Латвія і надалі виділятиме 0,25 відсотка ВВП на допомогу Україні.
Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на латвійському полігоні Адажі, повідомляє Укрінформ.
„Ми бачимо, що відбувається в Україні. Я поінформував генерального секретаря про те, що Латвія буде продовжувати надавати (Україні) допомогу у 0,25 відсотка ВВП, це вже включено до нашого бюджету на 2025-2026 роки. Очевидно, що нам потрібна також підтримка від НАТО, щоб ми надали Україні все, чого вона потребує, і зробили це просто зараз. Щоб Україна мала право використовувати на полі бою все, що отримала, без жодних обмежень”, – наголосив Рінкевичс.
Він зауважив, що союзники мають докласти зусиль для посилення Альянсу, включаючи збільшення фінансування сектору оборони й безпеки, мінімальний рівень якого був визначений у 2 відсотки ВВП.
„Латвія нині виділяє 3,4 відсотка від ВВП на оборону. Ми бачимо, що агресивна росія та її сателіт Білорусь не готові зупинитися в Україні, вони продовжують виробляти та випробовувати зброю, щоб представити себе як світову силу. Очевидно, що в цих умовах країни-члени більше не можуть говорити лише про 2 відсотки від ВВП, на оборону мають виділятися значно більші суми. Тож 2,5 або 3 відсотки, на мою думку, є необхідним мінімальним порогом”, – зазначив президент Латвії.
Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав допомогу, яку Латвія надає Україні, включаючи поставки військового обладнання, боєприпасів і тренування військовослужбовців.
„Україна терміново потребує нашої допомоги. Путін буде використовувати зиму як зброю, він намагається зруйнувати енергетичну систему України. Тож ми всі маємо посилити підтримку України, включаючи зміцнення системи протиповітряної оборони, щоб захистити критичну інфраструктуру… Допомагаючи Україні як незалежній й суверенній державі перемогти, ми робимо правильний крок для власної безпеки”, – наголосив керівник Альянсу.
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Сейм Латвії 19 вересня ухвалив в остаточному читанні поправки до Закону про кредитні установи, що передбачають заборону на використання у банкоматах латвійських комерційних банків російської мови. Про це повідомляє Delfi.
Банкомати мають бути налаштовані латиською мовою. Також вони можуть бути налаштовані офіційними мовами країн-членів ЄС та Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) або країн-кандидатів.
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Згідно із даними опитування Банку Латвії „Платіжний радар”, у лютому 2024 року готівкові платежі становили у середньому 23% від повсякденних платежів.
Як заявили у Міністерствіфінансів, значення доступності готівки зростає у ситуаціях, коли платіжні системи недоступні, але водночас інфраструктура для зняття готівки значно скорочується. В останні роки в країні суттєво зменшилася кількість філій кредитних установ та розрахункових центрів, де можна отримати готівку.
У новій Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Словаччина та Латвія, а також ще чотири держави ЄС втратили посади віцепрезидентів.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
У вівторок Урсула фон дер Ляєн представила кандидадів у свою нову комісію.
Так, посади віцепрезидентів, яких буде шестеро, отримали четверо жінок і двоє чоловіків. Фон дер Ляєн врахувала, аби троє були зі „старих” країн-членів і решта – з „нових” зі Східної та Північної Європи.
Одна з них – експрем’єрка Естонії Кая Каллас, яку призначають головною дипломаткою ЄС і ця посада автоматично суміщена з посадою віцепрезидента.
Також посади віцепрезидентів отримали представники Іспанії (Тереза Рібера, портфель чистого, справедливого і конкурентоспроможного переходу), Фінляндії (Хенна Вірккунен відповідатиме за питання технічного суверенітету, безпеки та демократії), Франції (Стефан Сежурне буде віцепрезидентом з питань процвітання та промислової стратегії), Румунії (Роксана Мінзату матиме портфель віцепрезидента з питань персоналу, навичок і готовності) та Італії (Рафаеле Фітто відповідатиме за питання згуртованості та реформ).
У попередній комісії фон дер Ляєн було семеро віцепрезидентів, ними були представники Данії, Латвії, Словаччини, Іспанії, Чехії, Хорватії та Греції.
У НАТО не можуть точно підтвердити, що падіння російського безпілотника на території Латвії було навмисним. Але сам факт є небезпечним і безвідповідальним для рф.
Про це заявила офіційний представник НАТО Фара Дахлаллах (Farah Dakhlallah) у коментарі Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 вересня.
«Від моменту повномасштабного вторгнення росії до України у 2022 році фрагменти російських безпілотників та ракети неодноразово знаходили на території союзників. Хоча ми не маємо інформації, яка вказує на навмисний напад росії на союзників, ці дії безвідповідальні та потенційно небезпечні», – сказала вона.
Дахлалла нагадала, що у відповідь на війну рф альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі, у тому числі в Румунії та Латвії.
Нагадаємо, у ніч на 8 вересня армія рф вкотре запустила «шахеди» у бік України. Декілька дронів порушили повітряний простір Румунії. Також у Латвії виявили уламки російського безпілотника.
Глава МЗС України відреагував на падіння російських дронів у двох країнах НАТО.
[type] => post [excerpt] => У НАТО не можуть точно підтвердити, що падіння російського безпілотника на території Латвії було навмисним. Але сам факт є небезпечним і безвідповідальним для рф. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1725893880 [modified] => 1725893178 ) [title] => У НАТО прокоментували падіння російського безпілотника в Латвії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=126153&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 126153 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 126154 [image] => Array ( [id] => 126154 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1.jpg [original_lng] => 52518 [original_w] => 1600 [original_h] => 1093 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1-300x205.jpg [width] => 300 [height] => 205 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1-768x525.jpg [width] => 768 [height] => 525 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1-1024x700.jpg [width] => 1024 [height] => 700 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1-1536x1049.jpg [width] => 1536 [height] => 1049 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1.jpg [width] => 1600 [height] => 1093 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/shutterstock-154802510-1.jpg [width] => 1600 [height] => 1093 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1725882378:8 [_thumbnail_id] => 126154 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 308 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 20329 [1] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => Латвія [1] => НАТО ) ) [4] => Array ( [id] => 126071 [content] =>
На початку 2025 року в Латвії відбудеться міжнародний саміт, з метою популяризувати діяльність коаліції дронів.
Про це повідомляє Delfi, з посиланням на заяву очільника латвійського Міноборони Андріса Спрудса під час засідання «Рамштайн».
Згідно зі словами глави латвійського оборонного відомства, для того, щоб допомогти Україні отримати перевагу у використанні безпілотників, створити надійні ланцюги поставок компонентів та розвивати виробництво дронів у країнах НАТО, необхідно сприяти діяльності коаліції дронів та обмінюватися інформацією про інновації у сфері БПЛА.
Спрудс наголосив, що саміт у Латвії стане місцем зустрічі керівництва коаліції, експертів з різних країн, представників держав та індустрії дронів.
Згідно з його словами, Латвія уклала угоду з Україною про навчання українських військових пілотуванню безпілотників, а у 2025 році країна виділить коаліції дронів 20 мільйонів євро.Play Video
Він також закликав учасників «Рамштайну» надати Україні підтримку, забезпечуючи її дронами та зробивши фінансовий вклад у фонд коаліції для підтримки виробництва нових БПЛА.
Цю допомогу придбали на кошти, зібрані на благодійній платформі STOPIFY. У переліку – 38 FPV-дронів, генератори, зарядні батареї, камери відеоспостереження, комунікаційне та інше обладнання для виконання поставлених завдань.
Допомогу отримають Державна прикордонна служба і тренувальний центр одного з батальйонів безпілотних систем Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Для підтримки самоврядувань, які найбільше постраждали від урагану, у латвійському уряді сподіваються залучити фінансування Євросоюзу.
Про це сказала у вівторок прем’єр-міністерка Евіка Сіліня, повідомляє Delfi.
Прем’єрка разом із міністром розумної адміністрації та регіонального розвитку Інгою Берзінею, міністром внутрішніх справ Ріхардсом Козловскісом, і головою Юрмальської міськради Ритою Спроге у вівторок обстежували руйнування від бурі в Юрмалі, в парку Каугурі.
„На мій погляд, доведеться використовувати абсолютно всі можливості – і страхове, і муніципальне, і державне, і європейське фінансування, тому що зрозуміло, що руйнування великі”, – сказала Сіліня, додавши, що зараз найважливіше – запобігти повеням і відновити підключення електрики.
„Коло питань велике, тому сьогодні ми і скликали засідання Ради з управління кризою”, – додала прем’єр.
Міністр внутрішніх справ Козловскіс повідомив журналістам, що рятувальники працювали в Юрмалі всю ніч і працюють досі. „Загалом у Юрмалі було близько 400 викликів, до опівночі залишилося 200”, – зазначив міністр внутрішніх справ.
Козловскіс додав, що сьогодні на Раді з управління кризою необхідно вирішити, які ресурси можна залучити, щоб відбулася ліквідація наслідків урагану, оскільки рятувальна служба насамперед працює там, де є загроза життю людей або руху транспорту.
Берзіня зазначила, що в країні розроблено правила Кабінету міністрів, підтримка постраждалих від бурі самоврядувань, мешканців, і нагадала про досвід з ураганом у Добелі, Аугшдаугавському краї.
Нагадаємо, днями сильний буревій накрив Польщу, Литву і Латвію.
З’ясувалося, що вітер зірвав частину покрівлі з Ризького собору, цей фрагмент може обірватися та впасти вниз. Площу перед собором закрили для пішоходів до усунення небезпеки. У Ризі за день випало півтори місячні норми опадів.
Українські військові отримують бойові безпілотники різних типів у межах міжнародної коаліції.
В Україну відправляється ще понад 500 беспілотників в межах коаліції дронів. Про це повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у соцмережі Х в понеділок, 22 липня.
„Пакет з більш ніж 500 дронів починає свій шлях в Україні”, – написав Спрудс і оприлюднив фото пакунків з безпілотниками.
Раніше повідомлялося, що Латвія протягом липня передасть українським військовим наступну партію безпілотників у рамках коаліції. Загалом мова йде про 2,5 тис. БПЛА різних типів на загальну суму у 4 млн євро. Їх виготовляють сім латвійських компаній.
Латвія і Німеччина домовилися про спільну закупівлю безпілотників для підтримки України.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
На саміті НАТО у Вашингтоні Латвія і Німеччина домовилися про поглиблення співпраці в межах коаліції безпілотників для забезпечення замовлень безпілотників на підтримку України.
„У межах коаліції безпілотників буде реалізовано ініціативу щодо забезпечення України розвідувальними безпілотниками, броньованими безпілотниками, безпілотниками, оснащеними штучним інтелектом, а також засобами захисту від безпілотників”, – сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
„Цього можна досягти, запропонувавши іншим учасникам коаліції укласти договори з виробниками безпілотників у Латвії та Німеччині”, – додав він.
Під час саміту НАТО члени коаліції безпілотників підписали Меморандум про взаєморозуміння для координації співробітництва, розвитку безпілотних технологій та їх застосування як для підтримки України, так і для зміцнення обороноздатності країн-членів альянсу.
