Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас назвала союз росії та Китаю «найбільшим викликом нашого часу».
Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на слова Каї Каллас під час найбільшого в Азійсько-Тихоокеанському регіоні безпекового форуму «Діалог Шангрі-Ла».
«Коли Китай і росія говорять про спільне керівництво змінами, яких не було сто років, та про перегляд світового порядку безпеки, ми всі повинні бути вкрай стурбовані», – сказала вона.
Європейська дипломатка звинуватила Китай у сприянні розвитку російської військової машини, заявивши, що 80% товарів подвійного призначення, що використовуються для війни проти України, походять з другої за величиною економіки світу.
Вона також нагадала, як міністр оборони США Піт Гегсет попереджав про загрозу Китаю для решти Азії, і підкреслила, що росія має залишатися в центрі уваги.
«Якщо ви хвилюєтеся за Китай, вам слід хвилюватися й за росію», – сказала Каллас.
Вона також закликала європейських та азійських партнерів до співпраці у боротьбі з прихованими флотами танкерів та перегляду законів про морську безпеку.
Кабінет міністрів 30 травня затвердив чергові переговорні позиції України у процесі вступу до Європейського Союзу за двома кластерами.
Про це під час засідання уряду повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, інформує „Урядовий портал”.
За словами прем’єра, мова йде про кластер 2 „Внутрішній ринок” та кластер 6 „Зовнішні відносини”. Зокрема, другий кластер охоплює важливі сфери функціонування Єдиного ринку ЄС: вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталу, а також правила конкуренції та захист прав споживачів.
Шостий кластер визначає роль України у спільній зовнішній політиці, безпеці та обороні ЄС, зокрема внесок у зміцнення стабільності Європи та захист континенту від російської агресії.
Шмигаль підкреслив, що ці офіційні документи з українськими пропозиціями визначають пріоритети та зобов’язання на шляху до членства у ЄС.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про бажання його країни приєднатися до ReArm Europe – програми суттєвого збільшення оборонних витрат Європи задля модернізації озброєння проти сучасних загроз.
Як пише BBC, Карні поскаржився на те, що Канада надмірно залежна в оборонній сфері від США: з кожного долара, який Оттава інвестує у власну безпеку, 75 центів, за словами урядовця, опиняються саме на рахунках американців. Це „не надто розумна стратегія”.
Заява прем’єра збіглася у часі з оголошенням вартості участі в американському проєкті протиракетного захисту „Золотий купол”, яке напередодні зробив президент США Дональд Трамп. Республіканець хоче отримати від Канади 61 мільярд доларів – або ж нуль, якщо країна втратить суверенітет і приєднається до Штатів під номером 51. Цю заяву деякі канадські політики прокоментували як „рекет в питанні оборони”.
Європейський Союз має намір продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року.
Про це повідомив посол України в ЄС Всеволод Ченцов, передає «Європейська правда».
Відповідне рішення очікується під час засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, яке відбудеться 12–13 червня в Люксембурзі.
„Ми розраховуємо на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців, і виходимо з того, що це продовження буде до березня 2027 року”, — заявив дипломат.
Він зазначив, що рішення Єврокомісії було зумовлене безпековою ситуацією в Україні, яка, за його словами, „не покращується”.
„Варто враховувати, що приблизно половина українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС — це жінки, і близько третини — діти. ЄС, Єврокомісія та держави-члени ставляться до цієї ситуації відповідально”, — додав Ченцов.
Водночас у ЄС триває дискусія щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист. За словами Ченцова, наступного тижня до Брюсселя з візитом прибуде міністр національної єдності Олексій Чернишов. Він обговорюватиме це питання з єврокомісаром з питань міграції Магнусом Бруннером та іншими посадовцями.
За результатами консультацій Єврокомісія має окреслити своє бачення того, як може бути завершена дія директиви про тимчасовий захист після березня 2027 року.
Брюссель готується переглянути Директиву про тимчасовий захист (ДТЗ) для українців, запроваджену в березні 2022 року як тимчасовий механізм для захисту тих, хто рятується від війни.
Про це повідомляє EURACTIV. Очікується, що пропозицію щодо подальших кроків представлять на початку червня, а обговорення відбудеться на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ 12-13 червня.
Спочатку ДТЗ передбачала максимум два продовження до березня 2025 року, але Європейська Комісія подовжила її дію до березня 2026 року. Нині в ЄС активно обговорюють «стратегії виходу» з цієї директиви. Один із варіантів – продовження захисту ще на рік із декларацією про поступове скасування.
Експерт Мартін Вагнер із Міжнародного центру розвитку міграційної політики попереджає, що правові можливості для подальших продовжень обмежені, а відсутність чіткої стратегії може перевантажити національні системи притулку. Серед можливих сценаріїв – звуження сфери захисту, зокрема виключення тих, хто повернувся в Україну, або блокування доступу для нових біженців. Інший варіант – створення нового правового інструменту, наприклад, «дозволу на реконструкцію», яке надало би право на тимчасове проживання на строк до 10 років. Його запропонував ексміністр Нідерландів Лодевейком Ашером.
Водночас експерти наголошують, що будь-яке рішення потребуватиме ретельного планування.
Лідери Франції, Німеччини та Польщі – Емманюель Макрон, Фрідріх Мерц і Дональд Туск – у спільному зверненні до грузинського народу з нагоди Дня незалежності засудили дії уряду Грузії, які ведуть до „демократичного регресу”.
Про це мовиться у спільній заяві лідерів, поширеній посольством Франції.
„Ми підтримуємо демократичні та європейські устремління грузинського народу. Ці прагнення відображають бажання грузинського народу стати частиною європейської родини. Ми засуджуємо всі дії грузинської влади, що ведуть до демократичного регресу та нападів на громадянське суспільство, засоби масової інформації та людей, які критикують уряд”, – зазначили у заяві.
У зверненні також закликали грузинську владу відновити діалог з опозицією та громадянським суспільством.
Країни Веймарського трикутника (Франція, Німеччина та Польща) і раніше виступали із заявами щодо ситуації в Грузії. Глави МЗС трьох країн, зокрема, закликали грузинську владу розглянути можливість проведення нових парламентських виборів.
У Грузії з кінця листопада 2024 року тривають проєвропейські протести, які почалися після заяви уряду „Грузинської мрії” про зупинення процесу євроінтеграції.
російська федерація не змінювала свої плани. Кремль хоче повного контролю над Україною і впливу на пострадянські країни.
Про це заявив голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю „Укрінформу”.
За його словами, наразі вже не стоїть питання, того, що росія „можливо” готує напад, а питання часу в тому, хто буде наступний.
„Польща, країни Балтії, Північна Європа – у зоні ризику. Наші аналітики вже не питають, чи наважиться росія напасти на інші країни. Питання звучать інакше. Коли і звідки?”, – сказав Іващенко.
Він пояснив, що прогнози української та європейської розвідки збігаються – після закінчення бойових дій росії знадобиться до 2-4 років, щоб відновити боєздатність. На його думку, якщо санкції будуть скасовані, то процес переозброєння окупантів піде набагато швидше.
„Тобто через 2-4 роки після завершення війни росія буде технічно готова до нової агресії – вже проти Європи. Зараз ми всі бачимо їхню гібридну гру: роз’єднати союзників, зменшити підтримку України, впливати на рішення через Угорщину. Це політична частина війни. Ми це розуміємо”, – розповів Іващенко.
Європейські країни розглядають можливість закупівлі американської зброї на випадок, якщо президент США Дональд Трамп відмовиться безпосередньо допомагати Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Видання пише, що Європа не має ні запасів зброї, ні можливостей виробляти її в досить великих обсягах. І стає ясно, що США більше не будуть її постачати. Також Білий дім відхилив заклики Європи продовжувати тиснути на главу Кремля Володимира Путіна, щоб той погодився на негайне припинення вогню через посилення санкцій.
Замість цього Кремль, судячи з усього, затягує мирні переговори, обіцяні Трампу, готуючись до літнього наступу, про що розповіли люди, знайомі з цим питанням.
У зв’язку з цим, пропозиція, яка все більше набирає довіри, полягає в тому, щоб закупити більше американських систем, а потім відправити цю зброю в Україну. Ідея полягає в тому, що якщо Трамп відмовиться постачати американське озброєння Україні, то це зробить Європа.
Це допомогло б Україні стримати просування росії і могло б чинити новий тиск на Путіна, щоб він серйозно поставився до припинення вогню.
По суті, такий поворот подій змусить Трампа вибирати між двома бажаннями: уникнути антагонізму з Путіним і бажанням принести більше грошей для США за рахунок дорогих товарів військового призначення.
Джерела додали, що очікують, що США продовжать ділитися розвідданими з Україною, щоб допомогти у визначенні цілей. Раніше короткочасна пауза створила оперативні проблеми для Києва, а також викликала більш широкі побоювання серед союзників США, що вони можуть зіткнутися з аналогічним зверненням у майбутньому.
Bloomberg також додало, що за словами експертів, постачання зброї в Україну, схвалене експрезидентом США Джо Байденом, може закінчитися цього літа. Європі зі свого боку буде важко виробляти достатньо зброї, щоб заповнити цю прогалину, а Путін спробує скористатися цією динамікою.
Кожна атака Росії на Україну – це достатня причина для нових санкцій. Російського диктатора Володимира Путіна потрібно змусити думати про закінчення війни.
Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський в Telegram.
Як зазначив президент, сьогодні рятувальники працювали у більш ніж 30 українських містах і селах після масованого російського удару. Цілями росіяни були Київ та область, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернігівська, Сумська, Одеська, Полтавська, Дніпровська, Миколаївська, Харківська й Черкаська області.
„Свідомі удари по звичайних містах. Зруйновані та пошкоджені звичайні житлові будинки. У Києві пошкоджені гуртожитки істфаку університету. Є влучання по підприємствах. На жаль, є загиблі, зокрема діти. Мої співчуття”, – додав глава держави.
Зеленський наголосив, що кожен такий терористичний російський удар – це достатня причина для нових санкцій проти росії.
„Світ може піти на вікенд, але війна триває, незважаючи на вихідні та будні. Це не можна ігнорувати. Мовчання Америки, мовчання інших у світі лише заохочує Путіна”, – заявив президент України.
Зеленський підкреслив, що без сильного тиску на російське керівництво не можна зупинити цю жорстокість Москви. Він закликав США, Єврпу та інші країн до тиску по рф.
„Рішучість зараз має значення – рішучість Сполучених Штатів, рішучість європейських країн, усіх тих у світі, хто хоче миру. Світ знає всі слабкості російської економіки. Зупинити війну можливо, але виключно завдяки потрібній силі тиску на росію. Путіна треба змусити думати не про запуски ракет, а про закінчення війни”, – вважає він.
[type] => post [excerpt] => Кожна атака Росії на Україну – це достатня причина для нових санкцій. Російського диктатора Володимира Путіна потрібно змусити думати про закінчення війни. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1748198640 [modified] => 1748182436 ) [title] => Зеленський – США і Європі: Путіна треба змусити думати про кінець війни, а не про ракети [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=152086&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 152080 [uk] => 152086 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 152081 [image] => Array ( [id] => 152081 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [original_lng] => 24367 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/zelenszkij-31.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 361 [_thumbnail_id] => 152081 [_edit_lock] => 1748182737:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 49770234000 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 43 [4] => 19 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Статті [4] => Терміново [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 53343 [1] => 612 [2] => 215 [3] => 401 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => Володимир Зеленський [2] => ЄС [3] => США ) ) [9] => Array ( [id] => 151970 [content] =>
Європейський парламент підвищив митні збори та тарифи для імпорту сільськогосподарської продукції, а також карбаміду та азотних добрив з росії та Білорусі в Європейський Союз, до рівня, достатньо високого, щоб зупинити імпорт цих товарів.
Про це йдеться у Регламенті ЄС “Зміна ставок ввізного мита на імпорт деяких товарів, що походять або експортуються прямо чи опосередковано з росії та Білорусі”, затвердженому Європарламентом 22 травня в Брюсселі.
Європарламент ухвалив Регламент, який підвищить тарифи і митні збори на добрива і сільгосппродукцію з росії та Білорусі до рівня, що повністю зупинить їхній експорт на територію ЄС.
“Регламент не дозволить певним сільськогосподарським товарам та добривам, що походять або експортуються прямо чи опосередковано з російської федерації та Республіки Білорусь, отримати доступ до ринку ЄС на умовах, які є настільки ж сприятливими, як і умови, що застосовуються до імпорту цих товарів з інших країн”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту Регламенту, текст якої є у розпорядженні “Європейської правди”.
Регламент вступить в силу після його формального затвердження Радою ЄС та офіційної публікації.
Затверджені обмежувальні заходи, зокрема, стосуються 15% сільськогосподарського імпорту з росії, який ще не підпадав під дію підвищених тарифів. З прийняттям цієї постанови весь сільськогосподарський імпорт з Росії буде обкладатися тарифами ЄС.
Рівень тарифів буде заборонним, тобто достатньо високим, щоб зупинити імпорт цих товарів повністю. Так, для всіх відповідних сільськогосподарських товарів тарифи на імпорт з Росії та Білорусі до ЄС зростуть на адвалорне мито в розмірі 50%.
Для добрив, на додаток до існуючого адвалорного мита у розмірі 6,5%, тариф буде обкладатися додатковим специфічним митом, яке поступово зростатиме, починаючи з 40 або 45 євро за тонну, залежно від типу добрива (що відповідає приблизно 13% в адвалорному еквіваленті), до заборонного рівня у 315 або 430 євро за тонну, відповідно, через три роки після початку застосування запропонованого регулювання.
“Метою постанови є усунення залежності від імпорту з Росії та запобігання обхідним шляхам через Білорусь… Завдяки підвищеним ввізним митам та заборонним тарифам російська частка імпорту добрив до ЄС буде поступово заміщена іншими джерелами. Деякі країни-члени ЄС вже відмовилися від російських азотних добрив, не відчуваючи дефіциту пропозиції або зростання ринкових цін”, – йдеться в пояснювальній записці.
Тарифи підтримають зростання внутрішнього виробництва добрив в ЄС, яке постраждало під час енергетичної кризи та через приплив добрив з росії.
Також зауважується, що на світовому ринку є багато постачальників, які можуть замінити російських експортерів, включаючи Єгипет, Алжир, Норвегію, Марокко, Оман та США.
