Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що інформація від розвідок вказує на можливу підготовку Росією провокацій у Польщі чи країнах Балтії з метою перевірки єдності НАТО.
“Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки чи мету”, – пояснив лідер Литви.
“Тому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що йдеться про кінетичні операції – не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, – додав Науседа.
Тому, зазначив президент, через цю загрозу Литва останнім часом посилила захист критично важливої транспортної та енергетичної інфраструктури.
Влада готується до широкого спектру можливих атак, які могли б порушити роботу ключових об’єктів.
“Важливо все, що може зупинити роботу цих об’єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею”, – наголосив Науседа.
НАТО модернізувало свою 10-річну місію з патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing, розширивши її до місії ППО. Тепер над Балтією можуть збивати повітряні цілі.
Про це пише Reuters.
Відомо, що місію в Литві, Латвії та Естонії запустили в 2004 році одразу після приєднання держав до Альянсу, оскільки ті не мають власної винищувальної авіації.
«Сучасна місія повітряної поліції призначена для мирного часу, коли бійці реагують на інциденти. Таким чином, ми показуємо, що беремо до уваги інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, не є повністю мирним середовищем», – казав литовський президент Гітанас Науседа.
За словами глави МЗС Естонії Маркуса Цахни, оновлена місія НАТО буде «більш гнучка» й швидше реагуватиме на повітряні загрози.
У 2014 році, після анексії росією Криму, місію розширили до сучасних повноважень. Так, повітряний простір балтійських країн патрулює десяток винищувачів Альянсу, які базуються на двох аеродромах. Наразі вони працюють у повітрі за умов присутності російських літаків поблизу вод трьох країн: від Калінінградської області до Фінської затоки й далі до кордонів основної території рф.
Уранці четверга, 7 травня, Повітряні сили Латвії зафіксували проникнення іноземних безпілотників у повітряний простір країни з боку росії. Один із дронів врізався в порожній нафтовий резервуар. Тоді міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах росії для вручення ноти протесту через інцидент з дронами, які летіли з російського повітряного простору.
Президент Литви Гітанас Науседа затвердив склад нового уряду, запропонований Міндаугасом Сінкявічюсом.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на LRT.
Як зазначили в адміністрації литовського президента, відповідний указ Науседа підписав у понеділок, 6 липня.
“У понеділок Гітанас Науседа, керуючись Конституцією та беручи до уваги подання прем’єр-міністра Міндаугаса Сінкявічюса, підписав указ, яким затвердив склад XXI уряду”, – йдеться в повідомленні адміністрації президента.
Тепер Сінкявічюс має представити литовському Сейму програму свого уряду, після чого депутати проголосують за затвердження міністрів на посадах.
Литва за прикладом Фінляндії хоче дозволити розміщення ядерної зброї на території своєї країни через складну геополітичну ситуацію, що складається у Європі.
Про це пише державна телерадіокомпанія LRT, посилаючись на заяву президента Литви Гітанаса Науседи.
Науседа вважає, що стаття 137 Конституції, яка прямо забороняє розміщувати зброю масового ураження і створювати іноземні військові бази на литовській території, уже «застаріла».
«Геополітична ситуація погіршується. Наша конституція писалася, коли геополітичні обставини були абсолютно іншими», – сказав Науседа.
Зараз винятком є розміщена у країні група НАТО з постійною присутністю до 5 тисяч німецьких військовослужбовців.
Президент також додав, що Литва оточена арсеналом озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки, розміщені в російській Калінінградській області та в Білорусі, яка є найближчим союзником Москви.
«Тепер, коли лідери литовських політичних партій у принципі погодилися змінити конституцію країни, залишається вирішити, внести чи поправки голосуванням у парламенті – як це зробила Фінляндія, – або провести референдум», – пояснив лідер Литви.
Як відомо, у Фінляндії нещодавно скасували заборону на ядерну зброю. Новий закон дозволяє імпортувати, виробляти, постачати та зберігати ядерну зброю на території країни.
1 липня зміни, за які проголосував парламент, підписав президент Фінляндії Александр Стубб.
Також ми повідомляли, що європейські столиці вперше з часів закінчення Холодної війни почали всерйоз розглядати можливість розробки власної ядерної зброї.
А в іноземних медіа з’являлась інформація, що США обговорюють можливість розміщення додаткових ядерних озброєнь у Європі та залучення нових країн НАТО до програми ядерного розподілу, яка наразі охоплює шість держав.
Сейм Литви у вівторок підтримав денонсацію угоди з Білоруссю про особливий режим транскордонних поїздок для мешканців прикордоння обох країн, яка за 16 років так і не запрацювала.
Про це повідомляє LRT.
На засіданні 30 червня литовський Сейм одностайно проголосував за денонсацію угоди 2010 року з Білоруссю щодо режиму поїздок для мешканців прикордоння.
Угода передбачала, що окремі групи білорусів та литовців, які проживають поруч з держкордоном, мали отримати право перетину кордону без візи та, за наявності спецдозволів, могли перебувати у межах 50 км на території сусідньої країни на період до 90 днів кожні пів року.
Дозволи для такого особливого режиму мандрівок могли отримувати особи, які мали для цього обґрунтовані родинні, торгово-економічні, культурні чи інші важливі причини – але без права на працевлаштування.
Сейм Литви ратифікував угоду у 2011 році, але вона так і не набула чинності, тому що Білорусь не поінформувала Вільнюс про завершення своїх внутрішніх процедур, що мали бути виконані для цього.
Денонсацію угоди ініціювало МЗС Литви навесні 2026 року. Минулого тижня проєкт відповідного рішення внесли до Сейму.
Науседа 23 червня прийняв відставку уряду Інги Ругінене та призначив її тимчасовою прем’єркою – на період до призначення нового уряду після переформатування коаліції.
У середу президент очікувано зустрінеться з кандидатом на посаду прем’єра Міндаугасом Сінкявічюсом, лідером соціал-демократів, а вже у четвер внесе його кандидатуру на розгляд Сейму.
У разі затвердження Сінкявічюс протягом 15 днів має презентувати склад і програму уряду за погодженням з президентом, після чого відбудеться голосування у Сеймі за затвердження нового уряду.
Уряд Литви на чолі з Інгою Ругінене наступного вівторка подасть у відставку після реорганізації керівної коаліції, з якої виключили ультраправих.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє LRT.
Як повідомив радник прем’єр-міністерки Ігнас Альгірдас Добровольскас, уряд Ругінене має намір подати у відставку 23 червня на позачерговому засіданні.
“Можу сказати, що наразі цей день запланований, і питання про відставку має бути порушено”, – заявив Добровольскас.
Закон передбачає, що прем’єр-міністр подає президенту письмове повідомлення про відставку уряду, про що оголошується на засіданні кабінету міністрів.
Після того як глава держави отримає це повідомлення, у нього є не більше ніж 15 днів, щоб подати на розгляд Сейму кандидатуру нового прем’єр-міністра. Очікується, що ним стане лідер соціал-демократів Міндаугас Сінкявічюс.
Після затвердження Сеймом прем’єр матиме не більше 15 днів, щоб подати на голосування парламенту склад та програму уряду, узгоджену з президентом.
Лідер Литовської соціал-демократичної партії Міндаугас Сінкявічюс підтвердив, що Союзу демократів “В ім’я Литви”, яких запросили до коаліції замість ультраправої “Зорі Німану”, пропонують три міністерства – енергетики, охорони здоров’я та сільського господарства.
Він також розкрив, що початково їм хотіли пропонувати два, тоді як політсила запросила чотири, тож досягнуте рішення є компромісом. Імена нових міністрів ще не визначені.
За його словами, можуть змінитися також очільники деяких міністерств, які зберігають за собою соціал-демократи.
На питання про можливу заміну очільника МЗС Кястутіса Будріса Сінкявічюс сказав, що це питання ще не обговорювали.
Державам Євросоюзу варто посилювати конвенційну обороноздатність, але ядерний захист безперечно є важливим для європейської оборони.
epa05954450 Former Prime Minister of Lithuania Andrius Kubilius, attends the 9th European Economic Congress inauguration in Katowice, Poland, 10 May 2017. The three-day congress will be used to discuss economic challenges for Poland and Europe. EPA/Andrzej Grygiel POLAND OUT
Про це, як передає кореспондентка “Європейської правди”, заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс на полях неформального засідання міністрів оборони ЄС на Кіпрі 8 червня.
Єврокомісар наголосив на важливості ядерного захисту в системі безпеки Євросоюзу.
“Це (розміщення ядерної зброї – “ЄП”) вимагатиме внесення змін до конституції моєї країни (Литви – “ЄП”). Але нам усім потрібно бути готовими діяти найефективнішим чином – і, безперечно, ядерний захист є надзвичайно важливим”, – заявив Кубілюс.
Він нагадав, що Сполучені Штати попросили європейців “взяти на себе основну відповідальність за звичайну (конвенційну) оборону.
“Вони (США – “ЄП”) залишатимуться на другорядній ролі в європейській обороні. І вони також обіцяють ядерну парасольку. Тож деякі європейські країни починають активізуватися, розглядаючи, як можна посилити цей європейський стовп НАТО, ядерного стримування”, – пояснив єврокомісар.
На його переконання, у разі набуття досвіду “успішної розробки загальноєвропейських проєктів” у сфері звичайної оборони, держави Європи будуть “набагато кращими та набагато успішнішими у сфері ядерних загальноєвропейських оборонних проєктів”.
Керівники НАТО провели зустріч у Литві, де обговорювали виклики, що стоять перед військовим альянсом, а також наступні кроки, визначені для покращення оборонних можливостей. У зв’язку з інцидентами з дронами, що сталися нещодавно на східному фланзі НАТО, було сформульовано чітке послання на адресу Росії: відповідальність лежить на Москві, навіть якщо порушення повітряного простору не були навмисними.
“НАТО готове захищати всю свою територію”, — заявила заступниця генерального секретаря Радміла Шекеринська на засіданні Парламентської асамблеї НАТО. У своїй промові вона зазначила, що сухопутні підрозділи альянсу присутні від Балтійського моря аж до Чорноморського регіону, тоді як повітряні сили військового альянсу гарантують безпеку всього східного флангу. Заступниця генерального секретаря висловила солідарність у зв’язку з інцидентом із дроном у Румунії, а також згадала про напади на українських цивільних осіб та глобальні загрози, повідомляє Origo з посиланням на офіційний сайт НАТО.
Заступниця генерального секретаря повідомила, що через шість тижнів в Анкарі відбудеться наступний саміт НАТО, на якому на порядку денному буде виконання прийнятих досі рішень. Після того, як країни-члени прийняли ціль щодо видатків на оборону, що має бути досягнута до 2035 року і становитиме п’ять відсотків ВВП, увага спрямована на розвиток військових можливостей.
За словами Шекеринської, трансатлантична співпраця залишається міцною, однак необхідний більший баланс у розподілі навантаження, і, на думку США, Європа має взяти на себе більшу відповідальність за забезпечення власної безпеки.
Шекеринська наголосила, що зміцнення оборонної промисловості є необхідним. Вона назвала особливо важливим розширення систем протиповітряної оборони, протиракетних та перехоплювальних потужностей, а також розвиток засобів захисту від дронів. Для цього необхідне прискорення виробництва, розширення мереж постачання та створення нової трансатлантичної оборонно-промислової інфраструктури.
Маркос Перестрелло, голова Парламентської асамблеї НАТО, заявив, що на Москві лежить відповідальність за інциденти з дронами, що стосуються східних членів НАТО, навіть якщо порушення повітряного простору відбулися ненавмисно.
Перестрелло назвав чотири пріоритетні завдання для Альянсу: збільшення військових можливостей та оборонних витрат, зміцнення ролі Європи в НАТО разом із справедливішим розподілом навантаження, розвиток соціальної стійкості, а також підтримку України. Він наголосив, що в нинішніх міжнародних умовах збереження сили НАТО є життєво важливим.
У понеділок президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що суперечки щодо особи європейського уповноваженого з питань миру відволікають увагу від питань, що стосуються безпеки континенту. Згідно зі статтею LRT, він зазначив, що безпека Європи вирішується в Україні, тому Росію потрібно зупинити і відтіснити, а не йти їй на поступки. Він додав, що ця ідея не відповідає цілям Європи у сфері безпеки.
На думку литовського глави держави, за відсутності чітко визначених кордонів та стримуючих факторів Росія може стати ще більш самовпевненою. Він також звернув увагу на те, що наразі найбільшою проблемою альянсу є не брак ресурсів, а відсутність політичної волі та справедливого розподілу навантаження. Він зазначив, що Україна виграла час для НАТО, який не можна змарнувати.
На тлі російсько-української війни кілька європейських країн посилюють підготовку цивільного населення до можливого збройного конфлікту. Поки в Польщі проводять тренінги з виживання, а у Фінляндії та Швеції роздають посібники з підготовки до війни, Велика Британія значно відстає. На думку експертів, у разі можливого російського нападу британська оборона зіткнеться з серйозними викликами, тоді як розвідка побоюється, що населення не сприймає загрозу з належною серйозністю.
