Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер знову закликав припинити проведення прикордонного контролю в Німеччині у зв’язку зі зменшенням кількості мігрантів та запровадженням нових правил надання притулку.
Бруннер обґрунтував свій заклик тим, що зовнішні кордони ЄС стали краще захищеними, а кількість нелегальних перетинів кордону різко скоротилася.
У першому півріччі агентство ЄС Frontex зафіксувало приблизно на третину менше нелегальних перетинів кордонів на зовнішніх кордонах Європи.
Крім того, 12 червня набула чинності європейська реформа системи надання притулку (GEAS).
“Зараз настав час поступово скасувати прикордонний контроль всередині Європи”, – заявив Бруннер у Брюсселі.
Він також привітав той факт, що деякі країни-члени вже рухаються у правильному напрямку. Так, на автомагістралі в Трірі вже скасовано прикордонні перевірки на кордоні між Німеччиною та Люксембургом.
Бруннер також наголосив на необхідності скасувати прикордонні перевірки між Австрією та Словенією.
У Німеччині на кордонах федеральних земель перевірки проводяться з вересня 2024 року. Їх запровадила колишня федеральна міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер. У травні минулого року її наступник Александр Добріндт ще більше посилив прикордонні перевірки й відтоді неодноразово продовжував їхню дію.
Парламент Вірменії затвердив масштабні зміни до виборчого законодавства, які фактично забороняють більшості громадян, що проживають за кордоном, брати участь у загальнонаціональних виборах.
Це рішення ухвалили менш ніж за місяць після суперечливих парламентських виборів, результати яких наразі оскаржуються в судах, пише Bloomberg.
Національні збори ухвалили поправки, згідно з якими громадяни Вірменії повинні підтвердити проживання всередині країни щонайменше 12 місяців протягом останніх двох років перед голосуванням. Окрім цього, закон посилює кримінальну відповідальність за виборчі махінації і маніпуляції зі списками виборців.
Союзники прем’єр-міністра Нікола Пашиняна раніше звинувачували опозиційні групи у масовому залученні громадян Вірменії з Росії для голосування на парламентських виборах 7 червня. Урядовці використали ці звинувачення як аргумент, що виборча система має надавати пріоритет тим, хто постійно проживає в країні.
Парламент підтримав зміни саме тоді, коли Конституційний суд Вірменії розглядає апеляції з вимогою анулювати результати червневого голосування. На цих виборах Пашинян знову здобув більшість, проте опозиція заявила про численні порушення. Ситуація загострилася після того, як Центральна виборча комісія анулювала результати на трьох дільницях, через що партія «Процвітаюча Вірменія» не змогла пройти до парламенту, а партія Пашиняна «Громадянський договір» отримала більшість – дві третини голосів.
Опозиційні депутати та організації діаспори вже засудили новий законопроєкт, назвавши його антиконституційним. Вони наголошують, що право голосу випливає із громадянства, а не з місця проживання, а метою нововведень є усунути від виборів ту частину електорату, яка найменше підтримує чинну владу.
Експерти з конституційного права зазначають, що ці обмеження не можна розширювати через звичайні поправки до виборчого кодексу. Для цього потрібні зміни до самої Конституції, проте правляча партія «Громадянський договір» не має достатньої кількості мандатів, щоб зробити це без підтримки опозиції.
Уряд РФ ухвалив рішення з 1 липня зупинити рух через низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Фінляндією, Естонією та Латвією.
Про це йдеться в офіційному розпорядженні російського уряду, пише “Європейська правда”.
“Тимчасово призупинити з 1 липня 2026 року пересування осіб, транспортних засобів, товарів і вантажів через залізничні пункти пропуску через державний кордон Російської Федерації на окремих ділянках державного кордону Російської Федерації відповідно до переліку, наведеного в додатку”, – йдеться в тексті документа.
Найбільше пунктів пропуску закриють на кордоні з Фінляндією. Під блокування потрапили залізничні вузли “Виборг”, “Вяртсіля”, “Люття”, “Санкт-Петербург-Фінляндський” та “Свєтогорськ”. Окрім цього, залізничний рух повністю зупинять на російсько-естонській ділянці через пункт пропуску “Печори-Псковські”, а також на кордоні з Латвією, де припинить роботу пункт “Питалово”.
МЗС Росії доручено повідомити Фінляндії, Естонії та Латвії про рішення. Причини закриття пунктів не називають.
Вірменія має намір до 2030 року повністю відкрити кордони та відновити транспортне сполучення з Туреччиною та Азербайджаном.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив заступник міністра закордонних справ Вірменії Ваган Костанян на церемонії запуску на високому рівні платформи “Порядок денний щодо транспортної зв’язності” у Брюсселі, його цитує Hürriyet Daily News.
У вівторок Європейський Союз запустив у Брюсселі нову “Платформу щодо порядку денного у сфері транспортної зв’язності”, спрямовану на прискорення реалізації проєктів у сфері транспорту, енергетики та цифрової інфраструктури вздовж Середнього коридору (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, ТМТМ).
“Наша мета – до 2030 року забезпечити відкриті транспортні зв’язки та відкриті кордони з двома нашими сусідами, з якими, на жаль, кордони досі залишаються закритими, – Туреччиною та Азербайджаном”, – зазначив Костанян.
За його словами, прогрес у реалізації регіональних транспортних проєктів може дозволити ввести в експлуатацію деякі маршрути раніше запланованого терміну.
Він послався на нещодавні сигнали, які свідчать про те, що транзит вірменських вантажів через територію Туреччини може бути дозволений.
Заступник міністра заявив, що такий розвиток подій може сприяти зменшенню географічної ізоляції Вірменії, додавши, що Вірменія та Туреччина завершили бюрократичну підготовчу роботу, яка прокладе шлях для прямої двосторонньої торгівлі.
Сторони зняли певні обмеження, які заважали їм вказувати одна одну як кінцеві пункти призначення під час вантажних перевезень.
Сухопутний кордон між Туреччиною та Вірменією залишається закритим з того часу, як Анкара у 1993 році під час Першої Нагірно-Карабаської війни на підтримку Азербайджану закрила прикордонні пункти пропуску.
Процес нормалізації відносин прискорився з початку 2026 року після того, як у серпні 2025 року за посередництва президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв парафували проєкт мирної угоди.
Кордон між Фінляндією та Росією може бути відкритий лише тоді, коли буде отримано впевненість у тому, що Росія не використовує іммігрантів або біженців як зброю проти Фінляндії.
Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб у неділю в програмі запитань і відповідей на Yle Radio Suomi.
За словами президента, впевненість у цьому має бути отримана від найвищого політичного рівня РФ.
Під час програми від аудиторії надійшло запитання про те, чому Естонія тримає свій кордон відкритим у трьох пунктах і туди не прибувають мігранти, тоді як фінський кордон закритий.
Стубб у відповідь розповів, що під час державного візиту до Литви відвідав кордон між Литвою та Білоруссю, де, як і раніше, існують проблеми з мігрантами.
[type] => post [excerpt] => Кордон між Фінляндією та Росією може бути відкритий лише тоді, коли буде отримано впевненість у тому, що Росія не використовує іммігрантів або біженців як зброю проти Фінляндії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1779701220 [modified] => 1779663217 ) [title] => Президент Фінляндії розповів, коли може бути відкритий кордон з РФ [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187198&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 187198 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 187200 [image] => Array ( [id] => 187200 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [original_lng] => 415016 [original_w] => 1272 [original_h] => 848 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1779654223:2 [_thumbnail_id] => 187200 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 304 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 948936109001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 221 [1] => 276 [2] => 3880 ) [tags_name] => Array ( [0] => Кордон [1] => росія [2] => Фінляндія ) ) [5] => Array ( [id] => 182447 [content] =>
Президент Словаччини Петер Пеллегріні запропонував внести до конституції країни так званий “стан загрози” після того, як під час масованої атаки на Україну російський безпілотник атакував Перечин у Закарпатській області, що знаходиться за 10 кілометрів від словацького кордону.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Noviny.
Пеллегріні заявив, що наступного тижня скликає круглий стіл, на якому найвищі представники армії пояснять лідерам політичних партій суть і значення законодавчих змін.Він висловив сподівання, що коаліційні партії та опозиція не розпочнуть політичну боротьбу через пропозицію про запровадження “стану загрози”.
Президент пояснив, що ініціював такі зміни, щоб словацька армія мала змогу оперативно реагувати на потенційні порушення повітряного простору країни.
“Сьогодні в Словаччині ми знаємо лише мирний стан або воєнний стан. Нічого проміжного. І наша армія має проблему, бо в мирний час вона не може ефективно проводити всі превентивні заходи, спрямовані на безпечне вирішення таких інцидентів, як можливе падіння безпілотника чи інших об’єктів, що прямує до нашої території”, – зазначив Пеллегріні.
[type] => post [excerpt] => Президент Словаччини Петер Пеллегріні запропонував внести до конституції країни так званий "стан загрози" після того, як під час масованої атаки на Україну російський безпілотник атакував Перечин у Закарпатській області, що знаходиться за 10 кілом... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1775119800 [modified] => 1775115765 ) [title] => Словаччина розглядає введення «стану загрози» після падіння російського БпЛА біля кордону [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=182447&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 182447 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 182448 [image] => Array ( [id] => 182448 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [original_lng] => 13485 [original_w] => 480 [original_h] => 270 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1775104971:3 [_thumbnail_id] => 182448 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 470 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 791446348001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 256629 [1] => 221 [2] => 2049 ) [tags_name] => Array ( [0] => БпЛА [1] => Кордон [2] => Словаччина ) ) [6] => Array ( [id] => 182133 [content] =>
Польща до 1 жовтня продовжила тимчасовий контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою. Рішення набуде чинності 5 квітня.
Як пише «Польське радіо», перевірки проводитимуть прикордонники разом із поліцією та військовими у мінімум 63 пунктах: близько 50 – на кордоні з Німеччиною та ще 13 – з Литвою.
Контролюватимуть зокрема важливий туристичний Мужаковський прикордонний перехід.
Варшава запровадила контроль ще 7 липня 2025 року. Згодом його продовжували. Причина – загроза нелегальної міграції.
Згідно із правилами ЄС, країни можуть тимчасово відновлювати перевірки на внутрішніх кордонах у разі загрози безпеці – спочатку до шести місяців із можливістю продовження, але не довше ніж на два роки.
Баку намагається зберігати дипломатичний тон, заявляючи, що всі військові маневри мають “виключно оборонний характер”.
Азербайджан посилив військову присутність на кордоні з Іраном та перевів частину армії в підвищену бойову готовність. Про це повідомляє місцеве видання OC Media.
На тлі нестабільності на Близькому Сході Баку готується до найгірших сценаріїв, розгортаючи системи протидії дронам та посилюючи південні рубежі.
Азербайджанське командування видало терміновий наказ про посилення оборони на південному напрямку, адже ситуація на кордоні протяжністю понад 700 кілометрів стає дедалі напруженішою.
Військовослужбовцям прикордонних частин терміново скасували всі відпустки. Особливу увагу в країні було приділено розгортанню систем ППО та комплексів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Головна мета – перехоплення низьколітаючих цілей та ударних безпілотників.
Водночас до прикордонних районів прибувають додаткові піхотні підрозділи та бронетехніка.
Баку намагається зберігати дипломатичний тон, заявляючи, що всі військові маневри мають “виключно оборонний характер”. Але аналітики вказують на те, що така активність Баку є прямою відповіддю на геополітичну турбулентність у регіоні.
Нині прямих бойових зіткнень не зафіксовано, проте армія Азербайджану перебуває в режимі “чекання наказу”.
Через неодноразові прикордонні інциденти з боку Росії уряд Естонії ухвалив рішення з 24 лютого на три місяці закрити нічний рух через автомобільні пункти пропуску Лухамаа та Койдула.
Відповідне рішення пояснили тим, що нічне закриття пунктів пропуску дозволить направити більше ресурсів на охорону кордону.
Відтак, починаючи з 24 лютого, автомобільні прикордонні пункти Лухамаа та Койдула будуть закриті для всіх видів транспорту в нічний час, а вдень працюватимуть протягом 12 годин.
Прем’єр-міністр Крістен Міхал наголосив, що постійні провокації РФ на кордоні не можна ігнорувати.
“Оскільки Росія поводиться на кордоні іноді ірраціонально, нам потрібно вивільнити ресурси для більш ефективної охорони кордону. З 24 лютого ми скоротимо час роботи прикордонних пунктів на три місяці і закриємо їх на ніч, щоб мати можливість уважніше контролювати ситуацію на інших ділянках кордону. Крім того, в напрямку Росії зберігається повний митний контроль”, — зазначив Міхал.
Своєю чергою, міністр внутрішніх справ Ігор Таро зазначив, що дії російських прикордонників постійно вимагають від Департаменту поліції та прикордонної охорони додаткових ресурсів та підвищеної уваги.
“За рахунок скорочення нічних робочих годин прикордонних пунктів ми зможемо більш ефективно залучати наших співробітників там, де вони найбільше потрібні”, — сказав Таро.
Він також додав, що відповідні обмеження запроваджуються на три місяці, після чого ситуацію проаналізують для ухвалення подальших рішень.
[type] => post [excerpt] => Через неодноразові прикордонні інциденти з боку Росії уряд Естонії ухвалив рішення з 24 лютого на три місяці закрити нічний рух через автомобільні пункти пропуску Лухамаа та Койдула. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1770553980 [modified] => 1770547116 ) [title] => Естонія на три місяці закриє нічний рух на двох автомобільних пунктах пропуску на кордоні з РФ [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=177378&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 177291 [uk] => 177378 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 177292 [image] => Array ( [id] => 177292 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt.png [original_lng] => 1564924 [original_w] => 1315 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt-300x187.png [width] => 300 [height] => 187 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt-768x479.png [width] => 768 [height] => 479 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt-1024x639.png [width] => 1024 [height] => 639 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt.png [width] => 1315 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt.png [width] => 1315 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/orosz-eszt.png [width] => 1315 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 611 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 177292 [_edit_lock] => 1770539916:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f2280e81142bb7d1a43049e0f9cf9d90] =>
Estonia 🇪🇪 imposed entry bans on the first 261 of Russian combatants who took part in the war of aggression against Ukraine 🇺🇦 - and this is only the beginning.
Hundreds of thousands of fighters from the aggressor state have been involved in this brutal war, committing…
НАТО планує протягом наступних двох років здійснити масштабне переозброєння на кордоні з Росією і Білоруссю, накопичити там значно більше зброї та створити безлюдну роботизовану зону.
Про це заявив виданню Welt am Sonntag бригадний генерал Бундесверу Томас Ловін, повідомляє “Європейська правда”.
Ловін став першим генералом НАТО, який публічно розповів про нову концепцію оборони – Eastern Flank Deterrence Line (EFDL) (Лінія стримування на східному фланзі). За інформацією газети, цю концепцію планують реалізувати за можливості вже до кінця 2027 року.
“Ми побачимо відчутно більші запаси, ніж раніше, у державах НАТО, що межують із Росією”, – заявив виданню Ловін, який є заступником начальника штабу з питань оперативного управління Сухопутного командування НАТО в Ізмірі.
За його словами, це включатиме, наприклад, “склади зброї та боєприпасів для переозброєння систем оборони в автоматизованій зоні, а також для оснащення сил НАТО”.
Ловін зазначив, що Альянс має намір “побудувати комплексну багатошарову систему оборони вздовж кордону з Росією та Білоруссю і використовувати для захисту не лише конвенційні війська, а й за допомогою перешкод та технологій створити роботизовану або автоматизовану зону в прикордонній зоні з противником, яку тому доведеться спочатку подолати”.
Система датчиків розвідки та значною мірою автоматизована й роботизована зброя мають допомогти зупинити російські війська на першому етапі нападу, водночас зберігаючи життя власних солдатів. За словами генерала, нова автоматизована зона на кордоні з Росією та Білоруссю буде переважно безлюдною.
