Міністерство оборони Тайваню оголосило про відновлення антикомуністичних патріотичних занять для випускників військових академій. Програму повернули після майже чверті століття перерви через посилення військової загрози з боку Китаю.
Під час холодної війни на Тайвані діяли масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на протидію комуністичній ідеології Китаю. У 2002 році офіційну програму “антикомуністичної патріотичної освіти” скасували, замінивши її загальною програмою патріотичного виховання.
У Міноборони Тайваню пояснили, що повернення до попереднього формату пов’язане зі зростанням ризику військової агресії з боку Пекіна.
“Вони повинні чітко розуміти загрози національній безпеці й усвідомлювати військову місію: за що і за кого ми воюємо”, – зазначили в оборонному відомстві.
Заняття для військових проводитимуть представники Ради з материкових справ, Ради національної безпеки, Міністерства юстиції та провідного наукового центру Academia Sinica.
“Мета полягає в тому, щоб сформувати у випускників чітке уявлення про те, хто є другом, а хто — ворогом”, – додали в Міністерстві оборони.
Останніми місяцями Китай суттєво посилив військову активність поблизу острова. За словами генерального секретаря Ради національної безпеки Тайваню Джозефа Ву, 3 липня було зафіксовано понад 110 китайських військових кораблів і суден берегової охорони, які діяли вздовж так званого першого острівного ланцюга.
“Масштабна морська мобілізація Китаю вздовж першого острівного ланцюга є явною ознакою його експансіонізму”, – заявив Джозеф Ву.
Крім того, 4 липня берегова охорона Китаю розпочала нове патрулювання біля східного узбережжя Тайваню, що викликало протест Тайбея. Тайванська влада наголошує, що Пекін не має юрисдикції в цих водах, та не виключає, що масштабні китайські військові навчання можуть одного дня перерости у спробу вторгнення.
На цьому тлі Збройні сили Тайваню посилюють підготовку особового складу, а влада країни приділяє дедалі більше уваги не лише військовим, а й іншим формам тиску з боку Китаю.
Сполучені Штати критично залежать від тайванської компанії TSMC: з блокуванням острова економіка США зупиниться.
Радники президента США Дональда Трампа вважають що Китай може напасти на Тайвань протягом 5 років. Про це повідомляє інформаційне агентство UPI.
Відповідні висновки радники американського лідера зробили після травневого саміту в Пекіні 14-15 травня.
За їхніми словами, Пекін більш не вважає себе країною, що наздоганяє інших. Тепер вони бачать себе рівними Сполученим Штатам.
“Сі Цзиньпін сигналізував, що Китай більше не вважає себе зростаючою державою, а рівною Сполученим Штатам. І він намагається сказати, що Тайвань належить Китаю”, – наголосив один зі співрозмовників ЗМІ.
Тайванське питання – не просто суперечка за територію. Це боротьба за лідерство у майбутньому через серйозну вразливість Штатів у галузі комп’ютерних технологій, наголошують аналітики.
Сполучені Штати критично залежать від компанії TSMC. Саме вона виробляє найсучасніші чипи, які використовують скрізь. Ланцюжки постачання напівпровідників тримаються на Тайвані і якщо острів заблокують, економіка США зупиниться, адже будувати заводи вдома – довго.
Радник Трампа визначає, що нині нема “реального способу для нас стати самодостатніми найближчим часом”.
Військовий крок Китаю спровокує ланцюгову реакцію:
Повна зупинка виробництва передових мікросхем.
Обвал фондового ринку США через падіння техгігантів.
Криза у сфері штучного інтелекту та оборонних розробок.
Розірвання глобальних логістичних маршрутів.
У політичних колах Трампа вважають Тайвань найбільшим ризиком.
Саміт у Пекіні не приніс стабільності, а навпаки, він підсвітив масштаб небезпеки, підсумовується у матеріалі.
Тайвань, коментуючи заяву Трампа, у якій він застеріг його від проголошення незалежності, оголосив, що «є суверенною та незалежною демократичною державою і не підпорядковується Китайській Народній Республіці».
Про це повідомило видання Politico із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Тайваню.
Раніше Трамп після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном заявив, що не підтримує незалежності Тайваню, і наголосив на ризиках конфлікту між США і Китаєм.
Президент США сказав, що Вашингтон прагне уникнути війни та хоче зниження напруги між сторонами. Сполучені Штати вже тривалий час підтримують Тайвань і за законом зобов’язані допомагати йому засобами для самозахисту, однак водночас змушені балансувати між цією підтримкою та збереженням дипломатичних відносин із Китаєм.
Президент США також додав, що під час переговорів із Сі Цзіньпіном тема Тайваню обговорювалася детально, однак не став говорити, чи готові США захищати острів у разі конфлікту.
«Ми не прагнемо воєн, і якщо залишити все як є, я думаю, що Китай буде з цим згоден. Але ми не хочемо, щоб хтось казав: „Давайте оголосимо незалежність, бо нас підтримують Сполучені Штати“», — заявив Трамп.
Американський президент повідомив, що китайський лідер «дуже жорстко» ставиться до питання Тайваню та виступає «проти будь-яких кроків до незалежності» острова.
Читайте також: Після візиту лідерки тайванської опозиції в Китаї заявили про відновлення деяких зв’язків з островом
За даними китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час переговорів назвав тайванське питання найважливішим у відносинах між США та Китаєм.
«Якщо його неправильно вирішити, дві країни можуть зіткнутися або навіть вступити в конфлікт», — сказав він.
Трамп також заявив, що не очікує війни між США та Китаєм через Тайвань, і вважає, що Пекін не прагне воєнного сценарію.
Президент США наголосив, що незабаром ухвалить рішення щодо можливого продажу озброєння Тайваню, зазначивши, що це питання він детально обговорював із Сі Цзіньпіном. Він також додав, що йому необхідно провести розмову з нинішнім керівництвом Тайваню.
Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Мінчі заявив, що необхідно уточнити зміст висловлювань Трампа. Він також наголосив, що продаж американської зброї Тайваню закріплений у законодавстві США і традиційно вважається важливою основою регіонального миру та стабільності.
Пекін заявив про готовність забезпечити тайванцям “стабільну та надійну енергетичну й ресурсну безпеку” на тлі війни в Ірані.
Китай забезпечить Тайваню енергетичну стабільність, якщо влада острова погодиться на “мирне возз’єднання” з Пекіном. Про це заявив представник Управління КНР у справах Тайваню Чень Біньхуа, передає Reuters.
“Ми готові забезпечити тайванським землякам стабільну та надійну енергетичну та ресурсну безпеку, щоб вони могли жити краще”, – зазначив китайський посадовець, коментуючи ситуацію з постачанням на тлі війни в Ірані. Водночас він назвав Китай “сильною Батьківщиною” для острова.
Бойові дії на Близькому Сході виявили вразливість енергопостачання Тайваню. Більше третини природного газу, що надходить до країни, транспортується через Ормузьку протоку, яка фактично опинилася заблокованою Тегераном. Водночас на газові електростанції припадає понад 53% виробництва електроенергії, що безпосередньо впливає на 17% енергопостачання країни.
Раніше Тайбей повідомляв, що забезпечив альтернативні постачання газу на найближчі місяці, зокрема зі США. До цього влада острова повідомляла про плани збільшити частку імпорту американського зрідженого природного газу з нинішніх 10% до приблизно 15-20% до 2029 року.
Тайвань проголосив незалежність від материкового Китаю у 1949 році, однак КНР вважає острів невід’ємною частиною своєї території та будь-яку зовнішню підтримку Тайбею, зокрема візити іноземних делегацій, розцінює як порушення китайського суверенітету. Тайвань категорично відкидає китайську модель “одна країна – дві системи”, яку Пекін пропагує з 1980-х років.
Тайвань має намір досягти найвищого у світі показника розгорнутих протикорабельних ракет відповідно до площі території.
Як передає Укрінформ, про це із посиланням на співрозмовників у Міноборони острова пише Taipei Times, передає Укрінформ.
Згідно із планами тайванського уряду, до кінця цього року має бути вироблено 1 тисячу протикорабельних ракет «Сюнфен-2» (Hsiung Feng-2) та її надзвукову версію зі збільшеною дальністю ураження «Сюнфен-3» (Hsiung Feng-3). Розробник і виробник цих ракет – Чжуншанський інститут науки і технологій – виконує виробничі плани із випередженням графіка.
Крім того, у 2028 році Тайбей розраховує отримати зі Сполучених Штатів 400 протикорабельних крилатих ракет Harpoon.
«У поєднанні з 400 протикорабельними ракетами Harpoon, які Тайвань очікує отримати від США до кінця 2028 року, країна матиме арсенал із 1400 протикорабельних ракет, що зробить її країною з найвищою щільністю протикорабельних ракет у світі», – цитує видання співрозмовника з оборонного відомства.
У 2020 році США і Тайвань уклали контракт вартістю близько $2,37 мільярда на постачання острову 100 комплексів берегової оборони, включаючи 400 протикорабельних ракет Harpoon наземного базування, 4 навчальні ракети, 25 мобільних РЛС на вантажних шасі та супутнє обладнання. За умовами угоди, поставки мають бути завершені до кінця 2028 року.
Тайвань від моменту проголошення КНР у 1949 році управляється власною демократично обраною адміністрацією, проте китайські комуністи вважають острів своєю бунтівною провінцією і погрожують застосувати силу для «возз’єднання» Тайваню з материком та встановлення контролю Пекіна над ним.
Адміністрація Тайваню відкидає претензії китайської влади на суверенітет над островом, заявляючи, що лише тайванці можуть вирішувати своє майбутнє.
У Держдепі заявили про “невиправдану” напруженість і закликали Пекін “припинити військовий тиск” на Тайбей.
Державний департамент США у четвер, 1 січня, заявив, що китайські військові навчання поблизу Тайваню “невиправдано” підвищують напруженість у регіоні, й закликав Пекін “припинити військовий тиск”. Про це йдеться в заяві головного заступника речника Державного департаменту США Томаса Піготта.
“Військові дії та риторика Китаю щодо Тайваню та інших країн регіону безпідставно посилюють напруженість. Ми закликаємо Пекін проявити стриманість, припинити військовий тиск на Тайвань і натомість розпочати конструктивний діалог”, – йдеться в заяві.
Піготт наголосив, що США виступають за мир у Тайванській протоці та проти застосуванням сили для зміни статусу-кво.
Китай 29 грудня розпочав біля берегів Тайваню нові навчання «Місія правосуддя – 2025». Про це повідомляють Reuters та «Сіньхуа» з посиланням на східне військове командування Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).
У маневрах задіяні підрозділи сухопутних військ, флоту, авіації та ракетних військ. «Ці навчання є серйозним попередженням сепаратистським силам «незалежності Тайваню» та силам зовнішнього втручання», – заявив представник Східного командування НОАК Ші І.
Маневри продовжаться 30 грудня і включатимуть відпрацювання блокади основних портів острова та його оточення. У заяві командування також зазначено п’ять зон навколо острова, де діятимуть обмеження.
У Міноборони Тайваню заявили, що за останні 24 години навколо острова перебували два китайські військові літаки і 11 кораблів. Тайванські військові перебувають у стані підвищеної готовності та готові до проведення «навчання швидкого реагування» для оперативного перекидання військ у разі, якщо Китай раптово вирішить напасти.
Аналітики Reuters зазначають, що навчання Пекіна дедалі більше розмивають межу між рутинними військовими навчаннями та тим, що може бути підготовкою до нападу. Така стратегія, як стверджується, дає США та їхнім союзникам мінімальне попередження про вторгнення.
Американський президент Дональд Трамп представив стратегію запобігання конфлікту з Китаєм щодо Тайваню і Південно-Китайського моря, зосередивши увагу на нарощуванні військового потенціалу США та їхніх союзників.
Про це йдеться у новому документі під назвою Стратегія національної безпеки, опублікованому в п’ятницю, 5 грудня.
«Пріоритетом є запобігання конфлікту навколо Тайваню, в ідеалі шляхом збереження військової переваги», — написано в документі.
У порівнянні зі Стратегією національної безпеки 2017 року, новий документ значно ширше згадує Тайвань. Якщо раніше острів згадувався тричі в одному реченні, то нині — вісім разів у трьох абзацах.
Заява підкреслює важливість Тайваню через його стратегічне розташування у водах з інтенсивною торгівлею та домінування у виробництві напівпровідників.
«Ми створимо військо, здатне запобігти агресії в будь-якому місці в ланцюжку островів, що простягається від Японії до Південно-Східної Азії. Але американські військові не можуть і не повинні робити це самостійно. Наші союзники повинні активізувати свої зусилля і витратити — а що ще важливіше, зробити — набагато більше для колективної оборони», — пишуть у документі.
Там додали, що це підвищить «здатність США та партнерів запобігти будь-яким спробам захопити Тайвань» або будь-яким іншим крокам, які «унеможливлять захист цього острова».
Китай чинить тиск на Японію, заявив президент Тайваню Лай Чін-де, виступаючи в Новому Тайбеї.
Японія робить дипломатичні кроки, щоб пом’якшити різке загострення відносин з Китаєм, спроковане заявами про можливу загрозу для безпеки країни в разі силових дій КНР проти Тайваню. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
В понеділок, 17 листопада, до Китаю вирушає один з керівників МЗС Японії, який має намір роз’яснити позицію Токіо і спробувати знизити градус конфлікту.
Суперечка розгорілася після висловлювання прем’єр-міністра Санае Такаїчі, яка заявила парламентарям, що потенційна атака Китаю на Тайвань може поставити під загрозу існування Японії і теоретично призвести до військової відповіді.
Таких оцінок офіційні особи раніше уникали, щоб не провокувати Пекін, який розглядає Тайвань як частину своєї території.
Генеральний директор Бюро Азії та Океанії МЗС Японії Масаакі Канай планує зустрітися з китайським представником Лю Цзіньсуном.
Він має намір підкреслити, що коментар Такаїчі не означає зміни політики безпеки, і закликати Китай уникати кроків, здатних погіршити двосторонні відносини.
У МЗС Японії заявили, що не можуть оперативно підтвердити сам факт поїздки.
У п’ятницю Пекін попередив Токіо про “нищівну” поразку в разі спроб військового втручання в ситуацію щодо Тайваню і викликав японського посла для офіційного протесту.
Китай також порадив своїм громадянам утримуватися від поїздок до Японії, попередивши про можливі труднощі для туристичної сфери.
Президент Тайваню Лай Чін-де, виступаючи в Новому Тайбеї, заявив, що Китай чинить тиск на Японію “в багатьох напрямках”, що, за його словами, негативно позначається на стабільності регіону.
Він закликав світову спільноту уважно стежити за розвитком подій і зазначив, що Китай має поводитися “як відповідальна держава”. Тайванська влада повністю відкидає претензії Пекіна на суверенітет.
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
РФ погодилася оснастити та навчити китайський повітряно-десантний батальйон та поділиться досвідом.
Росія передає бойовий досвід для проведення операцій китайським повітрянодесантним підрозділам. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на документи від хакерської групи Black Moon.
Дані, достовірність яких була підтверджена британським аналітичним центром RUSI, свідчать про поглиблення альянсу між Москвою та Пекіном.
Зокрема, у 800-сторінковому архіві зазначено, що у жовтні 2024 року Росія погодилася продати армії Китаю 37 легких машин-амфібій БМД-4М, 11 самохідних протитанкових установок Спрут-СДМ1 та 11 бронетранспортерів БТР-МДМ.
У хакерських файлах описувалися програми навчання китайських десантників застосуванню зброї та систем управління, які проводилися фахівцями в Росії, а потім у Китаї.
Росія погодилася оснастити та навчити китайський повітряно-десантний батальйон та поділиться досвідом у галузі десантування бронетехніки, що, на думку аналітиків RUSI, може підвищити шанси Пекіна на захоплення Тайваню.
За словами Лайла Голдстейна, експерта збройних сил Китаю та Росії з Університету Брауна, китайські стратеги вважають невеликі, добре оснащені десантні підрозділи “абсолютно необхідними” для перекидання тисяч військовослужбовців на Тайвань у перші години конфлікту. Незважаючи на велику вогневу міць, повномасштабне вторгнення на Тайвань було б ризикованим кроком для неперевіреної у справі китайської армії.
Угода з Москвою дозволить Пекіну мати доступ до технологій у повітряно-десантних операціях, де російські можливості поки що перевершують китайські.
Кремль та Міністерство оборони Китаю не відповіли на запити ЗМІ щодо коментарів.
