Глави держав та урядів ЄС на зустрічі у форматі Євроради 26-27 червня розглянуть питання зміцнення економіки ЄС, розвитку європейських оборонних спроможностей. У зовнішньополітичному блоці питань європейські лідери першочергову увагу приділять підтримці України у боротьбі з агресією РФ.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у листі-запрошенні президента Європейської ради Антоніу Кошта на адресу глав держав та урядів усіх 27 країн-членів ЄС. Повний текст листа оприлюднений на сайті Європейської ради.
«Хочу запросити вас на червневу Європейську раду. Ми розглянемо декілька проблем, які необхідно вирішувати разом, відповідно до наших спільних амбіцій: розбудувати більш конкурентоспроможну, більш захищену та більш автономну Європу для наших громадян та переконатися, що Європейський Союз може бути ефективним, передбачуваним та надійним глобальним актором». – написав Кошта.
У міжнародному блоці питань європейські лідери розглянуть подальшу підтримку України та її зусиль з досягнення справедливого й сталого миру, а також ситуацію на Близькому Сході, співробітництво ЄС із регіоном Західних Балкан, проблеми міграції тощо. Перед обговоренням українського питання відбудеться спілкування глав держав та урядів країн ЄС із Президентом Володимиром Зеленським.
«Україна залишається твердою в зусиллях зі створення умов для справжнього мирного процесу. ЄС рівною мірою залишається твердим у підтримці України. Наша мета залишається незмінною – завершити російську агресивну війну та розбудувати всеохоплюючий, справедливий та тривалий мир в Україні, на основі принципів Статуту ООН та міжнародного права. Ми підіб’ємо підсумок у швидкоплинному дипломатичному контексті, включаючи результати такої підтримки від ЄС та вирішення питань на шляху України до членства в ЄС», – йдеться у документі.
Серед інших пріоритетів саміту – продовження дискусії серед лідерів щодо подальшого зміцнення європейської безпеки й оборони, включаючи реалізацію плану переозброєння Європи «Готовність 2030» та нарощування потенціалу європейської оборонної промисловості. Лідери також розглянуть питання щодо збільшення оборонних витрат, яке напередодні брюссельської зустрічі на вищому рівні розглядатиметься на саміті НАТО в Гаазі.
«Як завжди, я буду намагатися провести нашу зустріч протягом одного дня», – додав Антоніу Кошта.
Рада Європейського Союзу (ЄС) ухвалила нові тарифи на російські та білоруські сільськогосподарські товари та добрива. Вони набудуть чинності з 1 липня.
Там зазначили, що мита наклали на ті товари, які раніше додатковими митами не обкладалися. Мета — зменшити залежність ЄС від цього імпорту, а також зменшити експортні доходи РФ, тим самим обмежити її здатність фінансувати війну проти України.
Впровадження цих тарифів буде контролюватися, щоб забезпечити захист промисловості добрив ЄС та фермерів. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово впродовж перехідного періоду у три роки.
Після набрання чинності законодавства, 1 липня, мита ЄС застосовуватимуться до всієї сільськогосподарської продукції з росії. Нові тарифи застосовуватимуться до товарів, які становили близько 15% від усього сільськогосподарського імпорту з росії у 2023 році. Що стосується добрив, то нові тарифи застосовуватимуться до певних продуктів на основі азоту.
Окрім послаблення воєнної економіки росії, нові тарифи допоможуть зменшити залежність ЄС від росії та Білорусі, а також стимулюватимуть диверсифікацію та внутрішнє виробництво. Це дозволить диверсифікувати постачання, забезпечивши стабільне постачання добрив, окрім того, це підсилить ринок ЄС для місцевих фермерів.
У 2023 році імпорт добрив з росії становив понад 25% від загального обсягу імпорту Союзу в цьому секторі, що склало близько 3,6 мільйона тонн на суму 1,28 мільярда євро.
28 січня 2025 року Єврокомісія запропонувала цей торгівельний захід для узгодження з метою послаблення воєнної економіки росії, а також економіки третіх країн, причетних до агресії проти України.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що невиконана обіцянка канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження додаткових санкцій проти росії у разі її відмови від припинення вогню в Україні, підірвала довіру до Європи.
Відповідаючи на запитання, чи підірвало довіру до Європи те, що Мерц обіцяв вдарити по росії додатковими санкціями разом з Великою Британією та Францією, але не дотримав слова, президент Литви відповів: “Беззаперечно”.
“Це проблема. І вона впливає не лише на довіру до наших санкцій, але й на довіру до всіх наших заходів щодо росії та нашої підтримки України. Ми багато разів оголошували, що підтримуватимемо Україну та постачатимемо винищувачі, далекобійні ракети та боєприпаси. Але ми не можемо виконати ці обіцянки”, – заявив Науседа.
За його словами, санкції, які вже були введені проти росії з лютого 2022 року, не мали того ефекту, на який розраховував Захід. Він пояснив це тим, що, по-перше, санкції не були достатньо рішучими, а по-друге – треті країни допомагають росії їх обходити.
“Ось чому російська економіка, хоча й не в найкращому стані, все ще функціонує відносно добре за цих обставин”, – пояснив президент Литви.
Науседа додав, що вимога Литви зробити 18-й пакет санкцій проти росії схожим на “коктейль Молотова” означає, що він має містити всі енергетичні компанії, які постачають гроші до російського державного бюджету, зокрема “Північний потік”, “Росатом”, “Газпром” і “Лукойл”.
“Решту російських банків також потрібно виключити з системи SWIFT, як і решту кораблів тіньового флоту. Інакше нас вважатимуть слабкими та вважатимуть, що Європа не бажає ухвалювати сміливі рішення”, – наголосив литовський лідер.
Новообраний президент Польщі виступає проти вступу України до Євросоюзу. Про це стало відомо з ексклюзивного інтерв’ю, яке політик дав виданню Mandiner у Варшаві.
«Я проти вступу України до Європейського Союзу, хоча визнаю, що Україну потрібно підтримувати зі стратегічної та геополітичної точок зору», – заявив польський президент Карол Навроцький в інтерв’ю Mandiner.
Політик підкреслив, що став президентом, аби відновити нормальність, порядок, спокій і мир у Польщі.
«Історія неодноразово доводила, що ми є вільною, суверенною нацією», – сказав президент. За його словами, він досі не мав нагоди зустрітися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, але дуже хотів би це зробити.
Те, що Суд Європейського Союзу остаточно відхилив апеляцію, подану в справі європейської громадянської ініціативи Minority SafePack, свідчить про те, що ЄС і надалі не бажає займатися питанням захисту нацменшин, заявив у четвер Лорант Вінце, депутат Європейського парламенту (ЄП) від Румунської демократичної спілки угорців (RMDSZ).
У повідомленні, надісланому до MTI, політик зазначив, що Суд Європейського Союзу остаточно відхилив апеляцію, подану в справі європейської громадянської ініціативи Minority SafePack, і знову підтвердив рішення Європейської комісії про те, що вона не має наміру подавати законодавчі пропозиції на основі цієї ініціативи.
Лорант Вінце заявив, що суд ЄС у своєму остаточному рішенні став на бік Європейської комісії. За його словами, у 2021 році виконавчий орган у Брюсселі вирішив не ініціювати підтримку та захист нацменшин, незважаючи на заклики 50 мільйонів людей, які належать до них і проживають у ЄС, та мільйона підписантів.
Метою Minority SafePack було забезпечення захисту та підтримки корінних національних меншин Європи, нагадав політик.
Відтак Лорант Вінце, який також обіймає посаду президента Федеративної унії європейських національностей (FUEN), як координатор ініціативи заявив, що Європейський Союз не забезпечив більш справедливого і рівноправного суспільства для всіх своїх громадян. Це рішення різко суперечить попереднім рішенням суду ЄС, які підтримували ініціативу, нагадав він.
За його словами, сигнали з боку ЄС були чіткими: вони, як і раніше, не бажають займатися питанням захисту нацменшин, яке є чутливою темою для деяких держав-членів.
Цей намір, як підкреслив політик, уже був чітко виражений у призначенні тричленного суддівського колегіуму: його голова та один із членів є громадянами країн, які найрішучіше виступають проти європейського врегулювання питань меншин, пише MTI.
«Невипадково люди, які належать до національних меншин та мовних груп, постійно відчувають, що залишаються осторонь заходів ЄС, спрямованих на забезпечення різноманітності, рівності та справедливості, у тому числі верховенства права», – зазначив Лорант Вінце.
Голова FUEN заявив, що робота на користь корінних нацменшин не припиниться.
«Хоча ми не досягли своєї мети, ми не здаємося. Ініціатива Minority SafePack дозволила нам створити солідарність на європейському рівні. Ми привернули увагу до проблем корінних нацменшин. Завдячуючи понад мільйону підписів, рішенням Європейського парламенту, бундестагу, Угорської національної асамблеї, парламенту Нідерландів та багатьох регіонів ми отримали суспільну й політичну підтримку цієї справи і домоглися внесення питання захисту національних меншин до порядку денного ЄС. Спираючись на ці результати, ми продовжуємо боротьбу за захист нацменшин у Євросоюзі», – зазначив він.
Наостанок Лорант Вінце повідомив, що восени FUEN та її партнери приймуть декларацію про корінні меншини, яка окреслить бачення майбутнього та спільний план дій для всіх європейських організацій меншин.
Ініціатива звертається до ЄС, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та ООН із закликом захищати й підтримувати культури та мови нацменшин, а також забезпечувати захист їхніх прав, додав він.
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що “на даний момент” не підтримує вступ України до Європейського Союзу. Також він знову висловився про Волинську трагедію.
Як повідомляє hromadske, про це він сказав у інтерв’ю угорському виданню Mandiner.
Навроцький погодився, що Польща повинна підтримувати Україну “зі стратегічної та геополітичної точки зору” та наголосив, що найбільшою загрозою для Варшави є Росія.
Однак, зауважив політик, Україна повинна розуміти, що інші країни, зокрема Польща, Угорщина та інші європейські країни також мають свої інтереси. У цьому ж контексті він згадав про Волинську трагедію.
Польща має такий інтерес, наприклад, в ексгумації волинських жертв. Під час кампанії я не погоджувався, і як президент, не погоджуся, на недобросовісну конкуренцію з Україною за польське сільське господарство чи логістичний сектор. Нам потрібно досягти компромісу та консенсусу з цих питань”, — заявив Навроцький.
Разом з цим президент Польщі відзначив, що його країна відіграла провідну роль у підтримці України, а також додав, що це “дає основу для глибших роздумів над тим, що ми також маємо право на свої інтереси”.
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви підтримали членство України у Євросоюзі та НАТО.
Спільну заяву опублікував голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павільоніс.
«Перемога України над російською агресією та членство України в НАТО зміцнять справедливий і тривалий мир не лише в Україні, а й у всій Європі, і допоможуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, у всьому світі», – йдеться у заяві.
Країни перелічили 5 своїх ключових зобов’язань:
підтримувати Україну до її повної перемоги, включно зі звільненням всіх тимчасово окупованих територій та притягненням рф до відповідальності за воєнні злочини
підтримувати членство України в ЄС з метою завершення переговорів про вступ та набуття повноправного членства до 1 січня 2030 року
підтримувати шлях України до членства в НАТО. Майбутній саміт НАТО 2025 року в Гаазі повинен зробити конкретні політичні кроки, які прокладуть шлях до вступу України до Альянсу
сприяти розвитку оборонної співпраці з Україною, зокрема шляхом підтримки її вступу до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як етапу на шляху до глибшої інтеграції у сфері безпеки.
посилювати дипломатичний тиск на росію шляхом її міжнародної ізоляції, розширення санкцій та забезпечення притягнення до відповідальності за злочини, вчинені проти України.
Європейський Союз розглядає можливість внесення росії до «сірого списку» країн зі слабким контролем за відмиванням коштів. У такий спосіб Брюссель прагне посилити фінансовий тиск на москву.
Про це пише Financial Times з посиланням на посадовців Європейської комісії.
Представники Єврокомісії заявили, що більшість членів Європейського парламенту підтримують додавання росії до «сірого списку», але остаточне рішення ще не ухвалили.
За словами, євродепутата від Німеччини Маркуса Фербера, є «величезна підтримка» включення рф до цього списку.
Очікувалося, що нову версію списку оголосять цього тижня, але Єврокомісія відклала його ухвалення «з адміністративних і процедурних причин». Речник Єврокомісії зазначив, що рішення планують ухвалити вже на початку наступного тижня.
FT зауважило, що включення країни до «сірого списку» завдає шкоди її репутації. Крім того, усі фінансові установи інших країн зобов’язані застосовувати додаткові заходи обережності під час фіноперацій, повʼязаних з громадянами чи компаніями цієї держави, що призводить до підвищення витрат.
Зазвичай «сірий список» ЄС відповідає переліку, складеному Групою з фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Як пише видання, попри те, що членство росії у FATF було призупинено через рік після її повномасштабного вторгнення в Україну, очікується, що низка країн блокуватиме спроби додати рф до списку FATF.
Україна та Росія зараз активно працюють над розвитком ударних дронів на оптоволокні. І це зараз дуже важливо зрозуміти Європі.
Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його публікацію в Telegram.
За словами Коваленка, розвивати цей напрямок Росії буде допомагати Китай. І вже скоро дальність дронів на оптоволокні буде становити 30-50 кілометрів, а через рік, можливо, і більше.
“В армій НАТО немає технологій протидії, взагалі. Частина високотехнологічної зброї, яка була перевагою з 80-х і до 2022 – більше не дає такої переваги на полі бою перед масою людей та дронів”, – наголосив керівник ЦПД.
За його словами, Захід не зробив висновків після того, як Іран під санкціями зміг розвинути сферу ударних БПЛА. Ба більше, російська війна проти України дала Тегерану новий ривок в розвитку.
“Тут або ворушитися, або далі сидіти і думати, що танки Leopard і обмежена кількість крилатих ракет все вирішать”, – резюмував Коваленко.
За інформацією агентства Bloomberg, США відмовляються надавати прикриття з повітря для сил „коаліції охочих”, які Велика Британія та Франція планують розгорнути в Україні для забезпечення довгострокового перемирʼя.
За словами джерел Bloomberg, європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент США Дональд Трамп не надасть гарантій, яких вони вимагали для підтримки очолюваної Європою „коаліції охочих”.
Британські та французькі посадовці публічно називали залученість США запорукою успіху „сил гарантування”.
Тепер, за даними Bloomberg, сподіваються, що американська сторона принаймні погодиться допомогти „коаліції рішучих” з розвідданими, а також спостереженням за кордоном між Україною і Росією.
Деякі європейські посадовці також очікують, що Трамп втрутиться, якщо британські і французькі війська стануть мішенню Росії в Україні, але вважають, що він навряд чи гарантуватиме таке в письмовій формі, сказало одне з джерел Bloomberg.
На тлі позиції США європейські союзники переоцінили ресурси для стримування Росії в Україні та вважають, що достатнім буде поєднання навчання українських сил, європейських військ і літаків на східному фланзі НАТО та патрулювання в Чорному морі, вказав один із співрозмовників агентства.
Нагадуємо, так звана „коаліція охочих” на чолі з Францією та Британією працює над планом відправки військових в Україну для гарантування майбутнього „припинення вогню”.
