Міністру фінансів Ізраїлю Бецалелю Смотричу заборонили в’їзд до Франції за активне сприяння анексії Західного берега та відкриті заклики до повторної окупації Гази. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Керівник фінансового відомства став уже другим членом ізраїльського уряду, на якого поширюється такий захід. Раніше, 23 травня, в’їзд до країни закрили міністру внутрішньої безпеки Ізраїлю Ітамару Бенгвіру через публікацію відео, в якому він висміював активістів гуманітарної флотилії Global Sumud, захоплених і принизливо затриманих у морі дорогою до Гази.
Голова французького МЗС написав на платформі X, що Бецалель Смотрич активно сприяє анексії Західного берега, відкрито підтримує створення нових поселень, повторну окупацію Гази та економічний крах Палестини. На думку міністра, шкідливі наслідки цих дій для палестинського народу є політикою, яку переважна більшість міжнародної спільноти, віддана дводержавному рішенню, прийняти не може. Барро також додав, що Франція заборонила в’їзд чотирьом лідерам організацій поселенців та 21 поселенцю-насильнику. Крім того, він повідомив про запровадження спільних санкцій разом із Великою Британією, Канадою, Австралією, Новою Зеландією та Норвегією проти осіб, відповідальних за нові поселення на Західному березі річки Йордан та ескалацію насильства, хоча не уточнив деталей і не назвав конкретних імен. Ці п’ять країн ще 10 червня 2025 року оголосили про заборону двом ізраїльським міністрам перебувати на своїх територіях, звинувативши їх у підбурюванні до насильства проти палестинців, на що ізраїльський уряд відповів засудженням, назвавши такі обмеження скандальними.
Ізраїль тримає в окупації Західний берег з 1967 року. Насильство в ізраїльсько-палестинському конфлікті загострилося паралельно з війною в Газі, яка спалахнула після безпрецедентного терористичного нападу палестинської ісламістської організації ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. За підрахунками французького інформаційного агентства AFP, Палестинській адміністрації відомо про загибель близько 1080 палестинських бойовиків та цивільних осіб на Західному березі річки Йордан від рук ізраїльських солдатів або поселенців. Водночас, за офіційними даними Ізраїлю, щонайменше 46 ізраїльських цивільних громадян та військових загинули внаслідок палестинських нападів або під час проведення ізраїльських воєнних операцій.
Політика зниження податків для найбагатших, яку разом із Ліз Трасс проводив міністр фінансів Великобританії, призвела до кризи – він був змушений піти.
Як відомо, після приходу на посаду прем’єр-міністра Великобританії Ліз Трасс вирішила насамперед знизити податки для найбільш забезпечених громадян країни за високої інфляції. Це викликало хвилю невдоволення. Так, на початку жовтня у парламенті Британії зайшла мова про те, щоб винести вотум недовіри Трасс. Як зазначає 14 жовтня New Tork Times, криза, що наростає, досі загрожує її політичному виживанню.
Пані Трасс перебуває при владі менше шести тижнів, і 13 жовтня міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі застеріг колег від спроб усунути її, заявивши, що «зміна керівництва була б катастрофічно поганою ідеєю».
Після початку впровадження ідей Трас ринок акцій та облігацій вкрай болісно відреагував на податкові скорочення, що не фінансуються, а фунт опустився до рекордно низької позначки, в якийсь момент майже зрівнявшись з доларом. У ситуацію був змушений втрутитися Банк Англії, який витратив майже £65 млрд ($74 млрд) на купівлю облігацій задля підтримки ринку.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) розкритикував рішення уряду ВБ, заявивши, що воно посилить нерівність та інфляційний тиск в економіці Великобританії.
3 жовтня стало відомо, що британський уряд вирішив відкласти свої ідеї.
Зокрема, міністр фінансів Квасі Квартенг заявив, що зниження податків для людей, які заробляють понад 150 000 фунтів стерлінгів (170 000 доларів США), «стало відволіканням» від пакету заходів уряду щодо подолання енергетичної кризи та ширшого зниження податків у країні.
Але це не врятувало його від звільнення, про яке стало відомо 14 жовтня.
Деякий час у резиденції британського прем’єра відмовлялися коментувати, чи це було добровільною відставкою чи звільненням. Але Квартенг сам підтвердив пресі, що його звільнено.
Йому довелося перервати візит до Вашингтона, де він проводив переговори з Міжнародним валютним фондом.
На тлі цих новин, як повідомляє ВВС, вартість фунта стерлінгів різко впала. Британська валюта опустилася нижче за 1,12 долара, торгуючись на 1,3% нижче, ніж напередодні.
Квасі Квартенг обіймав посаду лише 38 днів. Це на 8 днів більше, ніж канцлер Ієн Маклауд, який помер від серцевого нападу через 30 днів після вступу на посаду 1970 року.
Міністр фінансів Хорватії Здравко Марич несподівано подав у відставку. Суспільне телебачення країни (HRT) повідомило про особисті причини. Новину підтвердили в уряді.
Як повідомляють ЗМІ, навіть члени уряду не знали, що Марич планує покинути посаду. Про свої плани він розповів лише прем’єр-міністру Хорватії Андрею Пленковичу.
45-річний Марич, який не був партійним і очолював мінфін протягом шести років, виявився найпопулярнішим міністром в уряді Пленковича. Припускають, що він іде в приватний сектор.
Протягом років Здравко Марич провів кілька податкових реформ, відіграв значну роль у впорядкуванні державних фінансів та реформі бюджетних видатків.
Його місце може зайняти Марко Пріморац, радник з економічних питань колишньої глави держави Колінди Грабар-Кітарович, нині професорки Економічного університету в Загребі.
Хорватія на порозі переходу на євро
За два дні до відставки міністра фінансів Хорватії Європейський парламент (ЄП) підтримав вступ країни до єврозони 1 січня 2023 року.
ЄП прийняв звіт депутата Зігфріда Мурешана, згідно з яким Хорватія виконує всі умови для введення євро.
У документі зазначається, що країна готова запровадити євро, незважаючи на світову економічну кризу, спричинену пандемією, зростання інфляції та напад росії на Україну, ідеться в повідомленні Європарламенту.
«Реформи уряду Хорватії за останні роки зміцнили економіку та підготували ґрунт для приєднання до єврозони. З точки зору країни, місцевих компаній і населення, а також різних галузей економіки, включно з туризмом, запровадження євро є, безумовно, гарним рішенням», – заявив доповідач Зігфрід Мурешан.
Хорватія стане 20-м членом єврозони. Позицію Європарламенту буде передано членам єврозони, які затвердять рішення про введення в країні євро.
“This is my last extension” as NATO Secretary General, says @jensstoltenberg. He tells me that “to be a secretary general that keeps this big alliance together, that has been extremely meaningful.” pic.twitter.com/y6rVQVuVO9
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
★Very interesting case😂 DIOR HAND BAGS threw Mongolia into political crisis and sparked a prime minister’s resignation. Mongolian PM 23 years old son post their extravagant lifestyle,♥️Girlfriend gift photos Then protest all over the country which concluded over pm resignation pic.twitter.com/hpAQot1fZY
