
«Україна не шукає подальшого загострення українсько-польських відносин та розраховує на аналогічний підхід з польського боку. Усі рішення мають виходити зі стратегічної важливості українсько-польського партнерства, а не ситуативних електоральних здобутків», – додав Тихий.
Водночас він зазначив: «застерігаємо польську сторону від однобоких ескалаційних кроків».
Речник нагадав, що натомість Україна пропонує зосередитися на конкретних зусиллях задля зниження напруги, зокрема тих, про які йшлося під час нещодавньої зустрічі на міністерському рівні, залученні існуючих двосторонніх механізмів та інструментів, максимальному задіянні дипломатичного інструментарію та активізації фахового історичного діалогу у межах Польсько-українського Конгресу істориків.
«Переконані, що Україна та Польща приречені на добросусідство заради захисту нашої незалежності, свободи та безпеки від спільного ворога у москві», – додав Тихий.
В канцелярії польського президента Кароля Навроцького вважають неправильним рішення уряду щодо розсекречування даних про ту допомогу, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова речника президента Польщі Рафала Лескевича в ефірі Polsat News.
За його словами, інформація про надану Україні допомогу від Польщі не має ставати публічною.
“Це неправильне рішення. Це непублічна інформація, її не слід оприлюднювати…Чи Міноборони, пан міністр Косіняк-Камиш, а насправді пан прем’єр-міністр Дональд Туск, бачачи, що відбувається в коаліції, бачачи чергові скандали, які викривають журналісти, вирішили скористатися моментом і спробувати відвернути увагу від цієї теми таким відволікаючим питанням, відволікаючою темою, пов’язаною з пожертвами для України?” – сказав речник.
За його словами, це питання постало лише для того, щоб протягом кількох наступних днів уся громадськість обговорювала обсяги допомоги, яку Польща надала Україні з початку війни у 2022 році.
“Отже, це тактика відволікання уваги, але дії, про які оголосив віцепрем’єр-міністр Косіняк-Камиш, є вкрай безвідповідальними”, – переконаний Лескевич.
Речник зазначив, що достатньо переглянути заяви, з якими українці виступили лише два місяці тому.
“Адже вони дякували нам за передачу цих ракет для систем Patriot”, – підкреслив він.
До слова, рішення Міноборони також прокоментував глава МЗС Польщі Радослав Сікорський.
“Одне невдале рішення президента Зеленського не змінило того факту, що Путін є загрозою для України, для НАТО та для Польщі. Керуватися лише емоціями – це геополітика дурнів”, – наголосив міністр.
У Канцелярії президента Польщі використали термін Східна Малопольща щодо заходу України та розкритикували рішення Верховної Ради про створення “Українського національного пантеону”. Звичайно, згадали про Степана Бандеру та УПА.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на PAP.
Відповідну шовіністичну заяву зробив голова Канцелярії президента Польщі Збіґнєв Богуцький під час виступу у Сеймі. Польський посадовець назвав рішення про створення пантеону помилковим.
Богуцький пов’язує цей крок із прославлянням постатей, яких у Варшаві вважають відповідальними за трагічні події минулого. Мова йде про Степана Бандеру та Волинську трагедію.
Ось як посадовець прокоментував ситуацію:
“Це законодавство української держави, яка має суверенне право самостійно ухвалювати рішення. Питання лише в тому, чи є вони правильними. На мою думку, а насамперед на думку президента Кароля Навроцького, як і, гадаю, переважної більшості поляків, прославлення Бандери та злочинців, які вчинили злочини геноциду на Волині та у Східній Малопольщі – це не шлях до західного світу, спільних європейських і трансатлантичних цінностей”.
Посадовець додав ще одну різку тезу:
“І Польща, і президент ніколи на це не погодяться – адже, як він сказав, “ми своїх не кидаємо”. Голос жертв досі лунає, і голос бандерівців не може його заглушити”.
Заяви про “повернення Львова” та “Східну Малопольщу” – не більше ніж імперська сверблячка країни, яку ділили три (а по факту п’ять разів) інші держави. Щонайменше на 123 роки Польща взагалі припиняла існувати.
Але історично “ісконні землі” Заходу України ніколи не були польськими.
Ось факт про Львів:
1256 рік – перша літописна згадка про Львів, який був заснований королем Данилом Романовичем (Галицьким). Місто було столицею Королівства Русі, а сам Данило – королем. Він належав до головної династії київських князів.
1340 – 1349 роки – після згасання династії Романовичів, польський король Казимир III Великий здійснює серію військових походів та окупує Галичину.
Навіть після загарбання, поляки офіційно назвали цю територію Руським воєводством (Województwo Ruskie, з центром у Львові). Жодної “Малопольщі” тут не було – польська корона юридично визнавала, що це земля Русі.
Сам штучний шовіністичний термін Східна Малопольща (Małopolska Wschodnia) – відносно сучасний. Його штучно насаджував уряд Другої Речі Посполитої у період між 1918 та 1939 роками.
Термін використовували для інтеграції українських земель до складу унітарної Польщі. Польська влада того часу офіційно забороняла назви Західна Україна та Східна Галичина. Назва мала на меті повністю витіснити українську національну ідентичність цих територій.
До Східної Малопольщі польська влада відносила нинішні Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області. Тоді це були Львівське, Тернопільське та Станіславське воєводства.
Використання цього терміна сьогодні сприймається в Україні як зазіхання на історичну справедливість та територіальну цілісність.
У США погоджуються з постійною присутністю своїх військових у Польщі, а над відповідною стратегією працює Пентагон.
Про це повідомив Бюро міжнародної політики в канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач за результатами зустрічі Кароля Навроцького з лідером США Дональдом Трампом у Вашингтоні.
«Є зелене світло з боку Білого дому. Таку декларацію я почув і від Марко Рубіо», – висловився Пшидач після розмови з американським держсекретарем.
Він пояснив, що остаточна форма присутності американських сил у Польщі має стати частиною ширшої стратегії, над якою уже працює Пентагон.
За словами Пшидача, таке рішення щодо військових Штати ухвалили зокрема через хороші польсько-американські відносини, «засновані значною мірою на прямих особистих відносинах» президентів Навроцького й Трампа.
Раніше в Польщі анонсували візит лідера до Вашингтона 14 червня. Там зазначали, що лідери говоритимуть «про основні питання, що стосуються польської безпеки, двосторонніх відносин та енергетично-економічного співробітництва».
Стверджується, що Навроцького до Сполучених Штатів є робочим.
«Під час заходу, звичайно, відбудуться відповідні переговори, але будуть й інші політичні розмови, про що ми скажемо в потрібний час. З президентом і з політичним середовищем у Вашингтоні», – казав очільник президентського бюро міжнародної політики Польщі Марцін Пшидач.
Скандал навколо ордена Білого Орла стосується історичних питань, а не внутрішньої політики чи розпалювання неприязні.
Про це заявив президент Польщі Кароль Навроцький, повідомляє Polsat News.
Польський лідер відкинув слова про те, що скандал із нагородами пов’язаний із розпалюванням антиукраїнських настроїв усередині країни.
За його словами, суперечка лежить виключно в площині історичної пам’яті. Навроцький підкреслив, що не уявляє, щоб “польські патріоти, а особливо польський президент, польський уряд, у такій ситуації не були б разом і не об’єдналися”.
Навроцький також зазначив, що у Польщі не сприймають “червоно-чорний бандерівський прапор”.
“Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Їх не існує… Президент Зеленський помиляється”, – заявив президент Польщі.
У Польщі дорікнули президенту України Володимиру Зеленському за повернення ордена Білого Орла “Новою поштою” – і назвали це ще однією образою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністерки канцелярії президента Польщі Аґнешки Єнджак в Х.
Вона вказала на те, що Зеленський, коли отримував нагороду три роки тому, “не скаржився на її наявність” в італійського диктатора Беніто Муссоліні чи колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.
“Більше того, він додав ще одну образу до образи, пов’язаної з найменуванням підрозділу української армії на честь “героїв УПА”, відправивши нагороду назад кур’єром”, – зауважили в канцелярії.
За словами міністерки, “суть справи полягає в навмисній образі українським лідером нації, яка протягом останніх чотирьох років довела свою найкращу дружбу з Україною”.
“Ти не шануєш убивць нації, яка надала тобі всю можливу допомогу, коли це мало значення. Коли тобі пропонують руку допомоги, ти не хапаєш її жадібно, а потім ображаєш того, хто допоміг”, – заявила Єнджак.
Україна закликала Польщу до зваженості та дипломатії у двосторонніх відносинах, водночас наголосивши на готовності реагувати на недружні кроки щодо себе.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра закордонних справ України Андрія Сибіги в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
За словами міністра, Київ не був зацікавлений у створенні напруженості у відносинах із Варшавою та завжди цінував підтримку, яку Польща надавала Україні.
“Україна не прагнула створити такі напружені сторінки в наших двосторонніх відносинах. Ми завжди конструктивно підходили, цінували наші відносини з Польщею, були вдячні за ту допомогу, яку отримували”, – наголосив Сибіга.
Глава МЗС також наголосив на необхідності не політизувати складні питання спільного історичного минулого. На його думку, чутливі історичні теми мають залишатися предметом професійних дискусій між істориками, а не використовуватися для політичних суперечок.
Водночас міністр заявив, що Україна реагуватиме на дії, які вважатиме недружніми або зневажливими.
“Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні, зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов”, – додав він.
Окремо Сибіга розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького. За його словами, політик став “руйнівником” позитивних результатів, яких Україна та Польща досягли останнім часом.
“Недаремно він отримує аплодисменти з Москви”, – зауважив глава української дипломатії.
Попри це, Сибіга підкреслив, що Київ залишається відкритим до подальшого політичного діалогу з Варшавою.
“Ми закликаємо поляків до зваженості та дипломатії. Ми відкриті до політичного діалогу”, – підсумував міністр.
