Сергій Лавров та Ван Ї, міністри закордонних справ росії й Китаю, обговорили перспективи врегулювання української кризи та ситуацію в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Сторони приділили особливу увагу перспективам урегулювання української кризи – на основі усунення корінних причин конфлікту та врахування фундаментальних російських інтересів, а також зробили значний акцент на Азійсько-Тихоокеанському регіоні та інших темах, що становлять взаємний інтерес, повідомили в МЗС рф.
Зокрема зазначили, що їхні позиції з усіх важливих питань двосторонньої співпраці та глобального порядку денного значною мірою збігаються або близькі одна до одної й це «визначає стабільну, позитивну динаміку російсько-китайського стратегічного партнерства, незалежно від складного зовнішнього геополітичного фону».
За даними Москви, міністри наголосили на важливості спільної роботи над реалізацією ініціативи президента росії Володимира Путіна зі створення нової архітектури безпеки для континенту. Російська сторона підтвердила свою підтримку ініціативи лідера Китаю Сі Цзіньпіна щодо трансформації «глобального управління», тобто міжнародної співпраці.
Крім того, Лавров та Ван Ї обговорили посилення координації між двома міністерствами закордонних справ, зокрема в ООН і Раді Безпеки, а також на інших міжнародних форумах.
Міністр закордонних справ Китаю прибув до Москви на запрошення секретаря ради безпеки росії Сергія Шойгу, з яким у вівторок провів 20-й раунд двосторонніх консультацій з питань стратегічної безпеки.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Київ не причетний до інциденту з російським танкером Midvolga 2, який став об’єктом атаки в Чорному морі у вільній економічній зоні приблизно за 80 морських миль від узбережжя Туреччини.
Про це речник українського зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий написав на сторінці у соцмережі Х.
«Україна не має жодного стосунку до цього інциденту, і ми офіційно спростовуємо будь-які подібні звинувачення, висунуті російською пропагандою», – заявив Тихий.
Крім того, речник відомства зазначив, що нібито маршрут із росії до Грузії через вільну економічну зону Туреччини «не має сенсу та натякає на те, що рф, можливо, все це інсценувала».
[type] => post [excerpt] => У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Київ не причетний до інциденту з російським танкером Midvolga 2, який став об’єктом атаки в Чорному морі у вільній економічній зоні приблизно за 80 морських миль від узбережжя Туреччини. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764705000 [modified] => 1764702147 ) [title] => У МЗС заперечили причетність України до атаки на російський танкер Midvolga 2 поблизу Туреччини [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=170872&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 170951 [uk] => 170872 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 170873 [image] => Array ( [id] => 170873 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [original_lng] => 296615 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6-300x171.png [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-6.png [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1764694967:8 [_thumbnail_id] => 170873 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 345 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 593657925000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 701 [1] => 310939 [2] => 849657 [3] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => МЗС [1] => танкер [2] => Турецький потік [3] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 169381 [content] =>
Польське Міністерство закордонних справ викликало на бесіду Андрея Ордаша, тимчасового повіреного росії в Польщі, після недільного нападу на посла Польщі в росії Кшиштофа Краєвського.
Про це повідомляє RMF 24.
Речник МЗС Мацей Вевьор підтвердив у розмові з журналістами в Брюсселі, що в неділю сталася неприємна ситуація за участю посла Польщі в росії Кшиштофа Краєвського, якого перед зустріччю з представниками польської діаспори в Санкт-Петербурзі атакували на Невському проспекті групою з близько десяти пікетуючих чоловіків.
Спочатку його атакували словесно, а потім ситуація загострилася і навіть була спроба фізичного нападу.
Речник повідомив, що у зв’язку з інцидентом до МЗС був викликаний тимчасовий повірений росії в Польщі. Він додав, що це було зроблено з трьома цілями.
“По-перше, щоб вручити йому ноту, в якій ми відкликаємо свою згоду на функціонування останнього російського консульства в Польщі. Другою темою було висловлення нашого обурення з приводу видалення барельєфів на кладовищі в Катині. І третім питанням була ситуація, що сталася в неділю”, – пояснив речник.
Вевьор підкреслив, що польський посол виконує свої обов’язки в дуже складних умовах у країні, яка не є дружньою до Польщі. Він додав, однак, що російська сторона погодилася з польською владою, що такі ситуації, як напад на посла, не повинні траплятися.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою засудила російський обстріл території України, внаслідок якого на румунській території також міг упасти безпілотник.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це вона написала на X.
Цою розповіла, що внаслідок бомбардування Росією інфраструктури українських торгових портів в населеній зоні на території Румунії упали уламки дрона.
“Ці дії є частиною серії подібних інцидентів і є характерною рисою загарбницької війни, яку веде Росія. Це також відображається в систематичних провокаціях Росії проти ЄС і НАТО”, – написала вона.
Очільниця румунського МЗС додала, що “ми не вагатимемося підвищити ціну, яку Росія платить за такі необдумані та незаконні дії”.
“Румунія, ЄС та США прийняли санкції, які вже мали значний вплив. Ми готуємо нові санкції та конкретні заходи, які накладуть істотні витрати на агресора”, – сказала міністерка.
Міністерство закордонних справ Литви у середу вручило тимчасовому повіреному у справах російської федерації ноту протесту у зв’язку з масованим обстрілом України.
Про це повідомляє Delfi.
У ноті засуджуються атаки на енергетичну інфраструктуру України, які призвели до перебоїв в електро- та водопостачанні.
У литовському МЗС також наголошують, що обстріли росією мирного населення та цивільних об’єктів, таких як дитяча лікарня в Херсоні, свідчать про прагнення агресора унеможливити життя в районах України, наближених до лінії фронту.
«Про те, що російська влада намагається шляхом скоординованих дій прогнати українських мирних жителів з місць їхнього проживання, йдеться і в поданій минулого тижня доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування подій в Україні», – зазначається у заяві МЗС.
За повідомленням відомства, Литва закликає росію негайно припинити безпілотні та ракетні атаки, а також інші дії, що тероризують мирне населення України, включаючи депортації, та дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права.
Зазначається, що Литва також неодноразово вимагала від росії припинити агресію проти України, вивести свої окупаційні війська з усієї міжнародно-визнаної визнаної території України, та компенсувати всі збитки, завдані внаслідок російської агресії, пише Delfi.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Після оголошення про скорочення американського контингенту в Румунії інші члени НАТО надішлють свої війська до країни, щоб заповнити прогалину.
Про це сказала міністр закордонних справ Румунії Оана Цою в інтерв’ю RFE/RL, передає Укрінформ.
«Звісно, ми всі хотіли, щоб ця (військова – ред.) присутність США залишалася незмінною або щоб існували сценарії, за яких ця присутність буде збільшена», – зазначила глава румунської дипломатії.
За її словами, Вашингтон ухвалив рішення на основі «обґрунтованого аналізу», який передбачає, що європейським членам НАТО необхідно «збільшити власну обороноспроможність».
«До кінця цього року та в наступному ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – сказала Цою.
Вона уточнила, що «йдеться про союзні сили».
Раніше президент США Дональд Трамп применшив важливість рішення про скорочення американської військової присутності в Румунії. «Я можу вам про це (скорочення контингенту в Румунії – ред.) розповісти, але це не дуже суттєво. Це не має великого значення», – сказав Трамп у розмові з журналістами на борту літака Air Force One під час повернення з Південної Кореї до Вашингтона.
Водночас рішення про скорочення чисельності військових США викликало критику з боку експертів з оборонної політики від Республіканської партії у Вашингтоні. У спільній заяві голови комітетів Сенату та Палати представників з питань збройних сил Роджер Вікер та Майк Роджерс заявили, що виступають «рішуче проти» цього кроку. Вони наголосили, що, хоча європейські союзники погодилися взяти на себе «історичний рівень» тягаря колективної оборони, переозброєння Європи потребуватиме часу.
«Передчасне виведення американських військ зі східного флангу НАТО, і лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії, підриває стримування та ризикує спровокувати подальшу російську агресію», – додали вони.
Скорочення чисельності американських військ у Європі очікувалося протягом кількох місяців, відколи було оголошено, що Пентагон проведе Глобальний огляд збройних сил.
Корінь війни в Україні лежить у давно накопичених безпекових суперечностях Європи, зауважив речник китайського міністерства закордонних справКуо Цзя-кунь у п’ятницю на черговій пресконференції відомства в Пекіні.
Прессекретар МЗС КНР виступив після того, як міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Китай не готовий змусити росію припинити війну в Україні.
На думку Куо Цзя-куня, конфлікт можна врегулювати лише за умови, що будуть враховані законні інтереси всіх сторін у сфері безпеки і шляхом діалогу та переговорів створено збалансовану, ефективну та стійку систему європейської безпеки.
Речник додав, що не Китай перешкоджає закінченню війни, а інші країни розпалюють напруженість, провокують бойові дії і «навіть отримують вигоду від війни».
Куо нагадав, що КНР не є ініціатором війни в Україні й не бере в ній безпосередню участь. За його словами, як постійний член Ради Безпеки ООН Пекін завжди займав об’єктивну та неупереджену позицію, працював над просуванням мирних переговорів, що широко визнається міжнародним співтовариством.
Пекін підтримує більш активну роль Європи в процесі політичного врегулювання війни в Україні, додав речник.
В ході засідання Радбезу ООН, яке скликала Естонія через провокацію трьох російських винищувачів, Сікорський нагадав про попередній інцидент, коли дрони РФ вторглись у Польщу.
Потім він звернувся до російського уряду з “єдиним проханням”.
“Ніхто не підтримує ваші спроби завоювати Україну, і ми не дамо себе залякати. Якщо чергова ракета чи інший об’єкт влетить у наш простір, навмисно чи випадково, і буде збитий, а уламки впадуть на територію НАТО, не приходьте сюди скаржитися. Вас попередили”, – підкреслив Сікорський.
Міністерство закордонних справ України різко відреагувало на візит до окупованого Криму послів Буркіна-Фасо Арістіда Тапсобі, Малі Сейда Камісокі та Нігера Ісси Абду Сідіка в росії, який відбувся 18–20 вересня.
У МЗС наголосили, що такі дії грубо порушують міжнародне право, суверенітет та територіальну цілісність України, а також резолюцію Генасамблеї ООН, зокрема №68/262, що підтверджує невизнання будь-яких спроб змінити статус Криму та Севастополя.
Крім того, дипломати проігнорували українське законодавство, яке регламентує порядок в’їзду на тимчасово окуповані території.
«Дії послів виглядають особливо цинічно на тлі зусиль, які нібито докладають режими Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру для збереження та захисту власного суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів», – йдеться у заяві.
Українська сторона зазначила, що росія намагається використати окремих іноземних дипломатів як інструмент у своїх пропагандистських кампаніях із легітимізації окупації. У МЗС також попередили, що Україна залишає за собою «право на дії у відповідь на будь-які порушення суверенітету та територіальної цілісності».
У Міністерстві закордонних справ скептично ставиться до ідеї відправки миротворців ООН в Україну. Адже механізми ОБСЄ та ООН, які раніше були застосовані, показали свою неефективність.
Про це речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив під час брифінгу.
„Те, що стосується миротворчої місії, мені здається, це гіпотетична розмова станом на зараз”, – сказав Тихий.
Він нагадав, що глава МЗС України Андрій Сибіга раніше зазначав, що механізми ОБСЄ та ООН, які раніше були застосовані для того, щоб моніторити, наприклад, режим припинення вогню або якісь інші елементи досягнення миру в Україні, продемонстрували свою неефективність.
„Тому ми ставимося скептично до застосування механізмів ООН і ОБСЄ в рамках мирного врегулювання або режиму припинення вогню. І міністр часто наголошує, що потрібно шукати якісь альтернативні механізми, щонайменше, коли йдеться про режим припинення вогню. Я думаю, що в такому ключі ми розглядаємо й цю заяву”, – зазначив речник.
На його думку, президент Генасамблеї ООН Анналена Бербок висловлює різні міркування на тему того, як Генасамблея могла б допомогти в регулюванні війни рф проти України.
„Саме це прагнення ми вітаємо, однозначно, і будемо шукати разом способи, як дійсно цей орган залучити до завершення російської агресії та гарантування миру, однозначно. Будемо з ними працювати далі над цим”, – додав Тихий.
