Нардепи ухвалили у другому читанні законопроєкт про військову службу в Україні іноземців та людей без громадянства. Добровольці зможуть підписувати контракти з ЗСУ.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
За його словами, законопроект №12023 «Про внесення змін до порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства» у другому читанні підтримали 276 депутатів.
Закон передбачає, що іноземцям та людям без громадянства в Україні буде дозволено підписувати контракти зі Збройними силами України, Державною спецслужбою транспорту та Національною гвардією для проходження служби на посадах як рядового, сержантського та старшинського, так і офіцерського складу.
Також у документі сказано, що передбачається створення Центру рекрутингу іноземців. Там вони проходитимуть перевірку за пунктами:
чи законно зазначені особи перебувають на території України;
чи притягували їх до адміністративної або кримінальної відповідальності за законами України;
чи пов’язані вони з розвідувально-підривною діяльністю іноземних держав проти України;
а також інші обставини, які можуть перешкоджати прийняттю особи на військову службу за контрактом.
Українські вина скоро отримають нове маркування, що полегшить виробникам вихід на ринки Європейського Союзу. Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт, який сприятиме розширенню географії експорту українських вин та відкриттю нових ринків для вітчизняних виноробів.
Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Йдеться про законопроєкт №9139, який приводить законодавство про виноградарство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.
Новий закон відкриє виноробам доступ до експортних ринків
Як зазначила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, українська виноробна галузь на шляху до євроінтеграції зіткнулася з численними проблемами, які гальмують експорт вин на світові ринки. Деякі з цих проблем вирішує прийнятий законопроєкт, що має на меті привести норми виноробного законодавства у відповідність до вимог ЄС, а також сприяє дерегуляції цієї галузі, замінюючи застарілі інструменти регулювання.
Шуляк підкреслила, що українські вина вже експортуються в 49 країн, але нове галузеве законодавство, яке відповідає міжнародним стандартам, створить можливості для виходу на нові експортні ринки.
Створять кадастр виноградників та реєстр виноробів
Однією з ключових проблем, з якими зіткнулася виноробна галузь на шляху до євроінтеграції, є відсутність в Україні реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників. Законопроєкт №9139 передбачає створення такого реєстру, який включатиме інформацію про виробників винограду, виноробної продукції, виноградні ділянки та інші дані, необхідні для контролю та регулювання галузі.
Закарпатське вино
Серед важливих змін є також оновлення термінів та визначень, а також класифікація сортів винограду та вимог до виробництва, які тепер будуть відповідати стандартам ЄС. Це включає нові терміни, пов’язані з географічними зазначеннями, що повинні відповідати сучасним правилам, прийнятим у Європі.
Шуляк зазначила, що деякі українські виробники вже почали реєструвати свої географічні зазначення. Зокрема, цьогоріч “Виноробна карта України” поповнилася новим географічним зазначенням — “Закарпаття/Закарпатське вино”. Подібна практика географічних зазначень поширена і на інші українські продукти, як-от гуцульська бриндзя чи мелітопольська черешня.
Окрім цього, за новим законопроєктом, маркування виноробної продукції в Україні зміниться, і стане аналогічним до європейського, що дозволить українським винам відповідати міжнародним стандартам.
Шуляк підсумувала, що цей законопроєкт є важливим для українських виноробів, і зміни, ухвалені в парламенті, є результатом спільного рішення між владою та бізнесом, враховуючи пропозиції та зауваження виробників.
Нагадаємо, у травні цього року, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (№5473-Д), який удосконалює законодавство щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. На прийнятті цього законопроекту наполягала Українська рада бізнесу, адже чинне регулювання та штрафи ускладнювали роботу підприємців в поточних складних умовах.
22 серпня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону №9139 «Про виноград, вино та продукти виноградарства». Цей документ, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства, підтримало 311 народних депутатів. Закон набере чинності з 1 січня 2026 року.
Основною метою Закону є приведення українського галузевого законодавства у відповідність до міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства. Закон також імплементує положення регламентів ЄС, які стосуються ведення виноградарства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, та контролю у сфері виноградарства і виноробства.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібну крадіжку чужого майна.
Це зазначено у картці закону №11068 на сайті парламенту.
Раніше крадіжка чужого майна була кримінальним діянням, якщо його вартість становила понад 302 гривні 80 копійок. Тепер поріг кримінальної відповідальності за крадіжку підвищено до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3028 гривень.
Також посилено адміністративну відповідальність за дрібні крадіжки:
за крадіжку до 757 гривень – штраф від 850 до 1700 гривень;
за крадіжку від 758 до 3028 гривень – штраф 1700–5100 гривень;
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
У Грузії сьогодні, 1 серпня, стартувала робота реєстру для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі скандального і суперечливого закону про «іноагентів».
Зазначається, що відповідний закон зобов’язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».
До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.
За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).
Зазначимо, що закон про іноагентів, який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.
Як відомо, грузинський народ прозвав цей закон «проросійським» — за подібність до чинного в країні-агресора.
При цьому, ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.
Водночас, грузинський прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.
Згідно з карткою, законопроєкт 24 липня було направлено до Офісу президента й 31 липня він повернувся до парламенту вже з підписом Зеленського.
Закон дає право уряду тимчасового призупинити виплати по зовнішньому державному боргу у разі потреби до 1 жовтня 2024 року.
Також дозволяє уряду взяти гарантований державою борг колишнього „Укравтодору” в „периметр” державного боргу і здійснити його реструктуризацію (йдеться про серію єврооблігацій 2021 року на загальну суму $700 млн та відсотки).
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
Президент Володимир Зеленський підписав закон про так званий клуб білого бізнесу, який був доопрацьований разом із бізнес-асоціаціями та експертами і ухвалений Радою у червні цього року.
Про це повідомив голова комітету ВР з податкової політики Данило Гетманцев у Telegram.
За його словами, закон про «клуб білого бізнесу» передбачає:
запровадження переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.Сіty, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до переліку, отримуватимуть переваги.Play Video
Зокрема, мова йде про переваги такого формату:
мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
«Вкотре наголошую, що держава та білий бізнес є абсолютними союзниками у боротьбі з тіньовиками та корупціонерами…Це і є головною метою закону про Клуб Білого Бізнесу», – додав Гетманцев.
Нагадаємо, Рада 18 червня ухвалила у другому читанні і в цілому як закон законопроєкт №11084 про «клуб білого бізнесу».
[type] => post [excerpt] => Президент Володимир Зеленський підписав закон про так званий клуб білого бізнесу, який був доопрацьований разом із бізнес-асоціаціями та експертами і ухвалений Радою у червні цього року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1721846340 [modified] => 1721838107 ) [title] => Зеленський підписав закон про «клуб білого бізнесу» [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=122617&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 122664 [uk] => 122617 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 122618 [image] => Array ( [id] => 122618 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large.jpg [original_lng] => 124087 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/203667-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1721827307:3 [_thumbnail_id] => 122618 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 907 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 612 [1] => 59 ) [tags_name] => Array ( [0] => Володимир Зеленський [1] => закон ) ) [6] => Array ( [id] => 121852 [content] =>
У вівторок, 16 липня, для місцевих друкованих медіа набула чинності стаття 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання ними державної мови.
Про це повідомила пресслужба мовного омбудсмена.
У омбудсмена нагадали, що починаючи з липня 2019 року в Україні було сім хвиль імплементації: українець став обов’язковим для більшості сфер – реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я.
«І сьогодні, на п’яту річницю закону, стартує восьма хвиля – набирає чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, згідно зі статтею №25 наявність версії державною мовою для всіх друкованих медіа в Україні є обов’язковою, а якщо є версії іншими мовами, вони повинні мати однакову назву, зміст, обсяг та спосіб друку, а їх випуски – мати однакову нумерацію порядкових номерів та видаватися в один день.
Також поширення за передплатою друкованих медіа, виданих недержавною мовою, допускається за умови забезпечення можливості передплати в Україні такого ж видання державною мовою.
Крім того, у кожному місці розповсюдження (газетні розкладки в метро, на вокзалах, у супермаркетах, на АЗС) друковані медіа державною мовою повинні становити не менше 50% назв друкованих медіа, що розповсюджуються в цьому місці.
При цьому низка вимог не поширюється на друковані ЗМІ, що видаються виключно кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів України.
Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним із структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради, передає Інтерфакс-Україна.
„Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідне швидке та рішуче виконання цього закону”, – сказав голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції у п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження ВЕБ. „Текст узгоджений з партнерами. З незалежним відбором нового голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення першого заступника голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову ВЕБ обирає комісія із шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестація проводиться комісією, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ та від міжнародних партнерів, але на пропозицію українського бізнес-середовища. Крім того, у три наступні роки працюватиме створена за такою ж схемою кадрова комісія.
„Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАПК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже добре”, – підсумував Желєзняк.
Спікер грузинського парламенту Салва Папуашвілі підписав у понеділок закон про іноземний вплив, прийняття якого спричинило політичну кризу в південнокавказькій країні та викликало гостру критику з боку її західних союзників.
Нагадаємо, минулого тижня парламент знову проголосував за цей закон у тому ж вигляді, незважаючи на вето глави держави.
Закон вимагає від організацій, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як «агенти іноземного впливу», а також передбачає штрафи та суворі вимоги щодо розкриття інформації про порушення.
Противники законопроєкту вже більше місяця проводять масові акції протесту по всій країні. Минулого тижня група грузинських неурядових організацій оголосила, що оскаржить закон у Конституційному суді і підготує петицію до Європейського суду з прав людини.
Сполучені Штати, Європейський Союз і Великобританія розкритикували законопроєкт. Опозиційні групи називають його «російським законом», стверджуючи, що він розроблений за зразком російського законодавства.
Вашингтон пригрозив санкціями грузинським чиновникам, які проголосували за законопроєкт. У відповідь уряд звинуватив західні країни в шантажі і заявив, що закон необхідний для того, щоб не допустити втягування Грузії в нову війну з Росією. Грузія вела війну з Росією у 2008 році, яку зрештою програла.
Росія заперечує свою роль у підтримці законопроєкту, який вона захищала від критики з боку Заходу.
