Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.
Про це він сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою.
Сікорський висловив сподівання, що історія «знову не отруюватиме взаємовідносини, а поєднає обидві сторони на основі правди». Він зазначив, що потрібно говорити правду про трагедію на Волині й одночасно дбати про спільне майбутнє.
«Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення», – підкреслив Сікорський.
Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв’язання складних питань історичного минулого.
«Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого – по лінії причетних органів державної влади обох країн», – наголосив український міністр.
Як повідомлялося, наприкінці серпня прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що від розв’язання історичних проблем залежатиме згода Польщі на членство України в ЄС.
Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польща наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість Україна наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони, й вибачення має бути взаємним.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що Варшава не висуває надмірних вимог до Києва в історичних суперечках, та що поки зарано „залишити історію історикам”.
Про це він сказав в інтерв’ю „Європейській правді” у Києві.
Відповідаючи на запитання про нове загострення суперечок між Польщею та Україною в історичних питаннях, Сікорський зазначив, що політичні спекуляції на цих темах варто припинити, проте поховання загиблих під час етнічних чисток на Волині є християнським обов’язком.
„Ми не хочемо робити з цього політику. Але для Польщі це – гостре політичне питання, тому що ці поляки мають нащадків. Все населення цих територій було депортоване на територію сучасної Польщі. Ці люди мають родичів, які голосують на виборах. Тому це – політичне питання.
Жертв цієї різанини треба поховати по-християнськи. Це – все, що ми просимо”, – пояснив він.
На його думку, це питання не вийде „залишити історикам”, доки не відбулося ексгумацій і належних поховань.
Сікорський не дав прямої відповіді, чи може вийти так, що принципово різне ставлення Польщі та України до постатей Степана Бандери і Романа Шухевича стане перешкодою для вступу України у ЄС.
„Це ви ставите таке питання, а не я. А я кажу, що вам знадобляться друзі. Вони потрібні вам зараз. І вони знадобляться вам у процесі вступу до ЄС.
А ми просимо вас про повагу до наших загиблих. Я не думаю, що ми просимо забагато”, – сказав міністр закордонних справ Польщі.
Країни західної Європи мають переглянути підходи щодо допомоги українцям, щоб стимулювати чоловіків призовного віку до повернення в Україну.
Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES).
За його словами, нинішня політика багатьох столиць ЄС шкодить обороноздатності та економічній стабільності України, адже пропонує економічні преференції для чоловіків мобілізаційного віку.
В якості прикладу, міністр навів Німеччину. Він зазначив, що українці в цій країні отримують значну допомогу, – „виплати понад 500 євро, а разом з компенсацією за житло може йтися про понад 1000 євро на місяць на людину, і це поширюється також на чоловіків”.
Він не виключив, що подібні немалі суми виплачують у Нідерландах і Франції.
„Є простий метод допомогти Україні – припиніть надавати допомогу українцям, які підлягають мобілізації. Переховування від призову – це не привід для фінансової допомоги. Просто припиніть їм платити”, – закликав Сікорський та підкреслив, що Польща не надає подібної соціальної підтримки.
Таку ініціативу підтримав і офіційний Київ.
„Я підтримую ідею, яку висловив міністр Сікорський”, – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час виступу на панельній дискусії YES.
Українські військові, ймовірно, готуватимуться на території Польщі. Зараз тривають переговори щодо створення українського легіону.
Про це заявили глави Міністерства закордонних справ Польщі Радослава Сікорського та його українського колеги Андрія Сибіги на пресконференції в МЗС України.
„В угоді, яку підписали Зеленський з Туском, є положення, які передбачають взаємодію обох сторін у підготовці українського військового підрозділу на території Польщі, який складатиметься з добровольців громадян України, які проживають за кордоном”, – нагадав Сибіга.
Водночас він пояснив, що для того, щоб це перейшло в практичну площину, мають здійснитись певні практичні кроки на рівні міністерств оборони.
„Вони зараз на стадії фіналізації. І оскільки це чутливе питання, то після того, як будуть завершені необхідні підготовчі заходи, цей проект перейде в практичну площину”, – додав він.
Сікорський підтвердив слова Сибіги та пояснив, що країни обговорювали справи щодо набору українців до українського легіону в Польщі.
„Ми не будемо вдаватися в подробиці, щоб не давати Росії додаткову інформацію та давати їй шанси на саботажі. Але треба сказати, що ми трошки просунули справу вперед. Польща підтримує готовність підготувати український підрозділ на території Польщі”, – зауважив глава польського МЗС.
Заява міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про необхідність збивати російські ракети у небі над Україною є його особистою думкою, а не позицією уряду.
Про це завив речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський.
“Це особиста думка міністра Сікорського, а не позиція польського уряду”, – сказав Вронський.
За його словами, позиція Сікорського полягає у тому, що для захисту жителів Польщі та запобігання нещастю потрібно використовувати будь-які можливості, і захист повітряного простору є обовʼязком держави.
Водночас речник польського МЗС зазначив, що можливість збиття російських ракет і дронів на значній висоті у повітряному просторі України має бути “елементом оцінки польськими військовими, і це стосується кожного конкретного випадку”.
“Якщо маємо таку можливість і Україна на це погоджується, то ми повинні нею скористатися. Але це особиста думка міністра”, – додав він.
Польща, а також сусіди-партнери України, зобов’язані збивати російські ракети, які перебувають в українському повітряному просторі, до того, як вони зайдуть у повітряний простір країн НАТО.
Про це повідомляє Financial Times, яке цитує голову Міністерства закордонних справ (МЗС) Польщі Радослава Сікорського.
Як пояснив Сікорський, Польща повинна забезпечити безпеку своїх громадян, незважаючи на побоювання, що перехоплення над українською територією може нібито втягнути НАТО у повномасштабну війну російської федерації (рф) та України.
„Членство в НАТО не скасовує відповідальності кожної країни за захист власного повітряного простору – це наш власний конституційний обов’язок… Я особисто вважаю, що коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, це буде законною самообороною, тому що коли вони перетинають наш повітряний простір, ризик того, що уламки можуть когось поранити, є значним”, – додав він.
У відповідь на заяву Сікорського, заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане заявив, що НАТО повинно зробити все можливе, щоб допомогти Україні, втім, уникаючи ескалації. Також він додав, що в рамках військово-політичного блоку „ми завжди консультуємося перед тим, як робити щось, що може мати наслідки для всіх нас”.
Глава МЗС Радослав Сікорський гадає, що ЄС міг би створити такі умови, що мали стимулювати потенційних новобранців повертатися на Батьківщину.
Польща вважає, що в ЄС можна створити умови, що будуть стимулювати військовозобов’язаних українців повертатися додому. Про це заявив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю RMF24.
За його словами, європейські країни мусять допомагати Україні. Зокрема, в країнах ЄС сотні тисяч потенційних новобранців, які мають захищати Батьківщину.
Він додав, що Польща в авангарді допомоги Україні в підготовці цих людей до військової служби.
Дискусія стосовно повернення в Україну осіб, які ухиляються від служби у війську, ведеться на рівні Європейського союзу, додав Сікорський.
«Тут можна поставити такі умови для перебування українців в ЄС, які стимулюватимуть їх виконувати свій обов’язок із захисту Батьківщини», — резюмував глава МЗС Польщі.
Варшава розглядає пропозицію Києва збивати російські ракети, які прямують до польської території, поки вони ще у повітряному просторі України. Про це міністр закордонних справ країни Радослав Сікорський заявив в інтерв’ю Американському інституту підприємництва у Вашингтоні, яке опублікували 12 липня на сайті організації.
За його словами, цю пропозицію було внесено в угоду про безпеку між двома країнами, яку підписали під час візиту президента України Володимира Зеленського до Варшави 8 липня.
“На цьому етапі це ідея. У нашій угоді йдеться, що ми вивчатимемо цю ідею”, – сказав Сікорський.
За його словами, деякі російські ракети, випущені з району Санкт-Петербурга по українських цілях біля західного міста Львова, неподалік польського кордону, проходили через Білорусь і залітали в повітряний простір Польщі приблизно на 40 секунд, після чого повертали до цілей в Україні. Польська сторона дотримується думки, що це сталося помилково. Водночас Сікорський визнав, що у ППО було мало часу для реагування.
“Наша дилема полягає от у чому. Якщо ми збиваємо їх лише тоді, коли вони входять у наш повітряний простір, то уламки становлять загрозу для наших громадян і нашого майна… А українці кажуть: “Будь ласка, ми не проти, робіть це над нашим повітряним простором, коли буде безпосередня небезпека перетнути польську територію”, – пояснив Сікорський.
Він додав, що у грудні 2022 року поряд із його будинком у Бидгощі, приблизно за 500 км від кордону Білорусі, упала російська ракета, “не завдавши нікому шкоди”.
