В Італії оприлюднили указ про 12-й пакет військової допомоги Україні, підготовлений ще 14 листопада. У документі йдеться про передачу озброєння та обладнання, перелік яких міститься у секретному додатку.
Про це йдеться на сайті офіційного вісника Італійської Республіки.
Згідно з указом, Україна отримає військові засоби, матеріали та обладнання, перелічені в секретному документі, розробленому Генеральним штабом Збройних сил Італії. Конкретний зміст пакета не розголошується.
3 листопада міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв про підготовку цього пакета допомоги. Раніше Bloomberg із посиланням на джерела повідомляв, що Італія може передати Україні боєприпаси та ракети SAMP/T для систем протиповітряної оборони.
Попередній, 11-й пакет допомоги Італія передала у травні, включивши до нього, зокрема, гусеничні бронетранспортери VCC-2 Camilino. Загалом від початку повномасштабної війни Рим надав Україні 11 пакетів підтримки загальною вартістю €2,5–3 млрд, у тому числі дві батареї ракет SAMP/T.
Президенту Венесуели потрібні, перш за все, засоби протиповітряної оборони, військові радники та зброя. Список запитів також містить ракети та радари.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро звернувся до росії, Китаю та Ірану за військовою допомогою на тлі зростаючого тиску з боку США. Згідно з документами уряду США, отриманими The Washington Post, Мадуро підготував листи до президента росії Володимира Путіна, президента Китаю Сі Цзіньпіна та іранських чиновників із проханням надати оборонне обладнання, ремонт літаків, а також ракетні системи. Мадуро хоче зміцнити збройні сили країни в умовах зростання військової присутності США в Карибському басейні.
За даними The Washington Post, Мадуро написав листи, але немає жодних доказів того, що вони були насправді надіслані чи доставлені. Згідно з документами уряду США, лист до Путіна був доставлений «під час візиту високопосадовця Венесуели до столиці росії», але поки що незрозуміло, чи відбулася ця поїздка, і якою була реакція Москви.
Схожа ситуація і щодо листів до Китаю та Ірану. Розвідувальні дані свідчать, що Мадуро склав тексти із запитами на військову співпрацю, радіолокаційні та безпілотні технології, а також засоби радіоелектронної боротьби, але немає жодних доказів того, що вони були доставлені до Пекіна чи Тегерана.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Швеція планує виділити 70 млрд крон (7,5 млрд доларів) на військову допомогу Україні протягом найближчих двох років.
Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон, повідомляє Reuters.
За його словами, значна частина витрат буде розподілена через Шведське агентство оборонних матеріалів, наприклад, на закупівлі додаткових артилерійських систем Archer, які вже використовуються українськими військами у війні з росією.
Йонсон також зазначив, що після вторгнення російських безпілотників на територію Польщі Швеція висловила солідарність та готова надати країні військові ресурси, якщо це буде необхідно.
“Ми негайно зв’язалися з міністром оборони Польщі та заявили, що готові надати ресурси, якщо Польща виявить у цьому зацікавленість”, – сказав шведський міністр, додавши, що будь-яка така підтримка буде координуватися в рамках НАТО.
Сполучені Штати планують поступово відмовитися від програм військової допомоги країнам Східної Європи, які межують із росією.
Про це пише Financial Times із посиланням на дипломатичні джерела.
За інформацією видання, Пентагон повідомив європейським дипломатам, що США більше не фінансуватимуть програми підготовки та оснащення армій держав, які потенційно можуть опинитися на лінії фронту у випадку конфлікту з росією.
Йдеться про фінансування за так званим «розділом 333», що потребує погодження Конгресу США. Адміністрація Дональда Трампа не проситиме нових коштів, а вже схвалені залишатимуться доступними лише до кінця вересня 2026 року.
У Білому домі заявили, що це рішення відповідає стратегії Трампа «переглянути та переорієнтувати» зовнішню допомогу, а також його закликам, щоб європейські союзники НАТО брали на себе більше фінансової відповідальності за власну оборону.
Найбільше від скорочення можуть постраждати країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва, які отримували значну частку цих коштів. Під загрозою опинилася і окрема програма Baltic Security Initiative, для якої минулого року Конгрес США виділив $228 млн.
Європейські дипломати висловлюють занепокоєння та попереджають, що зменшення американської допомоги може мати серйозні наслідки для безпеки регіону та послабити НАТО. Сенатор-демократ Джинн Шахін назвала це «помилковим кроком, який подає неправильний сигнал, коли Захід намагається стримати агресію путіна».
Разом із тим скорочення не стосуватиметься окремої програми Foreign Military Financing, яка фінансує закупівлю літаків, кораблів та іншого великого озброєння.
Міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс заявив, що країна не надаватиме Києву військові гарантії безпеки, утім, підтримуватиме Україну в інших напрямках.
Герапетрітіса запитали, чи, на його думку, інтенсивна дипломатична активність останніх тижнів призведе до закінчення війни в Україні та яким чином Греція сприятиме гарантіям безпеки.
„Після майже трьох з половиною років запеклого конфлікту позитивним є той факт, що спостерігається дипломатична активність. Однак ми ще не досягли того моменту, коли можна говорити про стійкий мир у найближчому майбутньому. Адже, крім очевидної необхідності діалогу для досягнення суттєвого прогресу, важливими є умови, за яких проводяться переговори, та запропоновані умови умиротворення”, – відповів очільник МЗС Греції.
Він наголосив, що дискусії на цю тему повинні включати Україну, і підкреслив, що йдеться про агресивну війну, яка є порушенням міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй. За його словами, Греція дотримується принципової позиції на користь міжнародного права.
„Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на міжнародних форумах і активно надаватимемо гуманітарну та фінансову допомогу, але не маємо наміру брати військову участь у гарантіях безпеки. Греція має великий міжнародний дипломатичний капітал, який у поєднанні зі стійкою економікою та посиленою обороною дозволяє нам мати авторитет і силу. Якщо хтось порахує наші міжнародні союзи та наш голос у міжнародних організаціях, він одразу зрозуміє, що я маю на увазі”, – вказав Герапетрітіс.
Канада надасть Україні зброї на 1 млрд доларів. Пакет включатиме передачу дронів, снарядів і броньованої техніки.
Про це йшлося в заяві прем’єр-міністра Канади Марка Карні під час виступу у Києві.
„На саміті G7 у червні Канада пообіцяла додаткові 2 млрд доларів військової допомоги. Сьогодні я з гордістю оголошую, що понад 1 млрд з цієї суми буде спрямований на посилення вашого арсеналу озброєння – шляхом постачання дронів, боєприпасів і бронетехніки, які надійдуть вже наступного місяця”, – сказав він.
Прем’єр Канади також повідомив, що країни надасть десятки мільйонів на екстрену допомогу, створення бомбосховищ, а також на протидію кібератакам.
„Як співголова міжнародної коаліції з повернення українських дітей Канада посилить співпрацю з Україною, європейськими партнерами та США, щоб забезпечити негайне та безумовне повернення дітей”, – додав Карні.
Уряд Польщі готує нові пакети військової допомоги для Збройних Сил України. Очікується, що вони будуть передані вже до кінця року.
Про це повідомив міністр закордонних справ Радослав Сікорський під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою.
«Ми обговорили 47-й пакет військової допомоги та працюємо над наступними двома. У рамках 48-го та 49-го пакетів ми маємо намір надати значну підтримку Україні цього року. Але деталі обговорювати я поки що не буду», – сказав міністр.
Сікорський додав, що Україна та Польща також обговорили можливість спільного використання коштів за програмою SAFE, розробленою керівництвом Євросоюзу.
«Ми домовилися зміцнити співпрацю між нашими оборонними галузями промисловості. У цьому плані ми можемо багато запропонувати один одному», – заявив він.
Бухарест буде підтримувати не лише виживання України, але й її військову перемогу, заявила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою. За її словами, це сприятиме також безпеці самої Румунії.
Як зазначила Оана Цою, настав час, щоб Румунія не тільки підтримувала опір України, а й активно сприяла перемозі Києва у війні з росією. На думку міністерки, це має ключове значення для Бухареста з точки зору стратегії та безпеки, повідомляє Krónika.
У суботу ввечері в ефірі телеканалу Antena3 глава румунської дипломатії заявила, що опір України у війні безпосередньо сприяє підвищенню безпеки Румунії. Зокрема політикиня зазначила: «Ми повинні перейти від підтримки опору України до допомоги Україні в перемозі. Це дуже важливий крок. Люди, які воюють на українському фронті, та жертви всього суспільства сприяють зменшенню ризиків, що загрожують Румунії».
На думку Оани Цою, передача Україні системи протиповітряної оборони Patriot не послабила, а навпаки, посилила оборонні можливості Румунії. «Ця система врятувала людські життя – наприклад, жителів Чернівців, румунів та українців – і при цьому не зробила Румунію вразливою».
Міністерка закордонних справ чітко зазначила, що наразі Бухарест не відправляє військовий персонал до України й такого запиту з боку Києва не надходило. Водночас Цою підкреслила, що Румунія стала центром підготовки пілотів для винищувачів F-16, у країні працюють міжнародні команди і в майбутньому Бухарест прагне посилити свою роль у цьому питанні.
Крім того, Румунія хоче використати досвід війни. «Ми можемо вчитися на інноваціях української армії, особливо у сфері дрон-технологій, і спільно інвестувати в їхній розвиток», – зазначила Цою.
Міністерка зауважила, що Румунія вже давно є мішенню гібридної війни російської федерації, у країні постійно проводяться онлайн-кампанії з дезінформації. А відтак додала: «Ми такі не одні. Про цю ж небезпеку говорили Німеччина, Чехія та Молдова. Мета кампаній з поширення фейкових новин – підірвати віру в переваги членства в Євросоюзі й НАТО, хоча саме вони є гарантією миру, безпеки та добробуту».
Цою також повідомила, що у вересні поїде у Вашингтон, щоб організувати зустріч між Дональдом Трампом і румунським президентом Нікушором Даном. На думку міністерки, це може стати новим дипломатичним проривом у двосторонніх відносинах.
