Голова ОБСЄ та міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен відповіла прем’єр-міністру Грузії Іраклі Кобахідзе після того, як він скасував заплановану зустріч через її відвідування антиурядового мітингу в Тбілісі.
Як йдеться у її дописі у соцмережі Х, Валтонен запросила Кобахідзе приїхати до Фінляндії й відвідати будь-яку акцію протесту.
«Як голова ОБСЄ, запрошую Вас, Іраклію Кобахідзе, приїхати до Фінляндії, зустрітися з вільною пресою та поспостерігати за будь-якою демонстрацією на Ваш смак», – написала Валтонен.
Вона також уточнила, що офіційно зустріч у Тбілісі була скасована «через щільний графік».
Валтонен наголосила, що майбутнє Грузії має визначати лише грузинський народ.
«Те саме стосується кожної держави-учасниці ОБСЄ. Щоб люди могли скористатися цим правом, їм потрібна свобода слова та вільні та вільні й чесні вибори з реальними політичними альтернативами», – підсумувала вона.
Так, учора, 15 жовтня прем’єр Грузії Кобахідзе скасував зустріч із Валтонен після її появи на антиурядовому мітингу у Тбілісі.
Політикиня прийшла туди 14 жовтня після переговорів із главою МЗС Макою Бочорішвілі та висловила підтримку протестувальникам, які майже рік вимагають дострокових парламентських виборів, вважаючи нинішню владу нелегітимною.
Комплексна реформа ОБСЄ передбачає п’ять кроків, які „здатні вивести організацію з глухого кута”.
Україна готує комплексну реформу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час візиту до Гельсінкі з нагоди 50-річчя Гельсінського заключного акту ОБСЄ, повідомляє МЗС у четвер, 31 липня.
„Україна невдовзі запропонує комплексну реформу ОБСЄ – п’ять кроків, які здатні вивести організацію з глухого кута”, – сказав міністр.
Глава МЗС зауважив, що з часів ухвалення Гельсінського заключного акту в 1975 році Радянський Союз розпався, але режим у Москві став лише більш агресивним. Він наголосив, що Росія прагне розширити війну, свідченням чого є зокрема залучення північнокорейських військ та озброєння, іранських дронів та найманців з усього світу.
„Гельсінський заключний акт був дітищем Холодної війни. Це була спроба знизити напругу в Європі. З тих пір за п’ятдесят років багато чого змінилося. Холодна війна завершилася. Але зараз в Європі йде гаряча війна. Поки на території України. Але Росія точно прагне її розширити,” – заявив очільник МЗС України.
Сибіга заявив, що на засіданні, присвяченому річниці Акту, українська сторона працювати над „пошуком рішень для відновлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру для України, який означатиме також мир для Європи та світу, заснований на верховенстві права”.
„Бомбардування України сьогодні вночі – це спосіб Путіна „відсвяткувати” 50-ту річницю Гельсінського заключного акту. Ми маємо захистити наші фундаментальні принципи, знайти інструменти для їх дотримання та зробити ОБСЄ більш функціональною”, – наголосив глава МЗС.
Через черговий російський обстріл населення України, яке призвело до нових жертв і поранених, ОБСЄ скликає спеціальну постійну раду.
Про це повідомила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у четвер, 24 квітня, у соцмережі X.
«Росія продовжує націлюватися на цивільне населення, не виявляючи справжньої зацікавленості в досягненні миру. Сьогодні ми збираємо спеціальну постійну раду у відповідь на триваючі напади на населені пункти в Україні», – написала міністр.
Валтонен додала, що необхідно забезпечити відповідальність рф для досягнення справедливого та тривалого світу.
Як відомо, з січня 2025 року Фінляндія взяла на себе головування в ОБСЄ.
Вперше на Закарпатті із робочим візитом перебуває Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Крістоф Камп.
Разом із головою Закарпатської ОВА обговорили актуальні питання справ етнічних спільнот, розповіли про особливості освітнього, суспільно-політичного процесів у краї та про комунікацію із представниками меншин.
Зважаючи на поліетнічність, наш регіон має значний досвід реалізації державної політики у сфері захисту прав національних меншин. Тут проживають представники понад 100 національностей та 37 віросповідань. В області забезпечені права на користування і навчання рідною мовою на всіх рівнях – від дошкільної до вищої освіти, у культурі та медіа.
Національні спільноти представлені також в органах місцевого самоврядування. Йдеться про угорську, румунську, словацьку, ромську меншини. До прикладу, в обласній раді угорська громада сформувала депутатську групу з восьми обранців, що становить 12,5% від загального складу депутатського корпусу.
Губернатор наголосив, що ситуація у сфері меншин та міжнаціональних відносин в області стабільна, а протистояння на етнічному ґрунті – відсутні. Представники різних спільнот сьогодні борються за незалежність України на полі бою, публічно заявляють, що отримують максимальну підтримку, всебічну допомогу та розуміння від влади, підтримують європейський курс нашої держави.
Водночас це та тема, на якій часто спекулюють, яку неодноразово використовувала ворожа пропаганда.
Ми розуміємо, що питання національних меншин – запорука безпеки держави і кожного громадянина. Тому з центральними органами влади, представниками регіональних громадських організацій і спільнот продовжуємо працювати над удосконаленням нормативно-правової бази щодо забезпечення прав меншин. І це головний інструмент для протидії ворогу в його спробах дестабілізувати ситуацію на міжетнічному ґрунті.
Вдячний за хорошу розмову та увагу до деталей. Погоджуюся із Крістофом Кампом, що саме вони формують картину реального стану справ.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОВА.
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
I met with Her Royal Highness The Princess Royal, Princess Anne. This is the first visit of Her Royal Highness to Ukraine since our independence was reinstated and it was symbolic that our meeting took place at such a historic site as Saint Sophia Cathedral in Kyiv.
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
Україна ініціювала термінове засідання ОБСЄ через балістичний удар Росії по Кривому Рогу. Внаслідок атаки загинуло 20 людей, серед них 9 дітей, 33 отримали поранення.
У вівторок, 8 квітня, з ініціативи України ОБСЄ збереться на позачергове засідання щодо балістичного удару рф по Кривому Рогу, внаслідок якого загинуло 20 людей, серед яких 9 дітей, а також постраждали 33 людини.
Про це повідомив представник України при ОБСЄ та інших міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.
На вимогу України, у відповідь на кривавий російський ракетний теракт проти дітей і дорослих у Кривому розі, а також ескалацію ростерору проти цивільних по всій Україні, завтра (08.04) в ОБСЄ скликається надзвичайна спеціальна сесія Постійної ради
– повідомив Вітренко.
Після ракетного удару російських військ по Кривому Рогу в лікарнях залишаються 33 постраждалих, серед них 4 дітей. У місті оголошено три дні жалоби за 20 загиблими, включаючи 9 дітей.
У середу, 8 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поспілкувався із головою ОБСЄ, його колегою з Фінляндії – Еліною Валтонен – щодо пріоритетів фінського головування в ОБСЄ в 2025 році.
Про це із посиланням на заяву МЗС пише „Європейська правда”.
У Києві дипломати провели переговори щодо пріоритетів фінського головування в ОБСЄ в 2025 році, а також з двостороннього порядку денного українсько-фінської співпраці.
Сибіга наголосив, що ОБСЄ має й надалі залишатися платформою для притягнення Росії до відповідальності у зв’язку з триваючою збройною агресією РФ проти України та гібридною війною проти Європи.
„Не лише „тіньовий” флот, але й справжні наміри Росії треба виводити з тіні”, – підкреслив український міністр.
Також Сибіга висловив сподівання на посилення роботи ОБСЄ у документуванні російських злочинів, збереження фокусу на питаннях депортації дітей, утримання цивільних заручників, а також долі трьох співробітників організації, які перебувають у російському полоні – Вадима Голди, Максима Петрова та Дмитра Шабанова.
Український міністр звернув увагу на страти українських військовополонених, здійснюваних росіянами, та закликав ОБСЄ надати оцінку цим систематичним порушенням Женевських конвенцій.
„Ми будемо використовувати кожен міжнародний майданчик щоб привертати увагу до тортур, страт і неналежного поводження із українськими військовополоненими. Ми продовжимо вимагати доступу до них міжнародних моніторів і медиків, та загалом їхнього звільнення”, – підкреслив він.
1 січня Фінляндія перебрала на себе головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), зосереджуючись на дотриманні принципів ОБСЄ, підтримці України та посиленні стійкості організації для вирішення складних безпекових викликів.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні на сайті ОБСЄ.
Як головуюча країна, Фінляндія наголошує на принципах ОБСЄ щодо сприяння можливостям для людей жити вільно в демократичних суспільствах, де панує верховенство права.
„Сьогодні ми стоїмо перед безпрецедентною необхідністю захищати цей колективно узгоджений порядок безпеки. Оскільки Гельсінський Заключний акт відзначає свою 50-ту річницю, Фінляндія буде послідовно наголошувати на принципах, викладених в цьому основоположному документі ОБСЄ.
Коли Росія кидає виклик основам нашої спільної безпеки, решта з нас повинні стати на їх захист і бути непохитними”, – підкреслила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, нова чинна голова ОБСЄ.
Як головуюча країна, Фінляндія вважає пріоритетними шляхи посилення стійкості держав-учасниць ОБСЄ. Як і попередні голови, Фінляндія ставитиме Україну в центр роботи організації. Підтримка територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України залишається центральним напрямком діяльності ОБСЄ.
Фінляндія також прагне зміцнити операційні можливості організації. Незважаючи на поточні виклики, з якими стикається організація, Фінляндія підкреслює важливість зміцнення ОБСЄ як оперативного гравця у сфері безпеки та форуму для політичного діалогу.
Валтонен нагадала, що держави-учасниці несуть колективну відповідальність за те, щоб ОБСЄ залишалася дієздатною організацією. Головуюча країна планує заснувати спеціальний фонд „Гельсінкі+50” у співпраці із зацікавленими державами-учасницями та Секретаріатом ОБСЄ для підтримки роботи організації.
„Фонд має на меті покращити спрямування та використання добровільних внесків на роботу, що відповідає принципам ОБСЄ, а також сприяти взаємодії між донорами та бенефіціарами. Фонд також сприятиме зміцненню громадянського суспільства”, – зазначила Валтонен.
Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію з визнанням дій росії геноцидом українського народу та необхідністю деколонізації рф.
Про це повідомляє член парламентської делегації Павло Фролов у Telegram
„У день відкриття літньої сесії в Бухаресті ПА ОБСЄ ухвалила резолюцію із засудженням 10-річної збройної агресії рф проти України, якою визнала дії воєнно-політичного керівництва рф та її збройних сил під час повномасштабного вторгнення геноцидом українського народу”, — пише Фролов.
За його словами, резолюція визначає деколонізацію рф „необхідною передумовою для встановлення міцного миру”.
Головні тези резолюції:
заклик усіх 53 країн-учасниць ОБСЄ докладати зусиль для деокупації Криму та усіх окупованих територій України шляхом підтримки Формули миру та Кримської платформи;
заклик держав ОБСЄ створити Спеціальний трибунал для притягнення до відповідальності рф за злочини, скоєні в ході агресивної війни проти України, провести на міжнародному та національному рівнях розслідування масових звірств, вбивств, тортур, зґвалтувань армії рф;
підкреслюється необхідність швидкого запуску механізму використання заморожених російських активів на користь України, країнам ОБСЄ пропонується приєднуватись до Угоди про Міжнародний
Реєстр збитків, завданих Україні агресією рф;
президентські вибори 2024 року в рф визнаються підтасованими та такими, що підривають легітимность усієї виборчої системи рф;
підтримка створення Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, а також забезпечення звільнення українських військовополонених та цивільних осіб;
заклик заборонити імпорт російського зрідженого газу до Євросоюзу, реекспорт та транзит через порти ЄС.
МЗС Румунії вислало російським дипломатам ноту з відмовою видачі віз для усієї делегації.
Румунія через війну Росії проти України відмовила усій російській делегації у видачі віз на сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка має відбутися у Бухаресті. Про це повідомив російський сенатор Григорій Карасін у своєму Telegram-каналі.
Він розповів, що на адресу Росії надійшла нота МЗС Румунії.
У документі йдеться, що з урахуванням „російської агресії проти України” жодному з членів делегації Росії не видадуть візу і не дозволять в’їзд до країни.
До 21 лютого Держдума рф та Рада Федерації планують ухвалити рішення про припинення членства Росії в Парламентській асамблеї ОБСЄ.
Як повідомляє The Insider, про це заявив глава Держдуми рф В’ячеслав Володін.
Як зазначається, Володін назвав ПА ОБСЄ „абсолютно несамостійною політизованою організацією, що танцює під дудку Вашингтона”.
„Найгірше в цій ситуації те, що ми ще гроші платимо, до того ж одні з найбільших платників, тому треба виходити, припиняти переказувати кошти”, – заявив Володін.
Парламентська асамблея – це міжпарламентський орган, який об’єднує 57 держав – членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Він був створений у 1991 році для контролю за виконанням цілей ОБСЄ, розробки та реалізації механізмів щодо запобігання та вирішення конфліктів та сприяння зміцненню і консолідації демократичних інститутів у державах – учасницях ОБСЄ.
Улітку 2023 року Асамблея створила парламентську групу підтримки України.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
