Національну розвідку США замість Тулсі Габбард тимчасово очолить глава іпотечного агентства.
Президент США Дональд Трамп оголосив про призначення виконувачем обов’язків директора Національної розвідки директора Федерального агентства житлового фінансування (FHFA) Білла Пулте. Про це пише The Washington Post у вівторок, 2 червня.
За словами американського президента, Пулте поєднуватиме роботу у розвідці з посадою голови FHFA та голови рад директорів іпотечних агентств Fannie Mae та Freddie Mac.
Трамп відзначив минулий досвід Пулте і заявив, що той займається “найчутливішою сферою в Америці” – ринками нерухомості. Під його керівництвом обсяг активів Fannie Mae та Freddie Mac перевищує 10 трлн доларів.
Директор Національної розвідки координує роботу 18 американських розвідувальних відомств та відповідає за підготовку розвідувальної інформації для президента США та інших керівників держави.
Досвіду роботи у розвідці Пулте не має. Він очолює FHFA з початку другого президентського терміну Трампа та вважається його соратником. В останні місяці Пулте направляв до Міністерства юстиції матеріали зі звинуваченнями в іпотечному шахрайстві щодо низки опонентів Трампа.
Президент Володимир Зеленський призначив низку суддів, зокрема, до апеляційних судів.
Як передає Укрінформ, відповідні укази №454/2026 — №468/2026 від 2 червня опубліковані на сайті глави держави.
Зокрема, указом №454/2026 на посаду судді Запорізького апеляційного суду призначили Тетяну Олександрівну Кононенко. Окрім цього, аналогічну посаду обійняли Лілія Геннадіївна Салтан (указ №455/2026), Дмитро Іванович Сакоян (указ №460/2026), Володимир Володимирович Нікітін (указ №467/2026), Дмитро Сергійович Бредун (указ №468/2026), Лідія Володимирівна Клименко (указ №456/2026).
Зеленськийтакож призначив низку суддів Чернігівського апеляційного суду. Зокрема, посаду судді обійняли Станіслав Володимирович Черноп’ятов (указ №458/2026), Олександр Петрович Супрун (указ №459/2026), Максим Олександрович Гуренко (указ №461/2026), Андрій Петрович Стельмах (указ №466/2026).
Окрім цього, указом №457/2026 Президент призначив Юрія Олександровича Гломба на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду. На посаду судді Костопільського районного суду Рівненської області відповідно до указу №462/2026 призначили Віту Віталіївну Левчук.
Глава держави указом №463/2026 призначив Тетяну Анатоліївну Лавренюк на посаду судді Східного апеляційного господарського суду. Водночас на посаду судді Житомирського апеляційного суду призначили Артура Євгеновича Бєлоусова згідно з указом №464/2026. Окрім цього, Богдан Ігорович Базарник (указ №465/2026) став суддею Нетішинського міського суду Хмельницької області.
Президент України Володимир Зеленський призначив начальників управлінь Служби безпеки України у Києві та Київській області, а також у Херсонській і Харківській областях.
Як передає Укрінформ, відповідні укази від 22 квітня опубліковані на сайті глави держави.
Згідно з указом № 334/2026, Президент звільнив з посади начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Артема Бондаренка. Указом № 337/2026 глава держави призначив на цю посаду Артема Борисевича. При цьому указом № 335/2026 Борисевич був звільнений з посади начальника Управління СБУ в Херсонській області.
На посаду начальника Управління СБУ в Херсонській області указом № 338/2026 Зеленський призначив Володимира Вавруха.
Указом №336/2026 Президент звільнив Олександра Куця з посади начальника Управління СБУ в Харківській області. Згідно з указом № 339/2026, цю посаду обійняв Денис Лутій.
Україна протягом наступного місяця-двох призначить нового посла з особливих доручень щодо Білорусі.
Про це заявив начальник управління недружніх країн Міністерства закордонних справ України Ілля Квас на Регіональному безпековому форумі «Шлях до волі», передає кореспондент Укрінформу.
«Думаю, що протягом наступного місяця або двох буде в новинах щодо призначення в структурі МЗС посла з особливих доручень, до повноважень якого належатимуть ці питання. Не виключаю також, що певні рішення можуть бути ухвалені Президентом України. Є багато варіантів, але вже незабаром будуть певні призначення», – сказав він.
Квас не уточнив, кого саме можуть призначити на цю посаду.
Він додав, що наразі питання щодо Білорусі перебувають у віддані його управління. За словами дипломата, Україна поступово згортає свою присутність в Білорусі і припиняє дію міжнародних угод із режимом Олександра Лукашенка.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що найближчим часом внесе кандидатуру на призначення спецпредставником для контактів із демократичними силами Білорусі.
Про це він заявив в інтерв’ю “Європейській правді”.
За його словами, зустріч президента України Володимира Зеленського з лідеркою білоруської демократичної опозиції Світланою Тихановською свідчить про новий, системний підхід України до “білоруського треку”.
Міністр зазначив, що отримав відповідне доручення від президента і найближчим часом внесе кандидатуру на розгляд. Назву посади ще визначають, однак йдеться про посадовця, відповідального за контакти з демократичними білоруськими силами.
“Зараз я отримав доручення від президента призначити спецпредставника і ближчим часом внесу кандидатуру на розгляд. Назву цієї посади ми ще визначаємо, але це буде посадовець, уповноважений для контактів з демократичними білоруськими силами”, – розповів Сибіга.
Він також звернув увагу, що майже третина промови Зеленського у Вільнюсі була присвячена білоруському питанню.
“Для нас дійсно важливо зберігати відносини з представниками демократичної Білорусі. Ми віримо, що настане час, і Білорусь – демократична Білорусь – стане четвертим учасником Люблінського трикутника”, – сказав міністр.
Президент Володимир Зеленський призначив колишнього голову Мінінфраструктури Олександра Кубракова своїм позаштатним радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами.
Про це йдеться у відповідному указі №66/2026, який оприлюднено на сайті президента України.
«Призначити Кубракова Олександра Миколайовича Радником Президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами (поза штатом)», – йдеться в документі.
Варто зазначити, що нещодавно, 16 січня, Зеленський проводив зустріч із Кубраковим, під час якої вони обговорювали ситуацію в енергетиці.
Нагадаємо, Кубраков у 2019 році пройшов до Верховної Ради, того ж року очолив Державне агентство автомобільних доріг України. 20 травня 2021 року він був призначений міністром інфраструктури, а у грудні 2022 року – віцепрем’єром, міністром розвитку громад, територій та інфраструктури.
Верховна Рада підтримала призначення Дмитра Наталухи на посаду голови Фонду держмайна України.
Про це стало відомо під час трансляції засідання ВР.
Відповідне рішення у середу, 14 січня, підтримали 244 народних депутати.
Відразу після голосування спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що у звʼязку з новою посадою Наталуха достроково склав депутатський мандат.
Як відомо, У 2015–2017 роках Дмитро Наталуха очолював районну державну адміністрацію в Одеській області, а з 2019 року є народним депутатом і головою Комітету Верховної ради з питань економічного розвитку.
Також Наталуха є заступником члена Постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи та співголовою міжпарламентської групи з Великою Британією.
Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. “За” проголосували 277 народних депутатів на пленарному засіданні.
Під час виступу у парламенті Федоров пообіцяв провести глибокий аудит у Міністерстві оборони.
“Моє перше завдання – провести реальний аудит фінансів у Міністерстві оборони, зрозуміти, як у цьому році нам потрібно функціонувати, коли Міністерство оборони отримало на 300 млрд менше, ніж у попередньому році”, – заявив він.
Федоров зазначив, що потрібно розібратися з людським капіталом у Силах оборони, а потім вже прогнозувати подальші дії: “як ми будемо збільшувати фінансове забезпечення, коли ми його будемо збільшувати, яким саме категоріям будемо збільшувати”.
Також він констатував, що “не можна ігнорувати проблему ТЦК”.
“Потрібно швидко, раз і назавжди змінити систему підготовки українських військовослужбовців. Якісна підготовка – це зменшення втрат і зростання ефективності. Не можна ігнорувати проблему ТЦК. Після комплексного аудиту ми запропонуємо системне рішення, щоб вирішити накопичені роками проблеми і при цьому зберегти обороноздатність країни”, – заявив Федоров.
У вівторок, 13 січня, Верховній Раді не вдалося затвердити призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики України.
Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.
Законопроєкт №14378 «Про призначення Шмигаля Д.А. міністром енергетики» не набрав необхідну кількість голосів. Призначення підтримали лише 210 народних депутатів при необхідних щонайменше 226.
Крім того, Рада також не змогла перейти до питання призначення Михайла Федорова міністром оборони, у залі зібрали лише 206 голосів. У парламенті оголосили перерву, ймовірно, до завтра. Також на сьогодні було заплановано призначення голови Фонду держмайна.
Президент Володимир Зеленський здійснив низку кадрових призначень, серед яких переведення Івана Рудницького на посаду заступника голови Служби безпеки України та призначення нових керівників у Тернопільську та Волинську області.
Згідно з указами глави держави від 12 січня 2026 року, Івана Рудницького було звільнено з посади голови Волинської обласної державної адміністрації для подальшої роботи у центральному апараті СБУ. Це рішення підсилює керівний склад спецслужби досвідченим контррозвідником, який раніше очолював регіональні управління у Закарпатській та Волинській областях, а також має понад двадцятирічний стаж оперативної служби.
Одночасно з цим Тернопільська область отримала нового керівника — Тараса Пастуха, який є ветераном російсько-української війни проти рф та колишнім народним депутатом. Тарас Пастух має значний досвід бойових дій у складі розвідувальної роти 128-ї бригади ЗСУ, що є важливим для регіону в умовах триваючої агресії з боку росія. Тимчасове виконання обов’язків голови Волинської ОДА покладено на Романа Романюка, який до цього працював заступником очільника цієї області та є кандидатом економічних наук. Ці перестановки в органах виконавчої влади та силових структурах мають на меті оптимізацію державного управління та посилення безпекових заходів по всій країні.
