Литва офіційно повідомила Раді Європи про намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це оголосили в МЗС Литви.
У заяві йдеться, що 26 листопада Литва сповістила Раду Європи про свій намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України – ставши першою країною після України, яка це зробила.
„Це рішення відображає нашу непохитну підтримку України, відданість Статуту ООН і тверде переконання, що справедливість вимагає відповідальності… Закликаємо інші країни також приєднуватись”, – зазначили у Міністерстві закордонних справ Литви.
Також в МЗС Литви наголосили, що будь-які поступки Росії щодо кордонів України у рамках потенційної мирної угоди є загрозою і для Литви.
Естонія раніше ухвалила рішення про приєднання до керівного комітету Спецтрибуналу щодо агресії РФ.
Молдова перейняла від Мальти повноваження з головування в Комітеті міністрів Ради Європи під час засідання представників 46 держав-членів організації у п’ятницю.
Про це повідомляється на сайті РЄ, передає Укрінформ.
Заступник прем’єр-міністра та міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой окреслив пріоритети головування країни на наступні шість місяців.
Серед них – підтримка України та притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії, підтримка роботи над новим демократичним пактом для Європи, а також посилення реакції на дезінформацію, включно з іноземною маніпуляцією інформацією та втручанням.
Відповідно до цих пріоритетів та основних цінностей Ради Європи Молдова зосередиться на імплементації системи Європейської конвенції з прав людини та кіберзлочинності, місцевій демократії, ЗМІ та молоді, а також соціальних правах, правах дітей та імплементації Стамбульської конвенції про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством.
19 вересня представники Консультативної ради Ради Європи відвідали Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці, щоб ознайомитися з виконанням Рамкової конвенції про захист національних меншин в Україні.
Голова Консультативної ради Ротер Петра, другий заступник Девід Сміс, представник від Іспанії Педро Агілера Кортес, завідувачка управління з питань національних меншин та мов меншин Еліз Корну та адміністратор Лусіне Драмян провели зустріч з керівництвом вишу: президенткою Ілдикою Орос, ректором Іштваном Черничко, проректорами Імре Сакалом та Іваном Чизмарем, а також із директоркою Фахового коледжу ЗУІ Катериною Шовш. У зустрічі також взяли участь представники Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС): Ґейзо Ґулачі, Іштван Молнар, Йосип Резеш та Кароліна Дорчі. До заходу долучилися і керівники науково-дослідних інститутів вишу, представники студентського саморядування та інших організацій, які представляють інтереси закарпатської угорської громади.
Президент Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії рф проти України.
Про це стало відомо з трансляції засідання Ради Європи у Страсбурзі.
«Це важливий крок. Сьогодні ми розпочинаємо процес створення трибуналу для суду над росією за агресію проти України. Кожен воєнний злочинець має знати: справедливість настане і це стосується росії також. Зараз ми серйозно посилюємо юридичну війну. Попереду ще довгий шлях, але в політичному плані ми вже досягли значного прогресу», – заявив Зеленський після підписання.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що трибунал має на меті притягнути до відповідальності осіб, які вдалися до застосування сили з порушенням норм міжнародного права. Він також зауважив, що європейська безпека базується на дотриманні закону, принципів і конкретних дій, а не на мовчанні чи відсутності покарання.
У МЗС України також прокоментували пiдписання документу.
«Це історичний момент не лише для України, а й для світової справедливості. Повномасштабна війна росії проти України є найгрубішим порушенням міжнародного права в Європі з часів Другої світової війни. Вперше за десятиліття в Гаазі буде створено Спеціальний трибунал для переслідування злочину агресії. Путін та його спільники мають знати, що правосуддя неминуче», – зазначив глава МЗС Андрій Сибіга.
[type] => post [excerpt] => Президент Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії рф проти України. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1750946340 [modified] => 1750940701 ) [title] => Україна та Рада Європи підписали угоду про створення спецтрибуналу для рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=155019&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 155042 [uk] => 155019 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 155020 [image] => Array ( [id] => 155020 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [original_lng] => 52218 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/221579-1-large.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1750929903:12 [_thumbnail_id] => 155020 [_edit_last] => 12 [views_count] => 1515 [_algolia_sync] => 171558792002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 9 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Спецтема [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 19119 [1] => 6141 ) [tags_name] => Array ( [0] => Рада Європи [1] => угода ) ) [4] => Array ( [id] => 131472 [content] =>
На Закарпатті з моніторинговим візитом перебувають представники Ради Європи, директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, народні депутати.
Їхня мета – оцінити ситуацію, потреби національних меншин, зокрема ромів, доступ до якісної освіти мовами нацспільнот.
У межах зустрічі із делегацією обговорили актуальні питання разом із представниками різних нацменшин Закарпаття.
Слід зазначити, що ситуація у сфері міжнаціональних відносин у краї стабільна і контрольована. Задля забезпечення прав, інтересів національних та етнічних меншин Закарпаття підтримуємо постійний діалог із лідерами громад, представниками громадських та благодійних організацій.
Цей візит важливий, оскільки дозволяє обʼєктивно проаналізувати ефективність впровадження Закону України «Про національні меншини (спільноти) України», Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року та Державної цільової програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року. Водночас забезпечення прав людини, зокрема і представників нацменшин, – одна з умов вступу України до ЄС.
Делегація проведе низку зустрічей у різних куточках Закарпаття, відвідає заклади освіти, де навчаються нацменшини, місця компактного проживання ромів тощо. Очікуємо результатів моніторингу, щоб врахувати їх у подальшому.
Депутатська група консервативної партії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) обрала лідером голову парментського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолта Неймета.
Жолт Неймет у коментарі ЗМІ повідомив, що у перший робочий день тижневої осінньої сесії ПАРЄ консервативна де6путатська група обрала його очільником після того, як колишній лідер, британець Ян Лідделл-Грейнгер втратив мандат у парламенті своєї країни.
Раніше Жолт Неймет протягом двох термінів був заступником голови консервативної фракції ПАРЄ, яка складається з делегатів національних парламентів.
Жолт Неймет повідомив, що одним із найбільших завдань фракції найближчим часом буде її просування і посилення співпраці християнсько-демократичних і консервативних сил.
«Група консерваторів Ради Європи вказує на майбутнє, тому що в ній присутні консерватори і патріоти», – сказав він.
Фракція також має нову назву: Європейські консерватори, патріоти та об’єднані сили (ECPA). За словами Жолта Неймета, такою буде нова назва фракції в Раді Європи.
Депутатська група хоче підтримувати тісні взаємовідносини з консервативною та патріотичною фракціями Європейського парламенту, а також з їхніми партійними родинами, додав Жолт Неймет.
Питання модернізації Комісії Україна-НАТО до рівня Ради Україна-НАТО стало предметом обговорення під час неформального засідання міністрів закордонних справ країн альянсу в межах підготовки майбутнього саміту організації, пише Інтерфакс-Україна.
„Ми обговорили модернізацію наявної Комісії Україна-НАТО до нового рівня Ради. Це буде значним кроком (уперед) і встановить спільний з Україною форум для консультацій, яка сидітиме за столом як рівна, щоб обговорювати ключові питання для нашої безпеки”, – повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в четвер в Осло після завершення засідання.
За словами генсека, союзники також обговорили питання членства України. „Усі союзники згодні з тим, що двері НАТО залишаються відчиненими, і що тільки союзники та Україна вирішуватимуть щодо членства. У Росії немає права вето. Усі союзники погодилися, що Україна буде членом НАТО (рішення Бухарестського саміту 2008 року). Ми всі погодилися, що найважливіше нині гарантувати, що Україна переможе як незалежна і суверенна держава. Ми не знаємо, коли війна закінчиться. Але ми маємо гарантувати, що коли це станеться, у нас будуть надійні домовленості, щоб гарантувати Україні безпеку в майбутньому і щоб зруйнувати цикл російської агресії. У нас було гарне обговорення з усіх цих питань, і я впевнений, що у нас буде консенсус до саміту у Вільнюсі”, – зазначив Столтенберг.
Він наголосив, що Україна „належить НАТО”. „НАТО вже надає безпрецедентну допомогу. Я впевнений, що українські війська наразі мають можливості, які їм потрібні, щоб звільнити більше окупованої землі. Але ми маємо робити більше. Ми працюємо над багаторічним пакетом підтримки з (відповідним) фінансуванням. Це гарантуватиме спроможності України стримувати і захищатися в довгостроковій перспективі, допомагаючи знову побудувати їх сектор безпеки і оборони та перевести Україну від радянського типу доктрин, обладнання до повної взаємосумісності з НАТО”, – додав генсек НАТО.
[type] => post [excerpt] => Питання модернізації Комісії Україна-НАТО до рівня Ради Україна-НАТО стало предметом обговорення під час неформального засідання міністрів закордонних справ країн альянсу в межах підготовки майбутнього саміту організації, пише Інтерфакс-Україна. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1685640120 [modified] => 1685634863 ) [title] => Союзники обговорюють можливість модернізувати Комісію Україна-НАТО до Ради - Столтенберг [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=80431&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 80484 [uk] => 80431 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 79824 [image] => Array ( [id] => 79824 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [original_lng] => 29368 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/stoltenberg-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1685624074:8 [_thumbnail_id] => 79824 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2634 [translation_required_done] => 1 [_oembed_d0934e010aac6af96ebd6c2e0c2699e7] =>
Провів телефонну розмову з Президентом @WorldBank Аджаєм Бангою. Подякував за неослабну підтримку з боку Світового банку з перших днів повномасштабної агресії Росії. Обговорили подальший розвиток співпраці, зокрема задля мобілізації міжнародної підтримки.
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
Учасники четвертого саміту Ради Європи схвалили підсумкову резолюцію, в якій заявили про політичну підтримку «формули миру» Володимира Зеленського.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Крім того, країни-учасниці саміту підтримали низку інших ініціатив, пов’язаних із війною Росії проти України.
Зокрема, вони привітали прогрес у створенні Спецтрибуналу для керівництва росії та закликали владу країни-окупанта звільнити українських громадян, у тому числі депортованих українських дітей.
«Подякував усім друзям України за дієвий прояв солідарності та за ці історичні рішення», – підсумував Шмигаль.
[ARRIVAL]: His Excellency President @CyrilRamaphosa has arrived at Nemishaeve Railway Station in Ukraine and is received by Ukraine's Special Envoy for Africa & the Middle East Ambassador Maksym Subhk and South African Ambassador to Ukraine Mr Andre Groenewald.… pic.twitter.com/Jk8V8n2v9O
— Presidency | South Africa ?? (@PresidencyZA) June 16, 2023
?? has contributed almost 2 bn euros to ??. Our next defence materiel package is under preparation. ?? is our largest development partner. Finland and the EU will support #Ukraine for as long as needed. Freedom will prevail. Many thanks for hosting us in Kyiv, @DmytroKulebapic.twitter.com/B2nsjYicNi
Президент Сербії Александар Вучич у вівторок висловив розчарування тим, що днем раніше представник України утримався під час голосування Комітету міністрів Ради Європи за прийняття Косова.
На пресконференції в Белграді Вучич заявив, що Сербія завжди виступала за збереження територіальної цілісності України, ніколи не утримувалася в цьому питанні, а коли йдеться про територіальну цілісність Сербії, українська сторона утримується. «Це рішення не було випадковим, тому що українські представники попросили паузу, щоб перед голосуванням проконсультуватися зі своїми американськими та європейськими союзниками, і лише після цього вирішили утриматися щодо питання територіальної цілісності Сербії», – пояснив сербський президент.
Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Однак Белград досі продовжує вважати переважно албанську територію своєю провінцією.
П’ять країн – членів ЄС: Румунія, Словаччина, Іспанія, Кіпр і Греція – також не визнають Косово незалежною державою. Однак Словаччина та Греція утрималися під час голосування в понеділок. Серед сусідніх країн президент Сербії розкритикував Боснію і Герцеговину за те, що вона утрималася, та Чорногорію за те, що чітко проголосувала за прийняття Косова.
Александар Вучич висловив вдячність Угорщині за голос проти Косова. За його словами, прихильники Косова очікували, що Будапешт проголосує «за», тому цей крок виявився несподіваним. Вучич підкреслив, що коли минулої суботи під час перебування Віктора Орбана в Белграді попросив угорського прем’єра врахувати позицію Сербії, то очікував, що представник Угорщини утримається.
«Вони виявилися найбільшими друзями Сербії й проголосували проти», – підкреслив Александар Вучич, який разом з Віктором Орбаном подякував міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто за чітку позицію в підтримці Сербії.
Комітет міністрів Ради Європи, який складається з 46 членів, 33 голосами «за» та сімома «проти» нарешті прийняв заявку Косова на членство і передав її на розгляд Генеральної Асамблеї Ради Європи.
У вівторок на засіданні, у якому взяв участь глава держави, уряд Сербії порушив питання можливого прийняття Косова до Ради Європи. На пресконференції Вучич заявив, що обговорив з урядом, які зміни необхідно внести в зовнішню політику Сербії у світлі голосування в понеділок. «Ми повинні виявляти більше поваги до дружніх країн», – заявив глава держави, підкресливши важливий пункт підсумків засідання кабінету міністрів. І додав, що акцент має бути зроблений на принципі взаємності. «Якщо хтось не поважає нашу територіальну цілісність, то чому ми маємо поважати їхню? Чому ми повинні захищати чиюсь територіальну цілісність за будь-яку ціну, якщо вони проти нашої? Це не будуть тектонічні, але це будуть глибокі й фундаментальні зміни в нашій політиці та в тому, наскільки відповідально ми ставимося до своєї країни», – підкреслив він.
