Президент США Дональд Трамп погодився на втілення двопартійного законопроєкту сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, який передбачає посилення санкцій проти росії, зокрема щодо її нафтових доходів.
Про це Ліндсі Грем повідомив у своєму акаунті в X після зустрічі з Трампом 7 січня. За його словами, Конгрес може розглянути законопроєкт вже наступного тижня.
«Цей закон дозволить президенту Трампу карати країни, які купують дешеву російську нафту, що фінансує війну путіна проти України», – написав сенатор.
Грем зазначив, що документ надасть адміністрації США значні важелі впливу на такі держави, як Китай, Індія та Бразилія, щоб переконати їх відмовитися від закупівель дешевої російської нафти.
За словами сенатора, ухвалення законопроєкту відбудеться «вчасно, адже Україна робить кроки назустріч миру, а путін продовжує вбивати невинних».
Законопроєкт Грема-Блюменталя має підтримку обох партій, і його схвалення дасть США можливість посилити економічний тиск на Кремль та зменшити фінансування російської агресії проти України.
Розробка законодавства про вибори та референдум в Україні залежить від перебігу мирних переговорів. Зокрема, йдеться про обговорення 20-пунктного мирного плану США.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив, відповідаючи на запитання кореспондента РБК-Україна.
Зеленський, коментуючи слова голови фракції “Слуга народу” в Раді Давида Арахамії про підготовку законопроєкту щодо виборів до кінця лютого, зазначив, що “все залежить від переговорів і досягнення бажаних результатів”.
“Насамперед 20 пунктів плану, тому що якщо говорити про референдум, то на референдум, якщо виносити, то тільки 20-пунктний план. Але все одно воно розглядається в комплексі”, – сказав він.
Також президент звернув увагу, що разом із мирним планом ідуть двосторонні гарантії безпеки від США, а також пакет відновлення України.
“Я думаю, якщо ми все це встигнемо в січні, то, напевно, лютий може бути таким робочим місяцем щодо змін у законодавстві. А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони мають продемонструвати роботу і результат напрацювань, зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства і також зміни до закону про референдум”, – наголосив він.
Тому, за його словами, ще зарано говорити про це питання детально, потрібно мати результат у переговорах.
Законопроєкт про проведення виборів та референдуму можуть презентувати до кінця лютого. Але самі вибори, як і референдум, планується провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню – а ще їх планується об’єднати.
Як пише РБК-Україна, про це повідомили лідер фракції “Слуг народу” у Верховній Раді народний депутат Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук на брифінгу 3 січня.
Арахамія зазначив, що законопроєкт можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час.
“Внутрішній дедлайн – до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати”, – пояснив він.
Зі свого боку спікер парламенту Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів – це 60 днів, до того ж є численні проблеми.
“Мінімум для підготовки виборів треба 60 днів. Чому не створити онлайн інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 млн ВПО є, а у реєстрі тільки мільйон – де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?”, – зазначив спікер.
Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо “мирного плану”. Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.
Останній референдум в Україні був у 1991 році, він стосувався питання незалежності та виходу з СРСР. Цей референдум проводився інакше, ніж це можна зробити зараз – технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси.
“Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові”, – резюмував він.
[type] => post [excerpt] => Законопроєкт про проведення виборів та референдуму можуть презентувати до кінця лютого. Але самі вибори, як і референдум, планується провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню - а ще їх планується об'єднати. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1767517560 [modified] => 1767478039 ) [title] => Рада може презентувати законопроєкт про вибори та референдум до кінця лютого [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=174043&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 174028 [uk] => 174043 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 174029 [image] => Array ( [id] => 174029 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [original_lng] => 34129 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/arahamija.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 500 [_thumbnail_id] => 174029 [_edit_lock] => 1767470839:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 659274695000 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 43 [4] => 19 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Статті [4] => Терміново [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 242 ) [tags_name] => Array ( [0] => законопроєкт ) ) [3] => Array ( [id] => 169113 [content] =>
Президент Володимир Зеленський готує деякі законопроекти, які можуть допомогти вийти з ситуації, що склалася в країні на тлі гучного корупційного скандалу в енергетиці.
Про це РБК-Україна повідомило власне джерело.
Також готуються деякі рішення, які співрозмовник видання не хоче розкривати, адже глава держави ще має поговорити з урядом та фракцією “Слуга народу”.
На уточнення, чи йдеться про кадрові рішення, джерело відповіло, що це залежить від рішення президента, адже в нього є на розгляді як політичні, так і кадрові рішення.
Що сказав президент про “швидкі рішення”
Нагадаємо, президент України, який сьогодні перебуває з офіційним візитом в Іспанії, сьогодні вранці анонсував, що у середу, 19 листопада відвідає Туреччину.
А вже на цей четвер глава держави доручив готувати Ставку верховного головнокомандувача.
“Звісно, на цьому тижні будуть відповідні розмови з урядовцями та зустріч із керівництвом Верховної Ради й депутатами фракції “Слуга народу”. Готую декілька необхідних законодавчих ініціатив і принципові швидкі рішення, які потрібні нашій державі”, – написав на своїх сторінках в соцмережах президент.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Президент США Дональд Трамп готовий підписати законопроєкт про запровадження нових санкцій проти росії, проте лише за умови, що остаточне рішення щодо будь-яких обмежень залишатиметься за ним.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на високопоставленого представника Білого дому.
Законодавча ініціатива, яку просувають республіканці Ліндсі Грем та Браян Фіцпатрік, передбачає санкції проти держав, що купують російські енергоносії або іншим чином сприяють економічній активності Москви на тлі її небажання укладати мирну угоду з Україною.
Напередодні Трамп заявив журналістам, що позитивно ставиться до роботи республіканців над санкційним пакетом. Він також припустив можливість включення до нього Ірану.
Доти лідери Палати представників і Сенату утримувалися від винесення документа на голосування, оскільки Трамп надавав перевагу тарифам проти імпорту з Індії – одного з найбільших покупців російської нафти.
За словами посадовця, Трамп ясно дав зрозуміти, що готовий підписати законопроєкт, але Білий дім наполягатиме на включенні положення, яке гарантує президентові право остаточного рішення щодо введення санкцій.
У Білому домі також підтвердили, що адміністрація продовжує переговори з росією щодо припинення війни: процес триває, хоча й не перебуває в центрі медійної уваги.
Народні депутати ухвалили законопроєкт, поданий президентом Володимиром Зеленським, який має відновити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це йдеться у трансляції телеканалу «Рада».
За відповідний законопроєкт № 13533 в цілому проголосували 331 парламентар.
Під час голосування у Маріїнському парку, що біля Верховної Ради, сотні людей закликали народних депутатів підтримати документ. hromadske наживо висвітлює цю акцію.
Володимир Зеленський заявляв, що його законопроєкт «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».
Згідно з текстом документа, який оприлюднили на сайті Ради, підпорядкування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) генеральному прокуророві скасовується. Серед інших положень — обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційна незалежність САП, спрощення процедури призначення прокурорів.
У Національному антикорупційному бюро заявили, що взяли участь у підготовці законопроєкту Зеленського. У відомстві також запевнили, що цей документ «відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП».
Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану, що за словами народних депутатів, фактично ліквідує НАБУ та САП.
Про це повiдомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
«Парламент проголосував в цілому #12414 і по факту ліквідував всю незалежність НАБУ та САП… Мені дуже гидко та соромно за людей в залі, які з народних депутатів за 6-ть років скотилися до цього…», – прокоментував рiшення Железняк.
Як вiдомо, за словами нардепiв, після масштабних обшуків у детективів НАБУ влада через Комітет правоохоронної діяльності планує ввести тотальний контроль Генерального прокурора над антикорупційними справами.
У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також заявили, що бачать загрози втрати своєї незалежності в законопроєкті №12414, в якому пропонується наділити генерального прокурора повноваженнями мати доступ до розслідувань органів.
Процедурне голосування за «великий і прекрасний» законопроєкт президента США Дональда Трампа в Палаті представників про податки та витрати розтягнулося на понад 7 годин, хоча мало тривати лише кілька хвилин.
Про це пише Axios.
Видання вказує, що причиною цього став опір деяких членів Республіканської партії, які виступають проти цього законопроєкту. Депутати не могли проголосувати за нього понад 7 годин, що встановило новий рекорд із найдовшого в історії голосування.
Попередній рекорд встановили у 2021 році, коли Палата представників голосувала за законопроєкт тодішнього президента Джо Байдена під назвою Build Back Better.
Крім внутрішньопартійного спротиву, республіканці також стикаються з проблемами через запізнення та відсутність деяких членів фракції, спричинені негодою.
Тим часом Дональд Трамп висловив своє обурення тому, що голосування триває так довго.
«ДЛЯ РЕСПУБЛІКАНЦІВ ЦЕ ПОВИННО БУТИ ЛЕГКИМ ГОЛОСУВАННЯМ „ЗА”. СМІШНО!!!» — написав він на своїй сторінці у Truth Social.
У Верховній Раді ухвалили у другому читанні законопроєкт №11469 – про множинне громадянство. Він допоможе зберегти звʼязки мільйонів українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни та раніше, з батьківщиною, залучати інвестиції з-за кордону і адаптувати Україну до європейських стандартів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії „Слуга народу” Олени Шуляк, яка спростувала ряд фейків щодо ухваленого закону.
За її словами, головна мета ухваленого законопроєкту „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України” – відновлення та збереження зв’язку з українцями по світу. Мета законопроєкту – протидія демографічній кризі, міграції та викликам війни. Це крок до збереження української нації, ії інтеграції до європейської правової спільноти.
„Це стратегічний крок для збереження єдності української нації в умовах війни, глобальної мобільності та великої діаспори. Він дозволяє мільйонам українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни та раніше, зберегти зв’язок з Батьківщиною, залучати інвестиції з-за кордону, визнавати внесок діаспори у розвиток і захист держави, а також адаптувати Україну до європейських стандартів”, – пояснила Олена Шуляк.
Вона додала, що практика множинного громадянства діє у більше ніж 100 країн світу, включно з більшістю країн Європейського Союзу. Ба більше – 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство. Якщо це можливо в Канаді, Німеччині, Ізраїлі, Польщі, наголосила Шуляк, це має бути можливим і в Україні, залишаючись при цьому безпечною і контрольованою практикою, яка, підкреслила вона, не допускає громадянства з країнами-агресорами. Так, Кабмін в подальшому затвердить перелік країн, з якими дозволене множинне громадянство, що захистить державу від зловживань.
„Це не „паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила Олена Шуляк.
Водночас, вона спростувала ряд поширених помилок у трактуванні цілей множинного громадянства. Так, цей законопроєкт не легалізує російські паспорти, оскільки чинне законодавство забороняє множинне громадянство з державою-агресором. Добровільне набуття громадянства рф – підстава для втрати українського, крім випадків примусової паспортизації на ТОТ – вона не є підставою для втрати українського громадянства.
Крім цього, вказала Шуляк, конституція України говорить про єдине громадянство України як інституцію, а не як заборону іншого паспорта, тобто вона не забороняє бути біпатридом. Втім, виборчі права надаються лише тим, хто є громадянином України.
„Закон запроваджує рівні умови для громадянства – в тому числі через кваліфікаційні вимоги: знання мови, історії, Конституції і поваги до неї, підтвердження зв’язку з Україною. Роздачі паспортів кому завгодно не буде – навпаки, будуть чіткі та зрозумілі критерії і спрощення процедур для українців у світі”, – зауважила Олена Шуляк.
Наостанок вона додала, що нове законодавство не скасовує військові обов’язки для громадян України, незалежно від наявності іншого громадянства. Усі правові наслідки зберігаються – у тому числі відповідальність за ухилення. Водночас, парламентарка спростувала інформацію щодо множинного громадянства як інструменту, який дозволить іноземцям безперешкодно скуповувати українську землю – цей закон не змінює чинного земельного законодавства. Є чіткі норми закону для громадян України та іноземних громадян.
Сьогодні, 7 квітня, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Документ, підтриманий парламентом, встановлює чіткі терміни, протягом яких правоохоронні органи можуть подати позов до підприємця про недобросовісне набуття землі.
Також законопроєктом визначається перелік об’єктів, на які право добросовісного набувача не поширюється. Ще одна норма – гарантія відшкодування інвестицій підприємцю у разі рішення суду про повернення активу державі.
Документ підтримали 32 бізнес-асоціації – Спілка українських підприємців (СУП), Федерація роботодавців України (ФРУ), Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) тощо.
На думку Федерації роботодавців України, даний законопроєкт сприятиме залученню нових інвестицій в економіку країни. Спілка українських підприємців також переконана, що підписання цього законопроєкту покращить інвестиційний клімат в Україні.
