Після жахливої атаки Росії на мирних мешканців України в Сумах Європейський Союз повинен запровадити найбільш жорсткі санкції проти Росії, щоб зробити слабшою її економіку і не дозволяти посилюватися у військовому плані.
Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро на полях засідання Ради ЄС у закордонних справах у Люксембургу 14 квітня, передає кореспондент „Європейської правди”.
Барро закликав держави Євросоюзу запровадити найжорсткіші санкції проти Росії у відповідь на зневагу кремлівського правителя Владіміра Путіна до цивільного населення та законів війни.
„Цими вихідними жахіття в Україні досягли свого апогею, коли сталося масове вбивство на Вербну неділю. На північному сході країни безневинні мирні жителі двічі стали мішенню ракет Владіміра Путіна. Це є доказом, якщо він був потрібен, зневаги Владіміра Путіна до цивільного населення і законів війни”, – заявив Жан-Ноель Барро.
Він нагадав, що щодо Путіна виданий ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду за воєнні злочини.
„Хоча Україна погодилася на припинення вогню вже понад місяць тому, Путін явно не має наміру рухатися в цьому напрямку. Тому його треба змусити до цього. Саме тому я закликаю Європейський Союз запровадити найжорсткіші санкції проти Росії, щоб придушити її економіку і не дати їй змоги підживлювати свої військові зусилля”, – наголосив очільник МЗС Франції.
Він висловив надію, що Сполучені Штати, „які вклали багато часу і енергії в спроби домогтися припинення вогню, як і сам президент Трамп, також можуть використовувати санкції як засіб змусити Владіміра Путіна сісти за стіл переговорів”.
Греція підписала угоду про закупівлю 16 протикорабельних ракет у Франції.
Про це повідомив міністр оборони Греції Нікос Дендіас, цитує Reuters, передає „Європейська правда”.
Угоду щодо французьких ракет Exocet підписали Дендіас та міністр збройних сил Франції Себастьєн Лекорню, який перебуває з візитом в Афінах. Вартість угоди не розголошується.
Як зазначається, у рамках оборонного пакту з Францією, підписаного у 2021 році, Греція вже погодилась придбати три французькі фрегати та близько 24 винищувачів Rafale, вироблених компанією Dassault.
Британія та Франція розробляють спільну ініціативу щодо створення «сил стримування» в Україні після завершення бойових дій. План планують представити Дональду Трампу найближчими тижнями, аби переконати його підтримати гарантії безпеки для Києва.
Міністри оборони обох країн, Джон Гілі та Себастьєн Лекорню, оголосили про намір упродовж двох тижнів погодити деталі проєкту, який передбачає допомогу у забезпеченні безпеки українського повітряного простору, узбережжя та території, а також у відновленні Збройних сил.
У Лондоні та Парижі очікують, що активна участь Європи в післявоєнному врегулюванні продемонструє рішучість регіону інвестувати у безпеку України, водночас стимулюючи США долучитися, зокрема, у сфери розвідки, охорони кордонів і повітряної підтримки.
До складу «коаліції охочих», окрім європейських країн, входять Канада, Австралія, Японія та Нова Зеландія. За словами Лекорню, усім учасникам запропонували до кінця наступного тижня надати письмові зобов’язання щодо свого внеску.
П’ятнадцять країн уже запропонували надати літаки, кораблі та іншу техніку, однак кількість тих, хто погодився направити війська, залишається обмеженою.
Американський міністр оборони Піт Хегсет, як пише агентство, повідомив союзникам, що Трамп не змінив своєї позиції щодо відмови від гарантій безпеки для України, хоча вітає розширення європейської участі.
План, який наразі розробляють 200 військових експертів, має бути завершено до кінця квітня. Після оцінки письмових відповідей учасників коаліції його мають представити Трампу.
За словами Гілі, йдеться не лише про миротворчу місію, як це пропонують деякі лідери ЄС. Ключову роль у стримуванні росії повинні відігравати самі Збройні сили України.
На червневій конференції ООН, яку спільно організовують Франція та Саудівська Аравія, Палестина може бути офіційно визнана як держава. За словами Еммануеля Макрона, цей крок є відповіддю тим, хто ставить під сумнів право Ізраїлю на існування, повідомляє Index.
Через кілька місяців Франція може визнати палестинську державу, заявив у середу Еммануель Макрон в інтерв’ю, яке цитує Le Monde. За його словами, оголошення про це буде зроблено на конференції ООН з урегулювання конфлікту між Ізраїлем та палестинцями, яка відбудеться в Нью-Йорку в червні.
Макрон зазначив, що таке визнання дозволить Франції зайняти чітку позицію проти тих, хто заперечує право Ізраїлю на існування (як у випадку з Іраном), та взяти на себе зобов’язання щодо колективної безпеки в регіоні.
Визнання Францією палестинської держави «було б кроком у правильному напрямку, відповідно до захисту прав палестинського народу і рішення про дві держави», заявив у середу в інтерв’ю AFP палестинський міністр закордонних справ Варшазен Агабекян Шахін.
Париж уже давно виступає за вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту на основі принципу двох держав, у тому числі після нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року палестинського збройного угруповання ХАМАС. Однак офіційне визнання Францією палестинської держави означало б серйозний зсув у політиці й могло б спричинити конфлікт з Ізраїлем, який наполягає на передчасності таких кроків з боку іноземних країн.
Макрон: ХАМАС не повинен відігравати жодної ролі в управлінні Сектором Гази
На переговорах з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі Макрон заявив, що ХАМАС «не може відігравати жодної ролі» в управлінні Газою, пише портал The Times of Israel.
На зустрічі зі своїм єгипетським колегою в Каїрі президент Франції високо оцінив пропозицію Ліги арабських держав щодо Сектору Гази й зазначив, що цей план «повинен відкрити шлях для нового палестинського уряду на чолі з палестинською адміністрацією».
6 квітня Еммануель Макрон заявив, що ХАМАС не має відігравати жодної ролі в управлінні Сектором Гази, і публічно підтримав план відновлення Гази під керівництвом Єгипту, який, за його словами, пропонує «реалістичний шлях до відбудови Гази».
Країна переорієнтовує свої стратегічні орієнтири на розвиток міжнародного партнерства, яке відповідає її цінностям, та допомогу тим, хто найбільше її потребує.
Франція визначила підтримку України як пріоритет для себе у 2025 році. Про це йдеться у рішенні Ради з міжнародних партнерств при президенті Франції, оприлюдненому увечері в неділю, 6 квітня.
Зазначається, що в той час, коли основні партнери віддаляються, Франція разом зі своїми європейськими союзниками продовжуватиме говорити „сильним голосом” на міжнародній арені.
„Франція приділяє особливу увагу країнам, що постраждали від криз і конфліктів, зокрема, через гуманітарні та відновлювальні заходи, а також через підтримку макрофінансової стабілізації. З огляду на пряму загрозу, що нависла над Європою, Франція підтверджує, що Україна вважається пріоритетом у величезній підтримці”, – підкреслюється в документі.
Згідно з ним, нові стратегічні орієнтири були предметом консультацій з громадянським суспільством та бізнесом і мають бути запроваджені до червня.
Апеляційний суд Парижа ухвалить рішення щодо скарги ультраправої французької політикині Марін Ле Пен на вирок у справі про розкрадання коштів ЄС улітку 2026 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на BFMTV.
У заяві Апеляційного суду Парижа йдеться, що він наразі отримав „три апеляції” після вирок Ле Пен та її однопартійцям з „Національного об’єднання”, і „розгляне цю справу в терміни, які дозволять винести рішення влітку 2026 року”.
Це означатиме, що другий судовий розгляд відбудеться найпізніше на початку 2026 року, а отже, остаточне рішення буде винесене за багато місяців до президентських виборів 2027 року – в яких Ле Пен хоче брати участь.
Таким чином, у разі виграшу в апеляції політикиня з „Нацобʼєднання” отримає шанс балотуватись у президенти Франції.
Франція і Британія вирішили відправити в Україну спеціальну місію. Вона займеться посиленням української армії.
Про це на прес-конференції заявив президент Франції Еммануель Макрон, повідомляє РБК-Україна з посиланням на BFMTV.
Французький президент розповів, що в Україну відправлять „франко-британську команду”, не розкриваючи більш детальних деталей про те, хто до неї увійде.
„Вона буде тісно співпрацювати з Україною, щоб підготувати всі аспекти майбутнього формату української армії. З точки зору розміру, кількості солдатів, і обладнання”, – зазначив Макрон.
Також, за словами Макрона, планується, що така команда вивчить потреби України у військовій допомозі.
Представники Генеральних штабів України та країн ЄС ведуть консультації щодо можливого контингенту, його формату та кількісного складу.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив на пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном.
„Представники Генеральних штабів України та країн ЄС вже деякий час спілкуються щодо того, у якому форматі можуть бути відправлені миротворці, що може бути, кількісний склад, тощо. І важливо, що вони можуть робити, чого не можуть. Ця інфраструктура дуже непроста”, – зазначив президент.
За його словами, завтра відбудеться велика зустріч за участю багатьох країн, де ключовим питанням стане готовність учасників долучитися до місії.
„Я думаю, найважливіше питання буде, хто дійсно готовий на це піти. А на що готові контингенти поки що, якщо чесно, зарано говорити”, – наголосив Зеленський.
Він підкреслив, що метою такого контингенту є контроль, моніторинг ситуації та проведення спільних тренувань, а не втягування інших країн у війну.
„Контингент дуже важливий для контролю. В будь-якому випадку це бойовий склад, але вони передусім для того, щоб контролювати, моніторити ситуацію, проводити спільні тренування, а також унеможливлювати будь-які бажання Росії повернутися з хвилею агресії”, – заявив президент.
Водночас Зеленський зазначив, що поки зарано говорити про конкретні інструменти, які можуть бути використані контингентом на морі, в повітрі або безпосередньо на землі.
Франція виділяє для України новий пакет військової допомоги на суму 2 мільярди євро.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час пресконференції з Володимиром Зеленським у Парижі.
«Хотів би сьогодні оголосити про новий пакет підтримки України у 2 млрд євро. Ця підтримка повинна відповідати першочерговим потребам Збройних сил України», – заявив Макрон.
Депутати нижньої палати французького парламенту – Національних зборів – ухвалили резолюцію про посилення підтримки України з вимогою конфіскувати заморожені російські активи, повідомляє газета Le Figaro.
Остаточний текст „рішуче закликає Європейський Союз і його держави-члени невідкладно розпочати вилучення заморожених російських активів (…) з метою фінансування військової підтримки України”.
„Значення резолюції здебільшого символічне, але депутати розраховують, що вона дасть їм змогу чинити тиск на курс уряду”, – зазначає газета.
Згідно з повідомленням, з цього питання, як і щодо оборони Європи та підтримки вступу України до ЄС, парламентарії продемонстрували значні розбіжності.
Текст було затверджено 288 голосами „за”, 54 депутати проголосували проти. Резолюцію підтримали прихильники президента республіки Еммануеля Макрона, соціалісти, екологи та праві партії „Республіканці” і „Горизонти”. Крайньо ліва „Нескорена Франція” і комуністи голосували проти резолюції. Депутати від вкрай правого „Національного об’єднання” утрималися, інформує Le Figaro.
Напередодні офіційний представник французького уряду Софі Пріма у зв’язку з обговоренням цього питання в Національних зборах заявила, що керівництво Франції не підтримує конфіскацію заморожених російських активів. „Ні, уряд не підтримує вилучення російських авуарів”, – сказала Пріма в ефірі радіостанції Sud Radio. Представник додала, що арешт заморожених активів „являє собою серйозні системні ризики”.