Заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини вбачає нову динаміку та духовність в угорсько-українських відносинах, і, за його словами, це дає основу для того, що українська сторона запропонує прийнятне вирішення питання угорської меншини Закарпаття в найближчий період. Про це Левенте Мадяр розповів у вівторок після переговорів з віцепрем’єр-міністром України з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанішиною у Будапешті: «Я бачу надію, що ми досягнемо угоди в найближчому майбутньому, яка може докорінно змінити позицію Угорщини щодо євроатлантичної інтеграції України».
Він нагадав, що із середини 2010-х років угорсько-українські відносини обтяжені питанням правового статусу угорської меншини на Закарпатті та невизначеністю, створеною окремими українськими законами.
Він додав, що досі не знайдено жодного рішення, яке б повністю врегулювало умови, за яких угорська меншина на Закарпатті може використовувати свою рідну мову в освіті, в різних сферах громадського життя чи в адміністративних питаннях.
«Сьогодні ми домовилися, що дві експертні делегації продовжать свою роботу в прискореному темпі в середині травня», – зазначив заступник міністра.
Ольга Стефанішина, яка також очолює Міністерство юстиції України, наголосила, що Україна серйозно ставиться до кожного зобов’язання, яке просуває країну до євроатлантичної інтеграції.
«Це включає захист прав меншин та сприяння добросусідським відносинам. Те, що Угорщина надає нам у двосторонніх відносинах, дуже важливе для нас, зокрема тимчасовий захист тих, хто втік туди від війни», – додала вона.
За словами віцепрем’єрки, залишаються невирішеними численні освітні та інші питання нацменшини, але вже розроблений план вирішення всіх 11 пунктів, окреслених угорською стороною.
«Ми чесно та відверто виконуємо свої зобов’язання, і бачимо, що Будапешт також підтримує справжній діалог. Процес європейської інтеграції значною мірою сприяв зміні нашої політики щодо національних меншин в Україні, водночас ми вжили заходів для укріплення української державної мови. Ми створили необхідну інституційну систему для реалізації міжнаціонального діалогу, а також розробляємо нормативні акти для забезпечення доступу до середньої та вищої освіти мовами меншин», – повідомила Стефанішина.
На запитання журналістів віцепрем’єрка поінформувала, що українсько-угорські консультації продовжаться в Ужгороді 12 травня, й українська сторона надасть свої пропозиції щодо переліку з 11 пунктів угорської сторони того ж дня.
Левенте Мадяр, відповідаючи на запитання, повідомив, що уряд Угорщини має моральний та юридичний обов’язок вжити заходів проти обмежень, запроваджених в Україні після 2015 року щодо закарпатської угорської меншини.
«За останні роки ми досягли певних результатів, але все ще не можемо стверджувати, що сьогодні угорці в Україні можуть використовувати свою рідну мову з повною безпекою та свободою у всіх сферах, як раніше. Поточні переговори показали, що ми можемо досягти стану, за якого Україна повністю забезпечить ці права. Не може бути в інтересах України, щоби майже стотисячна угорська меншина не почувалася як вдома на її території», – сказав заступник міністра.
На питання щодо кампанії угорського уряду, він зазначив, що віцепрем’єрка України висловилася щодо неї.
«Заходи уряду визначатимуться тим, чи підтримає населення Угорщини вступ України до Європейського Союзу в ході консультації. Підхід Угорщини до зовнішньої політики щодо України є багатогранним і не спрощується визначенням «так» чи «ні». Можливі сприятливі зміни у статусі закарпатської угорської меншини не змінять того факту, що ЄС та Угорщина нестимуть на собі економічний тягар через процес вступу, розрахований до 2030 року, який зараз неможливо здійснити, оскільки це докорінно перепише внутрішні відносини союзу», – заявив Левенте Мадяр.
Угорська сторона зазначила, що Угорщина надає допомогу різними способами «Україні, яка вже понад три роки веде боротьбу не на життя, а на смерть», і за останні роки досягнуто значного прогресу в багатьох сферах. Наприклад, що два тижні тому відкрився новий пункт пропуску, Будапешт і Київ пов’язує пряме залізничне сполучення, і незабаром у транспортну систему увійдуть нові закарпатські маршрути.
«Угорщина підтримує стражденний народ України, незалежно від поточної якості політичних відносин», – повідомив заступник міністра.
Він також зазначив, що в Угорщині українські діти навчаються українською в двох школах, а за кілька місяців у Київській області відкриють відбудовану школу. Крім того, в Угорщині надають допомогу пораненим українським військовим, реалізовується розширена стипендіальна програма для українців, понад 13 тисяч українських дітей, які постраждали від війни, отримали можливість відпочити в Угорщині. «Показово також, що сьогодні Угорщина є найбільшим постачальником електроенергії в Україну», – повідомив Левенте Мадяр.
Україна наразі не перебуває у процесі із США щодо угоди про рідкісноземельні метали. Однак очікується, що угода все ж буде підписана.
Про це розповіла віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, повідомляє The Guardian.
За її словами, Україна уважно стежить за розвитком подій, які стосуються Сполучених Штатів Америки.
„Ми уважно стежимо за розвитком подій з боку США, але я впевнена, що Європейський союз, хоча і… коливається з багатьох питань, буде досить сильним, щоб допомогти Україні здобути перемогу”, – сказала вона.
Стефанішина також підкреслила, що Україна „не перебуває в процесі переговорів про угоду”, визнавши при цьому „процеси”, ініційовані новою адміністрацією США.
Віцепрем’єр заявила, що Україна „не відкинула” запропоновану США угоду щодо критично важливих корисних копалин, яка все ще обговорюється.
„Ми очікуємо, що її буде підписано”, – сказала вона.
[type] => post
[excerpt] => Україна наразі не перебуває у процесі із США щодо угоди про рідкісноземельні метали. Однак очікується, що угода все ж буде підписана.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1739892660
[modified] => 1739883343
)
[title] => Стефанішина про угоду з США щодо «рідкісноземів»: очікуємо, що її буде підписано
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=141397&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 141394
[uk] => 141397
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 141395
[image] => Array
(
[id] => 141395
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[original_lng] => 31079
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/sztefanisina-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 636
[_thumbnail_id] => 141395
[_edit_lock] => 1739876145:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 1202969318001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 43
[4] => 19
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Статті
[4] => Терміново
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 7463
[1] => 852361
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Ольга Стефанішина
[1] => рідкоземельні метали
)
)
[2] => Array
(
[id] => 139350
[content] =>
У НАТО застерегли Україну від „агресивної публічної комунікації” на тлі скандалу зі зміною керівництва Агенції оборонних закупівель.
Про це заявила віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, пише „Європейська правда” з посиланням на „Радіо Свобода”.
Стефанішина зазначила, що ситуація з кадровими рішеннями щодо АОЗ обговорювалась під час її зустрічей у штаб-квартирі НАТО.
„Ключове, що є довіра до України. І ключова вимога, що агенції мають функціонувати, зобов’язання мають виконуватися, інституцій має бути дві, і в інституціях мають бути керівники”, – додала вона.
Віцепремʼєрка зауважила, що Альянс „не підтримує ті чи інші сторони або певних осіб” у конфлікті.
„Водночас основний меседж полягає в тому, що така агресивна публічна комунікація не допомагає ні всередині країни, ні назовні, тому що, очевидно, довго ніхто не буде розбиратися”, – пояснила Стефанішина.
Вона висловила впевненість, що ситуацію вдасться врегулювати до кінця лютого, „тому що за результатами домовленостей, які я маю в штаб-квартирі, в кінці лютого відбудеться спеціальне засідання комітету НАТО, яке буде розглядати питання саме прогресу в цій сфері”.
Засідання Ради Україна-НАТО відбудеться 26 листопада у зв’язку з ударом Росії балістичною ракетою по Дніпру. Воно насамперед є майданчиком для обміну інформації з партнерами.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповіла віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина під час вечора солідарності, присвяченого старту міжнародної акції „16 днів активізму проти насильства”.
„Ми точно знаємо, що очікувати від НАТО – це традиційне занепокоєння. Але для нас майданчик Ради Україна-НАТО – це майданчик, який дозволяє оперативно інформувати союзників і отримувати оперативну інформацію і їх оцінки ситуації, що дозволяє формувати комплексну картину”, – сказала Стефанішина.
Вона зазначила, що на зустрічі обговорюватимуть ракетні обстріли загалом, посилення протиповітряної оборони України, оснащення українських бригад, а також залучення щонайменше 40 млрд доларів підтримки Києва на рік, яку гарантував саміт НАТО у Вашингтоні.
„Зараз в контексті нової амбітної адженди нової американської адміністрації, Європа, як ніколи, має бути мобілізована. І НАТО так само”, – наголосила віцепрем’єр.
Україна буде добиватися запрошення до НАТО ще до саміту Альянсу, який у 2025 році пройде в Гаазі. Це рішення може бути ухвалене у будь-який час, незалежно від саміту.
Про це віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина сказала в інтерв’ю.
„Ми будемо це робити раніше (до саміту, – ред.), тому що 1 жовтня заступає на посаду новий генеральний секретар НАТО, його перший візит в Україну, безумовно, буде присвячений політичному рішенню”, – сказала вона.
Стефанішина звернула увагу на те, що після запрошення країни в НАТО відбувається ратифікація протоколів про приєднання. Це має бути 32 рішення парламенту або уряду або президента кожної країни. „І ми бачили цей процес для Швеції, для Фінляндії. Фінляндія пройшла це одномоментно, це таке фінляндське диво, але Швеції на шляху до цієї ратифікації довелось впровадити низку дуже важких рішень і не тільки це стосувались змін до законодавства”, – пояснила віцепрем’єрка.
За її словами, запрошення – це серйозний намір говорити про майбутнє. „І, звичайно, ми це питання не знімаємо з порядку денного і так само, як каже президент, воно буде на порядку денному настільки, скільки потрібно для ухвалення рішення”, – сказала вона.
Однак, так само запрошення – це рішення, яке може бути ухвалене в будь-який момент, незалежно від саміту, додала Стефанішина.
„Питання членства України в НАТО не буде зніматись з порядку денного, тому що самі союзники визначили, що цей шлях незворотній. І питання євроатлантичних прагнень України завжди було в порядку денному на всіх зустрічах на всіх рівнях з колегами зі США, і з української сторони це не зміниться. Я вважаю, що питання запрошення України до НАТО – це є сам по собі елемент стримування російської агресії”, – розповіла віцепрем’єрка.
Україна приєднається до Північноатлантичного альянсу як суверенна, незалежна країна в межах кордону 1991 року. Інші варіанти не обговорювалися.
Про це віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина сказала в інтерв’ю.
Відповідаючи на питання щодо входження в НАТО „частинами”, тобто територіями, яку контролює Україна де-факто, Стефанішина заявила: „Я не вважаю, що Україна має пропонувати зараз якісь рішення до того, як союзники не запропонували українське членство в Альянсу”.
За її словами, Україна буде чути всіх союзників, буде вести перемовини з кожною з 32 держав-членів НАТО.
„Ми не будемо ніколи ставити питання стосовно певних обмежень чи перерозподілу у питанні членства в НАТО. Є Україна в межах кордонів 1991 року, суверенна, незалежна країна, яка приєднується до НАТО”, – сказала вона.
Стефанішина пояснила, що на етапі, коли мова буде про ратифікацію рішення про признання України до НАТО, Київ буде спілкуватись з усіма, і цей процес буде відкритий, публічний. „Але на даному етапі між Україною і союзниками не створено жодного формату, де такі дискусії можуть мати місце”, – додала вона.
Наразі запрошення України до НАТО залишається на порядку денному. Водночас Сполучені Штати Америки (США) й Німеччина виступають проти встановлення часових рамок щодо інтеграції.
Про це повідомляє віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
За словами Стефанішиної, вона має запевнення від союзників України про те, що в рішеннях саміту НАТО буде конкретна позиція щодо членства в Північноатлантичному альянсі, його незворотності, а також дорожньої карти. Діалог щодо запрошення продовжується.
Коментуючи статтю про те, що Німеччина й Штати застерігали від того, щоб пропонувати Україні чіткі часові рамки під час саміту, Стефанішина заявила, що таємниці у цьому немає.
„… США та Німеччина не підтримують консенсус з цього питання. Там немає жодної новини, а сам заголовок, на мою думку, є елементом дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію наших зусиль щодо рішень, які готуються на Вашингтон”, – додала вона.
[type] => post
[excerpt] => Наразі запрошення України до НАТО залишається на порядку денному. Водночас Сполучені Штати Америки (США) й Німеччина виступають проти встановлення часових рамок щодо інтеграції.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1717010280
[modified] => 1717008846
)
[title] => Стефанішина: питання запрошення України до НАТО залишається на порядку денному
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114557&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 114553
[uk] => 114557
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 90676
[image] => Array
(
[id] => 90676
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[original_lng] => 30245
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1389
[_thumbnail_id] => 90676
[_edit_lock] => 1716998047:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 1202873293001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 34317
[1] => 7463
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вступ до НАТО
[1] => Ольга Стефанішина
)
)
[7] => Array
(
[id] => 107580
[content] =>
Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що нафтопереробні заводи на території росії є законними цілями України з військового погляду.
Як зазначила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина на „Київському Безпековому Форумі”, Україна розуміє ці заклики, але зазначила, що це законна мета для наших Збройних сил.
Ми розуміємо заклики американських партнерів. Водночас ми воюємо тими можливостями, ресурсами та практиками, які є у нас сьогодні. Також є заяви та інших офіційних осіб, що це абсолютно законні цілі з військової точки зору.
Стефанішина зауважила, що українська сторона відповіла на такі заклики „досягненням своїх цілей” і „дуже успішними операціями”, проведеними на території росії. Зокрема, вона акцентувала на тому, що є „заяви й інших офіційних осіб, що це є абсолютно законні цілі з військового погляду”.
Також міністерка розповіла, що першого місяця вторгнення рф вона говорила зі штаб-квартирою НАТО і ті сказали, що в стандартах Альянсу — в першу чергу знищити інфраструктуру на території рф, яка дає можливість бомбардувати українські міста.
Ми діємо відповідно до найкращих стандартів НАТО, — сказала віцепрем’єрка.
Україна може вступи до НАТО раніше ніж до Європейського союзу. Це буде гарантіями безпеки для всієї Європи.
Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в інтерв’ю „Голосу Америки”.
„Ми будемо готові до членства в ЄС у найближчі 2 роки, але звичайно перебіг війни буде визначати політичні рамки. Я вважаю, що 2 років нам буде достатньо для повної готовності й в момент коли закінчиться війна ми зробимо в 10 разів більше ніж ми робимо зараз, щоб це рішення було ухвалене”, – сказала вона.
За словами Стефанішиної, Україна є одним з головних партнерів ЄС, бо має найбільший економічний ринок. І з цієї точки зору готовність України до вступу в ЄС найвища серед інших країн.
„Рішення про те, що Україна стане членом ЄС – ухвалено, зі всіма своїми аграрними територіями, з усім що має. Реальності, в якій Україна перестане бути аграрною країною – не існує”, – підкреслила вона.
Водночас вона зауважила, що в Україні так само працюють над шляхом до вступу в НАТО. Але саме рішення залежить не лише від України.”Питання щодо НАТО – це політичне рішення. На саміті у Вільнюсі воно було ухвалене. На сьогодні ми працюємо над тим щоб посилити сумісність з силами Альянсу, та посилити стратегічну обороноздатність країни через реформи й уроки війни які ми вивчили самостійно”, – заявила вона.
Стефанішина вважає, що Україна може вступити в НАТО швидше ніж в ЄС. Це пов’язано з тим, що після перемоги Альянс захоче мати у себе країну з однією з найсильніших армій, яка буде гарантом безпеки для Європи.
[type] => post
[excerpt] => Україна може вступи до НАТО раніше ніж до Європейського союзу. Це буде гарантіями безпеки для всієї Європи.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1694268780
[modified] => 1694264380
)
[title] => Україна вступить до ЄС протягом 2 років, а до НАТО ще раніше, - Стефанішина
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=89288&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 89264
[uk] => 89288
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 89265
[image] => Array
(
[id] => 89265
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[original_lng] => 32357
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/sztefanyisina.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1679
[_thumbnail_id] => 89265
[_edit_lock] => 1694253642:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_f05f12a2f8dd5979c76a474aacd5e01a] =>
Glad to announce that after the meeting I hosted with @RTErdogan & @SwedishPM, President Erdogan has agreed to forward #Sweden's accession protocol to the Grand National Assembly ASAP & ensure ratification. This is an historic step which makes all #NATO Allies stronger & safer. pic.twitter.com/D7OeR5Vgba
Президент Володимир Зеленський розкритикував НАТО перед самітом у Вільнюсі, оскільки були спроби розмити формулювання про Україну у підсумковій заяві.
Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
Міністр нагадала, що всі рішення в НАТО ухвалюються консенсусом. Тому зазвичай дискусії не піднімаються вище за рівень послів – вони узгоджують все і знаходять компромісні рішення. Але в питанні України такого консенсусу не було рівня дискусії лідерів країн.
Стефанішина зазначила, що Зеленський проводив переговори з лідерами Бухарестської дев’ятки (Болгарія, Угорщина, Естонія, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина та Чехія), президентом США Джо Байденом, канцлером Німеччини Олафом Шольцем та президентом Франції Еммануелем.
„Вже менш ніж за добу до початку саміту ми почали отримувати сигнали, що є спроби розмити формулювання з тим, щоб можливо використати це в майбутньому. Ми в Україні сприйняли це як не віру в перемогу, тому різко відреагували”, – розповіла вона.
За словами Стефанішиної, вже під час саміту пройшли переговори і наші чиновники побачили комюніке, в якому містилися позиція щодо запрошення України, визнання прогресу в реформах, створення Ради Україна-НАТО та підтвердження членства нашої країни в Альянсі у майбутньому.
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Ready and willing. That’s my take from today’s meeting in Paris. Europe is ready and willing to step up. To lead in providing security guarantees for Ukraine. Ready and willing to invest a lot more in our security. The details will need to be decided but the commitment is clear. pic.twitter.com/Y4ClrX94Qe
