Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотири дні в Гьядері, де в жовтні відкрився депортаційний табір, з Албанії привезе італійська берегова охорона.
Чоловіки, про яких ідеться, висадилися на острові Лампедуза тиждень тому й майже одразу були доставлені до Албанії. Італійська влада вважає Єгипет і Бангладеш безпечними, тому вихідці звідти, котрі незаконно прибувають до країни, є нелегальними мігрантами. У зв’язку з цим згаданих осіб розмістили в таборі Гьядері, створеному для тих, хто чекає на депортацію.
Проте римський суд у своєму рішенні зазначив, що Єгипет і Бангладеш не є безпечними країнами, тож чоловіки вважаються шукачами притулку. Їх помістять у відповідний центр поблизу італійського міста Бріндізі, де вони зможуть подати заяви й будуть абсолютно вільно пересуватися Італією.
Це вже другий випадок, коли суд скасовує офіційне рішення. Першу групу єгиптян і багладешців, яка прибула до таборів в Албанії, 18 жовтня також відправили назад до Італії.
23 жовтня італійський уряд вніс Єгипет і Бангладеш до списку безпечних держав.
Раніше міністерство внутрішніх справ Італії звернулося до касаційного суду, а в понеділок повідомило, що подасть заяву й до Суду Європейського Союзу.
Віцепрем’єр-міністр Маттео Сальвіні, лідер партії «Ліга», заявив, що в Італії працюють 9300 суддів, але лише 30–50 з них «вирішують питання про звільнення осіб, поміщених в албанські табори для мігрантів, дотримуючись власних ідеологічних поглядів та розмахуючи прапором лівої Демократичної партії».
Сальвіні вважає, що судове рішення «заважає у видворенні нелегальних мігрантів не уряду, міністру внутрішніх справ чи прем’єр-міністру Джорджії Мелоні, а Італії». Він також поставив риторичне питання про те, хто ж відповідатиме, якщо один із семи єгиптян і бангладешців, які зараз вільно пересуваються вулицями Італії, наступного тижня вчинить злочин, наприклад, «продасть наркотики, зґвалтує жінку чи вб’є когось».
Лідер фракції правлячої партії «Італійські брати» (FdI) Сальво Саллемі також вважає, що «червоні судді знову вжили заходів». Він зазначив: «Деякі ідеологічні судді приписують собі право вирішувати, яку країну вважати безпечною, але влада, котра тісно співпрацює зі спецслужбами та міжнародними організаціями, має більш точну інформацію про це».
Представник Демократичної партії (PD), колишній міністр у справах ЄС Енцо Амендола заявив у соціальних мережах, що табори в Албанії, на забезпечення яких протягом наступних п’яти років буде потрібно 800 мільйонів євро, зазнали фіаско. Він назвав ці заклади «дурним інструментом пропаганди» уряду Мелоні, який «використовується проти мігрантів, порушуючи європейське законодавство».
Депутатка Європарламенту від Альянсу зелених і лівих (AVS) Іларія Саліс теж висловила думку, що всій Італії має бути соромно за «депортованих і ув’язнених» в Албанії мігрантів. «На щастя, суди знову виступили проти расистської зарозумілості італійського уряду», – написала політикиня на своїй сторінці в соцмережі.
[type] => post
[excerpt] => Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотир...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1731601020
[modified] => 1731592205
)
[title] => Римський суд зобов’язав повернути мігрантів, перевезених до Албанії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=132367&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 132171
[uk] => 132367
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 66991
[image] => Array
(
[id] => 66991
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg
[original_lng] => 641561
[original_w] => 2560
[original_h] => 1706
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1706
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 222
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 66991
[_edit_lock] => 1731585006:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 30593
[1] => 307495
[2] => 43279
[3] => 6199
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Албанія
[1] => мігранти
[2] => Рим
[3] => суд
)
)
[1] => Array
(
[id] => 127650
[content] =>
«Суверенну державу» площею кілька гектарів мають намір створити для мусульман ордену Бекташі в столиці Албанії, місті Тирана. Таким чином мають на меті сприяти поміркованості, толерантності та мирному співіснуванню жителів. Про це заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама перед Генасамблеєю ООН у Нью-Йорку.
Приблизно половина з 2,4 мільйона населення Албанії є мусульманами, інші 50 відсотків – католики та православні християни, а також послідовники інших менших релігійних громад. Згідно з даними останнього перепису, послідовники ордена Бекташі становлять близько 10 відсотків албанських мусульман.
Під час виступу Еді Рама зазначив, що Албанія дала притулок багатьом євреям під час Другої світової війни, а також прийняла афганців після приходу до влади Талібану три роки тому. Албанія також дала світові Матір Терезу, яка «втілювала любов до людства, – сказав він. – Мати Тереза вчила нас, що всі ми не можемо досягти великих речей, але всі ми можемо робити маленькі справи з великою любов’ю. Це спонукає нас забезпечити орден Бекташі суверенною державою в Тирані».
Орден Бекташі повідомив, що запланована держава мала б таку ж незалежність, як Ватикан, незалежно від Албанії могла б самостійно вирішувати релігійні та адміністративні питання.
Історія ордена Бекташі сягає 13 століття, часів Османської імперії. Вони набули політичного значення в 15 столітті, коли члени ордену контролювали яничарів, які служили султану.
Після заснування Турецької Республіки Кемаль Ататюрк заборонив багато релігійних напрямків, і мусульмани ордену Бекташі переселилися до Албанії, де незабаром стали відігравати певну роль у політичному житті. Членом ордена Бекташі був зокрема видатний діяч албанського національного руху Ісмаїл Кемалі, який проголосив незалежність Албанії в 1912 році.
Уряд Албанії рішенням від 15 травня скасував безвізовий в’їзд за білоруськими дипломатичними та службовими паспортами.
На рішення, опубліковане в п’ятницю, звернув увагу білоруський портал Reform.by, повідомляє „Європейська правда”.
Рішення уряду Албанії стосується часткового призупинення дії угоди між Мінськом і Тираною про взаємне скасування візового режиму. Угоду підписали в грудні 2019 року.
„Часткове призупинення дії угоди для дипломатичних і службових паспортів. Це рішення набуває чинності негайно та публікується в Офіційному журналі”, – йдеться в тексті документа.
Білоруські дипломатичні та службові паспорти видаються для державних службових відряджень за межі Білорусі, роботи там або супроводу членів сім’ї, направлених на таку роботу.
Як нагадує Reform.by, у 2021 році під час робочого візиту до Албанії обрана президентка Білорусі Світлана Тихановська порушувала питання можливої заборони на в’їзд для силовиків і посадовців режиму Лукашенка.
Під час зустрічі в Тирані президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія.
Як зазначається, документ сприятиме розвитку співпраці з Албанією та зміцненню позицій України в Балканському регіоні.
Згідно з договором, Україна та Албанія розвиватимуть взаємовигідне співробітництво в галузі торгівлі, економіки, науки й технологій, культури, освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації, туризму та спорту.
Передбачається також встановлення комерційних контактів між державними і приватними підприємствами та організаціями двох держав.
Крім того, сторони співпрацюватимуть у сфері охорони довкілля, застосування екологічно чистих технологій та раціонального використання природних ресурсів.
Україна й Албанія забезпечуватимуть розширення контактів між громадянами та державними й недержавними організаціями, профспілками, навчальними та культурними закладами, молодіжними і спортивними організаціями двох держав.
Також Україна та Албанія співпрацюватимуть у питаннях боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, наркоторгівлею, торгівлею людьми, контрабандою всіх видів, зокрема й культурних та історичних цінностей.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого візьме участь у саміті країн Західних Балкан у столиці Албанії, Тирані, на підтримку України в її протистоянні вторгненню росії.
«Сьогодні працюю в Тирані. Зустрінуся з безкомпромісним другом України Еді Рамою, візьму участь у саміті «Україна – Південно-Східна Європа». З прем’єр-міністром Албанії і його командою проведемо переговори щодо оборонної та політичної співпраці, підтримки «формули миру» й роботи над безпековими угодами. Албанія – одна з країн, які приєдналися до Вільнюської декларації G7, за що ми дуже вдячні», – написав Зеленський у телеграмі вранці 28 лютого, коментуючи візит.
Він додав, що у форматі «Україна – Південно-Східна Європа», який збирається вже вдруге, говоритиме «про наш спільний шлях до євроатлантичної мети».«Запропоную підтримати зусилля України із забезпечення справедливого й довготривалого миру, організацію Глобального саміту миру у Швейцарії», – написав Зеленський.
На початку доби 28 лютого про прибуття Зеленського до Тирани повідомив міністр із питань Європи і закордонних справ країни Іґлі Хасані.
Він назвав «великою честю» вітати президента України в столиці Албанії.
«Ключовий момент для зміцнення двосторонніх зв’язків і солідарності з Україною в її героїчній боротьбі проти агресії Росії», – зауважив Хасані.
У саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, візьмуть участь лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Під час зустрічі з метою посилення подальшої підтримки Києва з боку країн Південно-Східної Європи Зеленський, який прибув до Албанії із Саудівської Аравії, має провести низку двосторонніх зустрічей.
Україна значною мірою покладається на постачання зброї і боєприпасів від своїх західних союзників, головним чином зі Сполучених Штатів Америки, щоб протистояти дедалі інтенсивнішим нападам російських військ, які мають перевагу в живій силі й великі запаси боєприпасів.
Українські війська нещодавно були змушені відійти з деяких своїх оборонних позицій на сході, в той час, як критично важливий пакет військової допомоги США в 61 мільярд доларів залишається заблокованим у очолюваній республіканцями Палаті представників.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Держсекретар США Ентоні Блінкен високо оцінив підтримку Албанією України під час візиту до Тирани на початку цього місяця.
«Це була одна з перших країн, яка надіслала військову допомогу Україні після російської агресії – зброю, боєприпаси, протимінні машини – і наразі вона входить до 10 країн із найвищим рівнем підтримки України в розрахунку на душу населення», – сказав Блінкен.
Традиційна союзниця Росії Сербія не приєдналася до санкцій проти РФ.
Косово, колишня провінція Сербії з албанською більшістю, яка проголосила незалежність від Белграда в 2008 році, висловила підтримку Україні, незважаючи на те, що Київ не визнав її незалежність.
[type] => post
[excerpt] => Президент України Володимир Зеленський 28 лютого візьме участь у саміті країн Західних Балкан у столиці Албанії, Тирані, на підтримку України в її протистоянні вторгненню росії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1709126340
[modified] => 1709125599
)
[title] => Зеленський в Албанії бере участь у саміті Західних Балкан на підтримку України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105149&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 105135
[uk] => 105149
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 105137
[image] => Array
(
[id] => 105137
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4.jpg
[original_lng] => 76127
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/5fc66935b0b2487699dbf86a99dd77f4.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1667
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 105137
[_edit_lock] => 1709118399:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 13
[2] => 43
[3] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Статті
[3] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 30593
[1] => 612
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Албанія
[1] => Володимир Зеленський
[2] => Україна
)
)
[5] => Array
(
[id] => 103176
[content] =>
Парламент Албанії відклав ратифікацію суперечливої угоди з Італією про побудову таборів для мігрантів, які просять Рим надати притулок.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Парламент Албанії мав ратифікувати угоду в четвер. Але пресcекретар парламенту заявила, що голосування відкладено до отримання всіх необхідних документів із Конституційногфо суду, який минулого тижня дав зелене світло цій домовленості.
Згідно з угодою, Італія відкриє два центри для мігрантів на березі Адріатичного моря в Албанії, яка не є членом ЄС.
Один центр перевірятиме мігрантів після прибуття, а другий – утримуватиме їх, поки розглядатимуться їхні заяви про надання притулку.
Потім мігрантам або дозволять в’їхати до Італії, або репатріюють.
Угоду розкритикували опозиційні і правозахисні групи. Опоненти стверджували, що цей проєкт порушує конституцію, передаючи територію і державну владу іншій країні, але суд відхилив це твердження.
Проєкт порівнювали з планом британського уряду відправляти шукачів притулку до Руанди.
Брюссель заявив, що італійські плани не порушують законодавство Європейського Союзу.
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Конституційний суд Албанії принаймні тимчасово заблокував ратифікацію парламентом угоди з італійським урядом, яка передбачає розміщення у балканській країні мігрантів, які прибувають до Італії морем.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє AP.
Голова Конституційного суду Олта Закай заявила, що 18 січня суд проведе публічні слухання, щоб визначити, чи порушує ця угода конституцію Албанії.
Це рішення означає, що парламент не буде голосувати за ратифікацію угоди на засіданні, яке було заплановане на четвер. Було не відразу зрозуміло, коли – ймовірно, після січневих дебатів – законодавці зможуть проголосувати.
Рішення суду було ухвалене за клопотанням опозиції, яка стверджувала, що угода суперечить конституції Албанії та міжнародному праву.
За її словми, ізоляція мігрантів у таборах в Албанії позбавляє їх „будь-яких прав, передбачених Конституцією Албанії для фізичних осіб”.
Глава уряду Албанії Еді Рама розглядає угоду як жест подяки Італії, яка в 1991 році прийняла тисячі албанців, що рятувалися від злиднів після падіння комуністичного режиму.
Італія взяла на себе зобов’язання оплатити будівництво двох центрів, які зможуть одночасно утримувати до 3 тисяч мігрантів.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що вони почнуть функціонувати наступної весни. Албанія забезпечить зовнішню безпеку двох центрів, які перебуватимуть під італійською юрисдикцією.
Європейська комісія запросила більше подробиць щодо угоди, яку розкритикували правозахисні організації та інші групи. Ліві опозиційні партії Італії також протестують проти угоди.
Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоханссон заявила, що ця угода не порушує законодавство Європейського Союзу.
На тлі міграційної кризи уряд Мелоні вже посилив умови ув’язнення для контрабандистів і постановив збільшити кількість центрів утримання мігрантів по всій Італії.
.@italyinukr🇮🇹 proudly assumes #G7 Ambassadors' Ukraine Support Group presidency for 2024. Many thanks to @JPEmbUA🇯🇵 for their outstanding 2023 chairmanship. We remain committed to close cooperation with 🇺🇦 in fostering reforms & addressing Russia's aggression. pic.twitter.com/kwyHeZwIQh
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Колишнього прем’єр-міністра Албанії Салі Берішу та ще двох осіб, у тому числі його зятя звинувачують у корупції. Справа пов’язана з приватизацією об’єктів колишньої державної власності в Тирані, повідомила прокуратура.
Салі Беріша, який зараз є лідером найбільшої опозиційної партії, Демократичної партії, «звинувачується в корупції високопосадовців у зв’язку з продажем державного спортивного клубу, вигоду від чого отримав його зять Джамарбер Малтезі», – заявили в прокуратурі.
За даними відомства, будучи прем’єр-міністром у 2005-2009 роках, Беріша використовував свій вплив, щоб «укладати приватизаційні угоди на користь інших, включаючи чоловіка своєї дочки».
79-річному політику, який має депутатську недоторканність, заборонили залишати країну, йдеться в повідомленні прокуратури.
Його зятя, якого вже затримали, та колегу звинуватили в корупції та відмиванні грошей.
Згідно з підозрою, Джамарбера Малтезі, використав вплив Беріші як прем’єр-міністра для приватизації спортивного центру, який належав міністерству оборони, для зведення на його місці квартирного будинку.
Кримінальне провадження у справі відкрили в 2020 році,. Міністр внутрішніх справ Таулант Балла звинуватив колишнього прем’єр-міністра в причетності до приватизації ділянок ФК «Партизані» та інших спортивних споруд, на місці яких пізніше звели багатоповерхові будинки.
Колишній прем’єр відкинув звинувачення, назвавши їх суто політично вмотивованими, за якими стоїть нинішній прем’єр-міністр Еді Рама. Він також додав, що справу проти Маллтезі порушили лише тому, що він його зять.
Салі Беріша був першим демократично обраним президентом Албанії після падіння комунізму. Він був прем’єр-міністром між 1992 і 1997 роками, а потім – між 2005 і 2013 роками.
У 2021 році Беріші та його родині заборонили в’їзд до США та Великої Британії, мотивуючи це його причетністю до організованої злочинності та корупції. Політик звинувачення відкинув.
Вашингтон звинуватив Берішу в неправомірному привласненні державних коштів на благо своєї родини та союзників.
У списках організацій, які займаються моніторингом корупції, Албанія фігурує як одна з найбільш корумпованих і найбідніших європейських країн.
[type] => post
[excerpt] => Колишнього прем'єр-міністра Албанії Салі Берішу та ще двох осіб, у тому числі його зятя звинувачують у корупції. Справа пов'язана з приватизацією об'єктів колишньої державної власності в Тирані, повідомила прокуратура.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1698066960
[modified] => 1698063351
)
[title] => Колишнього прем'єр-міністра Албанії звинувачують у корупції
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=93291&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 93276
[uk] => 93291
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 93277
[image] => Array
(
[id] => 93277
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images.jpg
[original_lng] => 106436
[original_w] => 1280
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/uid-247e164fcea64f5cb6bcec18a2ec3aa0-width-1280-play-0-pos-0-gs-0-height-720-photo-giorgio-cosulichgetty-images.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1795
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 93277
[_edit_lock] => 1698052852:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_29befefc3317acd15ecd293b5bfb44b5] =>
Албанія стала 25-ю країною, що підписала з Україною декларацію про підтримку її майбутнього вступу до НАТО.
Про це оголосив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, пише „Європейська правда”.
„Албанія, яка як непостійний член наразі головує в Раді безпеки ООН і є членом НАТО з 1999 року, сьогодні стала 25-країною, що формалізувала чітку підтримку членства України в Альянсі”, – оголосив він.
Декларацію підписали у Нью-Йорку на полях ООН прем’єр Албанії Еді Рама і президент України Володимир Зеленський.
У тексті зазначається, що Албанія підтримує набуття Україною членства в НАТО і підтримуватиме Україну на цьому шляху.
Тірана засвідчує готовність надавати Україні різноманітну допомогу у рамках двостороннього та міжнародного співробітництва стільки, скільки буде потрібно, та брати участь у відбудові України.
Албанія передала Україні партію військової допомоги, до якої увійшли 22 бронеавтомобілі MaxxPro американського виробництва, а також міни 82-го калібру.
Про це повідомляють аналітики проекту Oryx.
Бронетехніка класу MRAP (з протимінним захистом) стала одним із перших зразків військової допомоги для України від балканської країни. MaxxPro, за даними Oryx, були передані до липня 2023-го року.
Раніше Албанія не відзначалася наданням Україні значної військової допомоги. 2022-го року країна передала ЗСУ набої для стрілецької зброї, а також міни 60-мм та 82-мм калібру. Пізніше, в березні 2023-го, Албанія відправила дві машини швидкої допомоги.
Бронемашини MaxxPro раніше передавалися Україні від партнерів – зокрема, від США. Кількість переданих машин доходить до 500, згідно з даними з відкритих джерел.
MaxxPro – це американський колісний бронетранспортер з захистом від мін та засідок (MRAP). Розроблений компанією Navistar Defense разом з ізраїльською Plasan Sasa. Він виготовляється з 2007-го року.
Цей бронеавтомобіль широко використовувався під час війни в Афганістані. Зараз експлуатується США, Угорщиною, Румунією, Польщею, Грецією та іншими країнами НАТО.
🇱🇹🇺🇦Lithuania remains steadfast in its military support to Ukraine. Today @LTU_Army delivered detonation systems & thousands of rounds of ammunition for anti-tank grenade launchers. Our commitment to support Ukraine is not just solidarity, it's an investment in Europe's security. pic.twitter.com/8KEMPAgtIN
Le conseil des ministres a approuvé le 25ème paquet d'aide à l'Ukraine : 100 millions € seront alloués à la maintenance et au support des F16 dans le cadre de la coalition internationale F16 On continue !
