Про створення суду домовилися Рада Європи та президент Володимиром Зеленським, водночас наразі бракує майже 85 мільйонів євро, необхідних для його функціонування.
«Створення суду для розгляду злочинів, пов’язаних із війною в Україні, стикається з бюджетними труднощами», – повідомили Euronews три джерела, обізнані в цьому питанні, зазначивши, що європейським країнам буде важко зібрати кошти для покриття витрат без підтримки США.
Рада Європи та президент України Володимир Зеленський в червні підписали двосторонню угоду про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Euronews запитало владу США, чи зацікавлена адміністрація Трампа долучитися до суду, але на момент публікації відповіді не отримало.
Джерела видання повідомили, що Рада Європи спочатку подала проект бюджету, в якому загальні витрати, пов’язані з трибуналом, встановлювалися на рівні близько 75 мільйонів євро на рік.
Суд розташовуватиметься в Нідерландах, а 75 мільйонів євро будуть доповнені орендною платою за офіс та створенням безпечних умов праці. За даними джерел Euronews, ЄС повинен буде щорічно виплачувати 10 мільйонів євро на вищезгадане.
Європейські країни «Великої сімки» – Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія – найважливіші донори Ради Європи, але, за словами джерел, знайомих з цим питанням, поки що незрозуміло, чи братимуть вони участь у щорічному фінансуванні суду, і кажуть, що наразі не ведуть активної роботи над цим проектом. Euronews звернулося до урядів Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, а також до Європейської комісії, але на момент публікації статті не отримало відповіді на запитання.
Рада Європи також не прокоментувала це, заявивши лише, що «переговори з державами-членами тривають».
Рада Європи – це міжурядова організація зі штаб-квартирою у Страсбурзі, до складу якої входить Європейський суд з прав людини. Суд є незалежною установою.
Україна звернулася з проханням створити трибунал саме для доповнення роботи Міжнародного кримінального суду (МКС), який розслідує не воєнні злочини, а злочини проти людяності.
Щоб розпочати роботу, трибунал має визначити мінімальну кількість країн, які братимуть участь у розслідуванні, але вона ще не визначена. Мінімальна кількість зазвичай становить 16, але експерти кажуть, що у випадку України має долучитися більше країн. За словами обізнаних джерел, важливим може бути не лише кількість, але й влада та вплив учасників у міжнародній дипломатії.
Фронтові підрозділи отримають від держави додаткове фінансування, оскільки поточних обсягів не вистачає на закриття усіх потреб. Також вирішуватимуть питання щодо можливості військових купляти все необхідне для ведення бойових дій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента Володимира Зеленського.
Зеленський зазначив, що за підсумками його візиту на Донеччину та Дніпропетровщину ведеться підготовка Ставки та інших форматів засідань за участі військових.
„Були питання від бригад щодо рішень, які працюють, на жаль, не повністю. Були також і відгуки комбатів щодо постачання зброї, програм підтримки”, – сказав він.Play Video
Зеленський пообіцяв, що держава збільшить фінансування для корпусів та бригад, які перебувають на першій лінії фронту та найбільше беруть участі у боях на гарячих напрямках.
Також чиновники повинні збільшити можливості військових купляти все, що потрібно їм для ведення бойових дій – зокрема техніку, обладнання та компоненти. Окремо буде вирішуватися питання щодо списання втраченого майна.
„Ми все маємо врегулювати. Говорили детально й про нову контрактну основу служби в нашій армії – все це опрацьовується, і повинні бути чіткі деталі для наших воїнів”, – додав президент.
Кошти зокрема використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої.
Польща підписала угоду зі США про надання кредиту обсягом 4 мільярди доларів для модернізації своїх Збройних сил. Про це повідомило Міністерство національної оборони Польщі.
„4 мільярди доларів у межах програми Foreign Military Financing (іноземне військове фінансування) для Польщі. Віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про надання Сполученими Штатами гарантій на кредит у межах цієї програми”, – мовиться у повідомленні.
Кошти спрямують на модернізацію Збройних сил Польщі.
Раніше Міноборони Польщі повідомляло, що кошти також використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої – таких як закупівля 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache чи шести батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot у межах другого етапу програми Wisła.
Програма Foreign Military Financing – це програма Держдепартаменту США з надання кредитів і грантів союзникам для закупівлі американської зброї.
Американський президент Дональд Трамп розглядає можливість видання указу, який заборонить неприбутковим організаціям США надавати гранти за межами країни.
Про це пише газета The New York Post із посиланням на інформацію від проінформованого співрозмовника, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, указ буде спрямований на так звані „501(c)(3)” – організації, які підпадають під відповідний розділ Податкового кодексу США щодо звільнення від сплати податків.
Якщо рішення буде реалізовано, обмеження також торкнуться релігійних організацій, які надають гранти за кордон, а також невеликих благодійних фондів, які надають допомогу у випадках війни або стихійних лих.
Газета як приклад навела християнську благодійну організацію World Vision International, яка у 2023 році надала понад 70 млн доларів грантів Україні, 11 млн доларів – Мексиці та 25 млн доларів – Колумбії.
До числа таких організацій також входять Червоний Хрест США, Армія порятунку та Samaritan’s Purse.
Зазначається, що найбільші з них пов’язані з відкритими критиками Трампа – зокрема, Фонд Білла та Мелінди Гейтсів, Фонд Чан Цукерберг (створений головою та генеральним директором Meta) і Фонд „Відкрите суспільство”, заснований мільярдером Джорджем Соросом.
Як зазначив співрозмовник газети, указ ще не фіналізовано через триваючі внутрішні суперечки в адміністрації щодо доцільності його прийняття.
„Є чіткий намір обмежити та ретельно перевірити використання федеральних коштів за кордоном, посилити контроль над іноземними інвестиціями, захистити дослідження, інтелектуальну власність і критично важливі ланцюги постачання. І це помітно в роботі усіх урядових відомств”, – сказав він.
Адміністрація Дональда Трампа пропонує майже вдвічі скоротити бюджет Держдепартаменту США. Гуманітарну допомогу можуть урізати на 54%, а фінансування ООН, НАТО повністю припинити.
Меморандум адміністративно-бюджетного управління Білого дому на наступний фінансовий рік пропонує залишити бюджет 28,4 млрд доларів на всі види діяльності Держдепу. Це на 27 млрд доларів менше фінансування, затвердженого Конгресом на 2025 рік.
Згідно з пропонованим бюджетом, який ще підлягає обговоренню в адміністрації і, що особливо важливо, в Конгресі, передбачається, що USAID повністю стане частиною Держдепартаменту. Гуманітарну допомогу буде урізано на 54%, тоді як глобальне фінансування охорони здоров’я скоротиться на 55%.
Особливо різкі скорочення торкнуться підтримки міжнародних організацій – на 90%. Фінансування ООН, НАТО і 20 інших організацій буде припинено, йдеться в меморандумі.
Однак внески в кілька організацій, включно з МАГАТЕ і Міжнародним управлінням цивільної авіації, залишаться. У меморандумі також описується повне скорочення фінансування міжнародних миротворчих місій, з посиланням на „недавні провали місій” без надання подробиць.
Неясно, чи отримають такі різкі скорочення схвалення в контрольованому республіканцями Конгресі. Агресивна пропозиція президента Дональда Трампа скоротити державні витрати і радикально скоротити чиновників, зокрема через DOGE мільярдера Ілона Маска, яка очолювала розпуск USAID, зіткнулася з різким опором у деяких округах Республіканської партії.
Пропоноване скорочення фінансування збігається зі спробою Трампа переорієнтувати відносини Сполучених Штатів зі світом, коли Вашингтон різко відмовляється від своєї історії членства в міжнародних організаціях і використання гуманітарної допомоги для створення і підтримки альянсів.
Департамент, очолюваний держсекретарем Марко Рубіо, колишнім сенатором США, відомим своєю рекламою зарубіжної взаємодії, готує власний план скорочення, що передбачає звільнення десятків тисяч із 80 тисяч працівників департаменту та закриття численних консульств і установ США, повідомили чиновники, обізнані з ситуацією. Поки що незрозуміло, в якому напрямку Держдепартамент закриватиме закордонні об’єкти.
У заяві, опублікованій після розгляду меморандуму, Американська асоціація дипломатичної служби закликала Конгрес відхилити будь-який бюджет, що пропонує подібні скорочення, назвавши цю пропозицію „нерозважливою і небезпечною” і припустивши, що вона „додасть сили таким супротивникам, як Китай і Росія, які прагнуть заповнити порожнечу, що утворилася в результаті відступу Сполучених Штатів”.
У меморандумі описуються суттєві пропоновані зміни для співробітників Держдепартаменту, докладно викладено заморожування заробітної плати і найму, скорочення пільг і поїздок для членів дипломатичної служби та консолідацію посад.
Деякі офіси, як-от Бюро з конфліктів і стабілізаційних операцій, що спрямоване на прогнозування та запобігання глобальним конфліктам, буде закрито. Усі освітні та культурні програми, адміністровані Держдепартаментом, включно з програмою Фулбрайта, що була заснована Конгресом 1946 року і призвела до освітніх обмінів за участю більше ніж 40 майбутніх глав держав і урядів, будуть припинені.
„По суті, це знищення наших міжнародних інструментів впливу”, – сказав Бретт Бруен, колишній співробітник Держдепартаменту і Ради національної безпеки, який обіймав посаду директора з глобальної взаємодії в адміністрації Барака Обами.
Меморандум датований 10 квітня. Згідно з меморандумом, Рубіо має до 15 квітня надати відповідь на пропозицію, включно з будь-якими бажаними змінами.
Очікується, що остаточну бюджетну пропозицію буде представлено Конгресу наприкінці квітня. Деякі аспекти можуть зіткнутися з опором законодавців, і деякі критики стверджують, що виконавча влада не може закрити USAID, урядове агентство, без схвалення Конгресу.
„Це несерйозний бюджет. Я передбачаю, що він наштовхнеться на стіну двопартійної опозиції”, – сказав сенатор Кріс Ван Холлен (Меріленд), головний демократ у підкомітеті Держдепартаменту і USAID сенатського комітету з міжнародних відносин.
Річард Гоуен, директор Міжнародної кризової групи ООН, заявив, що, хоча скорочення фінансування міжнародних організацій було очікуваним, серед посадовців ООН є деяка надія, що воно буде обмеженим, оскільки Трамп заявив, що ООН необхідно зосередитися на своєму першочерговому пріоритеті – мирі та безпеці.
Також може викликати відповідну реакцію крок щодо припинення фінансування військового альянсу НАТО через Держдепартамент. Під час свого першого терміну Трамп домовився про зменшення частки США в бюджеті НАТО, яка відокремлена від непрямого фінансування військових витрат кожним із 32 членів альянсу.
Джуліанна Сміт, посол США в НАТО під час адміністрації Байдена, заявила, що такий крок може створити „серйозні проблеми” всередині альянсу, оскільки іншим країнам доведеться заповнювати дефіцит. Або вони можуть спробувати скоротити свої власні внески в загальний фонд, який цього року встановлено на рівні близько 5 млрд доларів.
У меморандумі йдеться про те, що бюджетна пропозиція адміністрації Трампа зберігає фінансування деяких програм, популярних у Конгресі, включно з грантами на фінансування іноземних військових операцій у розмірі 5,1 млрд доларів для таких союзників, як Ізраїль і Єгипет, та 2,9 млрд доларів для глобальної програми охорони здоров’я, відомої як PEPFAR, або Надзвичайний план президента США по боротьбі зі СНІДом.
Russia has to get moving. Too many people ere DYING, thousands a week, in a terrible and senseless war - A war that should have never happened, and wouldn’t have happened, if I were President!!!
Donald Trump Truth Social 04/11/25 09:35 AM
— Donald J. Trump Posts From His Truth Social (@TrumpDailyPosts) April 11, 2025
Уряд України веде переговори з Європейським Союзом щодо фінансування заморожених проєктів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Вже є попередні рішення.
Про це сказала віцепрем’єрка, міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина у її виступі.
„Переговори тривають. Уже міністри в українському уряді проводили зустрічі по тих програмах, які є критичними: Міністерство енергетики, Міністерство інфраструктури, Міністерство цифрової трансформації, очевидно, Міністерство юстиції”, – сказала вона на конференції „Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного”.
Як зазначила Стефанішина, є попередні рішення де можна залучити таке термінове фінансування – це питання відновлення, енергетичної стійкості, кіберзахисту.
„Але так само ми очікуємо, що Європейська комісія разом з країнами G7 найближчими днями озвучить позицію щодо відновлення роботи конкурсних комісій, що обирають ключових членів судової і антикорупційної вертикалі”, – повідомила віцепрем’єрка.
За її словами, замороження USAID в Україні спричинило проблеми у роботі низки комісій, які займаються відбором до суддівського корпусу.
„Це Етична рада, це Громадська рада міжнародних експертів, це комісія з відбору голови Бюро економічної безпеки, а також не у повному складі (відбувається) робота комісії з відбору суддів Вищого антикорупційного суду”, – повідомила Стефанішина.
20 мільйонів євро до спільного фонду „коаліції дронів” для України внесуть Нідерланди. У межах коаліції планується передати 1 мільйон ударних FPV-дронів.
Про це повідомляє Міністерство оборони Нідерландів.
Як зауважили в оборонному міністерстві Нідерландів, Україна має дефіцит безпілотників, а от Росія — ні. Для зменшення цього дефіциту Латвія і Україна на початку цього року створили коаліцію безпілотників, до якої долучилися й Нідерланди. У лютому було підписано меморандум про взаєморозуміння.
„Україні потрібна велика кількість ударних дронів. Вони дуже добре зарекомендували себе на полі бою. Разом з 11 іншими країнами ми збираємося надати їх, і ми підтвердили це сьогодні на саміті НАТО”, – заявив міністр оборони Брекельманс.
За даними Міноборони Нідерландів, мета коаліції — передати Україні 1 мільйон безпілотників цього року, а невдовзі розширити постачання на інші типи, наприклад, розвідувальні. Водночас, понад 265 компаній, зокрема дев’ять з Нідерландів, підписали угоду про постачання FPV-дронів в Україну.
Коаліція дронів – організація країн, які беруть участь у виробництві та передачі Україні дронів в рамках постачання зброї та обладнання в Україну під час російського вторгнення для відбиття російської агресії з 2024 року.
Коаліція дронів офіційно стартувала 17 лютого у рамках роботи Контактної групи з питань оборони України.
Наразі до безпілотної коаліції офіційно входять 14 країн – Латвія, Україна, Велика Британія, Австралія, Данія, Естонія, Італія, Франція, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Німеччина та Швеція, а Чеська Республіка перебуває в процесі приєднання.
Бельгія профінансує відновлення та модернізацію пошкодженої через війну школи на Київщині за новим дизайн-проєктом.
Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
„Школа в селі Київської області стане першою, яка в рамках пілоту отримає архітектурну трансформацію. Процес розпочнеться протягом року, а профінансує модернізацію Бельгія”, — ідеться у повідомленні.
Пілотний проєкт включає модернізацію п’яти шкіл, пошкоджених через бойові дії. Відновлення шкіл відбуватиметься із сучасним підходом до освітніх просторів. В оновлених школах будуть облаштовані внутрішні дворики для відпочинку, амфітеатр, великі актові зали.
„Школи не повинні нагадувати приміщення лікарні. Вони мають бути схожі на маленький офіс Google чи Netflix — на місце, де народжуються проривні ідеї та мрії. Умови, за яких відбувається освітній процес і формування дітей як особистостей, дуже важливі”, — наголосив Федоров.
Україна отримала від США життєво важливу військову допомогу в розмірі 61 млрд доларів. Однак Києву все ще потрібен середньостроковий план фінансування, щоб протистояти натиску росії.
Про це повідомляє Reuters.
Центральне місце в плані фінансування, на думку видання, має посісти залучення заморожених активів центрального банку Москви для виплати компенсації за завдані війною збитки.
Видання припускає, що американський пакет допомоги забезпечить Україну зброєю і боєприпасами приблизно до кінця 2025 року. Тому в цей же період в України знову може закінчитися зброя.
„Навіть якщо Джо Байдена переоберуть на посаду президента США в листопаді цього року, йому, можливо, буде важко домогтися від Конгресу виділення додаткових коштів. А якщо до Білого дому повернеться Дональд Трамп, американська підтримка України стане ще більш сумнівною, з огляду на те, що кандидат від республіканців раніше не виявляв готовності до оборони Києва”, – йдеться в матеріалі.
Видання вважає, що багаторічний план фінансування України мав би кілька переваг. Перш за все, він забезпечить певну страховку від політичних коливань США. Він також зміцнив би моральний дух українців і дав би західним виробникам зброї більше впевненості в нарощуванні виробництва.
[type] => post [excerpt] => Україна отримала від США життєво важливу військову допомогу в розмірі 61 млрд доларів. Однак Києву все ще потрібен середньостроковий план фінансування, щоб протистояти натиску росії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1714405260 [modified] => 1714399956 ) [title] => Україна зможе отримувати кошти на фінансування війни до 2028 року: Reuters назвало джерело [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=111412&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 111410 [uk] => 111412 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 96184 [image] => Array ( [id] => 96184 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [original_lng] => 49494 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2147 [_thumbnail_id] => 96184 [_edit_lock] => 1714389156:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 508319253000 [_oembed_f5c99e959460092d710a4641f6ec2fed] =>
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
