Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада.
Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.
Бельгія закупить дрони-перехоплювачі у латвійської компанії після серії вторгнень невідомих безпілотників, які порушили роботу аеропортів, військових баз і атомної електростанції.
Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, якого цитує Reuters, повідомляє “Європейська правда”.
У понеділок Франкен перебував з візитом в латвійській столиці Ризі, в ході якого була підписана угода з латвійською компанією Origin Robotics про придбання її автономних дронів “Blaze”, які можуть використовуватися для виявлення та знищення ворожих БпЛА.
“За кілька тижнів у нас також з’являться ці антидронові засоби, які зміцнять наші можливості”, – написав він у X, додавши фотографію, на якій він тримає один із дронів на заводі компанії.
Окремо у бельгійському Міноборони заявили, що угода про постачання дронів-перехоплювачів була частиною пакета заходів щодо боротьби з дронами вартістю 50 мільйонів євро.
Як зазначив Франкен, в кінцевому підсумку планується інвестувати 500 мільйонів євро в набагато більший пакет заходів боротьби з дронами, що включає передові радіолокаційні системи і розширені можливості зі створення перешкод. Він не сказав, коли це буде завершено.
Зазначимо, впродовж останніх тижнів кількість інцидентів із дронами збільшилася у Європі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що саме масове виробництво дешевих безпілотників визначатиме сучасну гонку озброєнь, і Україна здатна забезпечити мільйонні обсяги за належного фінансування.
Про це він написав у соцмережі X 16 листопада.
Сибіга наголосив, що ключовим фактором стримування Росії стає не ядерний потенціал, а здатність держави швидко нарощувати виробництво дронів. За його словами, країни, які першими забезпечать масштабне та стабільне виготовлення безпілотників, отримають перевагу та зможуть впливати на відновлення миру.
Міністр підкреслив, що українська оборонна промисловість сьогодні є одним із провідних центрів інновацій у сфері безпілотних систем.
“Ми можемо виробляти до 20 мільйонів дронів наступного року, якщо отримаємо достатньо фінансування”, — зазначив він.
Сибіга додав, що Україна веде “гонку з часом” — як у ресурсах, так і в технологіях — і для досягнення паритету та переваги необхідно забезпечити швидку й достатню підтримку виробництва.
Він також підкреслив, що припинення війни стане можливим лише тоді, коли Путін втратить ілюзії про можливість перемоги, а ціна її продовження стане критично високою для режиму.
На початку 2025-го у міністерстві оборони заявляли, що Україна планує виготовити щонайменше 2,5-3 мільйони бойових безпілотників за рік. При цьому президент Володимир Зеленський ставив завдання виробити щонайменше 30 тисяч далекобійних дронів.
Велика Британія направляє до Бельгії експертів та обладнання, щоб допомогти їй боротися з невідомими дронами, які останнім часом помічають над аеропортами і військовими базами.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це в інтерв’ю BBC розповів глава збройних сил Великої Британії Річард Найтон.
Минулого тижня дрони були помічені над аеропортами і військовими базами Бельгії. Крім того, в останні місяці поява невідомих безпілотників призвела до серйозних збоїв в роботі аеропортів по всій Європі.
За словами Найтона, невідомо, чи були ці вторгнення здійснені Росією, але додав, що “ймовірно”, що вони були замовлені Москвою.
Він зазначив, що рішення про надання допомоги Бельгії було прийнято спільно з міністром оборони Джоном Гілі.
Британський командувач додав, що його бельгійський колега попросив про допомогу минулого тижня.
Найтон сказав, що разом з союзниками по НАТО Британія допоможе Бельгії, “надавши наше обладнання та можливості”, які, за його словами, вже використовуються.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що Бельгія розглядає можливість застосування статті 4 Північноатлантичного договору про консультації у звʼязку з появою невідомих безпілотників над аеропортами і військовою базою.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на 7sur7.
Під час виступу в парламенті Франкен сказав, що “в найближчі дні та години” уряд розгляне питання про можливе застосування статті 4 Договору про НАТО.
Він уточнив, що не вимагає вжиття таких заходів і що в будь-якому разі це не входить до його компетенції, а належить до повноважень прем’єр-міністра та Ради національної безпеки, яка збереться найближчим часом.
“Очевидно, що відбувається щось більш серйозне. Ми маємо швидко реагувати”, – сказав глава Міноборони Бельгії.
Стаття 4 Північноатлантичного договору дозволяє скликати екстрене засідання, коли держава-член відчуває загрозу.
За всю історію НАТО вона була застосована дев’ять разів, причому двічі – у вересні 2025 року, коли Польща та Естонія ініціювали цей процес після інцидентів у їхньому повітряному просторі.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер скликав екстрене засідання урядової Ради безпеки після того, як виявлені безпілотниики зупинили польоти в кількох аеропортах протягом ночі.
Засідання відбудеться на прохання міністра внутрішніх справ країни. Очікується, що учасники обговорюватимуть інциденти, які призвели до скасування десятків рейсів.
Нагадаємо, ввечері 4 листопада у повітряному просторі поблизу основного аеропорту Брюсселя було виявлено невстановлений безпілотник, що призвело до відкладення усіх рейсів. Спочатку планувалося перенаправлення рейсів до аеропорту Льєжа, проте й він згодом повідомив про невідомий БпЛА.
Польща планує розпочати створення національної системи боротьби з безпілотниками протягом декількох місяців, не чекаючи реалізації ініціативи Європейського Союзу щодо „стіни дронів”.
Про це, як пише „Європейська правда”, заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в інтерв’ю Bloomberg.
Цезарій Томчик сказав, що цього місяця міністерство оголосить про інвестиції в технології виявлення, глушіння і нейтралізації ворожих безпілотників в рамках ширшої програми протиповітряної оборони. Він не сказав, скільки коштуватимуть інвестиції, але мета полягає в тому, щоб польські компанії отримали щонайменше половину контрактів.
„Ми згодні з ідеєю посилення оборони неба над усім Європейським Союзом і готові розглянути зовнішні пропозиції або рішення. Але ми віддаємо пріоритет національним проєктам”, – сказав Томчик.
За його словами, „стіна безпілотників” ЄС може „доповнити” польську систему в майбутньому. „Якщо будуть якісь зовнішні інструменти, ми будемо використовувати їх повною мірою”, – сказав заступник міністра.
Томчик додав, що міністерство планує використовувати нову оборонну кредитну програму ЄС SAFE для фінансування безпілотного щита країни, але відмовився надати подробиці. З огляду на те, що Польща межує з Росією, Білоруссю та Україною, вона отримала найбільшу початкову суму в рамках програми SAFE, що дозволило їй отримати 43,7 млрд євро фінансування.
Уряд хоче, щоб перші нові можливості були введені в дію протягом трьох місяців після оголошення, а вся система протидії безпілотникам була завершена за два роки.
„Зброя проти безпілотників має бути комплексною. Вона повинна складатися з різних сенсорів і ефекторів, які працюють одночасно, спочатку виявляючи і ідентифікуючи об’єкти, а потім нейтралізуючи їх”, – сказав Томчик.
Він додав, що нові ініціативи по боротьбі з безпілотниками стануть „ще одним шаром” мережі протиповітряної оборони країни, поряд з уже розгорнутими системами дальнього і середнього радіуса дії. Всі ці елементи призначені для захисту від широкого спектру повітряних загроз, включаючи літаки, вертольоти, безпілотники і крилаті ракети.
Український лідер Володимир Зеленський запропонував американському колезі Дональду Трампу „тисячі дронів” в обмін на ракети „Томагавк”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським.
Зеленський заявив, що Україна може надати Сполученим Штатам „тисячі дронів”, якщо Вашингтон дозволить їй використовувати ракети Tomahawk.
„Ось чому ми можемо співпрацювати, ми можемо посилити американське виробництво. Ми маємо велику пропозицію щодо наших дронів”, – заявив український президент.Play Video
Трамп відповів ствердно на запитання, чи зацікавить його така угода.
„Так, зацікавить. Зараз ми маємо багато дронів. Ми виробляємо власні дрони, але також купуємо дрони в інших, і вони [Україна] виробляють дуже хороші дрони”, – підкреслив президент США.
ЄС не має іншого вибору, як створити систему захисту від дронів проти Росії.
Про це заявила у четвер глава зовнішньої політики блоку Кая Каллас після оприлюднення Брюсселем «дорожньої карти» підготовки до потенційного конфлікту до 2030 року, повідомляє AFP, передає Укрінформ.
«Дрони вже змінюють обличчя війни. Захист від дронів більше не є необов’язковим для будь-кого. Сьогодні ми пропонуємо нову систему захисту від дронів, яка має бути повністю готова до кінця 2027 року», – заявила Каллас журналістам.
Голова ЄС Урсула фон дер Ляєн вперше закликала створити «стіну від дронів» для протидії Москві минулого місяця, після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Спочатку пропозиція була спрямована на зміцнення кордонів східних країн ЄС, але згодом її було розширено.
Згідно з новим планом, Брюссель хоче, щоб проєкт, який тепер називається «Європейська ініціатива з протидії дронам», почав працювати до кінця 2026 року і був повністю готовий до кінця 2027 року. Брюссель сподівається отримати підтримку лідерів ЄС для цього плану на саміті наступного тижня.
«Росія сьогодні не має можливості завдати удару по Європейському Союзу, але вона може підготуватися до цього в найближчі роки. Небезпека не зникне, навіть якщо війна в Україні закінчиться», — сказала Каллас.
Поряд з ініціативою щодо дронів існує ширша програма «Eastern Flank Watch», покликана до кінця 2028 року посилити повітряну та наземну оборону вздовж кордонів ЄС, найближчих до Росії. ЄС прагне використати перевірений війною досвід України для впровадження недорогих засобів боротьби з дронами. Німеччина ставиться до цього проєкту скептично і побоюється, що ЄС може вступити у війну поруч з НАТО.
Наразі ЄС не надав конкретних оцінок вартості цих важливих проєктів. Також поки що немає повідомлень про потенційне фінансування, попри заклики країн ЄС, які межують з Росією, до блоку допомогти розподілити тягар нових інвестицій.
Велика Британія повідомила, що лише за перше півріччя 2025 року поставила Україні понад 85 тисяч військових дронів, прискоривши їхнє виробництво на британських підприємствах. Загальний обсяг інвестицій у цей напрям становить £600 мільйонів.
Про це йдеться у пресрелізі уряду Великої Британії.
Міністр оборони Джон Гілі підтвердив під час зустрічі Контактної групи з оборони України в Брюсселі, що поставки дронів стали можливими завдяки державним інвестиціям і співпраці британських виробників, що також підтримує робочі місця у двох країнах.
За словами Гілі, Велика Британія спрямувала £600 мільйонів на прискорене постачання безпілотників для українських військових, зокрема десятків тисяч короткодіючих FPV-дронів, які використовуються для точкових ударів, розвідки та протидії російським атакам.
Міністр наголосив, що союзники мають «посилити виробництво дронів, щоб випередити ескалацію Путіна» після зростання атак безпілотників на Україну та небезпечних вторгнень у Європу.
Минулого місяця в Києві Гілі та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали угоду про спільне виробництво перехоплювачів типу Octopus, які вже застосовуються для захисту цивільних і критичної інфраструктури України. З урахуванням нових даних із фронту Британія планує щомісяця постачати тисячі модернізованих дронів-перехоплювачів.
Також Гілі оголосив про продовження участі Королівських Повітряних сил у місії НАТО Eastern Sentry до кінця 2025 року. Британські винищувачі Typhoon патрулюють повітряний простір Польщі після зафіксованих російських вторгнень.
Крім того, найближчим часом до Молдови буде направлено британських фахівців із протидії безпілотникам для підготовки місцевих військових.
Загалом цього року Велика Британія витратила £600 мільйонів на військові дрони для України — це частина рекордної допомоги у £4,5 мільярда, яку уряд виділив на оборону української держави. Частину замовлень отримали британські компанії Tekever, Windracer і Malloy, що забезпечує сотні робочих місць у країні.
Коаліція Drone Capability Coalition, яку Велика Британія очолює разом із Латвією, також фінансує закупівлю сучасних дронів-перехоплювачів для боротьби з іранськими безпілотниками Shahed. Очікується, що в найближчі місяці Україна отримає близько 35 тисяч таких систем.
«Небезпечну ескалацію Путіна в Україні та по всій Європі треба зустріти посиленням виробництва дронів і зміцненням систем ППО НАТО», — наголосив Джон Гілі.
