Україна та Данія підписали угоду, яка дозволяє українським виробникам оборонно-промислового комплексу експортувати свої технології для створення оборонних виробництв у Данії.
Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
„Сьогодні в Копенгагені ми з міністром промисловості Данії Мортеном Бьодсковим підписали історичну угоду. Вона відкриває шлях до створення українських оборонних виробництв на території Данії”, – заявив він.
За словами Сметаніна, Данія стала першою країною, яка почала фінансувати виробництво зброї українськими компаніями, а тепер – першою, куди Україна офіційно експортує свої оборонні технології.
„Це унікальний кейс міжнародної кооперації для українського ОПК”, – додав міністр.
Глава держави візьме участь у заходах, присвячених початку головування Данії в Раді Європейського Союзу. Інформацію про прибуття українського президента підтвердили у Міністерстві закордонних справ Данії.
У заходах також братимуть участь королівське подружжя Данії, члени уряду країни та провідні політики ЄС.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина очікує від данського головування в ЄС проривних рішень щодо членства України.
Віцепрем’єрка також висловила сподівання на реформу ЄС, яка зробила б процес вступу динамічнішим.
„Премʼєр-міністерка Метте Фредеріксен і данське головування підтвердили свої пріоритети: це розширення (ЄС. – Ред.). Відповідно, ми очікуємо важливих проривних рішень щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі та реформи в ЄС, щоб зробити його більш динамічним”, – сказала Стефанішина.
Вона пояснила, що реформи у ЄС стосуються рішень, які будуть оновлювати методологію переговорів і членства країн, а також будуть створювати інструменти впливу на деякі держави, які займають деструктивну позицію.
Як відомо, з 1 липня головування в Раді ЄС перейшло до Данії. Під гаслом „Сильна Європа в мінливому світі” данське головування працюватиме над забезпеченням безпеки, конкурентоспроможності та екологічності Європи.
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року.
Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
„Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та „зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: „Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
„ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
У середу парламент Данії схвалив законопроєкт, що дозволяє розміщення американських військових баз на данській території.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє AP.
Цей крок зроблено на тлі прагнення президента Дональда Трампа взяти під контроль напівавтономну територію королівства Гренландію.
Критики заявляють, що це голосування передає суверенітет Данії США. Законодавство розширює попередню військову угоду, укладену в 2023 році з адміністрацією Байдена, за якою американські війська мали широкий доступ до данських авіабаз у Скандинавській країні.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен у відповіді на запитання законодавців написав, що Данія зможе розірвати угоду, якщо США спробують анексувати всю Гренландію або її частину.
За законопроєкт проголосували 94 депутати, 11 виступили проти. Законопроєкт тепер направлений на підпис королю Данії Фредеріку X.
Премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила про наміри продовжити та розширити заборону на носіння мусульманського одягу, який закриває обличчя, і заборонити молитовні кімнати в навчальних закладах.
Про це вона сказала в інтервʼю Ritzau.
Данська премʼєрка хоче поширити заборону на носіння нікабу та паранджі на навчальні заклади, а також закрити там молитовні кімнати – які, як вона стверджує, можуть використовуватись для обмеження прав дівчат і жінок.
“Людина має право вірувати і сповідувати свою релігію, але демократія має перевагу. Утиск дівчат і жінок через примушування їх повністю закривати обличчя несумісний з демократією”, – сказала вона.
Фредеріксен заявила, що з молитовних кімнат у закладах освіти “здійснюється соціальний контроль і утиск”.
Вона пояснила, що не хоче запроваджувати заборону на молитовні кімнати на національному рівні, натомість доручить уряду звʼязатись із університетами і ухвалити відповіне рішення.
“Для мене вирішальне значення має не тільки масштаб. Я є прем’єр-міністром Данії. Я також жінка. І я не терплю утисків жінок”, – наголосила премʼєрка Данії.
У 2025 році Данія планує розподілити близько 830 мільйонів євро для закупівлі виробленої в Україні оборонної продукції в межах Європейського фонду миру (European Peace Facility).
Міністр оборони Данії Тролс Лунд Поульсен заявив, що таке рішення є визнанням зусиль Данії в підтримці України.
“З огляду на геополітичну ситуацію, важливо демонструвати нашу солідарність з Україною. Завдяки “датській моделі”, Данія стала лідером міжнародних зусиль зі зміцнення оборонного виробництва в Україні. Це справді винятково, що ми тепер маємо можливість посилити ці зусилля ще більше завдяки додатковому фінансуванню з боку ЄС. Те, що Євросоюз вирішив спрямувати ще більше коштів через Данію цього року, є визнанням наших зусиль у цьому напрямку”, – зазначив він.
21 травня 2024 року міністри закордонних справ ЄС ухвалили рішення використовувати надприбутки від заморожених російських активів для підтримки України. Зокрема, йдеться про фінансування військової допомоги Україні з боку окремих країн-членів у 2025 році. Плануються постачання боєприпасів, засобів протиповітряної оборони та іншого озброєння, виробленого на українських підприємствах.
У данському Міноборони зазначили, що закупівлі через українську оборонну промисловість, сприятимуть зміцненню внутрішнього виробництва, забезпеченню конкурентних цін та швидкій адаптації до потреб Збройних сил України. Крім того, українські військові отримають техніку, з якою вже знайомі та яку можуть обслуговувати самостійно.
“Під час мого минулорічного візиту до України, я зустрівся з представниками кількох оборонних підприємств та переконався в перспективності підтримки країни через прямі закупівлі в її власній промисловості. Вони дозволяють оперативно забезпечувати її нагальні військові потреби. Таким чином ми гарантуємо, що нагальні військові потреби можуть бути оперативно забезпечені всередині країни. Це дає очевидні логістичні переваги і водночас сприяє розвитку оборонної промисловості України на перспективу. Тепер ми можемо реалізовувати це у ще більшому масштабі”, – наголосив Поульсен.
У 2024 році Данія стала першою країною, яка здійснила фінансування закупівель в українській оборонній промисловості через державні механізми України. В межах так званої “датської моделі”, Копенгаген розпорядився приблизно 400 мільйонами євро, отриманими як надприбутки від заморожених російських активів, та діяла як виконавчий партнер ЄС. Загальний обсяг реалізованого фінансування у 2024 році становив близько 4,4 мільярда данських крон.
У 2025 році Данія планує більш ніж удвічі збільшити обсяг фінансування за цією моделлю. Крім того, країна вже виділила 3 мільярди данських крон із Фонду допомоги Україні на закупівлі в українській оборонній промисловості у період із 2025 по 2027 рік. Також Данія виконуватиме функції виконавчого партнера для низки інших країн, зокрема Норвегії, Швеції, Ісландії та Канади.
В Міноборони Данії також повідомили, що відомство підписало з Єврокомісією угоду, яка надає Данії роль виконавця для виплати значної частини непередбачених прибутків від заморожених російських активів у 2025 році.
“Говорили про продовження військової підтримки та прямих інвестицій в український ОПК. Данія – одна з лідерів у підтримці нашої держави й готує вже 26-й пакет військової допомоги для України. Ця підтримка допомагає захищати життя. Надзвичайно цінуємо це”, – зазначив він.
Сторони також обговорили переговори Україна-рф в Стамбулі, координацію дипломатичних зусиль із США і партнерами Європи.
“Маємо спільне бачення, що тиск на росію важливий у разі її відмови від припинення вогню. У липні цього року Данія розпочне головування в Раді ЄС. Ми розраховуємо на підтримку в європейській інтеграції та обговорили це під час зустрічі. Дякую уряду та всьому народу Данії за всі прояви допомоги для нашої держави, за непохитну підтримку наших людей”, – додав Зеленський.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що шпигування проти союзника є неприйнятним, коментуючи інформацію про можливу активізацію розвідки США щодо Гренландії.
Про це вона сказала в інтерв’ю Associated Press.
Фредеріксен зробила заяву наступного дня після того, як Міністерство закордонних справ Данії викликало старшого американського дипломата для роз’яснень. Причиною стали публікації Wall Street Journal, у яких ішлося про те, що кілька американських посадовців на чолі з директоркою національної розвідки США дали вказівку посилити збір інформації про Гренландію.
Прем’єрка назвала ці повідомлення «чутками», однак наголосила на принциповості позиції Копенгагена:
«Співпраця в питаннях оборони, стримування та безпеки в північній частині Європи стає дедалі важливішою. Звісно, не можна шпигувати проти союзника», — заявила вона.
Монарх Данії Фредерік X у вівторок прибув до Гренландії, яку відвідує вже вдруге за трохи більше року свого правління.
Як пише Associated Press, приїзд короля став відповіддю на триденне перебування у Копенгагені нового прем’єра-міністра острова Єнса-Фредеріка Нільсена. Фредерік має познайомитися з членами уряду та поспілкуватися з простими гренландцями під час традиційного для регіону „кавобрейку”.
Король стверджує, що „не виконує жодну місію, а просто насолоджується часом”, проте візит має велике символічне значення на тлі заяв президента США Дональда Трампа про бажання приєднати острів „з міркувань національної безпеки”.
Більшість населення Гренландії не хоче входження до складу Сполучених Штатів, проте й статус напівавтономного регіону Данії має все менше прихильників. Під час парламентських виборів лунали заклики до незалежності.
