США мстять за захист даних закордонних угорців з подвійним громадянством. Так прокоментувало міністерство внутрішніх справ Угорщини рішення уряду Байдена посилити правила в’їзду для угорців. Угорщина не надала Сполученим Штатам дані закордонних угорців, посилаючись на збереження їхньої безпеки.
Посольство США в Будапешті заявило, що термін дії Електронної системи авторизації подорожей (ESTA), запропонований для власників угорських паспортів, скорочено з двох років до одного. Відтепер скористатися послугою можна лише один раз.
Дозволи, видані до 1 серпня 2023-го, діятимуть два роки й будуть багаторазові.
У заяві зазначається, що протягом 2011–2020 років Угорщина надала громадянство близько мільйону людей переважно угорської національності, які живуть у сусідніх країнах, «не вживаючи відповідних заходів безпеки для перевірки їхніх осіб».
Сполучені Штати вимагали від Угорщини дані закордонних угорців із подвійним громадянством, повідомили в міністерстві закордонних справ Угорщини. І додали, що Будапешт нікому не видасть цих даних, адже на кону безпека закордонних угорців. «Ось чому уряд президента Джо Байдена зараз мстить угорцям», – зазначили в міністерстві.
«Причина, на яку вони посилаються, насправді не є причиною, оскільки закордонні угорці досі не отримали можливості спрощеного в’їзду. Це можна розглядати, швидше, як політичний тиск», – підкреслив Крістіан Ерделі, аналітик Інституту Nézőpont.
На його думку, доволі дивно, що в той час, коли до США прибуває дуже багато нелегальних мігрантів з боку мексиканського кордону, закон про подвійне громадянство невеликої центральноєвропейської країни створює для них проблеми.
«Вони просто не можуть правильно інтерпретувати історію Центральної Європи. Люди потрапили за межі кордону не за власним бажанням, а внаслідок розчленування історичної Угорщини», – пояснює Крістіан Ерделі й наголошує, що в деяких країнах за отримання подвійного громадянства загрожує штраф.
«Чітко видно, що це не лише технічне занепокоєння, а й своєрідний політичний реванш з боку адміністрації Байдена, з боку уряду США проти Угорщини. Водночас ми не піддамося жодному тиску, дані громадян – один із скарбів будь-якої країни, це частина суверенітету, ми не відмовимося від нашої суверенності під жодним тиском. Тому Будапешт не може виконати це прохання. Дані всіх 900 тисяч людей у безпеці, Угорщина їх нікому не видасть», – наголосив держсекретар МВС Угорщини Бенце Рейтварі.
Політик додав, що з цього приводу між урядами Угорщини та США проводилися переговори. Угорський уряд висунув кілька пропозицій для вирішення питання, але відмовився надавати Вашингтону дані про угорських громадян.
[type] => post [excerpt] => США мстять за захист даних закордонних угорців з подвійним громадянством. Так прокоментувало міністерство внутрішніх справ Угорщини рішення уряду Байдена посилити правила в’їзду для угорців. Угорщина не надала Сполученим Штатам дані закордонних уг... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1691007720 [modified] => 1691007067 ) [title] => Угорщина не видала даних закордонних угорців – у відповідь США посилюють візові правила для її громадян [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=86231&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 86183 [uk] => 86231 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 86184 [image] => Array ( [id] => 86184 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman.jpg [original_lng] => 331405 [original_w] => 2534 [original_h] => 1427 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-1024x577.jpg [width] => 1024 [height] => 577 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-1536x865.jpg [width] => 1536 [height] => 865 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman-2048x1153.jpg [width] => 2048 [height] => 1153 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/presman.jpg [width] => 2534 [height] => 1427 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 1492 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 86184 [_edit_lock] => 1690996601:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] => [_oembed_time_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] => 1691219437 [_oembed_ec171ef08b0d2c682761861b22642024] =>
Proud to stand with Acting Deputy Secretary Nuland @UnderSecStateP and my @StateDept colleagues to mark the delivery of the first U.S.-provided Mine Resistant Ambush Protection (MRAP) vehicles to Ukraine's border guards and police. The United States will give 190 MRAPs to enable… pic.twitter.com/fwAUCOYlTL
Суд Європейського Союзу відхилив позов організаторів європейської громадянської ініціативи Minority SafePack проти рішення Європейської комісії, згідно з яким Брюссель не вживає заходів для прийняття нового законодавства ЄС щодо захисту національних і мовних меншин, інформує суд Європейського Союзу.
Рішення інституції ЄС можна вважати ляпасом закордонним угорцям, оскільки вони, вочевидь, даремно зібрали понад мільйон підписів, адже брюссельська бюрократія не хоче займатися їхніми проблемами. На думку Брюсселя, який іноді так чутливо ставиться до прав меншин, закордонні угорці не мають права на захист на рівні ЄС.
Ініціатива Minority SafePack має на меті закликати Європейський Союз покращити захист національних і мовних меншин та зміцнити культурне й мовне розмаїття Союзу.
Після попереднього рішення Суду ЄС Європейська комісія в січні минулого року зареєструвала європейську громадянську ініціативу й після того, як було зібрано мільйон підписів, необхідних для її успіху, зрештою вирішила не вживати кроків зі схвалення можливих законодавчих актів. Згідно з аргументацією Єврокомісії, заходи, вжиті досі, достатні для досягнення мети цієї громадянської ініціативи – підкреслення важливості регіональних мов або мов нацменшин і сприяння культурному та мовному різноманіттю. Організація, яка подала європейську громадянську ініціативу, оскаржила рішення Єврокомісії в суді.
Суд установив, що Європейська комісія виконала свої зобов’язання щодо ініціативи, коли ухвалив рішення, що подальші зміни в законодавстві не потрібні. Згідно з рішенням суду, Європейська комісія правомірно вважає, що завдання, які виконує Європейський центр сучасних мов при Раді Європи, також можуть сприяти реалізації намірів організаторів ініціативи та уникненню дублювання зусиль і марної витрати ресурсів. Крім того, Європейська комісія правомірно вважає, що її план дій щодо інтеграції й соціальної згуртованості сприяє кращій соціальній інтеграції національних меншин через працевлаштування, освіту та соціальні можливості.
Крім того, Єврокомісія правильно оцінила й те, що дотримання державами-членами Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, яка полегшує купівлю та передачу медіа-контенту по всьому Європейському Союзу, сприяє досягненню мети ініціативи, а саме покращенню доступу до аудіовізуального контенту, створеного різними мовами в різних країнах-членах, ідеться в повідомленні суду. На відповідне рішення протягом двох місяців і десяти днів з моменту його оголошення можна подати апеляцію, яка обмежується лише правовими питаннями.
Лорант Вінце: «Боротьба за права нацменшин триватиме»
Федеральний союз європейських національностей (FUEN), ініціатор Minority SafePack, у заяві, надісланій інформагентству МТІ наголошує, що боротьба за права нацменшин триватиме.
Депутат Європарламенту від Демократичного союзу угорців Румунії, голова FUEN Лорант Вінце в заяві назвав дивним рішення суду ЄС і зазначив, що воно не відповідає його попереднім рішенням з цього приводу. Ініціативний комітет FUEN і Minority SafePack та їхні юристи проаналізують аргументацію суду й ухвалять рішення про подальші кроки, зокрема апеляцію, повідомив Лорант Вінце. За його словами, FUEN продовжить роботу із захисту та підтримки мовного й культурного різноманіття корінних національних меншин і мовних груп. Організація й надалі шукатиме шляхи реалізації ініціатив в інтересах нацменшин, додав Лорант Вінце.
