У Києва є план повернення Криму, який залишається великою військовою таємницею. Для досягнення міжнародно визнаних кордонів 1991 року робитиметься все можливе.
Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю The Guardian.
Як заявив Сирський, Київ має план повернення Криму після незаконної його анексії диктатором Путіним.
„Це реалістично. Звичайно, це велика військова таємниця. Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми повинні перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають”, – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
Парламент Фінляндії пітримав закон, який дозволяє прикордонникам повертати мігрантів, що перетинають кордон з росією.
Про це повідомляє парламент Фінляндії.
Новий законопроект надасть прикордонним службам можливість блокувати перетин кордону з росії, а також застосовувати силу в разі потреби. Однак це не стосуватиметься дітей та людей з обмеженими можливостями, чиї заяви про притулок Фінляндія продовжуватиме розглядати.
Прем’єр-міністерка Каї Каллас заявила, попри обмеження, на кордоні з росією здійснюються спроби обійти санкції, а новий санкційний пакет ЄС збільшив ризики ще більше. Вона зазначила, що заміна нинішніх вибіркових перевірок, заснованих на оцінці ризиків, на повний огляд вантажів і транспортних засобів дасть владі більшу впевненість у тому, що товари, які могли б підтримати військову машину рф, не перетнуть естонський кордон.
При цьому Естонія продовжить переговори з Фінляндією, Латвією, Литвою та Польщею щодо дії на кордоні єдиних вимог і процедур.
Уряд доручив Міністерству фінансів у співпраці з МВС та іншими відомствами підготувати план дій щодо запровадження повного митного контролю на зовнішніх кордонах Європейського союзу в напрямку виїзду з Естонії.
Україна повідомила Європейську комісію про зупинення Польщею пропуску українських вантажівок, які не мають дозволів на міжнародні вантажні перевезення.
Про це розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у Facebook у понеділок, 1 липня.
Він заявив, що жодних дозволів на двосторонні перевезення українським перевізникам не потрібні. Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС набула чинності 20 червня, проте до 10 липня діє перехідний період, що дозволяє перевізникам адаптуватися до нових правил.
«Про це відомо польській стороні, насамперед Міністерству інфраструктури Польщі. Офіційними каналами польська сторона, як і всі інші країни-члени ЄС, була повідомлена про оновлення угоди між Україною та Євросоюзом. Наразі це питання лише внутрішньої комунікації польської сторони», – заявив Деркач.
Заступник міністра повідомив, що українська сторона звернулася щодо ситуації до Міністерства інфраструктури Польщі та польські колеги запевняють, що намагаються вирішити проблему з польською митною службою.
«Також ми повідомили Єврокомісію про зупинення пропуску вантажівок. ЄК вже втрутилася у ситуацію зі свого боку і також намагається вплинути на вирішення проблеми», – зазначив Деркач.
У зв’язку зі зростанням російської загрози та невизначеністю геополітичної ситуації Польща посилить охорону свого східного держрубежу, заявив прем’єр-міністр країни Дональд Туск під час візиту на польсько-білоруський кордон.
Варшава стикається з постійним поглибленням гібридної війни і, щоб протистояти нелегальній міграцію з боку Білорусі, зміцнює весь свій східний кордон, заявив урядовець.
Прем’єр-міністр відвідав відділи прикордонників та військових, які базуються в селі Каракуле, приблизно за 40 кілометрів від держрубежу. Дональд Туск здійснив цю поїздку після повідомлень про те, що білоруська таємна поліція доставила до польського кордону сотні мігрантів з метою вчинення скоординованого тису на польських прикордонників.
За словами прем’єра, Білорусь діє з дедалі більш агресивними намірами щодо Польщі. Окрім тиску на східний кордон, організованого білоруським режимом на чолі з Лукашенком, перед Польщею постали виклики у зв’язку зі зростанням російської загрози та невизначеністю геополітичної ситуації. Тож це також вимагає посилення захисту кордону, додав високопосадовець.
Відтак Туск зазначив, що кількість спроб нелегального перетину кордону збільшується з кожним днем. Але Польща очікувала на це, тому роботи з модернізації оборони кордону вже розпочалися, а фортифікаційні споруди планується будувати в кілька етапів по всій протяжності східного держрубежу. Дональд Туск не навів подробиць щодо запланованих заходів чи коштів, виділених з цією метою. Однак, за його словами, коли йдеться про безпеку Польщі, то «немає меж».
Крім того, прем’єр висловив сподівання, що Євросоюз також сприятиме покриттю витрат на зміцнення свого східного кордону.
Верховна рада підтримала у цілому законопроєкт про надання окремих адміністративних послуг українцям. Зокрема, йдеться про видачу паспортів для українців за кордоном.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Сьогодні парламент під час засідання ухвалив законопроєкт №11017. Його підтримали у цілому 236 народних депутатів.
У пояснювальній записці йдеться про те, що законопроєкт покликаний вирішити проблему з видачею паспортів за кордоном.
В Україні під час повномасштабної війни запровадили експериментальний проєкт для видачі паспортів за кордоном. Термін його дії закінчується влітку 2024 року. Тому Рада вирішила закріпити на рівні закону можливість видачі паспортів для українців за кордоном. Цим займається державне підприємство „Документ”.
Крім того, вводиться адміністративний збір за оформлення паспортів, який йтиме у бюджет України.
Також законом продовжується можливість одночасного оформлення паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон (у тому числі заміну втраченого/викраденого документа чи його обмін).
Також законопроектом передбачається:
паспорт громадянина України у формі картки оформлюється безстроково особам, які досягли 65 років;
термінове оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється у строк не пізніше ніж через 7 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети (замість 10 робочих днів у чинній редакції).
Уряд Фінляндії на загальному засіданні Держради ухвалив рішення продовжити закриття КПП на кордоні з Росією ще на місяць.
Про це, як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Yle, оголосила міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен.
Обмеження на кордоні діятимуть до 11 лютого.
„Національна безпека залишається критично важливим питанням для Фінляндії”, – обґрунтувала рішення Рантанен.
Глава МВС підкреслила, що ситуація, яка склалася, негативно позначається на росіянах, які проживають у Фінляндії, і власниках паспортів двох країн.
Однак вона наголосила, що загроза гібридного впливу зберігається.
Фінляндія з 30 листопада закрила останній КПП на кордоні з Росією у зв’язку з тим, що РФ почала сприяти прибуттю на фінський кордон шукачів притулку.
14 грудня фінський уряд вирішив відкрити два прикордонні пункти на східному кордоні. Однак у перший же день з боку Росії прибули понад 100 прохачів притулку, після чого влада закрила східний кордон ще на місяць.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про підписання угоди, згідно з якою країна відправить свої війська до Литви, щоб стримати росію від нападу на східний фланг НАТО.
Як повідомляє Reuters, Пісторіус назвав це «історичним моментом» і зазначив, що Німеччина вперше за тривалий час дислокує військових в іншій державі на постійній основі.
Згідно з угодою, Німеччина відправить бригаду до Литви, яка через Калінінградський анклав безпосередньо межує з росією, а також має довгий спільний кордон з Білоруссю, звідки росіяни теж атакували Україну в лютому 2022 року. У довгостроковій перспективі Німеччина планує розмістити в Литві загалом 4800 солдатів та 200 цивільних.
Польща продовжила ще на 30 днів, до 2 січня, тимчасове відновлення прикордонного контролю на словацькому кордоні через зростання міграційного тиску, повідомило в п’ятницю Міністерство внутрішніх справ Польщі.
Прикордонний рух продовжуватиметься в тих самих обсягах через діючі пункти перетину кордону, йдеться в повідомленні МТІ
Згідно з наказом міністра внутрішніх справ, на період посиленого прикордонного контролю рух буде обмежено на дев’яти автомобільних, трьох залізничних і десяти пішохідних переходах.
Польща запровадила тимчасові вибіркові перевірки на словацькому кордоні 4 жовтня у відповідь на зростання міграційного тиску, і з того часу цей захід впроваджувався тричі, востаннє – 22 листопада.
Польська прикордонна поліція повідомила в п’ятницю, що з 4 жовтня на пунктах перетину кордону зі Словаччиною було перевірено 653 000 осіб і 282 000 транспортних засобів.
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
