Президент Кіпру Нікос Христодулідіс заявив, що особисто звернувся до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням переконати владу Лівану зупинити човни з сирійськими біженцями, які прямують до острівної держави-члена ЄС.
Він зазначив, що Ліван є бенефіціаром значної фінансової допомоги ЄС як для своїх громадян, так і для сотень тисяч сирійських біженців, яких він продовжує приймати, але ця допомога не надається без певних умов.
„Цю допомогу не можна надавати, поки ми не вирішимо цю проблему”, – сказав Христодулідіс, додавши, що він особисто розмовляв з фон дер Ляєн.
Президент також заявив, що нещодавній приплив сирійських мігрантів морським шляхом повернув Кіпр у „кризовий режим” попри те, що за останні місяці вдалося репатріювати більше мігрантів, чиї прохання про надання притулку відхилили, ніж було тих, хто прибув.
За словами речника уряду Константіноса Летимбіотіса, за 1-2 квітня понад 350 мігрантів та шукачів притулку, майже виключно сирійських громадян, прибули до Кіпру на човнах.
У вівторок Христодулідіс провів спеціальну зустріч високопосадовців поліції та уряду, щоб знайти шляхи подолання раптового напливу мігрантів.
Він сказав, що його уряд може вжити додаткових тимчасових заходів, не уточнивши, яких саме, що покликані допомогти владі впоратися з напливом мігрантів, і що вони можуть „не сподобатися” кіпріотам.
Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція та Фінляндія продовжують боротьбу з нелегальною міграцією – на зустрічі в Копенгагені міністри відповідних країн домовилися про спільні депортаційні рейси та програми повернення.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Welt.
Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Норвегія та Швеція створили альянс для полегшення депортації мігрантів, які прибули нелегально.
На зустрічі в Копенгагені вони домовилися в майбутньому здійснювати спільні депортаційні рейси з метою повернення мігрантів без дозволу на проживання до країн походження. Рейси будуть організовані у співпраці з прикордонною службою ЄС Frontex.
Після дводенної зустрічі міністрів юстиції та міграції міністр міграції Данії Кааре Дібвад Бек заявив, що відповідні представники урядів п’яти країн будуть регулярно зустрічатися для кращої співпраці з третіми країнами в питаннях повернення і програм повернення мігрантів.
Всі п’ять скандинавських країн мають „спільний інтерес” у „забезпеченні депортації іноземців без дозволу на проживання”, додав Бек. Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція повинні „не допустити, щоб вони подорожували нашими країнами „.
Данія роками проводила обмежувальну імміграційну політику. Нещодавно інші скандинавські країни також посилили свій підхід.
Коли прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вперше вступила на посаду в 2019 році, вона поставила собі за мету звести кількість шукачів притулку до нуля. У 2020 році Данія також стала першою європейською країною, яка відкликала дозволи на проживання сирійських біженців з регіону Дамаска, посилаючись на покращення ситуації з безпекою навколо сирійської столиці.
Міністри внутрішніх справ Німеччини, Польщі та Чехії досягли домовленості про створення спільної робочої групи, яка працюватиме під егідою Європолу, для ефективної боротьби з „нелюдською контрабандою”.
Про це в п’ятницю оголосила голова німецького МВС Ненсі Фезер.
Спільна оперативна група, яку Фезер координуватиме з міністрами внутрішніх справ Чехії Вітом Ракушаном та Польщі Маріушем Камінським, діятиме під егідою програми Європолу EMPACT з протидії кримінальним загрозам.
У її межах німецька, чеська та польська поліція працюватимуть разом на територіях одна одної, щоб протидіяти нелегальній імміграції та виявляти шляхи незаконного ввезення людей.
„Разом ми хочемо покласти край жорстокому бізнесу банд торговців людьми, які отримують максимальний прибуток від тяжкого становища людей і переправляють їх через кордони небезпечним для життя способом”, – цитує Фезер її відомство.
Kurz vor dem Jahreswechsel bringt Russland erneut Terror über die ganze #Ukraine. Mehr als 100 Raketen & Drohnen haben u.a. eine Geburtsklinik zerstört, Menschen aus dem Alltag in den Tod gerissen. Auch 2024 rücken wir keinen Zentimeter von der Seite der 🇺🇦. #StandWithUkraine
У майбутньому шукачам притулку, які нелегально перетнуть кордон, не буде дозволено залишатись у Великій Британії. Уряд установить кількісну квоту для тих, хто зможе легально подати заяву на притулок у країні. Про це заявила міністерка внутрішніх справ Великобританії Суелла Браверман.
Вона представила в парламенті законопроєкт про регулювання нелегальної міграції.
Наразі міністерка не розкрила всіх деталей нового документа. «Виходячи з чинного законодавства про надання притулку, сотні мільйонів людей у всьому світі мали б право подати заяву на отримання притулку у Великій Британії», – заявила Браверман.
Міністерка також повідомила, що кількість осіб, які човнами намагаються дістатися з європейського континенту на територію Великобританії, за три роки зросла на 500%.
Англо-валлійський апеляційний суд постановив у понеділок, що британський уряд може депортувати тих, хто прибуває до Англії через британський кордон, до Руанди.
Своїм указом суд – другий за рейтингом у британській судовій системі після Верховного суду Великобританії – відхилив можливість апеляції правоохоронних організацій на це рішення.
Рішення було прийнято через кілька днів після рішення Верховного суду, який також відхилив заяви цивільних громадян про терміновість на тій підставі, що міграційною політикою мають керувати політики. У постанові зазначено, що уряд обрав таку політику «в інтересах суспільства».
Рішення суду означає, що Лондон може почати депортацію нелегальних мігрантів до Руанди вже у вівторок, щоби вони там подавали свої заяви про надання притулку. Джерело в Міністерстві внутрішніх справ Великобританії повідомило ВВС, що вже у вівторок увечері до східноафриканської країни відправлять вісім осіб.
Matt Hancock isn’t a ‘celebrity’, he’s the former health secretary who oversaw the UK having one of the highest death tolls in the world from Covid-19 whilst breaking his own lockdown rules.
1/5
— Covid-19 Bereaved Families for Justice UK (@CovidJusticeUK) November 1, 2022
The UK has so far sent over 195,000 winter kit items back with Ukrainian recruits after they completed training here - the @BritishArmy provided over 40 items per recruit.
Kit includes: ✅ Winter kit ✅ First aid kit ✅ Protective kit
Коронакриза відкрила очі на глибинні проблеми нашого суспільства. І якщо про медицину чи освіту ми вже говорили безліч разів, то питання міграційних процесів практично не торкалися. А проблем тут дуже багато і, особливо, у потужних країнах Європейського Союзу, як от у Німеччині.
«Ми впораємося!», – саме цю знамениту фразу вже більше п’яти років тому, на тлі вибуху потужної міграційного кризи, вимовила канцлер Німеччини Ангела Меркель. Тоді кордони з Євросоюзом перетнули десятки тисяч мігрантів і, в основному, це були сирійці. Загалом, за інформацією ряду джерел тільки за період з 2016 по 2019 рік офіційно прохання про надання статусу біженця отримали понад півтора мільйона людей. А скільки сотень тисяч, а може й мільйонів перетнули кордони ЄС нелегально ми, напевно, ніколи не дізнаємося.
Згодом міграційна політика пані канцлерки викликала протест не тільки у рядах опозиції, але і серед однопартійців Ангели Меркель по Християнсько-демократичному союзі. Питання ставлення до мігрантів фактично розділило німецьке суспільство. Люди запитували, чи повинна Німеччина взагалі відчувати відповідальність за таку велику кількість людей, що представляють інші культури.
Загалом, за даними видання Deutsche Welle, стабільно близько 60% німців вважають, що країна, у цілому, добре справляється з біженцями, а 40% – переконані у зворотному. За оцінками політолога Герфріда Мюнклера, 2015 рік виявив лінію розколу у німецькому суспільстві і прагнення до радикальної політики. «Тяга до політичного центру, яку ми бачили раніше, підійшла до кінця», – підкреслив експерт.
Також, на його думку найбільшу політичну вигоду з негативного ставлення до міграційної політики Ангели Меркель має популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Так, на кількох останніх виборах ця партія отримала значне збільшення числа голосів і стала найсильнішою опозиційною партією після федеральних виборів 2017 року.
Тим часом з точки зору зайнятості мігранти все ще значно нижче середнього показника німецького населення. Тільки 49% біженців, які прибули в країну за останні 7 років (з 2013 р. – авт.), мають оплачувану роботу. А що намітилася загальна позитивна тенденція знищена пандемією короновіруса, оскільки багатьох біженців звільняють, йдеться в дослідженні Інституту професійної зайнятості.
Крім цього, 17% біженців беруть участь у різних субсидованих програмах навчання і підвищення кваліфікації, а 3% знаходяться на оплачуваних стажуваннях і лише 12% мігрантів перебиваються випадковими заробітками, одержуючи не більше 450 євро на місяць.
Експерти відзначають, що і сьогодні існує ряд очевидних перешкод щодо правового статусу прохачів притулку. За даними Федерального статистичного управління з 1,36 млн біженців, зафіксованих у Німеччині на кінець минулого року, 80% отримали лише тимчасовий статус.
І, не слід забувати, що однією з негативних сторін цих процесів є суттєве збільшення всій країні нападів і терактів за участю вихідців з країн Близького Сходу і Північної Африки. Крім цього, у Німеччині підняв голову і ультраправий рух. Загалом, можемо констатувати, що проблема легалізації та адаптації біженців у Німеччині продовжує бути актуальною і у найближчий час навряд чи вирішиться.
