Керівники НАТО провели зустріч у Литві, де обговорювали виклики, що стоять перед військовим альянсом, а також наступні кроки, визначені для покращення оборонних можливостей. У зв’язку з інцидентами з дронами, що сталися нещодавно на східному фланзі НАТО, було сформульовано чітке послання на адресу Росії: відповідальність лежить на Москві, навіть якщо порушення повітряного простору не були навмисними.
“НАТО готове захищати всю свою територію”, — заявила заступниця генерального секретаря Радміла Шекеринська на засіданні Парламентської асамблеї НАТО. У своїй промові вона зазначила, що сухопутні підрозділи альянсу присутні від Балтійського моря аж до Чорноморського регіону, тоді як повітряні сили військового альянсу гарантують безпеку всього східного флангу. Заступниця генерального секретаря висловила солідарність у зв’язку з інцидентом із дроном у Румунії, а також згадала про напади на українських цивільних осіб та глобальні загрози, повідомляє Origo з посиланням на офіційний сайт НАТО.
Заступниця генерального секретаря повідомила, що через шість тижнів в Анкарі відбудеться наступний саміт НАТО, на якому на порядку денному буде виконання прийнятих досі рішень. Після того, як країни-члени прийняли ціль щодо видатків на оборону, що має бути досягнута до 2035 року і становитиме п’ять відсотків ВВП, увага спрямована на розвиток військових можливостей.
За словами Шекеринської, трансатлантична співпраця залишається міцною, однак необхідний більший баланс у розподілі навантаження, і, на думку США, Європа має взяти на себе більшу відповідальність за забезпечення власної безпеки.
Шекеринська наголосила, що зміцнення оборонної промисловості є необхідним. Вона назвала особливо важливим розширення систем протиповітряної оборони, протиракетних та перехоплювальних потужностей, а також розвиток засобів захисту від дронів. Для цього необхідне прискорення виробництва, розширення мереж постачання та створення нової трансатлантичної оборонно-промислової інфраструктури.
Маркос Перестрелло, голова Парламентської асамблеї НАТО, заявив, що на Москві лежить відповідальність за інциденти з дронами, що стосуються східних членів НАТО, навіть якщо порушення повітряного простору відбулися ненавмисно.
Перестрелло назвав чотири пріоритетні завдання для Альянсу: збільшення військових можливостей та оборонних витрат, зміцнення ролі Європи в НАТО разом із справедливішим розподілом навантаження, розвиток соціальної стійкості, а також підтримку України. Він наголосив, що в нинішніх міжнародних умовах збереження сили НАТО є життєво важливим.
У понеділок президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що суперечки щодо особи європейського уповноваженого з питань миру відволікають увагу від питань, що стосуються безпеки континенту. Згідно зі статтею LRT, він зазначив, що безпека Європи вирішується в Україні, тому Росію потрібно зупинити і відтіснити, а не йти їй на поступки. Він додав, що ця ідея не відповідає цілям Європи у сфері безпеки.
На думку литовського глави держави, за відсутності чітко визначених кордонів та стримуючих факторів Росія може стати ще більш самовпевненою. Він також звернув увагу на те, що наразі найбільшою проблемою альянсу є не брак ресурсів, а відсутність політичної волі та справедливого розподілу навантаження. Він зазначив, що Україна виграла час для НАТО, який не можна змарнувати.
На тлі російсько-української війни кілька європейських країн посилюють підготовку цивільного населення до можливого збройного конфлікту. Поки в Польщі проводять тренінги з виживання, а у Фінляндії та Швеції роздають посібники з підготовки до війни, Велика Британія значно відстає. На думку експертів, у разі можливого російського нападу британська оборона зіткнеться з серйозними викликами, тоді як розвідка побоюється, що населення не сприймає загрозу з належною серйозністю.
[type] => post [excerpt] => Керівники НАТО провели зустріч у Литві, де обговорювали виклики, що стоять перед військовим альянсом, а також наступні кроки, визначені для покращення оборонних можливостей. У зв'язку з інцидентами з дронами, що сталися нещодавно на східному фланз... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1780398420 [modified] => 1780397795 ) [title] => На думку глави литовської держави, росію потрібно стримувати, а не йти з нею на поступки [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=188018&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187950 [uk] => 188018 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 187951 [image] => Array ( [id] => 187951 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan.jpg [original_lng] => 185494 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/nato-katonak-litvan.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 153 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 187951 [_edit_lock] => 1780387001:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 110569767000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 977086 [1] => 9 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Спецтема [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1980 ) [tags_name] => Array ( [0] => Литва ) ) [1] => Array ( [id] => 187928 [content] =>
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на чолі урядової делегації прибула до столиці Литви – Вільнюса.
Про це вона повідомила в Телеграм у понеділок, 1 червня.
„Рада бути в країні, де не треба пояснювати, за що і за кого ми воюємо. А можна одразу починати з розмови про те, як нам разом стати сильнішими. Прем’єр-міністерко Литовської Республіки Інго Ругінене, дякую за теплу зустріч”, – написала вона.
Тим часом Delfi інформує, що Свириденко 1-2 червня перебуватиме з візитом у Латвії. Як поінформували у латвійській Державній канцелярії, вже сьогодні в рамках візиту вона зустрінеться з новим прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом за участю делегацій.
Литва викликала тимчасового повіреного Білорусі у зв’язку з черговим порушенням повітряного простору країни вночі у середу.
Про це повідомляє LRT.
За даними закордонного відомства Литви, повітряний простір країни було порушено вночі у середу, 13 травня, за допомогою запущених із території Білорусі метеозондів.
Масштаб інциденту виявився критичним для безпеки польотів:
Пряма небезпека: Некеровані повітряні кулі створили реальну загрозу для пасажирських літаків цивільної авіації.
Блокування неба: Через загрозу зіткнення диспетчерські служби були змушені оперативно запровадити обмеження та тимчасово закрити повітряний простір над міжнародним аеропортом Вільнюса.
Представнику Білорусі наголосили, що Вільнюс вважає ці повторювані інциденти гібридною атакою проти Литви, за яку Білорусь несе відповідальність.
Під час вручення ноти протесту білоруському дипломату представники литовського зовнішньополітичного відомства наголосили, що Вільнюс не вважає запуск зондів випадковістю. Офіційна влада Литви кваліфікує ці повторювані інциденти як свідому гібридну атаку з боку режиму Александра Лукашенка.
В МЗС підкреслили, що Білорусь несе повну міжнародну відповідальність за провокації на кордоні та створення небезпечних ситуацій у небі над країною-членом НАТО. Литва вимагає від Мінська негайно припинити подібні агресивні дії.
Литва доєднається до ініціативи США щодо розблокування Ормузької протоки. Про це повідомляє видання Lrt.
У заяві Державної ради оборони (ДРО) Литви йдеться, що, розглянувши подану міністерством оборони країни інформацію та пропозиції щодо участі у забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці, відомство схвалило приєднання країни до міжнародних зусиль.
Як повідомляється, ДРО схвалила спрямування до 40 військовослужбовців та цивільних службовців системи оборони литовської армії для участі разом із союзниками у міжнародних операціях в Ормузькій протоці, а також запропонувала уряду негайно ініціювати відповідну операцію.
Литва, враховуючи потреби Сполучених Штатів Америки, також готова надати логістичну підтримку та дозволити використання своєї військової інфраструктури, йдеться у повідомленні.
Литва зобов’язується виділити понад 10 мільйонів євро на підтримку ініціатив, пов’язаних із поверненням викрадених РФ дітей, психологічною та медичною реабілітацією, зміцненням системи опіки та забезпеченням відповідальності за злочини.
Про це йдеться у повідомлені литовського Міністерства закордонних справ, інформує “Європейська правда”.
Як зазначено, 11 травня в Брюсселі в кулуарах засідання Ради з питань закордонних справ глава МЗС Литви Кястутіс Будріс зустрівся зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.
Міністри підписали спільну декларацію, в якій Литва зобов’язується виділити понад 10 мільйонів євро на підтримку зазначених ініціатив.
Ця підтримка буде спрямована на конкретні проєкти, які допоможуть дітям повернутися додому, оговтатися від перенесеної травми та безпечно інтегруватися у свої спільноти.
“Доля українських дітей – це випробування наших цінностей. Депортації та спроби стерти їхню ідентичність є частиною жорстокої агресії Росії. Литва підтримуватиме Україну не тільки словами, а й конкретними діями, інвестиціями та довгостроковими зобов’язаннями”, – заявив Будріс.
«Для держави важливо знати, в яких інших країнах служать громадяни Литви та які посади вони обіймають. Тому для усіх громадян встановлено обов’язок отримання дозволу. Це забезпечує досягнення цілей держави: знати, де служать її громадяни, та заздалегідь запобігати загрозам», – йдеться у повідомленні.
Згідно із пропозицією, міністр внутрішніх справ видаватиме дозволи, коли громадянин Литви має намір працювати політиком, чиновником або на інших посадах, пов’язаних із правосуддям, державним управлінням чи службою в іноземних установах, де вимагається іноземне громадянство або присяга на вірність.
Окремо, міністр оборони вирішуватиме питання про дозволи для громадян Литви, які бажають вступити на військову службу до збройних сил іншої держави.
Міністерство внутрішніх справ навело як приклад Французький іноземний легіон, де військова служба не вимагає отримання громадянства чи присяги; у таких випадках громадянам Литви дозвіл буде не потрібен.
“У дозволах буде відмовлено, якщо служба становить загрозу безпеці Литви, суперечить національним чи зовнішньополітичним інтересам, або якщо особа не пройшла обов’язкову військову службу”, – пише LRT.
Пропозиція також передбачає, що громадянство Литви може бути анульоване не лише за поточну службу без дозволу, але й за таку діяльність у минулому.
Зазначається, що цьогоріч понад 20 громадян Литви отримали дозвіл на службу у збройних силах різних європейських та інших держав.
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругійнене заявила, що у країни немає підстав для панічних оцінок можливої загрози з боку Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Delfi.lt.
Після слів президента України Володимира Зеленського про потенційні ризики для країн Балтії з боку Росії, в Естонії та Литві послідувала реакція на рівні політичного керівництва.
Частина естонських політиків визнала подібні оцінки надмірними і такими, що можуть ускладнювати діалог між союзниками.
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругійнене, коментуючи ситуацію у спілкуванні з журналістами в середу, заявила, що підстав для “риторики залякування”, яку несе в маси Зеленський, зараз немає.
“Тим більше, що для такої риторики немає жодних передумов. Якби ми бачили, що такі передумови існують, то, очевидно, наша риторика теж змінилася б. Сьогодні хочу сказати, що ми вкладаємо значні фінансові ресурси в оборону, ми є членами альянсу НАТО, (…) і на сьогодні, безумовно, немає жодних сигналів про те, що могли б бути певні моменти нападу тут і зараз”, – заявила глава уряду журналістам у середу.
Водночас Ругіненє зазначила, що Литва зважає на географічну близькість до потенційних зон напруженості, включно із сусідством із Білоруссю, де періодично фіксують різноманітні гібридні впливи та провокації.
За її словами, саме тому особливе значення має постійне вдосконалення оборонного планування та адаптація стратегій відповідно до поточних викликів.
Литва й надалі відмовлятиме прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо у доступі до повітряного простору для запланованого польоту до Москви з нагоди вшанування пам’яті жертв Другої світової війни.
Як пише “Європейська правда”, про це заявив у вівторок радник президента Литви з питань національної безпеки Дейвідас Матульоніс, його цитує LRT.
Радник зазначив, що така позиція Литви є постійною та не зміниться.
“Ми, безумовно, не підтримуємо прагнення держав налагоджувати відносини з державою-агресором. Тому це наша дуже чітка моральна позиція, якої ми дотримуємося”, – сказав Матульоніс в ефірі Žinių Radijas.
Міністерство закордонних справ Литви повідомило LRT у понеділок, що країна не отримувала запиту від Словаччини щодо прольоту. Однак міністерство не уточнило, чи прийняла Литва рішення заборонити літаку Фіцо доступ до повітряного простору.
Фіцо висловив обурення у вихідні щодо відмови країн Балтії дозволити йому використовувати їхній повітряний простір для поїздки до Москви.
[type] => post [excerpt] => Литва й надалі відмовлятиме прем'єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо у доступі до повітряного простору для запланованого польоту до Москви з нагоди вшанування пам'яті жертв Другої світової війни. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1776780540 [modified] => 1776773862 ) [title] => У Литві кажуть, що не пускати літак Фіцо в Москву на 9 травня – це моральна позиція [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184168&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184202 [uk] => 184168 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 184169 [image] => Array ( [id] => 184169 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f.jpg [original_lng] => 82255 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f-768x403.jpg [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f-1024x538.jpg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/63547450-f40e8cb0c2245f997277d8ae77d3a30f.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1776763068:3 [_thumbnail_id] => 184169 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 285 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 842377063002 [_oembed_7be0775b64e57a7f384fa4cb6a1e84db] =>
I met with the Prime Minister of Slovakia, @RobertFicoSVK, in Yerevan. Ukraine is open to constructive dialogue with Slovakia and is interested in developing strong relations.
We discussed cooperation across various areas and holding a government meeting in the format of an… pic.twitter.com/ZaWAiDKZm5
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 4, 2026
Словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Литва та Латвія не дозволили його літаку проліт через свій повітряний простір на шляху до Москви, куди він планує вирушити на парад 9 травня.
Про це політик повідомив у відеозверненні, опублікованому у Facebook.
За словами Фіцо, обидві балтійські країни вже офіційно поінформували Братиславу про відмову у транзитному прольоті.
«Литва і Латвія вже повідомили нам, що не дозволять проліт через свою територію дорогою до Москви», – сказав він.
Очільник уряду Словаччини додав, що має намір знайти альтернативний маршрут. Він також нагадав, що схожа ситуація вже траплялася раніше, коли, за його словами, переліт ускладнила Естонія.
[type] => post [excerpt] => Словацький прем'єр Роберт Фіцо заявив, що Литва та Латвія не дозволили його літаку проліт через свій повітряний простір на шляху до Москви, куди він планує вирушити на парад 9 травня. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1776593460 [modified] => 1776585895 ) [title] => Фіцо заявив, що Литва і Латвія заборонили проліт його літака в Москву [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183931&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184046 [uk] => 183931 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 183932 [image] => Array ( [id] => 183932 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [original_lng] => 97274 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/235376-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1776575186:3 [_thumbnail_id] => 183932 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 407 [translation_required_done] => 1 [_oembed_e20321c3c38422d9e49b9d37c8ee49eb] =>
I have just promulgated the Law on Defense Financing, mandating 5% of GDP for defense from 2027 onwards.
This will strengthen Latvia’s defense capabilities and resilience while honoring NATO commitments from the Hague Summit.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що наразі НАТО переживає трансформацію, і тепер на плечі Європи ляже більший тягар, з яким їй доведеться впоратися.
Трансформація НАТО розпочалася ще до саміту в Гаазі, і цей процес триває напередодні саміту в Анкарі, наголосив міністр.
„Не буде НАТО таким, яким воно було вчора чи позавчора. Воно трансформується. На наші плечі, на плечі Європи, ляже більший тягар, і ми маємо впоратися з ним, і ми повинні впоратися з ним за рахунок збільшення видатків на оборону”, – сказав він.
При цьому міністр закликав „усвідомити абсолютну необхідність участі США в безпеці та обороні“ Європи. „Альтернатив немає“, – підкреслив Будріс, вказуючи на голоси, що сумніваються, в Європі, які не згодні з політикою США та припускають, що Європа має бути більш автономною.
За словами Будріса, тут він бачить закономірність: „Чим нижчі витрати на оборону, тим гучніші голоси проти США“.
„РФ є довготерміновою прямою військовою загрозою для нас протягом багатьох поколінь, ми повинні активізуватися”, – переконаний литовський міністр.
