Парламент Естонії (Рійгікогу) пропонує наділити Сили оборони і ВМС правом застосовувати військову силу до торговельних суден, щодо яких виникають підозри в намірі пошкодити підводні кабелі та інші інфраструктурні об’єкти.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
Запропонований законопроєкт вносить зміни до двох законів – про Сили оборони і про економічну зону.
Мета поправок – дати право Військово-морським силам запобігати таким інцидентам, що почастішали останнім часом, як свідомий обрив іноземними торговими суднами морських кабелів і пошкодження інших об’єктів інфраструктури.
Для цього військовим пропонується дати право застосовувати до підозрілого судна військову силу. У крайньому разі військові матимуть право потопити судно, яке не підкоряється їхнім наказам.
Перше читання законопроєкту має відбутися в середу, 9 квітня.
26 березня Рійгікогу (парламент Естонії) проголосував за поправки до Конституції, які позбавлять громадян Росії та Білорусі права голосу на місцевих виборах.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
Рійгікогу підтримав пропозицію Конституційного комітету про невідкладне внесення змін до Конституції. За невідкладне внесення змін до Конституції проголосували 92 члени Рійгікогу, проти – семеро.
Рішення про спосіб внесення змін до Конституції вимагало більшості в чотири п’ятих голосів членів Рійгікогу, які брали участь у засіданні, що означало, що для ухвалення рішення необхідно було, щоб за нього проголосувало щонайменше в чотири рази більше учасників засідання, ніж проти.
У фінальному голосуванні законопроєкт про внесення змін до Конституції Естонської Республіки, ініційований 61 депутатом, був прийнятий як закон 93 голосами при семи „проти”. Для ухвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції необхідна була більшість у дві третини голосів членів Рійгікогу, тобто щонайменше 68 голосів.
Спочатку законопроект передбачав, що у виборах до місцевих рад можуть брати участь громадяни Естонії та особи без громадянства, а також громадяни країн Європейського Союзу і НАТО. За рішенням пленарного засідання, сьогодні до закону була додана поправка, подана 55 депутатами, згідно з якою право голосу на виборах до місцевих рад для громадян третіх країн, які проживають в Естонії, а починаючи з наступних виборів – і для осіб без громадянства, буде визнано недійсним.
Згідно з поправкою, особи без громадянства все ж зможуть проголосувати на цьогорічних місцевих виборах. На думку авторів поправки, це залишить достатньо часу для осіб без громадянства, щоб подати заяву на отримання естонського громадянства, якщо вони цього бажають, і взяти участь у наступних місцевих виборах як громадяни Естонії. Крім того, поправка вилучає з проєкту виборчі права громадян країн-членів НАТО.
Таким чином, громадяни Естонії та ЄС, а також особи без громадянства можуть брати участь у виборах цього року, але починаючи з наступних місцевих виборів, участь у них зможуть брати лише громадяни Естонії та ЄС.
Згідно з чинним законодавством, окрім громадян Естонії та ЄС, у місцевих виборах можуть брати участь іноземці, які проживають в Естонії на підставі дозволу на довгострокове або постійне проживання, яким на день виборів виповнилося 16 років і постійне місце проживання яких знаходиться на території відповідної сільської волості або міста.
Наступні вибори до місцевих рад відбудуться в Естонії 19 жовтня.
Президент Естонії Алар Каріс призначив у понеділок на посаду п’ять нових членів уряду за поданням прем’єр-міністра Крістена Міхала.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
П’ять нових міністрів, які не входили до складу попереднього уряду, були призначені у зв’язку зі змінами в керівній коаліції, з якої Партія реформ і „Естонія 200” виключили соціал-демократів.
Від Партії реформ новачками в уряді стали міністр інфраструктури Кулдар Лейс, міністерка соціальних справ Кармен Йоллер і міністр енергетики та екології Андрес Сутт. Від партії „Естонія 200” – міністр внутрішніх справ Ігор Таро та міністр у справах регіонів і сільського господарства Хендрік Террас.
Перед призначенням нових міністрів президент Каріс поспілкувався з кожним із них, щоб дізнатися про їхні плани.
В Естонії у суботу, 22 березня, став відомий склад нового уряду на чолі з Крістеном Міхалом, повноваження на формуваня якого ще повинен буде надати парламент.
Зокрема, до складу нового уряду увійшли троє новачків – міністерка соціальних справ Кармен Йоллер, міністр енергетики та навколишнього середовища Андрес Сутт і міністр інфраструктури Кулдар Лейс.
Посаду міністра клімату, яку зараз обіймає Йоко Алендер, буде скасовано, а в Міністерстві соціальних справ, яким дотепер керували два міністри – соціального захисту та здоров’я, залишиться лише один.
Офіційно уряд на посаді повинен буде затвердити президент Алар Каріс. Після цього він зможе скласти присягу перед парламентом.
Однак першим кроком з боку Крістена Міхала буде клопотання перед Рійгікогу (парламентом) про надання йому повноважень на формування нового уряду. У нової коаліції в Рійгікогу 52 голоси зі 101.
Усе це може статися після призначеного на понеділок підписання коаліційного договору.
До списку допомоги входять різні безпілотники, водні транспортні засоби та обладнання, які випускають естонські підприємства.
Україна передала список бажаної військової техніки на суму 100 млн євро, яку Естонія швидко закупить у своєї вітчизняної оборонної промисловості. Про це напередодні повідомило Міноборони Естонії.
„До асортименту входять безпілотні літальні апарати та безпілотні наземні транспортні засоби, водні транспортні засоби, медичне обладнання та приладдя, пропоновані естонськими оборонними підприємствами”, – йдеться у повідомленні.
Подробиці, кількість і терміни поставок не розголошуються з міркувань безпеки.
„Ми домовилися минулого року, що і цього, і наступного року будемо підтримувати Україну у військовому плані, виділяючи 0,25% нашого ВВП на рік на продукцію естонської оборонної промисловості…Сьогодні ми отримали зворотній зв’язок від України, що дозволить нам якнайшвидше доставити допомогу українцям”, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Основна частина військової допомоги Естонії буде вкладена в заходи, що дають змогу естонським підприємствам зробити свій внесок у перемогу України.
Крім того, Естонія надаватиме Україні пряму військову матеріальну допомогу, братиме участь у навчанні військовослужбовців українських сил оборони і разом із Люксембургом очолюватиме IT-коаліцію з надання допомоги Україні.
Естонія з 31 березня більше не визнає російські небіометричні закордонні паспорти.
У МЗС Естонії заявили, що люди, які мають дозвіл на проживання в Естонії або іншій країні-члені Європейського Союзу і наразі користуються небіометричним російським паспортом, мають час до 30 вересня 2025 року, щоб подати заяву на отримання біометричного паспорта.
„Небіометричні закордонні паспорти, які видає Росія, не відповідають рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації і несуть у собі різні ризики для безпеки”, – наголосили у естонському зовнішньополітичному відомстві.
Там пояснили це тим, що небіометричні закордонні паспорти не містять електронних носіїв інформації, через що неможливо порівняти персональні дані власника паспорта з даними на мікрочіпі.
„На відміну від біометричного паспорта, виданого Росією, установу, яка видала паспорт, визначити не так просто, що ускладнює ідентифікацію невизнаних документів (наприклад, виданих на окупованих територіях)”, – наголосили у заяві.
Також у МЗС країни наголосили, що російські паспорти – в тому числі біометричні –, видані в невизнаних регіонах, не приймаються країнами Шенгенської зони як проїзні документи.
Принц Уельський відвідав Естонію, щоб підтримати британських військових у операції НАТО „Кабріт”. Він ознайомився з військовою технікою та обговорив загрозу безпілотників.
Принц Уельський Вільям відвідав Естонію для підтримки британських військовослужбовців, які беруть участь у найбільшій закордонній операції британської армії на даний момент. Метою операції є захист балтійських держав від потенційної агресії з боку росії. Про це повідомляє BBC.
За даними видання, під час своєї дводенної поїздки в Естонію принц Вільям відвідав частину з 900 британських військовослужбовців у складі цих багатонаціональних сил, включно з солдатами Мерсійського полку, головнокомандувачем якого є принц.
Йому провели екскурсію військовими навчальними полігонами в таборі Тапа, які є частиною операції „Кабріт”, що є внеском Великої Британії в забезпечення „колективної безпеки і оборони” НАТО в цьому вразливому регіоні Балтії.
Принцу показали польові навчання цієї бойової групи, а також він зустрівся з естонськими та французькими військовослужбовцями. Він також розпитав солдатів про їхню службу на передовій, особливо в умовах близькості до російського кордону.
Крім поїздки на танку Challenger 2, принц побачив бронетранспортер Warrior, французьку бойову машину Griffon, реактивну систему залпового вогню, машину для розмінування перешкод Trojan, а також керував мобільною артилерійською системою Archer.
Війна в Україні показала, як швидко змінюються технології ведення бойових дій, тож принц також оглянув безпілотник, що працює на водні.
На військовій базі Тапа він розпитав солдатів про нову „загрозу безпілотників”, з якою стикаються сучасні армії, і про „зміну тактики”, що для цього знадобиться.
Президент Естонії Алар Каріс переконаний, що після суперечки між президентом України Володимиром Зеленським і очільником Білого дому Дональдом Трампом на весь світ покладено обов’язок налагодити їхні відносини.
Про це він сказав в інтерв’ю Sky News, повідомляє „Європейська правда”.
Каріс зазначив, що у налагодженні відносин між Трампом і Зеленським могла б допомогти Європа.
„Тепер ми думаємо про те, що ми можемо зробити. Як допомогти Зеленському і Трампу виправити ці відносини і що може зробити Європа, щоб стати надійним партнером США”, – сказав він.
Крім того, Каріс не став особливо коментувати запропонований план місячного перемир’я, запропонований президентом Франції Емманюелем Макроном, сказавши, що все перебуває на початковому етапі.
„Ми дуже, дуже уважно стежимо за тим, що відбувається в цей момент, і за всіма цими різними планами, і ми готові взяти участь у цих планах. Але наразі це дуже рання стадія, і ми не знаємо, якими насправді є ці плани, але ми, безумовно, підтримуємо будь-яку дискусію, яка веде до миру в Україні”, – додав він.
За останній тиждень не було жодних ознак того, що Росія готується до можливого припинення вогню, навпаки, окупанти збільшують кількість обстрілів, щоб досягти кращих умов для переговорів.
Про це заявив підполковник Маттіас Пуусепп, командир оперативної секції дивізії Сил оборони Естонії, передає „Європейська правда” з посиланням на ERR.
„За перший тиждень четвертого року війни Росія не досягла жодного тактичного прогресу в жодному секторі. Згідно з відкритими геолокаційними даними, просування російських збройних сил у напрямку Покровська повністю зупинилося, а Україні вдалося локальними контратаками збільшити периметр оборони Покровська”, – зазначив Пуусепп.
Водночас російські збройні формування не зменшують свою наступальну активність: на початку місяця вона впала до межі 100 обстрілів за добу і залишається на рівні 103 обстрілів в середньому за останній тиждень.
За словами Пуусеппа, також немає жодних ознак того, що Росія готується до можливого перемир’я.
„У публічній інформації більше спекулюють на можливості того, що Росія збільшить кількість обстрілів, в першу чергу в районі Курської операції, щоб досягти кращих умов для переговорів. Однак, за відомою нам інформацією, Росія не має такого балансу сил, який би дозволив швидко досягти успіху у відвоюванні Курської області”, – сказав Пуусепп.
Головною ціллю залишається Покровськ та його околиці, де все ще відбувається від чверті до третини атак сухопутних військ.
„Однак у діях російських збройних сил стало менше рішучості, і вони шукають слабкі місця в обороні України в інших секторах”, – сказав Пуусепп.
Естонія відправила 10 тисяч артилерійських боєприпасів і 750 тисяч продуктових наборів для українських військових.
Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
«Для зміцнення позицій України та посилення тиску на росію Естонія відправляє 10 тисяч артилерійських боєприпасів та 750 тисяч продуктових наборів для українських бійців», – йдеться у повідомленні.
За першої ж нагоди до цієї допомоги Естонія додасть продукцію власної оборонної промисловості на суму понад 100 мільйонів євро.
Міхал наголосив, що Україна сама вирішує своє майбутнє і що завжди може розраховувати на підтримку Естонії.
